Теоретичний аналіз проектної діяльності у сфері освіти в цілому та у позашкільних закладах зокрема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичний аналіз проектної діяльності у сфері освіти в цілому та у позашкільних закладах зокрема

Вікторія Румянцева (студентка другого курсу рівня «магістр» факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, ст. викладач О. В. Перцов

Постановка проблеми. Завдання сучасної школи - це виховання компетентної особистості, яка не лише володіє знаннями, високими моральними якостями, а здатна самостійно, нестандартно, креативно діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, застосовуючи свої знання, досвід і беручи на себе відповідальність за власну діяльність.

Великі можливості у вирішенні цих завдань забезпечує застосування методу навчальних проектів. Зрештою, уміти створювати, реалізувати чи брати участь у проектах - вагома життєва компетентність особистості, основи якої можливо оптимально сформувати й розвинути в умовах навчання особистості в загальноосвітньому навчальному закладі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження методу проектів у сфері освіти спостерігається у наукових доробках Т. Башинської, Л. Ботько, Т. Волковської та ін.

Широкоаспектне висвітлення методу проектів як педагогічної технології, що включає сукупність дослідницьких проблемних методів творчого спрямування, розкрито у наукових працях Є. Полат, С. Сисоєвої та ін.

У сучасній педагогіці розкрито погляди на зміст, структуру, типологію методу проектів, етапи проведення та специфіку застосування у навчальному процесі (К. Баханов, В. Гузєєв, А. Касперський, В. Курицина, О. Пєхота, Є. Полат, Л. Сергєєва, М. Скаткіна, Е. Михайлова та ін.)

Застосування проектного менеджменту в управлінні позашкільним навчальним закладаом описано в серії публікацій освітнього проекту «EdCamp»: «Освіта - ключ до майбутнього» .

Мета статті - розкрити сутність, визначальні ознаки, мету, принципи, завдання та функції навчальної проектної діяльності, вимоги до організації такого навчання як у сфері освіти загалом, так і у позашкільних закладах зокрема.

Виклад основного матеріалу. У сучасній науковій педагогічній періодиці, довідниковій літературі - наявні різні терміни - категорії і поняття - для позначення навчальної проектної діяльності: "метод навчальних проектів", "учнівський проект", "метод проектів", "проектна технологія", "проектна діяльність", "проектна навчальна діяльність", "проектна освіта", "проектне навчання", "проектне виховання", "проектування", які формують науковий контекст теорії зазначеного навчання [8, с. 55].

Наприклад, в "Українському педагогічному словнику" використовується поняття "метод проектів", який визначено як "організацію навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань - проектів" [6, с. 205]. Нині є багато теоретичних розробок, які використовуються для впровадження проектних методів у сфері освіти, адже саме проектна діяльність нині є однією із найефективніших у формуванні лідерських якостей і конкурентоспроможності особистості.

Науковці О. Пєхота, А. Кіктенко, О. Любарська [7, с. 20] використовують поняття "навчальне проектування", "проектна технологія", "метод проектів". На думку дидактів, у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу має вияв технологія проектування, що "передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості" [7, с. 150].

Автори наголошують, що результати виконання проектів повинні бути «відчутними»: якщо розв'язувалася теоретична проблема, то має бути знайдене її конкретне вирішення, якщо практична - певний результат, готовий до впровадження. Окрім цього, зазначають дослідники, «навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну - індивідуальну, парну або групову - роботу, яку учні виконують упродовж визначеного часу» [7, с. 150].

Тому сутність проектної технології вчені вбачають у стимулюванні учнів до вирішення певних проблем, що передбачає володіння необхідними знаннями (здобуття їх за необхідності), та на основі проектної діяльності розв'язання однієї або низки проблем, а також демонстрації практичного застосування здобутих знань і набутих умінь, а мету навчального проектування - у створенні педагогом таких умов освітнього простору, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Головною характерною складовою проектної діяльності - є вирішення певної проблеми у культурному, освітньому чи соціальному середовищі. Проблема виникає у разі невідповідності між реальним життям та уявленнями проектувальника про бажаний стан об'єкта. Проект використовується як засіб досягнення поставленої мети шляхом збереження, зміни або відновлення соціальних та культурних явищ. Конкретну проблему можна вирішити, використовуючи різні варіанти проектних рішень.

Сучасна проектна діяльність - це ефективна форма роботи, яка має чітку мету, перелік завдань, обмежені часові рамки і вчить вихованців бути логічними й послідовними у вирішенні поставлених задач. [2, с. 15]. Реалізація проекту передбачає роботу в команді, обговорення поставлених задач, дискусії і для того, щоб досягти якісних результатів потрібно вміти комунікувати й домовлятися між собою. Розвиток цих якостей є вкрай важливим для подальшого формування особистості і в майбутньому допомагає у професійній діяльності та веденні власних бізнес-справ.

Через проектне навчання для вчителів є можливість побачити учнів у новому світлі, допомагати їм розвивати вроджені здібності в новий спосіб, що не вдається часом у традиційній системі уроку. Крім того, часто проектне навчання реалізується через міждисциплінарні зв'язки, що виходять за межі програми одного конкретного предмету. Це значно розширює можливості вчителя і сприяє креативності, а учні часто мають завдання, у процесі вирішення яких отримують практичні навички, непередбачені в теоретичній частині навчального процесу.

Тобто навчання відбувається природним шляхом, ненав'язливо, адже ціль - не вивчити, а виконати завдання, отримати результат, що дійсно мотивує дітей.

Звичайно, на фоні очевидних переваг існує й певна небезпека застосування проектного навчання: виникає ризик не виконати навчальну мету і не досягти результатів. Але цього можна уникнути, якщо раціонально спланувати процес, розділити обов'язки і встановити чіткі дедлайни. Основна задача вчителя, як модератора процесу - проконтролювати якість і вчасність виконання поставлених задач.

Із впровадженням реформи децентралізації в Україні для освіти створюються нові можливості, зокрема і для розвитку проектної діяльності в освітньому середовищі. Все більше з'являється грантових програм, які готові фінансувати мистецькі та освітні ініціативи, майстер-класи, івенти, форуми, і т.ін. Представниками грантових програм організовуються освітні майстер- класи, які мають на меті навчити якнайбільшу кількість людей проектній діяльності. навчальний проектний освіта гурток

Наприклад, у 2015 фундація соціальних інновацій «З країни в України» розробила освітній гейміфікований проект «Відкривай Україну», який є комплексним проектом із освітньою і конкурсною складовою. Географія проекту охоплює 270 малих міст всієї України із населення 10-250 тис. виключаючи обласні центри.

«Відкривай Україну» - найбільший за часів незалежності командний освітній гейміфікований проект для підлітків 7-11 класів. Він передбачає, що учні формують команду та обирають собі вчителя серед шкільного складу.

Разом вони спершу утворюють та реалізують суспільно важливий проект шкільного рівня, надалі - міський проект.

Увесь навчальний процес проходить через гейміфіковану онлайн- платформу. В проекті може взяти участь 1000-1200 команд, де 1 команда - представництво однієї школи, група з 15 учнів і 1 вчителя.

Освітня частина проекту складається з онлайн навчання учнів, вчителів через інтерактивну онлайн платформу, і оффлайн навчання для регіональної команди, підлітків малих міст, команд-фіналістів та вчителів.

Наразі проект є всеукраїнським і в 2017 році об'єднав 13 тисяч учасників (з яких 420 вчителів) з 240 міст України. Що за рік втілили близько 300 проектів по всій Україні.

Ще одним із яскравих прикладів всеукраїнських освітніх проектів є формат «EdCamp» - конференції, які проводять самі учасники. «Edcamp» призначені для отримання інтерактивного професійного досвіду викладачами шкіл (за західними стандартами - викладачами системи К-12). Edcamps є зразком Ьагсатр'а, де безкоштовні конференції учасників з основним акцентом на технології і комп'ютери.

Освітні технології - найпоширеніша тема на edcamp^, так само, як і педагогіка, практичні приклади використання в навчальному процесі сучасних технологій, вирішення проблем у класі.

EdCamp уперше був проведений у 2010 році натхненними освітянами із США. На сьогодні понад 2500 заходів у 44-х країнах світу об'єднали учителів та вчительок і різноманітних стейкхолдерів навчального процесу з усіх куточків земної кулі для відкритого обміну педагогічним досвідом, співпраці й вирішення спільних завдань.

В Україні перша національна конференція пройшла 23 і 24 червня 2015 року у Харкові. Проект підтримують Міністерство освіти і науки України та Громадська рада при профільному міністерстві, Інститут модернізації змісту освіти, Державна служба якості освіти та небайдужі педагоги з усієї країни.

У 2019 році формат EdCamp було визначено у топ-100 світових освітніх інновацій за версією рейтингу HundrED. Україна стала 9-ою країною у світі та 3-ою в Європі, яка долучилася до цієї міжнародної команди. Саме наша країна стала найбільшою спільнотою за межами США. Своєю місією організатори вважають розбудову і підтримку спільнот відповідального вчительства.

Якщо проаналізувати проектну діяльність у сфері позашкільної освіти, то можна з впевненістю сказати, що проектний підхід є одним із пріоритетних у діяльності позашкілля. Про це свідчить статистика залученості школярів до організації і втілення проектів у життя.

Одним із стимулів для розвитку є діяльність гуртків шкільного самоврядування, де основна робота побудована на практичному втіленні проектного підходу в роботі. Якщо проаналізувати втілені проекти українськими школярами у 2018-2019 навчальному році, то можна виокремити кілька головних напрямків, які були цікавими для дітей:

медійний (створення онлайн-видань, ютуб каналів, радіо);

мистецький (організація і проведення фотовиставок, літературних вечорів);

спортивний (проведення змагань, вело прогулянок, марафонів).

Дана статистика характеризує попит дітей у самовираженні в даних напрямках. Показовим є досвід позашкільних закладів Кіровоградської області, які демонструють широке залучення вихованців до проектного підходу, де діти виступають уже не тільки учасниками проектів, а й є повноправними авторами і координаторами проектів. Варто відзначити, що у гуртковій роботі частину навчальних годин виділено саме навчанню методів проектного підходу. Такий формат навчання передбачає залучення учнів до систематизації та набуття знань, створення власних продуктів. Він розвиває навички критичного мислення, співпраці, міркування, синтезу та стійкості в умовах обмеженого часу та визначеної мети.

На реалізацію проектів залучаються кошти як з місцевих бюджетів, кошти міських міні-грантів так і додаткові інвестиції міжнародних донорських програм. Одією із таких є «Програма малих грантів громадської дипломатії - ОСВІТА» Посольства США в Україні. Заклади, які використовують можливість співпраці із міжнародними грантодавцями отримують досвід проектного менеджменту нового рівня, який відрізняється від вітчизняного методами й підходами до вирішення поставлених задач.

Наприклад у Маловисківській об'єднаній територіальній громаді функціонує один заклад позашкільної освіти - це дитячо-юнацький центр «Вись». Заклад забезпечує розвиток здібностей, умінь і навичок дітей у різних напрямках підготовки: спортивний, художньо-естетичний, гуманітарний, науково-технічний, еколого-натуралістичний.

Колектив тільки вивчає специфіку проектного підходу в гуртковій роботі, і поки що має не великий досвід реалізації проектів. Але не дивлячись на це вже є перші результати.

Успішною є діяльність вихованців гуртка «Лідер», які займаються розвитком шкільного самоврядування, і зокрема застосовують проектний підхід у своїй роботі. Показовим є те, що діти не тільки теоретично вивчають основні механізми проектної діяльності, а й успішно реалізовують суспільно важливі проекти: освітні, медійні, екологічні.

Важливо, що у процесі роботи над проектами вихованці розвивають комунікативні та організаційні навички, вчаться брати на себе відповідальність і працювати в команді.

Бібліографія

1. Башинська Т. Проектувальна діяльність - основа взаємодії вчителя та учнів / Т. Башинська // Початкова школа. - 2003. - № 7. - С. 59-62.

2. Білик В. Проектна діяльність - основа розвитку творчих здібностей молодших школярів / В. Білик // Початкова школа. - 2013. - № 5. - С. 6-8.

3. Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання / Л. Бодько // Початкова школа. - 2013. - № 10. - С. 1-4.

4. Бондар С. П. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті / С. П. Бондар, Л. Л. Момот, Л. А. Липова, М. І. Головко - Рівне : Тетіс, 2003. - 200 с.

5. Войний О. Зміст проектної діяльності учнів / О. Войний // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - № 4. - С. 7-9.

6. Волковська Т. Проектування як метод особистісно-орієнтованого навчання / Т. Волковська // Початкова освіта. Методичний порадник. - 2006. - № 40(376). - С. 9-10.

7. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За ред. О. М. Пєхоти. - К. : Вид-во А.С.К., 2003. - 255с.

8. Полат Е. Метод проектов: типология и структура / Е. С. Полат // Лучшие страницы педагогической прессы. - 2004. - № 1. - С. 9-17.

Размещено на Allbest.ru