Майстер-клас з декоративно-прикладного мистецтва як засіб формування художньо-естетичної культури студентів педагогічних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МАЙСТЕР-КЛАС З ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Ольга Бованенко аспірант

кафедри соціальної педагогіки

Національного педагогічного університету

імені М.П. Драгоманова

Процес формування художньо-естетичної культури студентів педагогічних університетів є складним є багатофакторним. Під час здійсненого нами теоретико-методичного аналізу проблеми дослідження нами виокремлено такі критерії сформованості художньо-естетичної культури студентів педагогічних університетів, як: когнітивний критерій (показниками якого є: пізнавальний інтерес, ерудованість, культурологічний світогляд), емоційно-мотиваційний критерій (показниками якого є: естетична смак, бажання долучитися до культурних надбань, культура почуттів), ціннісний критерій (показниками якого є: ціннісне ставлення, прийняття цінностей культури як особистісних, готовність до збереження та поширення художньо-естетичних цінностей) та творчо-діяльнісний критерій (показниками якого є: художньо-естетична інтерпретація, втілення художньо-естетичних образів в практичну діяльність, здатність створювати продукт художньо-естетичної діяльності) [3, 2].

Формування показників емоційно-мотиваційного критерію та творчо- діяльнісного критерію під час експериментальної роботи відбувалося у різних формах навчально-виховного процесу. Пріоритетною формою розвитку таких показників як: естетичний смак, культура почуттів, втілення художніх образів в практичну діяльність та здатність створювати продукт художньо-естетичної діяльності став майстер-клас.

Майстер-клас ми розглядали, як самостійну практичну роботу чи її початок. Майстер-клас визначають як одну з форм ефективного активно - професійного навчання, під час проведення якого ведучий-спеціаліст (майстер) розповідає і, що ще більш важливо, показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод [4]. Тематика майстер-класів передбачає різні аспекти і прийоми використання технологій та авторських методів, розкриття особливостей застосування технологій на практиці. Завданнями майстер-класу є передача майстром свого досвіду шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності; спільне відпрацювання методичних підходів майстра і прийомів вирішення поставленої в програмі майстер-класу проблеми; рефлексія власної професійної майстерності учасниками майстер-класу (слухачами); надання допомоги учасникам у визначенні завдань саморозвитку і формуванні індивідуальної програми самоосвіти та самовдосконалення. Водночас, учасники експериментальних груп у процесі майстер-класу опрацьовують техніки за темою майстер-класу; беруть участь в обговоренні отриманих результатів; задають питання, отримують консультації; пропонують для обговорення власні проблеми, питання, розробки; висловлюють свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем. Головним завданням майстра у процесі декоративно-прикладної діяльності є створення сприятливої ситуації, що забезпечила пізнавальний інтерес учасників майстер-клас, роботу за зразком, творчими завданнями та ситуаціями, що унеможливлювали простий дубляж [1].

Для формування показників даних критеріїв нами було розроблено під кожну тему навчальної програми тематичний майстер-клас, що дозволило нам ґрунтовно підійти до вивчення видів та технік декоративно-прикладної діяльності.

Так, з метою розвитку показників емоційно-мотиваційного критерію було розроблено і проведено три окремих майстер-класи відповідно до вище зазначених показників художньо-естетичної культури:

- з метою розвитку естетичного смаку: «Вчимося поєднувати кольори в декоративно-прикладній діяльності»;

- з метою розвитку культури почуттів: «Вчимося володіти особистішою внутрішньою та зовнішньою культурою почуттів»;

- з метою формування бажання долучитись до культурних надбань: «Вчимося планувати змістовне дозвілля в умова культурного простору міста».

Останній етап нашої експериментальної роботи був направлений на розвиток творчо-діяльнісного критерію формування художньо-естетичної культури студентів педагогічних університетів. Для розвитку таких показників як: готовності до художньо-естетичної інтерпретації, втілення художньо-естетичних образів в практичну діяльність та здатності створювати продукт художньо-естетичної діяльності, нами було обрано методи організації діяльності, інтерактивні методи та методи створення освітнього простору.

Прикладом цього слугували такі майстер-класи:

- «Вчимося нетрадиційним технікам малювання», що дозволив студентам ознайомитись з великим переліком нетрадиційних технік малювання, які в подальшому дозволять пришвидшити процес створення зображень та покращити результат образотворчої діяльності, навіть у студентів з низьким рівнем навичок малювання у студентів;

- «Оволодіваємо мистецтвом аплікації», що надав змоги студентам спробувати свої сили у п'яти окремих видах аплікаційної роботи з використанням різних матеріалів (паперу, харчових круп, природного гербарію тощо), а також засвоїли переваги використання даної техніки з різними категоріями клієнтів соціально-виховної роботи;

- «Засвоюємо основи петриківського розпису», що забезпечив ознайомлення з основними елементами петриківського декоративного розпису, а також відпрацювання своїх умінь та навичок у створенні мальовки;

- «Вчимося мистецтву паперової пластики Оригамі - модель «лелеки» в техніці простого оригамі», що був спрямований на ознайомлення з особливостями лінійної мови оригамі, правилами виготовлення моделей простого оригамі, алгоритмом виконання та покроковим виготовленням моделі «Лелека».

Доказом ефективності майстер-класу, у розвитку показників емоційно- мотиваційного та творчо-діяльнісного критеріїв формування художньо- естетичної культури студентів педагогічних університетів стали готові продукти їх творчої діяльності, а також авторські методичні рекомендації по виконанню тієї чи іншої техніки декоративно-прикладного мистецтва.

Список використаних джерел

1. Вайнола Р.Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та практика. Навчальний посібник/ За ред проф. С. О. Сисоєвої - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. 188 с.

2. Олексюк О. М. Формування духовного потенціалу студентської молоді в процесі професійної підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.01; 13.00.04 / О. М. Олексюк. К., 1997. 50 с.

3. Печко, Л. П. Творческое воображение как аппарат освоения художественной культуры / Печко Л. П. // Обсерватория культуры: журнал-обозрение. 2004. N 4. С. 78-86.

4. Словник іншомовних слів [Текст] / за ред. члена- кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука. Київ: Гол. ред. укр. рад. енциклопедії АН Української РСР, 1975. 776 с.

Размещено на Allbest.ru