Інклюзивне освітнє середовище у дошкільному навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інклюзивне освітнє середовище у дошкільному навчальному закладі

Марина Васильєва-Халатникова

Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей (відповідно до Закону України «Про освіту») [3, с 45].

Інклюзивне освітнє середовище - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення права дитини на освіту. В основу створення інклюзивного освітнього середовище покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей; забезпечує рівноцінне ставлення до всіх дітей, але створює спеціальні умови для нейронетипових дітей. Отримані поза соціумом знання і вміння не можуть допомогти нейронетиповим дітям цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися в повній мірі як рівноправні і повноцінні члени суспільства.

У інклюзивному освітньому середовищі нейронетипові діти включені в освітній процес. Вони осягають основи незалежного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, вчаться виявляти активність, ініціативу, свідомо робити вибір, досягати згоди у розв'язанні проблем, приймати самостійні рішення тощо.

Інклюзія освітнього середовища базується на концепції «нормалізації», в основі якої - ідея, що життя нейронетипової дитини має бути якомога більше наближені до умов і стилю життя усієї громади.

Принципи «нормалізації» закріплені низкою сучасних міжнародних правових актів:

1. Декларація ООН «Про права людей з розумовою відсталістю» (1971);

2. Декларація «Про права інвалідів» (1975);

3. Конвенція «Про права дитини» (1989) [2, C. 34-37].

Зокрема, Декларація ООН «Про права людей з розумовою відсталістю» є першим нормативно-правовим документом щодо визнання людей з ментальною інвалідністю суспільно повноцінною в соціальному сенсі меншиною, яка потребує соціального та правового захисту.

Створення інклюзивного освітнього середовища є можливістю для дітей з вадами психофізичного розвитку, але без інвалідності. Це, окремі форми затримки психічного розвитку; певні мовленнєві відхилення; зниження слуху чи зору; нескладні опорно-рухові вади; порушення емоційно-вольової сфери. Якщо такі діти мають збережений інтелект, самостійно себе обслуговують, адекватно контактують з однолітками, мають підтримку сім'ї, то за умови фахового психологічного та соціально - педагогічного супроводу, вони цілком можуть інтегрувати у середовище здорових однолітків.

Згідно з «Концепцією розвитку інклюзивного навчання в Україні» здійснюється активний пошук та впровадження ефективних технологій створення інклюзивного освітнього середовища у дошкільному навчальному закладі.

Серед вітчизняних науковців та практиків, які досліджували проблеми інклюзивного освітнього середовища у дошкільному навчальному закладі, можна відмітити Захарову Н.М., Миронову С.П., Крутік К.Л., Кузава І. Б., Лісневську Н.В. тощо.

Для створення інклюзивного освітнього середовища у дошкільному навчальному закладі, необхідно враховувати наступні чинники:

1. вік дитини;

2. стан соматичного здоров'я;

3. рівень інтелектуального розвитку;

4. особливості психічного та фізичного розвитку дитини;

5. конкретний клінічний діагноз;

6. потреби та можливості дитини [5, C. 64].

Вихователі дошкільних закладів часто не мають ні психологічної, ні соціально-педагогічної, ні методичної підготовки до інклюзії. Тому у дошкільному навчальному закладі має здійснюватись спеціальна підготовка педагогічного персоналу.

Вихователі мають бути компетентними у таких питаннях: підходи держави та суспільства до організації освіти нейронетипових дітей; основні поняття дефектології, соціальної педагогіки та спеціальної психології; особливості і закономірності розвитку різних категорій нейронетипових дітей; зміст та методи роботи з родинами нейронетипових дітей.

Для створення інклюзивного освітнього середовища у дошкільному навчальному закладі, є необхідність посади «Соціальний педагог», який має вміти:

• здійснювати моніторинг розвитку нейронетипових дітей, що мають труднощі у засвоєнні знань, різних видів діяльності та адекватно оцінювати причини, якими спричинено ці труднощі;

• своєчасно виявити відхилення у розвитку дошкільників та брати участь у здійснені соціально-педагогічного супроводу нейронетипових дітей;

• здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до нейронетипових дітей;

• формувати готовність нейротипових дошкільників до позитивної спільної взаємодії з нейронетиповими однолітками;

• проводити роботу з батьками нейротипових та нейронетипових дітей. Вихованець дитячого садочка - це віддзеркалення сім'ї, соціально-педагогічну роботу потрібно провести і з батьками нейротипових дітей, формуючи у них позитивне ставлення до перебування у групі нейронетипових дітей. Важливо, що у групі інклюзивного дошкільного навчального закладу має до 15 дітей, 1-3 з яких, нейронетипових.

Інклюзивне освітнє середовище у дошкільному навчальному закладі передбачає певні етапи:

1. Психологічні та соціально-педагогічні заходи. Цей етап передбачає діагностику рівня розвитку дітей: виявлення індивідуальних особливостей психічного, фізичного, інтелектуального розвитку; рівня розвитку психічних процесів; діагностики соціальної зрілості, інтелекту, стилю взаємодії вихователів і батьків з нейронетиповою дитиною; анкетування вихователів та батьків на предмет готовності до здійснення інклюзивного навчання.

2. Збір документації щодо соціально-педагогічного супроводу нейронетипової дитини. Передбачає банк даних нейронетипових дітей; картки розвитку нейронетипової дитини; соціальні паспорти сімей, у яких виховуються нейронетипові діти; щоденники спостереження за нейронетиповими дітьми у дошкільному начальному закладі.

3. Розробка та затвердження індивідуальних програм навчання і розвитку з рекомендаціями для вихователів і батьків, розроблених за участі різних фахівців (лікаря, психолога, соціального педагога, педагога - дефектолога, логопеда).

4. Створення навчально-методичної бази.

5. Рефлексивний аналіз результатів діяльності.

Роблячи загальний висновок, можна стверджувати, що створити інклюзивне освітнє середовище у дошкільному навчальному закладі можливо, але цей процес та результат потребує інтегрованої взаємодії нейротипових та нейронетипових дітей, вихователів, фахівців, батьків.

Список використаних джерел

1. Захарова Н.М. Соціально-педагогічна робота в дошкільному навчальному закладі: навч. посіб. / Наталя Захарова; Ін-т пробл. виховання Нац. акад. пед. наук України, Бердян. держ. пед. ун-т. - Мелітополь: Видавничий будинок ММД, 2015. - 132 с.

2. Інклюзивна освіта: теорія та практика: навч.-метод. посіб. / [С.П. Миронова та ін.; за заг. ред. С.П. Миронової]; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. - Кам'янець-Подільський: [б. в.], 2016. - 191 с.

3. Крутій К.Л. Сучасне заняття в дошкільному навчальному закладі: традиції чи інновації'?: монографія / К.Л. Крутій; Комунальний заклад «Запорізький обласний ін-т післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради. Кафедра дошкільної та початкової освіти. - Запоріжжя: ЛІПС, 2009. - 176 с.

4. Кузава І.Б. Інклюзивна освіта дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку: теорія та методика: монографія / І. Б. Кузава; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К.; Луцьк: Іванюк В.П., 2013. - 291 с.

5. Лісневська Н.В. Педагогічні умови створення здоров'я зберігаючого середовища в дошкільному навчальному закладі: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.08 / Лісневська Наталія Валентинівна; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т проблем виховання. - Київ, 2016. - 24 с.

Размещено на Allbest.ru