Нове просвітництво: "перезавантаження" культурою

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОВЕ ПРОСВІТНИЦТВО: «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» КУЛЬТУРОЮ

мистецтво буття технологія освітній

Неволов Василь Васильович (Nevolov Vasil),

кандидат мистецтвознавства, професор, професор кафедри сценічного та аудіовізуального мистецтва ІСМ НАКККіМ, голова правління Київської міської організації ВГО Товариство «Знання» України, письменник, заслужений діяч мистецтв України (м. Київ, Україна)

Культурна «перебудова» або «перезавантаження» - так можна назвати той процес, що зараз відбувається у ВГО Товариство «Знання» України. Тут формується нині новий фірмовий стиль, стратегія, візії та позиціонування, тобто новий образ всеукраїнської громади. Україна потребує перезавантаження своїх культурних кодів.

Цей тотальний ребрендинг нині здійснюється завдяки ініціативі Президента Товариства академіка НАН України Василя Кременя та голови правління Товариства Василя Кушерця, роботі Київської міської організації, зусиллям і ідеям нової керівниці організаційного відділу Людмили Чечель під патронатом Ученого секретаря Товариства Василя Василашка.

В умовах еволюційного розвитку сучасного українського суспільства визначальними є позитивні фактори консолідації, пов'язані з внутрішніми мотивами досягти певної суспільно-культурної мети, гармонізації тощо. Позитивними чинниками консолідації суспільства є намагання досягти спільних національних ідеалів, побудова демократичного суспільства, національна культурна політика. Народ, націю завжди єднають спільне минуле, сучасне і майбутнє. Для сучасної України, на наш переконання, необхідна така стратегія розвитку, в тому числі і для зусиль знаннівців всіх рівнів, яка спиралась би на власні ресурси і слідувала курсом модернізації, заснованому на свідомій, цілеспрямований адаптації найпередовіших науково-технічних досягнень. Водночас тактика розвитку має бути спрямована на традиційні для суспільства соціокультурні реалії та глибокі національні традиції.

Єдиний інформаційний простір сьогодні як ніколи сприяє об'єднанню інтелектуальних сил людства, що можливо при скоординованому освітньому процесі в світі. Початок ХХІ століття сприяє розвитку глобалізації світових інформаційних потоків, появі і розвитку новітніх технологій, ускладнення інформаційних відносин у всіх сферах суспільного життя.

З цією метою Європейським Союзом був розроблений і затверджений «План дій щодо розвитку свободи слова та інформації на загальноєвропейському рівні в межах інформаційного суспільства», який передбачає дії, які стосуються моніторингу розвитку інформаційного суспільства; доступу до нових комунікаційних та інформаційних служб; сфери саморегулювання; сфери регулювання; стосовно неналежного використання нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб; плюралізму ЗМІ; в галузі авторського права і суміжних прав; заходів, спрямованих на захист інтелектуальної власності; невідповідності вітчизняних стандартів обігу та кодування інформації світовим; міграції за кордон найбільш кваліфікованих спеціалістів у галузі інформаційних технологій; обмеження важелів залучення іноземних інвестицій до інформаційної сфери; якісно нових технічних засобів для створення новітніх інформаційних систем та забезпечення їх належного функціонування [2].

У «Декларації про європейську політику у сфері нових інформаційних технологій» (Будапешт, 1999) зазначається, що істинно демократичне інформаційне суспільство, засноване на фундаментальних цінностях Ради Європи, може бути побудовано лише за наявності основ такої політики, що заохочує доступ і участь громадян, компетентність і підготовленість, творчість і різноманіття та забезпечує відповідний захист інформації.

Європейський Союз ставиться до проблеми побудови інформаційного суспільства не лише як до суто технологічної, а й усвідомлює всю глибину цього процесу, а саме, необхідність охоплення ним усіх важливих аспектів суспільного життя: культури, науки, мови, правового забезпечення [2, 359360]. У цьому документі «Європейський шлях в інформаційне суспільство - план дій» закріплювалися основні напрями дій: реформування чинного законодавства з метою лібералізації інформаційної інфраструктури; підтримки ініціатив у галузі розвитку інформаційного суспільства. Сучасний американський дослідник Д. Тапскотт виокремлює ознаки нового суспільства, яке орієнтується на нове просвітництво, на знання. Нове суспільство для нього - це суспільство знань, суспільство, в якому інтелекту віддають перевагу перед грубою силою; суспільство, в якому центр діяльності змістився у сферу розумової праці. В новому інформаційному суспільстві головні активи будь-якого підприємства - інтелектуальні, а головна фігура - інтелектуал [3].

За словами М. Кастельса, сучасну технологічну революцію характеризує не просто центральна роль знань та інформації в усіх сферах життєдіяльності людей у розвинутих країнах, а використання цих знань та інформації для генерування нових знань і технологій, що обробляють інформацію і забезпечують комунікацію.

Аналітичне узагальнення закономірностей економічного розвитку світової спільноти за останні двадцять років дозволило сформувати концепцію сучасного економічного розвитку як «знаннєвої економіки». Її основні характеристики: безпрецедентне зростання впливу науки і нових технологій на соціально-економічний розвиток і розвій культури; провідне місце технологій інформаційної революції, яка зумовила сприйняття постіндустріального суспільства як інформаційного; не менш вражаючі успіхи біотехнологій, медицини, технології створення і поширення нових матеріалів транспорту, космонавтики, зв'язку, фінансової діяльності, продукції військового призначення, нанотехнологій.

Вплив цих процесів настільки великий, що неспроможність країни здійснювати структурну перебудову національної економіки відповідно до вимог нової технологічної парадигми чи зволікання з проведенням таких структурних змін, як ми сьогодні з тривогою відзначаємо в Україні, і все це відбувається напередодні уже двадцять сьомої річниці нашої Незалежності, не просто гальмують її розвиток, але й призводять до економічної деградації.

Як зазначаютьсучасні американські дослідникиГ. Мілс і Д. Шнайдер, у 80-90-ті роки минулого століття інтеграція глобальних ринків капіталу та організація компаній на створення глобальних маркетингових та інших стратегій супроводжувалася і стимулювалася розвитком мережі Інтернет. Таким чином, сучасна інформаційно- глобальна економіка перетворює людство на цілісну систему всесвітніх комунікацій, які працюють в режимі реального часу.

Як свідчить науковий аналіз, людство зараз знаходиться на етапі переходу від індустріального до інформаційного, а наступним його етапом буде суспільство, побудоване на знаннях. Саме проблема побудови інформаційного суспільства детермінує основні пріоритети державної і науково-технічної політики передових країн світової спільноти. Інформація почала все більш грати роль товару, який можна купити і продати, за допомогою інформації, знань інформаційно-комунікаційних технологій створюються необ'ємні ресурси для реорганізації потенціалу кожної людини, адже саме люди, їх інтелектуальні якості, духовні здібності - це головний ресурс розвитку суспільства.

Розвинені держави вже понад десять років реалізують концепцію інформаційного суспільства, обговорюють. як отримати найбільш ефективний результат від формування і розвитку інформаційного суспільства, адже здатність виробляти, споживати і застосовувати нові знання і технології визначають місце, роль і значення кожної держави в сучасному світі [4]. Глобальні інформаційні мережі - тип комп'ютерних систем, що об'єднують розділені в географічному просторі інформаційні обчислювальні та інформаційні ресурси. Створення у другій половині ХХ ст. глобальних інформаційних систем сприяло розвитку тенденцій інтеграції промислових виробництв і економік країни. Дуже відчутно це позначається і на культурних процесах, що відбуваються в світі.

Глобалізація інформації пов'язана з розвитком інформаційних технологій. Інформаційні технології - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, що об'єднані в єдине ціле, забезпечуючи збереження, обробку, розповсюдження інформації, а також відображення і використання інформації в різних сферах життєдіяльності [4]. Інформаційні освітні технології - технології навчання, наукових досліджень і управління, засновані на застосуванні обчислювальної та іншої інформаційної техніки, а також спеціального програмного, інформаційного і методичного забезпечення. Інформаційні технології можуть бути орієнтованими на спеціальні технічні інформаційні засоби, адже сьогодні в системі вищої освіти використовуються наступні інформаційні засоби: електронні підручники, мультимедійні системи; експертні системи; системи автоматичного проектування, банки і бази даних; електронні бібліотечні каталоги та Інтернет (глобальні), національні (регіональні, галузеві і локальні мережі) тощо [3]. Телекомунікаційні (мережові) освітні технології - технології навчання зв'язку і управління, засновані на застосуванні комп'ютерних мереж тощо. Інтелектуальні освітні технології - технології створення нового інтелектуального продукту в процесі проектування і реалізації навчально-наукової діяльності. Ці технології забезпечують формування у фахівців нових інтелектуальних властивостей і науково- технологічних прийомів генерування і відтворення нових знань, базуються на методах науково-технічної творчості (синектика, мозкова атака, морфологічна матриця ідей), прийомах креативної метапедагогіки, а також на технологіях штучного інтелекту [3]. В процесі реалізації інтелектуальних технологій застосовують традиційні засоби уявлення і обробки знань (семантичні мережі, пакети формалізованих предметних знань, інтелектуальні модулі, компоненти аналізу і синтезу неформалізованої інформації, інтелектуалізовані інтерфейси) [4].

Інноваційні освітні технології - це технології створення, розповсюдження, упровадження, використання і комерціалізації нових технологій та видів послуг. В освітній і культурній сферах існує три типи таких технологій: радикальні; комбіновані; модифіковані. Інноваційні освітні технології розвиваються по наступним напрямкам: пошуки по лінії репродуктивного навчання; пошуки по лінії пізнавально-прикладних (наукових) досліджень; розробка моделей навчальної дискусії; організація навчання на освоєнні ігрових моделей [3]. Найбільшу актуальність мають інновації у сфері вищої освіти і культури, направлені на формування особистості професіонала, її здатності до науково-технічної і інноваційної діяльності на основі соціального замовлення, обновлення змісту освітнього і творчого процесу, професійно-творчої діяльності. Розвиток наукомістких освітніх технологій передбачає системну інтеграцію найбільш ефективних освітніх технологій у цілісну систему з використанням самих доскональних навчально-педагогічних методів і засобів, технічних, в т.ч. інформаційних засобів і програмного забезпечення. Таким чином, реалізується поєднання психолого-педагогічних, дидактичних, інтелектуальних, інформаційних та інших складових в контексті освітнього та культурного процесу. Саме такою нам вбачається сьогоднішня парадигма вітчизняної культури як частини нестримного процесу глобалізації світового інформаційного простору.

При співвіднесенні виховання і освіти, які можна визначити як основу діяльності Товариства, це споріднені поняття, які виконують важливі функції у загальному процесі соціологізації людини - освіті та вихованні. Освіта спрямована на освоєння знань і розвиток пам'яті, інтелекту, раціонально-логічного мислення, інформації. Виховання ж - форма опанування людської чуттєвості, а через неї - моралі, соціальних норм регуляції суспільного життя. Ці форми відносно самостійні, але мають, на наше переконання, особливі завдання й спрямування, що, згадайте, дало підстави Гегелю для іронічного зауваження: «Освіта розуму робить людину розумнішою, але не кращою». Отже, виховання і освіта - поняття взаємопов'язані, проте не можуть підмінюватися одне одним, оскільки мають різні «сфери впливу».

Великої уваги в нинішніх умовах гібридної війни Товариство приділяє важливому напрямку - актуалізації національної самобутності українського народу. І для цього у всій організації і її структурах постійно тривають наполегливі активні пошуки нових підходів і форм, які були б наповнені і такою важливою на сьогодні - візуалізацією, емоційним насиченням та науковою новизною, використання всіх широких можливостей, яких сьогодні надають соціальні мережі. Оновились, зміцніли і стали більш сучасними, насиченими і цікавими наші сайти - і самого Товариства, і УЗС, і обласних та Київської міської організацій Товариства.

Набуло нового наповнення ідеями своєрідного ноопросвітництва активне і різнобічне поширення знань, спрямованих на вдосконалення патріотичного, етичного, естетичного і екологічного виховання населення, на підвищення його освітнього і професійного рівня, на духовне збагачення особистості. Для цього «знаннівцями» використовувались різноманітні форми патріотичного виховання: тут, зокрема, лекторії «Трибуна лектора», «Українознавство», «Наше здоров'я», «Теорія та практика здорового довголіття», наукові і науково-практичні конференції, популярні «шинкаруківські читання», «круглі столи», зокрема, великого суспільно-політичного резонансу набула наукова конференція в Укрінформі, присвячена науковому державотворчому доробку

І.Я. Франка, під головуванням Президента Товариства, академіка НАН України Василя Кременя та голови правління Товариства, члена- кореспондента НАПН Товариства Василя Кушерця.

Розробка нових напрямків естетичного виховання, на тверде переконання, без перебільшення є найбільш нагальною проблемою, оскільки вона посідає важливе місце у контексті потужного гуманітарного руху, який завжди характеризував діяльність ВГО Товариство «Знання» України, який є визначальним для освіти, адже гуманізація суспільства розпочинається з гуманізації та гуманітаризації освіти. У зв'язку з цим постає необхідність вироблення наукової, філософсько-обґрунтованої стратегії освіти та виховання.

Слід зазначити, що у структурі інтегративного підходу, який сприяє реалізації цієї мети, феномен мистецтва посідає особливе місце. Його виховний потенціал надзвичайно потужний і здатний вплинути на всі рівні людської чуттєвості. Принагідно хочу зазначити, що свого часу, відпрацьовуючи проблему функціональності мистецтва ще Аристотель у своїй класичній тріаді віддав виховній функції друге місце, зробивши її, таким чином, зв'язуючою ланкою між пізнавальною функцією і функцією емоційного впливу.

Мистецтво - особлива, своєрідна форма подвоєння реального людського буття, буття пережитого митцем і запропонованого до співпереживання іншому. Мистецтва «бере» світ у його смисложиттєвих вимірах, світ як цінність і світ цінностей, виступаючи таким чином формою акумуляції досвіду, його самовизначенням. Це здійснюється в художньому образі - особливому утворенні, в якому через одиничне, індивідуальне виявляється і утверджується загальне, родове.

Попри важливість багатьох з численних напрямків роботи Товариство приділяє значної уваги культурно-мистецькій і культурно- просвітницькій роботі. Нам вдалось урізноманітнити форми цієї роботи, зробити її високопрофесійною, глибоко емоційною і дієвою. Налагодились у нас плідні, конструктивні зв'язки з багатьма професійними театральними колективами міста - зокрема, договір про співпрацю було підписано з Театром «Переселенця», унікальним творчим утворенням, який багато робить для дітей і підлітків із зони АТО, пропагуючи інтерактивний наступальний інноваційний театр, що моделює складні життєві ситуації, суголосні сьогоденню.

Міцна дружба пов'язала Товариство з Молодіжним театром «Гайдамаки ХХІ століття» під керування Олександра Охріцького, актори якого не лише брали участь у «Шевченко-фесті» з виставою «Назар Стодоля» Т. Шевченка, не тільки порадували прем'єрною виставою «Каїн» Дж.Байрона, але і допомогли у проведенні яскравого Свята «Ходить гарбуз по городу», провели ряд цікавих творчих зустрічей зі студентами Університету Сучасних Знань ВГО Товариства «Знання» України.

Гарні форми співпраці уже налагодились у нас з Театром «Перетворення» Володимира Завальнюка, театральним колективом, який з успіхом взяв участь у шекспірівському фестивалі в Китаї, здобув перемогу у міжнародній фестивальній імпрезі у Вірменії. В «Зоряному залі» Київського планетарію цей колектив показував і вистави за творами Шевченка, і сольні програми Кирила Булкіна, проводив майстер-класи Володимира Завальнюка для студентської молоді.

Органічною частиною багатьох культурно-просвітницьких заходів Товариства стають виступи хору народної пісні «Чумаки» і його складової - ансамблю «Славія». Завдяки їх участі в багатьох лекційних заходах, у зустрічах з видатними ученими і громадськими діячами розширились можливості долучення до просвітництва такої важливої духовної і емоційної складової, як народна пісня.

Традиційними для нас також стали презентації картин видатних художників в Київському Планетарії, зокрема, персональні виставки народного художника, шевченківського Лауреата, професора УСЗ Валерія Франчука «Мій Шевченко» та «Дзвони пам'яті», його майстер-класи для учнів художніх шкіл міста з вивченням власної авторської техніки роботи над картиною. З успіхом пройшла свого часу у стінах Київського Планетарію презентація картини Заслуженого діяча мистецтв України Андрія Александровича-Дочевського «Давид і Голіаф», написаної за творами Тараса Шевченка. Завдяки ініціативі голови правління Товариства «Знання» України Василя Кушерця до Української «Книги рекордів Гіннеса» занесено цього року в день відзначення річниці перепоховання трупи з тілом Тараса Шевченка в українську землю персональну виставку вишивок майстра народної творчості Івана Рябчука «Вишиваний «Кобзар», на якій представлено 57 вишивок портретів Пророка та найвагоміших рядків з його поетичної спадщини.

До культурно-просвітницьких форм роботи ми можемо віднести і проведення в стінах Планетарію та конференц-залі Університету сучасних Знань зустрічей з книговидавцями, зокрема резонансною стала зустріч з директором і головним редактором спеціалізованого дитячого видавництва «Веселка», а також ярмарки та виставки-продажі дитячих книг, театралізовані поздоровлення з Міжнародним Днем захисту дітей, який дуже святково і урочисто пройшов цього року в конференц-залі Київського планетарію, великим успіхом скористалась і презентація дитячого ігрового розважального журналу «Я САМ(А)» (редактор- видавець - Тетяна Кондратенко), який виходить у співдружності з Товариством «Знання» України і має спеціальні дитячі сторінки, які збагачують у цікавій ігровій формі їхні знання про Космос і Землю.

Таким чином, естетичне виховання, яке ґрунтується на основі мистецтва, формує універсальну людину, передаючи індивіду досвід переживання, а через нього - сукупний досвід людського буття. Саме таким чином іде процес творення людини, розвивається її здатність до мислення, формується чуттєва культура. Естетичне виховання водночас вводить особистість у вимір морального, а відтак робить її вільною і відповідальною. Естетичне виховання формує самосвідомість людини, її здатність до самовизначення й віднайдення сенсу власного буття, вимірів само здійснення. Тому воно - основа індивідуалізації людини, розвитку її суб'єктивно-особистісного «Я», самості, яка, в свою чергу, виступає мірою співвіднесення людини з навколишнім світом, з іншим. Отже, естетичне виховання в системі ВГО Товариство «Знання» України є суттю гуманізації людини, її олюднення й соціалізації, необхідна основа й передумова здійснення родової сутності та індивідуальних здібностей в процесі реального буття.

Використані джерела

1. Історія світової та української культури: підручник для вищ. закл. освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. Київ : Літера ЛТД, 2002. 464 с.

2. Кушерець В.І. Час нового просвітництва. Київ : Знання України, 2018. 291/1/с.

3. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: навч. посібник., вид. 2- ге, перероб. і доп. / за ред. проф. А .Яртися та проф. В. Мельника. Львів: Світ, 2005. 347 с.

4. Неволов, Василь. Творчі мандри. Перезавантаження: Життєві нотатки подорожнього. Київ : Знання України, 2018. 167/1/с. 64 с., іл.

Размещено на Allbest.ru