Криміналістика в освітньому процесі закладів вищої освіти України: історичні аспекти
Історія запровадження криміналістики в освітній процес. Підготовка міліціонерів, працівників карного розшуку. Дослідження розвитку криміналістики в вітчизняних закладах вищої освіти. Викладання на кафедрах кримінально-процесуального спрямування.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2020 |
| Размер файла | 66,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У Петроградському робітничо-селянському університеті, що заснований 1918 року, готували кадри для органів радянської юстиції та міліції. В університеті також було створено факультет міліції та карного розшуку. На шестимісячних курсах підготовки працівників карного розшуку вивчали техніку карного розшуку, наукову тактику розслідування злочинів, судову медицину, застосування собак-шукачів. Отримані знання курсанти закріплювали на практиці в карному розшуку, реєстраційному бюро, спільній зі співробітниками міліції роботі з розкриття й попередження злочинів (Lisichenko, & Saburov, 1983, p. 9). Згодом на базі юридичного факультету цього вишу 1930 року створено самостійний юридичний інститут, де було запроваджено вивчення криміналістики як самостійної дисципліни, яку викладав О. О. Сальков (Iscenko, 2016, p. 198).
Після 1917 року криміналістику активно запроваджують на короткострокових курсах для працівників органів слідства, дізнання та суду. В Україні започатковано курси з підготовки та підвищення кваліфікації працівників судових, слідчих органів і міліції в Харківській, Чернігівській, Миколаївській, Подільській, Одеській та інших губерніях. Заняття проводили за програмою, яку 1920 року було затверджено НКВС РРФСР і рекомендовано для організації навчального процесу на всіх курсах радянської міліції (Lisichenko, & Saburov, 1983, p. 8, 9-10).
У березні 1919 року при губернському кримінальному відділі Харкова відкрито спеціальні курси для агентів (працівників розшуку), у лютому 1920 р. в Києві спеціальні курси для «червоних сищиків» (Iscenko, 2016, p. 173).
11 червня 1921 року почали функціонувати курси червоних міліціонерів Харківської губміліції, згодом на їх базі створено Всеукраїнську школу міліції та карного розшуку (нині Національна академія внутрішніх справ). У школі курсанти вивчали, зокрема, кримінальну техніку, тактику і судову медицину. Залежно від напрямів підготовки курсантів (працівників зовнішньої міліції чи карного розшуку) кількість навчальних годин на опанування окремих предметів різнилася. З метою покращення навчання працівників міліції 1924 року було прийнято рішення організувати при школі двомісячні курси реєстраторів-дактилоскопістів (Dzhuzha, & Dovbnia, 2010, p. 100, 101, 105). Схожою була підготовка криміналістів й у Польщі (Rydzek, 1990, p. 159-162).
Питання викладання криміналістики в навчальних закладах на території колишньої Російської імперії після 1917 року потребує детальнішого дослідження.
У Харківському юридичному інституті 1939 року організовано кафедру криміналістики, яка функціонувала до 194І року. Її завідувачем був учений у галузі судової медицини та криміналістики професор М. М. Бокаріус. Це була перша кафедра криміналістики, запроваджена у вітчизняних закладах вищої освіти.
У післявоєнні роки криміналістику починають викладати на кафедрах кримінально-процесуального спрямування. Зокрема, 1947 року створено кафедру криміналістики та кримінального процесу Київського державного університету, що очолював заслужений діяч науки, доктор юридичних наук, професор С. І. Тихенко, який працював на кафедрі кримінального права університету з 1944 року. На юридичному факультеті університету С. І. Тихенко паралельно викладав курси криміналістики і кримінального права (Berzin, 2008, p. 267). У Харківському юридичному інституті в післявоєнні роки самостійної кафедри криміналістики не було. Її сформували на базі однойменної секції в складі кафедри кримінального права, процесу та криміналістики. Як самостійна кафедра вона функціонувала з 1952 року (Tatsii, 2014, p. 413). Після 1945 року в Одеському державному університеті діяли кафедра кримінального права, процесу та криміналістики. З 1967 року кафедру очолив відомий криміналіст, доктор юридичних наук, професор В. П. Колмаков. З реорганізованої кафедри 1998 року утворено кафедру криміналістики.
У Київській вищій школі Міністерства охорони громадського порядку УРСР (нині Національна академія внутрішніх справ) самостійну кафедру криміналістики створено 1964 року на базі кафедри оперативної роботи і криміналістики. Крім основного курсу, там проводили заняття зі спеціальної техніки, судової медицини та судової психіатрії. Згодом було виокремлено кафедри спеціальної техніки і судової медицини. З початку роботи як окремого структурного підрозділу кафедра криміналістики стала однією з провідних у навчальному закладі ("Aktualni pytannia", 2015, p. 24).
Наукова новизна
Після 1917 року викладання криміналістики в закладах вищої освіти України мало такі особливості:
1) у зв'язку із закриттям юридичних факультетів університетів припинено викладання криміналістики та інших предметів, зокрема кримінальної статистики, кримінальної соціології, кримінальної психології;
2) було запроваджено викладання криміналістики в спеціальних вишах з підготовки міліціонерів, працівників карного розшуку й інших співробітників органів, що забезпечували протидію злочинності;
3) для викладання криміналістики на курсах і в спеціальних школах обрано уніфікований підхід щодо програми навчальної дисципліни, яку затверджував НКВС;
4) у 1930-х роках після відкриття юридичних відділень і факультетів в університетах відновлено викладання криміналістики;
5) у післявоєнні роки навчальний курс «Криміналістика» викладали на кафедрах кримінально-процесуального спрямування.
Висновки
Таким чином, наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. криміналістику в закладах вищої освіти України спершу викладали в межах навчальних курсів з кримінального права, кримінального судоустрою і провадження (процесуальний порядок розслідування злочинів), поліцейського права.
До 1917 року криміналістика як комплекс допоміжних до кримінального права навчальних дисциплін мала статус не обов'язкового для вивчення курсу, який пропонували насамперед тим студентам університетів, які мали намір працювати в органах юстиції, що розслідували злочини. Криміналістику викладали студентам, застосовуючи різні форми навчальних занять практичні, криміналістичні семінари, студії, секції.
Після більшовицького перевороту 1917 року на юридичних факультетах університетів призупинено розвиток криміналістики внаслідок їх закриття; запроваджено викладання криміналістики для підготовки міліціонерів, працівників карного розшуку й інших співробітників органів, що забезпечували правопорядок; уніфіковано програми криміналістики для спеціальних шкіл міліції. З 1930-х років відновлено викладання цієї дисципліни на юридичних відділеннях і факультетах університетів.
Після Другої світової війни на теренах України навчальна дисципліна «Криміналістика» інтегрується з «Кримінальним процесом» на кафедрах кримінально-процесуального спрямування. З 1950-1960-х років у вітчизняних закладах вищої освіти юридичного профілю та спеціальних правоохоронних вишах засновано кафедри криміналістики, що сприяло її подальшому розвитку не лише як юридичної навчальної дисципліни, а й як практичної діяльності та науки.
Список використаних джерел / References
1. Aktualni pytannia teorii i praktyky kryminalistychnoi nauky, Topical issues of the theory and practice of forensic science: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference devoted to the 50th anniversary of the Department of Criminalistics and Forensic Medicine of the National Academy of Internal Affairs. (2015). Kyiv: Helvetyka [in Ukrainian].
2. Berzin, P.S. (2008). Kyivska shkola kryminalnoho prava (1834-1960 rr.): istoryko-pravove doslidzhennia [Kyiv School of Criminal Law (1834-1960 gg.): Historical and legal research]. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
3. Bilous, V.V. (2014). 210-ta richnytsia vid dnia zasnuvannia Natsionalnoho yurydychnoho universytetu imeni Yaroslava Mudroho [210th anniversary of the founding of the Yaroslav the Wise National Law University]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, Theory and practice of forensic examination and forensic science, 14, 465-472 [in Ukrainian].
4. Dzhuzha, O.M., & Dovbnia, V.A. (2010). Stanovlennia, rozvytok ta orhanizatsiino-pravovi zasady diialnosti pershoho vseukrainskoho navchalnoho zakladu z pidhotovky pratsivnykiv militsii (1921-1937 rr.) [Formation, development and organizational and legal principles of activity of the first all-Ukrainian educational institution for the training of police officers (1921-1937 biennium). Aktualni pytannia istorii orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrainy (istorykopravovyi aspekt), Topical issues of the history of the bodies of internal affairs of Ukraine (historical and legal aspect). V.V. Kovalenko, O.M. Dzhuzha, Ye.M. Bodiul (et al.). (Ed.) (pp. 100-105). Kyiv [in Ukrainian].
5. Elsemer Sequom, S.A. (1977). Forensic Medicine in Norway. Forensic Science, 10(1), 53-56.
6. Encyclopedia. (2011). Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka, Lviv Ivan Franko National University. (Vols. 1-2). Lviv: LNU im. I. Franka [in Ukrainian].
7. Forensic education & training. (2003). Forensic Science International, 136(1), 181-187.
8. Forensic Medicine in Scotland. (1977). Forensic science, 10, 67-73.
9. Heorhitsa, A.Z., Marchuk, V.P., Nykyforak, M.V., & Patsurkivskyi, P.S. (1995). Yurydychnyi fakultet Chernivetskoho universytetu (istorychnyi narys) [Faculty of Law of Chernivtsi University (historical essay)]. Erlikhovskyi zbirnyk, Ehrlich collections, 2, 15-25 [in Ukrainian].
10. Hrekul-Kovalyk, T.A. (2010). Osoblyvosti navchalnoho protsesu na yurydychnomu fakulteti Chernivetskoho universytetu u 1918-1940 rr. [Features of the educational process at the Faculty of Law of Chernivtsi University in 1918-1940]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu, Scientific herald of Chernivtsi University, 538, 25-30.
11. Iscenko, A.V. (2016). Letopis kriminalistiki: daty, fakty, imena [Forensic history: dates, facts, names]. Kyiv: UkrDHRI [in Russian].
12. Kazarin, V.N. (1998). Pervye professora-yuristy Irkutskogo universiteta [The first professors and lawyers of the University of Irkutsk]. Sibirskii yuridicheskii vestnik, Siberian Legal Gazette, 2, 6-7 [in Russian].
13. Kivalov, S.V. (Ed.). (2002). Istoriia Odeskoi natsionalnoi yurydychnoi akademii [History of Odessa National Law Academy]. Odesa: Yuryd. lit. [in Ukrainian].
14. Lisichenko, V.K., & Saburov, I.V. (1983). Razvitie kriminalistiki i sudebnoi ekspertizy v pervye gody sovetskoi vlasti v RSFSR i USSR [Development of forensic science and forensic examination in the early years of Soviet power in the RSFSR and the Ukrainian SSR]. Kriminalistika i sudebnaia ekspertiza, Forensics and forensics, 26, 3-13 [in Russian].
15. Manns, G.Yu. (2010). Kriminalistika kak prikladnaia disciplina i predmet prepodavaniia [Forensic science as an applied discipline and subject matter]. Kriminalist pervopechatnyi, Forensic forensic scientist, 1, 79-91 [in Russian].
16. Nezhurbida, S.I. (2013). Etiolohiia zlochynu: teorii, analiz, rezultat [Etiology of crime: theory, analysis, result]. Chernivtsi: Druk Art [in Ukrainian].
17. Nykyforak, M.V. (1994). Stanovlennia vyshchoi yurydychnoi osvity na Bukovyni [Becoming of higher legal education in Bukovina]. Erlikhovskyi zbirnyk, Ehrlich collections, 1, 12-22 [in Ukrainian].
18. Otchet o sostoianii i deiatelnosti Imperatorskogo Harkovskogo universiteta za 1913 g. [Report on the status and activities of the Imperial Kharkov University in 1913]. (1914). Zapiski Imperatorskogo Harkovskogo universiteta, Notes of the Imperial Kharkov University, 1, 177-178 [in Russian].
19. Otchet o sostoianii i deiatelnosti Imperatorskogo Harkovskogo universiteta za 1912 g. [Report on the status and activities of the Imperial Kharkov University in 1912]. (1913). Zapiski Imperatorskogo Harkovskogo universiteta, Notes of the Imperial Kharkov University, 2, 167 [in Russian].
20. Poison, C.J., & Gee, D.J. (1974). The essentials of forensic medicine. Forensic Science, 4, 94.
21. Tadeusz Rydzek. (1990). Modern criminalistic expertise. Forensic Science International, 46(1-2), 159-162.
22. Tatsii, V.Ya, Bytiak, Yu.P., & Hetman, A.P. (et al.). (Ed.). (2014). Natsionalnyi yurydychnyi universytet imeni Yaroslava Mudroho 1804-2014 [National Law University named after Yaroslav the Wise, 1804-2014]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
23. Tauber, L. (1915). K voprosu ob usovershenstvovanii sposobov issledovaniia prestupleniia [On the issue of improving the methods of investigating crime]. Vestnik prava, Newspaper rights, 41, 1132-1134 [in Russian].
24. Yurydychnyi fakultet Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka [Law Faculty of the Ivan Franko National University of Lviv]. (n.d.).
25. Yusupov, V.V. (2018). Kryminalistyka v Ukraini u XX-XXI stolitiakh [Forensics in Ukraine in XX-XXI centuries]. Kyiv: Maslakov [in Ukrainian].
26. Zahorodna, N.M., Horiunova, N.I., Tkach, N.I., Riaba, V.I. (2015). Chernivetskyi natsionalnyi universytet imeni Yuriia Fedkovycha v nezalezhnii Ukraini: do 140-richchia vid dnia zasnuvannia [Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University in Independent Ukraine: to 140th anniversary from the day of foundation]. Chernivtsi: Chernivets. nats. un-t [in Ukrainian].
27. Zbirnyk zakoniv ta rozporiadzhen Robitnycho-selianskoho uriadu Ukrainy "Pro orhanizatsiiu pry VUTsVK instytutiv chervonoi profesury": vid 31 hrud. 1932 r. No. 36-40 [Collection of laws and orders of the Workers' and Peasants' Government of Ukraine "On the organization at the VUTSVK of institutes of red professorship" from December 31, 1932, No. 36-40] [in Ukrainian].
Список використаних джерел
1. Актуальні питання теорії і практики криміналістичної науки : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 50-річчю кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ (Київ, 23 січ. 2015 р.). Київ : Гельветика, 2015. 368 с.
2. Берзін П. С. Київська школа кримінального права (1834-1960 рр.): історико-правове дослідження : монографія. Київ : КНТ, 2008. 436 с.
3. Білоус В. В. 210-та річниця від дня заснування Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2014. Вип. 14. С. 465-472.
4. Джужа О. М., Довбня В. А. Становлення, розвиток та організаційно-правові засади діяльності першого всеукраїнського навчального закладу з підготовки працівників міліції (1921-1937 рр.). Актуальні питання історії органів внутрішніх справ України (історико-правовий аспект) : зб. наук. пр. / [редкол.: В. В. Коваленко (голова), О. М. Джужа, Є. М. Бодюл та ін.]. Київ, 2010. С. 100-105.
5. Elsemer Sequom S. A. Forensic Medicine in Norway. Forensic science. 1977. Vol. 10. Issue 1. Р. 53-56.
6. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка : в 2 т. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. Т. 1 : А-К. 1088 с.
7. Forensic education & training. Forensic Science International. 2003. Vol. 136. Supplement 1. P. 181-187.
8. Forensic Medicine in Scotland. Forensic science. 1977. Vol. 10. Р. 67-73.
9. Георгіца А. З., Марчук В. П., Никифорак М. В., Пацурківський П. С. Юридичний факультет Чернівецького університету (історичний нарис). Ерліховський збірник. 1995. Вип. 2. С. 15-25.
10. Грекул-Ковалик Т. А. Особливості навчального процесу на юридичному факультеті Чернівецького університету у 1918-1940 рр. Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Вип. 538. С. 25-30. (Серія «Правознавство»).
11. Ищенко А. В. Летопись криминалистики: даты, факты, имена. Киев : УкрДГРІ, 2016. 384 с.
12. Казарин В. Н. Первые профессора-юристы Иркутского университета. Сибирский юридический вестник. 1998. Вып. 2. С. 6-7.
13. Історія Одеської національної юридичної академії / голов. ред. С. В. Ківалов. Одеса : Юрид. літ., 2002. 328 с.
14. Лисиченко В. К., Сабуров И. В. Развитие криминалистики и судебной экспертизы в первые годы советской власти в РСФСР и УсСр. Криминалистика и судебная экспертиза. 1983. Вып. 26. С. 3-13.
15. Маннс Г. Ю. Криминалистика как прикладная дисциплина и предмет преподавания. Криминалист первопечатный. 2010. № 1. С. 79-91.
16. Нежурбіда С. І. Етіологія злочину: теорії, аналіз, результат : монографія. Чернівці : Друк Арт, 2013. 432 с.
17. Никифорак М. В. Становлення вищої юридичної освіти на Буковині. Ерліховський збірник. 1994. Вип. 1. С. 12-22.
18. Отчет о состоянии и деятельности Императорского Харьковского университета за 1913 г. Записки Императорского Харьковского университета. 1914. Кн. 1. С. 177-178.
19. Отчет о состоянии и деятельности Императорского Харьковского университета за 1912 г. Записки Императорского Харьковского университета. 1913. Кн. 2. С. 167.
20. Poison C. J. and Gee D. J. The essentials of forensic medicine. Forensic Science. 1974. Vol. 4. P. 94.
21. Tadeusz Rydzek. Modern criminalistic expertise. Forensic Science International. 1990. Vol. 46. Issues 1-2. Р. 159-162.
22. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804-2014 / [редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман та ін.]. Харків : Право, 2014. 616 с.
23. Таубер Л. К вопросу об усовершенствовании способов исследования преступления. Вестник права. 1915. № 41. С. 1132-1134.
24. Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка : істор. огляд.
25. Юсупов В. В. Криміналістика в Україні у ХХ-ХХІ століттях. Київ : Маслаков, 2018. 556 с.
26. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича в незалежній Україні: до 140-річчя від дня заснування : бібліогр. покажч. / [уклад.: Н. М. Загородна, Н. І. Горюнова, Н. І. Ткач, В. І. Ряба]. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2015. 512 с.
27. Про організацію при ВУЦВК інститутів червоної професури : збірник законів та розпоряджень Робітничоселянського уряду України від 31 груд. 1932 р. № 36-40. Ст. 243.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.
реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.
контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Система вищої освіти в Україні та періоди її розвитку. Методологія, методи і методика викладання. Європейська інтеграція - впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці. Інтеграція вищої освіти України і Болонський процес.
курсовая работа [54,7 K], добавлен 18.06.2010Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Зміст та головні принципи Болонського процесу та відповідність вищої освіти України його вимогам з огляду на перспективу інтеграції її системи в європейський освітній і науковий простір. Основні напрямки структурного реформування вищої освіти України.
реферат [210,1 K], добавлен 08.04.2012Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011Запровадження Болонських принципів як важливий крок на шляху до євроінтеграції України та засіб полегшення доступу громадян до якісної освіти. Знайомство з особливостями процесу реформування системи вищої освіти України та Росії у пострадянський період.
статья [29,0 K], добавлен 11.09.2017Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.
курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Створення загальноєвропейського простору вищої освіти. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS). Шляхи адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.
курс лекций [188,0 K], добавлен 13.04.2009Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Університетський рівень навчання. Типи навчальних закладів. Умови вступу до ВНЗ Болгарії. Фінансова допомога студентам. Організація академічного року. Зв'язок науки і вищої освіти. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів.
реферат [51,6 K], добавлен 05.12.2009Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.
статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018Історія університетів Великобританії. Сучасна система освіти. Вищі національні дипломи. Підготовка бакалаврів технічного профілю в університетах Великобританії. Докторантура у Великобританії. На шляху до створення Європейської зони вищої освіти.
реферат [25,6 K], добавлен 14.08.2008
