Особливості мотивації учіннєвої діяльності учнів молодшого підліткового віку в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Особливості мотивації учіннєвої діяльності учнів молодшого підліткового віку в сучасних умовах

Манилова Лідія Михайлівна кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник

Анотація

Новітні інформаційні технології останнім часом все більше впливають на різні сфери життя суспільства. Не оминули вони й загальноосвітні навчальні заклади. Довгий час школа була основним джерелом отримання знань, тож мотивація до учіння в школі стимулювалась як внутрішньою потребою кожної людини в пізнанні світу, так і зовнішніми чинниками, зокрема суто статусними, оскільки закінчення школи ставало свідоцтвом отримання особою вищого рівня загальних знань, а відтак і запорукою кращих перспектив професійного облаштування та зростання. Сучасні можливості інтернету зламали цю монополію школи. Тепер для отримання достатнього рівня освіти працюють різноманітні онлайнові навчальні та пошукові системи. Щоб зберегти мотивацію дитини до навчання саме в загальноосвітній школі, потрібно кардинально перебудувати взаємодію вчителів з учнями. Особливо це актуально для школярів молодшого підліткового віку.

Ключові слова: мотивація до навчання, новітні інформаційні технології, освіта, учні, молодші підлітки, вчителі.

The modern information technologies in recent times are increasingly affecting the various spheres of society. They did not pass the general educational institutions. For a long time, the school was the main source of knowledge, and therefore the motivation to study at school was stimulated as the inner need of each person in the knowledge of the world, and external factors, in particular, just as the status as a school graduation became a certificate of obtaining it a higher level of knowledge, and therefore a guarantee of the best prospects ofprofessional arrangement. The modern system of the Internet has broken this monopoly of schools. Now for obtaining a sufficient level of education work a variety of online training systems. In order to preserve the motivation of the child to study in a general education school, it is necessary to rebuild the interaction of teachers with students.

Key words: motivation for learning, the modern information technologies, education, students, teacher.

Сучасна загальноосвітня школа переживає важку кризу власної ідентичності, втрату тих принципів, на яких вона базувалася протягом сторіч, розуміння нею (як соціальною інституцією) свого статусу, завдань і ролі в житті суспільства.

Школу в загальному сенсі можна визначати як оволодіння особистістю чимось не матеріальним - інформацією, упорядкованими знаннями, уміннями, розвитком власних здібностей, тренуванням здатностей. Це завжди не залежало ні від типу школи, ні від методів навчання, ні від учителів, ні навіть від самих учнів, оскільки, як влучно відмітив Володимир Даль у своєму Словнику, школа - це таке становище людини, де вона вільно чи мимоволі набуває досвід і знання.

Нові технології спочатку проникали в школу дуже повільно, практично не зачіпаючи навчального процесу: свічі змінились електричними лампочками, механічні гонги й дзвоники перетворилися на часофіковані електричні дзвінки, парти на столи, дошки стали розсувними, з'явилися кольорові підручники та цікаві посібники - і нарешті радіо, проектор для діафільмів і навіть телевізор. Однак учитель як був, так і залишався основною фігурою і джерелом знань.

Але на межі ХХ і ХХІ сторіччя в школу практично увірвалася комп'ютерна техніка. Особливості впливу її на дітей і весь навчальний процес педагоги довгий час намагались просто не помічати, сприймаючи новації як чергові допоміжні засоби у навчанні. Вони вважали, що просто використовуючи інтерактивну дошку зможуть і підвищити ефективність освітнього процесу, і посилити інтенсивність уроку, і здійснити диференційований підхід, і розвинути наочно-образне мислення. А застосування мультимедійних презентацій взагалі звільнить учителя від багатьох проблем (нічого не треба писати на дошці), а учнів - від нудьги (адже вони будуть не просто отримувати інформацію, а ще й розглядати цікаві картинки) [5]. Водночас практично не відбувається серйозного обговорення питань про доступ школярів до величезної кількості інформації. Як відзначає професор психології Каліфорнійського університету (Санта-Барбара) Richard Mayer, здобуття повноцінних знань «...лежить не в доступі до інформації, а в умінні інтегрувати інформацію і зробити з неї правильні висновки» [16, с. 2].

Зупинимося детальніше на мотивації учіння. У поведінці людини є дві функціонально взаємопов'язані сторони: спонукальна й регуляційна. Спонукання забезпечує активізацію і спрямованість поведінки, а регуляція відповідає за те, як вона складається з початку і до кінця в конкретній ситуації. Ці поняття включають в себе уявлення про потреби, інтереси, цілі, наміри, прагнення, мотиви, що є у людини, про зовнішні чинники, які змушують її поводитися певним чином, про управління діяльністю в процесі її здійснення і про багато іншого. Серед усіх понять, які використовуються в психології для опису та пояснення спонукальних моментів у поведінці людини, найзагальнішими, основними є поняття мотивації і мотиву.

Мотиви діяльності, за словами О. М. Леонтьєва, «це багатогранне поняття, що включає: потреби, настановлення, інтерес, звички, спонукання, бажання, схильності, потяги» [6].

Психологію мотивації можна в першому наближенні визначити, використовуючи відому формулу С. Л. Рубінштейна [9]. Це галузь загальної психології, що вивчає детермінацію конкретних поведінкових актів та їх послідовності, опосередковані психічними процесами. З цього визначення витікає, по-перше, що психологію мотивації цікавлять причини й регулятори поведінки, а не саме його протікання. По-друге, те, що психологія регуляції діяльності перетинається з психологією мотивації своєю частиною - психологією мотиваційної регуляції, тобто забезпечення спрямованості діяльності відповідно до її мотиву. На перший план виступають проблеми вибору, свободи, волі, контролю над мотивацією, життєвих цілей, перспективи майбутнього, саморегуляції в широкому значенні слова, можливостей, автономії і самодетерминации.

Концепція О. М. Леонтьєва визначає мотив як предмет задоволення потреб, а також пов'язана з цим ідея про те, що мотив немає необхідності формувати, оскільки його слід просто актуалізувати.

Натепер існує близько 50 теорій мотивації. У цьому різноманітті можна виділити шість базових підходів, які визначили методологію розвитку сучасних концепцій мотивації: 1) теорії інстинктів; 2) теорії потреб; 3) теорії навчання; 4) гуманістичні теорії; 5) когнітивні теорії; 6) діяльнісний підхід.

Найбільш повним, на наш погляд, є розуміння мотивації в так званій діяльнісній теорії навчання за П. Я. Гальперіним, Д. Б. Ельконіним, В. В. Давидовим, Н. Ф. Тализіною [2; 10; 11; 14]. У цій теорії приваблює її простота і строгість: мотивація може бути зовнішнішньою або внутрішньою, залежно від ставлення людини до процесу отримання знань. До цих двох, на наш погляд, можна добавити і третій тип мотивації - змішаний (я буду робити те, що потрібно, але тільки тоді, коли ця діяльність збігатиметься з моїми інтересами).

Зовнішня мотивація має свої позитивні й негативні сторони. Престижна й змагальна мотивації дуже поширені в школі і приводять до гарних результатів у навчанні. Змагальна мотивація - звичне явище для середньої ланки школи, коли молодші підлітки намагаються не відставати один від одного. Престижна мотивація характерна для старшокласників, які намагаються самоствердитися, демонструючи свої здібності в тій чи іншій галузі. Але варто відзначити і негативні сторони навчальної діяльності, що підтримуються зовнішніми мотивами. Виникають труднощі у формуванні стійких наукових уявлень про світ. Сформувати їх можливо тільки за допомогою пізнавальної, тобто внутрішньої мотивації [8]. Її особливість полягає в тому, що вона з'являється у молодшого школяра в процесі формування навчальної діяльності. Оскільки діти вчаться по-різному, психологи запропонували розрізняти поняття навчання і навчальна діяльність. Навчальна діяльність має місце лише тоді, коли вона викликана пізнавальним (внутрішнім) мотивом. В інших випадках її можна вважати несформованою.

У вивченні мотивації вітчизняна і зарубіжна психологія акцентували увагу на різних формах її походження: якщо в зарубіжній науці мотивація вивчалася, переважно, з метою з'ясування дії інстинктивних (біологічних) мотивів людини (психоаналіз, біхевіоризм), то вітчизняні психологи говорили про соціальне походження мотивації людини. Тим самим вітчизняні вчені розрізняли біологічну мотивацію, за якою стоять потреби індивіда й виду, від власне людської (соціальної) мотивації, яка відповідає потребам суспільства. Соціальним походженням мотивації пояснюються такі її характеристики, як різноманітність, мінливість, історичність, а також і той факт, що вона в онтогенезі розвивається не спонтанно, а в результаті спеціально спрямованих формувальних впливів, що становлять основний зміст розвитку людини. навчання онлайновий освіта мотивація

У вітчизняній і зарубіжній психології стало загальноприйнятим уявлення, що особистість того, хто навчається, визначається системою мотивів, яка має ієрархічну будову.

Мотиви і такі мотиваційні утворення, як інтереси і схильності, розглядаються як внутрішні умови психічного розвитку людини. Отже, формування позитивної мотивації до навчання є найважливішою умовою гармонійного розвитку особистості дитини [15].

Формування мотивації учіння в шкільному віці без перебільшення можна назвати однією з центральних проблем сучасної школи, а проблема забезпечення навчальної мотивації є найважливішим аспектом навчання в сучасних умовах

Ретельне вивчення мотивів учіннєвої діяльності молодших підлітків обумовлене зниженням їх загального інтересу до навчання, до школи. Найбільше падіння інтересу до навчальних предметів припадає якраз на 5 і 6 класи. Це виникає на грунті своєрідного «мотиваційного вакууму»: ті мотиви, які спонукали дитину до навчання в початкових класах, уже задоволені, а нові мотиви, що відповідають умовам середньої школи і віковим особливостям молодшого підлітка, не завжди сформовані..

Як і будь-який інший вид, учіннєва мотивація визначається цілою низкою специфічних факторів. По-перше, вона визначається самою освітньою системою, освітнім закладом, де здійснюється навчальна діяльність; по-друге, організацією освітнього процесу; по-третє, особливостями того, хто навчається (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, взаємодія з іншими учнями і т. д.); по-четверте, особливостями педагога (насамперед системою його ставлення до учня, до справи); по-п'яте, специфікою навчального предмета.

Для спонукання до навчання учнів підліткового віку недостатні слова про необхідність навчання, про те, що це їхній обов'язок. Слова повинні обов'язково відображати особистий досвід підлітків, їх переживання і взаємодії з людьми, які розкриваються в словесній, понятійній формі. В іншому випадку проявляється невідповідність, а іноді й протиріччя форми розуміння свого внутрішнього світу і змісту - досвід моральних відносин. Відомо, що розвиток мотивів навчання йде двома шляхами: 1) через засвоєння учнями громадського сенсу учіння; 2) через саму учіннєву діяльність школяра, яка повинна чимось зацікавити його.

Виходячи з цього, мотивація учіння молодших підлітків в період переходу до багатопредметного навчання може бути досить ефективною [3; 4; 7; 12], якщо вона спрямована на:

розвиток навичок творчого мислення;

створення доброзичливої атмосфери в класі, як необхідної умови для розвитку у молодших підлітків впевненості в собі;

вироблення ситуативно-адекватних реакцій на можливі труднощі в шкільному житті;

формування позитивної внутрішньої мотивації до навчання.

Саме ці необхідні складові створюють проблему формування учіннєвої мотивації молодших підлітків. Особливо вона загострилася в останні роки, коли під впливом надмірних інформаційних потоків діти почали частково втрачати одну з головних своїх властивостей, яка протягом тисячоліть підтримувала і збагачувала мотивацію до учіння - пізнавальну цікавість, спрагу до нових відомостей, потребу відкривати світ і, зрештою, знаходити своє місце в ньому. Комп'ютерні технології дають змогу легко і без проблем ознайомлюватися з чимось новим, знаходити відповіді на запитання, вирішувати проблеми. Водночас дитина не відчуває і не бачить, що надана комп'ютером інформація є квазізнанням, вона, по суті, присвоюється, а не засвоюється, Якщо скористатися термінологію М. Вартофського [1], такі знання, проминувши етап репрезентації реальності, входять у свідомість дитини у вигляді чужої моделі. Оскільки така модель не проходить етапу репрезентації, не є витвором самої дитини, вона виступає у кристалізованій формі, а тому погано піддається корекції реальністю.

Учень, який у ході навчання повинен аналізувати, систематизувати, опрацьовувати отримувані відомості й таким шляхом вчитися пізнавати світ, створюючи й уточнюючи його ментальні (інтелектуальні) моделі, йде, як на його погляд, простішим шляхом - просто беручи запропоноване інтернетом світобачення. І він не помічає (на жаль, цього не помічають і його батьки, і частина вчителів), що такий шлях веде до занепаду пошукового потенціалу, а з ним і падіння когнітивних здібностей дитини. Виникає замкнене коло - школяр не хоче вчитися, бо йому важко усвідомлювати репрезентовану у вигляді знань реальність, аналізувати й систематизувати її, а важко тому, що він не звик вчитися, а воліє замість навчання отримувати готовий продукт.

Для учнів початкової школи більш притаманна зовнішня мотивація учіння. З переходом у середню ланку школи та в старші класи зростає вплив внутрішньої мотивації на учіння підлітків. Однак зараз ситуація почала докорінно змінюватися. Поява величезної кількості гаджетів, які полегшують (а то і повністю замінюють собою) будь-яку інтелектуальну працю, привела до різкого зростання кількості дітей із зовнішньою учіннєвою мотивацією.

Сучасні діти просто не призвичаєні змушувати себе робити щось, що не приносить задоволення, одноманітна тренувальна робота викликає нехіть, власні невправності породжують злість. Директор фізико-математичного ліцею № 239 в Санкт-Петербурзі, переможець Всеросійського конкурсу «Директор школи 2012» Максим Пратусевич вважає, що у сучасних школярів «... мало часу і працювати треба, а працювати зараз не дуже прийнято. Діти не привчені до роботи. Говорять, учитися треба весело, а це зовсім не так. Навчання - це напружена праця. Ми ж вчимося для життя, а в житті слід напружено працювати і уміти це робити» [13, с. 3]. Звичайно, школа не повинна перетворюватися на муштру, і дитина має відчувати радість від навчання. Однак для того, щоб дійсно відчути радість, треба здобути якусь, хоча б маленьку, перемогу. А перемог без зусиль не буває.

Тому, як і раніше, саме школа покликана забезпечити більшості зростаючого покоління необхідний рівень знань, умінь та навичок, а також розвиток їхніх компетентностей.

Водночас школа не може залишатись такою, якою вона була досі. Адже світ інтернету має забагато інших принад і окрім тих, які сприяють навчанню і розвитку дитини. Підліток, який зараз практично постійно взаємодіє з різного типу девайсами, звикає до яскравості фарб, мультимедійності контенту, легкості і не обов'язковості взаємодії та спілкування з іншими учасниками гри або соціальної мережі, можливості постійної зміни і неправдивості самопрезентації. Він може не просто втрачати інтерес до навчання в школі з її обов'язковістю і регламентованістю, але повністю заглиблюватися в ту частину інтернету, яка не буде вимагати від нього взагалі жодних зусиль.

Щоб зберегти себе як повноцінну освітню установу, школа повинна навчитися по- новому мотивувати дітей до навчання, ефективно поєднуючи привабливість мультимедії з традиційною взаємодією вчителя і учня; мати наставника, який завжди зрозуміє, підтримає і дасть слушну пораду, та вихованця, переконаного у тому, що з усіма своїми навчальними (і не тільки) проблемами він може завжди звернутися до свого педагога.

Список використаних джерел

1. Вартофский М. Модели. Репрезентации и научное. М. : Прогресс, 1988. 507 с.

2. Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий. Исследования мышления в советской психологии. Отв. ред. Е. В. Шорохова. М.,1966. С. 236-277.

3. Дзюбко Л. В., Гриценок Л. І. Мотивація навчальної діяльності як психолого-педагогічна проблема. Психодіагностика : зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державн. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди». Переяслав-Хмельницький, 2009. Вип. 4. С. 33-34.

4. Кондратенко Л. О. Психологія первинної шкільної неуспішності : монографія / Кондратенко Л. О. Чернігів : Десна Поліграф, 2017. 488 с.

5. Крехмаер О. Ю. (2012). Использование информационно-коммуникационных технологий в учебно-воспитательном процессе начальной школы.

6. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. М., Просвещение, 192 с.

7. Просвирова И. Г. Особенности мотивации учебной деятельности у учащихся младшего подросткового возраста. Вестник Томского государственного педагогического университета. 2006. № 10. С. 61-64.

8. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. СПб : Питер, 2000.

9. Талызина Н. Ф. Педагогическая психология : учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений. М. : Академия, 1998. 288 с.

10. Формирование учебной деятельности школьников / под ред. В. В. Давыдова и др. М. : Педагогика, 1982. 391 с.

11. Формування позитивної мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів.

12. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды. М. : Педагогика, 1989. 560 с.

13. Якиманская И. С. Технология личностно-ориентированного образования. М. : Просвещение, 2008. 109 с.

14. Can college students learn as well on iPads, e-books? [Цитовано 19. 02. 2018.]

References

1. Vartofskyi M., 1988. Modely. Reprezentatsyy y nauchnoe ponymanye [Models. Representations and scientific understanding]. M. : Prohress. 507 s.

2. Halperyn P. Ya.,1966. Psykholohyia mbishlenyia y uchenye o poэtapnom formyrovanyy umstvennbikh deistvyi. [Psychology of thinking and the doctrine of the phased formation of mental actions] // Yssledovanyia mbishlenyia v sovetskoi psykholohyy/Otv. red.E.V. Shorokhova. M. S. 236-277.

3. Dziubko L.V., 2009. Motyvatsiia navchalnoi diialnosti yak psykholoho-pedahohichna problema [Motivation of educational activity as a psychological and pedagogical problem] / L.V.Dziubko,

4. I.Hrytsenok // Psykhodiahnostyka: zb. nauk. prats DVNZ "Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavn. ped. un-t im. H.S.Skovorody." Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2009. Vyp. 4. S. 33-34.

5. Kondratenko L. O., 2017. Psykholohiia pervynnoi shkilnoi neuspishnosti: monohrafiia [Psychology of Primary School Failure: Monograph]. Chernihiv : Desna Polihraf, 2017. 488 s.

6. Krekhmaer, O. Yu., 2012. Yspolzovanye ynformatsyonno-kommunykatsyonnыkh tekhnolohyi v uchebno-vospytatelnom protsesse nachalnoi shkobi. [The use of information and communication technologies in the educational process of primary school.]

7. Leontev A. N., 1971. Potrebnosty, motyvbi, эmotsyy [Needs, motives, emotions]. M. : MHU, 1971. 40 s.

8. Markova A. K., 2014. Formyrovanye motyvatsyy uchenyia v shkolnom vozraste. [Formation of learning motivation at school age.] M., Prosveshchenye, 2014. 192 s.

9. Prosvyrova Y. H. Osobennosty motyvatsyy uchebnoi deiatelnosty u uchashchykhsia mladsheho podrostkovoho vozrasta [Features of the motivation of learning activities in students of younger adolescents]. Vestnyk Tomskoho hosudarstvennohopedahohycheskoho unyversyteta. 2006. № 10. S. 61-64.

10. Rubynshtein S. L., 2000. Osnovbi obshchei psykholohyy. SPb: Yzdatelstvo "Pyter", 2000.

11. Talbizyna N. F., 1988. Pedahohycheskaia psykholohyia: Ucheb. posobye dlia stud. sred. ped. ucheb. zavedenyi. [Pedagogical psychology: Textbook. allowance for stud. n ped. studies. institutions]. M. : Yzdatelskyi tsentr «Akademyia», 1998. 288 s.

12. Formyrovanye uchebnoi deiatelnosty shkolnykov, 1982. [Formation of educational activities of schoolchildren]. Pod red. V.V. Davbidova y dr. M.: Pedahohyka, 1982. 391 s.

13. Formuvannia pozytyvnoi motyvatsii yak faktoru uspikhu navchalnoi diialnosti molodshykh shkoliariv.

14. Эkspertы rasskazaly, pochemu dety ne khotiat khodyt v shkolu [Experts told why children do not want to go to school] (2013), s. 3.

15. Э1^пуп D. B., 1989. Yzbrannbie psykholohycheskye trudbi. [Selected psychological works]. M.: Pedahohyka, 1989. 560 s.

16. Yakymanskaia Y. S., 2008. Tekhnolohyia lychnostno-oryentyrovannoho obrazovanyia. [Technology student-centered education]. M. : Prosveshchenye, 2008. 109 s.

Размещено на Allbest.ru