Інваріантне моделювання для розробленнястратегії розвитку інклюзивного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інваріантне моделювання для розробленнястратегії розвитку інклюзивного середовища

Лариса Петренко

У Законі України «Про освіту» (2017 р.) сформульоване визначення поняття «інклюзивне освітнє середовище» як «сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей » [0]. Очевидно, таке середовище може бути створене в будь -якому закладі освіти - дошкільному, шкільному, професійному (професійно -технічному) або вищому, а також на виробництві, сервісній установі (організації) тощо. Щоб успішно вирішувати завдання організації інклюзивного середовища, треба розуміти в яких умовах і на якому ступені розвитку знаходиться цей заклад освіти або регіон у цілому (якщо йдеться простратегію розвитку інклюзивного середовища в регіоні). Безумовно для цього необхідно проаналізувати ситуацію щодо вирішення даного питання. З цією метою доцільно використовувати системну методологію, зокрема інваріантне моделювання (ІМ) - спосіб випереджаючого моделювання, конструювання та аналізу системних моделей складних різноякісних об'єктів. В основу його розробки покладено принцип системності, який визначає суть системного підходу. особлива потреба інклюзивний навчання

Ця теорія розроблена О. Малютою і представляється автором у вигляді методологічного конструкторського набору з окремих, логічно жорстко не пов'язаних, методологічних конструктивів-інваріант, що носять універсальний характер і предметно необмежених. Вона не прагне до повноти замкнутості і логічної послідовності детерміністського типу, що характерно для традиційного наукового підходу. Універсальність цього методу дає змогу використовувати його в моделюванні технічних, педагогічних, психологічних об'єктів і явищ, соціально-економічних процесів тощо. Методологія ІМ містить базові закони системного рівня спільності, які поширюються на об'єкти, процеси і явища незалежно від їх якісного різновиду. На методологічному рівні (практико-технологічний аспект) цей метод уможливлює конструювання, проектування, аналіз системних моделей складних об'єктів, прогнозування їх поведінки, системне уявлення цих моделей, тобто виступає в якості метатеоретичного системологічного інструментарію. Він був нами апробований у моделюванні інформаційно-аналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів. Його ефективність доведена результатами педагогічного експерименту [0]. На наш погляд, використання цього інструментарію є цілком придатним і доцільним у розробленні універсального дизайну в сфері освіти, під яким розуміється «дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну » [0].

В основу розробки ІМ як системного методу покладено принцип системності, який визначає суть системного підходу. В теорії гіперкомплексних динамічних систем (далі - ГДС) принцип системності позначається як S-принцип, що тлумачиться наступним чином: будь-який об'єкт, процес або явище є система. Реалізація цього принципу на практиці забезпечує розвиток системного погляду на світ. ГДС - це сукупність системних інваріант, що в символічній формі має вигляд, представлений записом у вигляді формули 1 (визначення системи).

Використаємо цю формулу для розроблення стратегії розвитку інклюзивного середовища в окремому закладі освіти, наприклад, професійно- технічному навчальному закладі. Для цього, з огляду на дефініцію інклюзивного середовища, треба спрогнозувати сукупність умов їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти, а в даному випадку і професії, з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Передусім, це мають бути фінансові умови:багатоканальне фінансування для створення умов навчання осіб з особливими освітніми потребами (субвенції з державного бюджету, з регіонального бюджету, гранти, фінансування проекту, спонсорські кошти тощо). Також має бути передбаченим створення необхідної інфраструктури. Йдеться про облаштування приміщень за спеціальним проектом (наявність пандусів, ліфтів; забезпеченість доступності до всіх приміщень і зручності їх використання; придбання спеціального обладнання для всіх навчальних кабінетів і виробничих майстерень і таке інше). Навчання осіб з особливими освітніми потребами передбачає навчально-методичне забезпечення: підручники, посібники, методичні рекомендації, розроблення стандартів, навчальних програм, методик і технологій тощо або розумне пристосування (запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами [0].

Для створення інклюзивного середовища необхідним є психолого- педагогічний супровід: індивідуальні програми розвитку (документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого -педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов'язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання; консультування учнів та їх батьків, запровадження педагогічних заходів щодо навчання, виховання і розвитку особи, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей тощо [0] і таке інше.

Таким чином, ми визначили окремі елементи, що у формулі 1 позначається як Si- перший рівень інклюзивного середовища як соціальної системи. Проілюструємо це на рис. 1. Таким чином можна представити кожну умову окремо.

Рис. 1. Елементи навчально-методичного забезпечення навчання осіб з особливими освітніми потребами як складової інклюзивного середовища (Si)

Наступним кроком буде виявлення зв'язків між цими елементами - S₂, тобто побудова другого рівня цієї системи. Розглянемо утворення цих зв'язків на прикладі навчально-методичного забезпечення: освітні/професійні стандарти ^ навчальні плани ^навчальні програми ^ робочі програми ^ підручники (посібники) ^ методики ^ засоби навчання і таке інше (рис.2). Такі зв'язки треба виявити в забезпеченні інших умов.

Рис. 2. Утворення зв'язків між елементами навчально-методичного забезпечення навчання осіб з особливими освітніми потребами як складової інклюзивного середовища (S2)

Третім рівнем інклюзивного середовища як соціальної системи буде побудова структури - S3, що передбачає встановлення зв'язків між окремими умовами. Їх виявлення, розвиток становитимуть цілісність (завершеність) створення інклюзивного середовища в закладі освіти (рис. 3).

Окреслені чотири рівні системи утворюють рівнозначну піраміду (рис.

4) , за якою здійснюється оцінювання рівня складності (якості, що з'являються

Рис. 3. Утворення структури інклюзивного середовища (S3) з комплексу умов навчання осіб з особливими освітніми потребами внаслідок взаємодії елементів) системи:

51 - 20 % (0, 2) - різнорідні елементи, кожний з яких існує окремо;

52 - 40 % (0,4) - поява взаємодії між елементами;

53 - 60 % (0, 6) - утворення стійкої структури;

54 - 80 % (0,8) - отримання цілісності;

55 - 100 (1,0) - досягнення ієрархічності

У такому незмінному стані система не може довго функціонувати, оскільки вона піддається впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Тоді виникає необхідність приймати рішення адекватні ситуації - розв'язувати «завдання адекватності». Розв'язання цих завдань (піднятись вище вершини піраміди) можливе за рахунок внутрішніх можливостей системи (вдосконалення структурних компонентів) чи збільшити базис (основу піраміди), тобто вийти на ієрархічний рівень S₅(за межі існуючої системи). Це означає, треба сформувати, наприклад, інші компоненти, тобто постійно розвивати інклюзивне середовище, як інструмент розв'язання завдань адекватності.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» / Відомості Верховної Ради. - 2017. - № 38-39. - С. 380.

2. Петренко Л. М. Теорія і практика розвитку інформаційно- аналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів: монографія / Л. М. Петренко. - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2013. - 456 с.

Размещено на Allbest.ru