Формування фонетичної компетенції молодших школярів засобами інтерактивних технологій

У статті розглянуто проблеми формування фонетичної компетенції учнів початкової школи, визначено поняття та описано загальну характеристику компонентів фонетичної компетенції. Продемонстровано реалізацію системи роботи під час опрацювання фонетичного матеріалу з використанням інтерактивних технологій навчання.

Ключові слова: фонетична компетенція, учні початкової школи, інтерактивні технології навчання.

Постановка проблеми. Оновлений Державний стандарт початкової освіти актуальним завданням сучасної школи визначає реалізацію компетентнісного підходу [6, с. 92]. Оскільки компетентнісно-орієнтований підхід є новим концептуальним орієнтиром до формування змісту й мовно-літературної освітньої галузі, розвиток фонетичної компетентності молодших школярів визначаємо як одне з пріоритетних завдань оволодіння рідною мовою.

Важливість фонетики важко переоцінити, адже першоосновою мови прийнято вважати усну форму, її звукову матерію. Разом з тим, прогресивна освітня спільнота активно шукає ефективні інноваційні педагогічні інструменти для розвитку компетентностей учнів. Для досягнення високих ефективних результатів у процесі засвоєння знань та практичному їх використанні у сучасній школі широко впроваджуються інтерактивні технології роботи з учнями молодшого шкільного віку. Однак, на нашу думку, недостатньо розкрита система застосування інтерактивних технологій у процесі формування фонетичної компетенції молодших школярів.

Аналіз літератури з проблеми дослідження. Значний внесок у розробку методики формування фонетичної компетентності молодших школярів мають дослідження М. Вашуленка, Н. Деркач, О. Караман, Г. Коваль, Н. Тоцької, О. Хорошковської та інших. У своїх розробках вчені підкреслюють значення фонетико-графічної компетентності в оволодінні учнями усним та писемним мовленням.

Дослідженню проблеми інтерактивних методів навчання приділили увагу О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Коберник, Л. Коваль, О. Комар, Г. Сиротенко та інші.

Метою статті є дослідження формування фонетичної компетенції учнів початкової школи з використанням інтерактивних технологій.

Виклад основного матеріалу. Фонетична компетенція - це здатність людини до коректного артикуляційного та інтонаційного оформлення своїх висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок, знань і фонетичної усвідомленості. Успішність формування фонетичної компетенції залежить від рівня сформованості фонетичних навичок, обсягу отриманих і засвоєних знань про фонетичний бік мовлення і динамічної взаємодії цих складових на основі загальної мовної та фонетичної усвідомленості [1, с. 132].

За визначенням А. Богуш, фонетична компетенція - правильне вимовляння всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголошування, добре розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо) та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлення звукового складу рідної мови [2, с. 20].

Н. Босак послуговується терміном фонетико-орфоепічна компетенція. Це, за її означенням, «ієрархічно побудована система, піраміду змістових одиниць якої складають такі компоненти, як фонетичні знання, фонетичні навички (з членуванням на слухо-вимовні й акцентно-інтонаційні) і завершують фонетичні вміння. Під фонетичними знаннями слід розуміти передбачуване навчальною програмою засвоєння фахових лінгвістичних понять з курсу фонетики української мови, вивчення основних фонетичних одиниць, звукових явищ різного рівня - від звука до речення. Під слухо-вимовними навичками - фонемно-правильну вимову звуків у потоці мовлення і розуміння всіх звуків під час аудіювання. Акцентно-інтонаційні навички - це правильне наголошування слів і словоформ, коректне інтонаційно-ритмічне оформлення мовлення» [3, с. 40].

Складниками фонетичної компетентності є:

- фонетичні рецептивні (слухові) й репродуктивні (вимовні) навички;

- фонетичні декларативні й процедурні знання про фонетичний бік мовлення: фонеми та їхні артикуляційно-акустичні характеристики, основні модифікації звуків у потоці мовлення, фонетичну організацію слів (склад, словесний наголос), інтонацію та її складники (мелодику, ритм, паузацію, наголос, темп, гучність, тембр), транскрипцію й інші умовні символи та графічні можливості відображення інтонації;

- фонетична усвідомленість - здатність учня розмірковувати над процесами формування своєї фонетичної компетентності й оволодівати вимовою, конструюючи систему власних фонетичних знань [7, с. 86].

Відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти рівнями формування фонетичної компетенції для початкової школи є А 1 (інтродуктивний рівень елементарного користувача). Чинні програми не диференціюють зазначені рівні на підрівні по класах і не дають їх опису. Це значно ускладнює роботу вчителів над фонетичним боком мовлення учнів і робить її залежною від підручників і від власного розуміння процесів формування фонетичної компетенції.

Сучасний педагог в освітньому процесі повинен постійно вдосконалювати свою роботу, впроваджувати нові форми, методи, прийоми і засоби на уроках. Для досягнення високих ефективних результатів у процесі засвоєння знань та практичному їх використанні в сучасній школі широко впроваджуються інтерактивні методи та форми роботи з учнями молодшого шкільного віку.

Інтерактивні технології ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії. Цей педагогічний інструмент допомагає знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями і навичками. Завдяки таким сучасним технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати продумані рішення, а отже, відбувається постійна співпраця учнів класу. Разом з тим, в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія вчителя та учня. У даній ситуації активність вчителя поступається місцем активності учня, а метою вчителя стає створення умов для ініціативи школярів [8, с. 138].

Проаналізувавши досвід багатьох вчителів початкових класів, можна констатувати, що найбільш ефективними і доцільними на уроках у початковій школі є технології «Мозковий штурм», «Мікрофон», робота в парах, «Навчаючи - учусь», «Займи позицію» тощо [9].

Учитель початкових класів О. Григор'єва пропонує на уроках у початкових класах використовувати такі методи інтерактивних технологій:

1. Бесіда за Сократом (учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх розв'язання).

2. Дискусія (висловлюються різні погляди під час обговорення складної проблеми і пошуку істини).

3. Творча лабораторія (учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії). Акваріум (кілька учнів з групи сидять у центрі кабінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої зауваження і коментарі) [4, с. 29-30].

У контексті формування фонетичної компетенції молодших школярів інтерактивні методи навчання виступають ефективним педагогічним інструментом. До прикладу:

1. Метод творчого конструювання «Продовж речення»

- Допишіть прислів'я, дібравши кінцівку з довідки.

- Підкресліть слова з буквами «я», «ю», «є», «ї».

- Прокоментуйте звуко-буквений склад цих слів.

A. Від красних слів язик...; Діла говорять голосніше, ...; Де слова з ділом розходяться, там непорядки...

Довідка: водяться; як слова; не відсохне.

Б. Птицю пізнають по пір'ю, а людину .; Впік мене тим словом, ; Красне слово - ... .

Довідка: золотий ключ; по мові; не треба й вогню.

B. Хто мови своєї цурається, хай сам.; Рідна мова - не полова, її за вітром ...; Добрим словом мур проб'єш, а лихим. .

Довідка: і в двері не ввійдеш; не розвієш; себе стидається.

2. Кросворд «Зійдіть сходинками»

Рис. 1

- Доберіть і запишіть слова, що починаються літерою «Ї», відповідно до кількості клітинок (пропонуються клітинки для запису слів, найменше з яких складається з трьох букв, найбільше - із семи).

Довідка: їжа, їзда, їдець, їжачок, їдальня.

3. Метод «Акваріум». Вправа «Знайди подібне»

А. - Згрупуйте слова, за «секретами» - вимова і написання яких не збігаються.

Мовний матеріал: здається, на дошці, смієшся, у річці, братський, купається, сміється, у кішці, береться, студентський, хлюпочуться, миються, миєшся, у книжці, граєшся, людський.

Б. - Прочитайте речення. Знайдіть слова у яких вимова не збігається із написанням. Правильно вимовляйте слова, склади, звуки.

Мовний матеріал: Голівка кульбаби в біленькій прозорій шапочці. Софійка весело стрибала на одній ніжці. На молодій грушці рясно зацвіли квіти. Петрик катався на санчатах по замерзлій річці. На Камчатці дуже багато гейзерів.

4. Гра «Уважне вухо - кмітливе око»

Мета гри: розвиток в учнів фонематичного слуху, вміння розрізняти звук та букву визначити в слові кількість звуків і букв.

Завдання гри: знайдіть слова:

а) в яких кількість звуків й букв збігається;

б) слова, в яких звуків більше, ніж букв;

в) слова, в яких букв більше, ніж звуків.

Матеріал для гри:

Безлюдний, пелюстка, закликають, використаю, калюжа, знаю, заплющити, клювати, висміювати, вирощую, юний, рию, лютий, кров'ю, любимо, маю, землю, всю, свою, баюра, блюдце, костюм, володіють, всюди, в'юн, залюбки, працювати, вибираю, миттю, людство, дрючок, звичаю, капелюшок, верблюд, колючий.

Правильна відповідь:

а) безлюдний, пелюстка, калюжа, заплющити, клювати, лютий, любимо, землю, всю, всюди, залюбки, працювати, дрючок, капелюшок, верблюд, колючий, закликають, володіють;

б) використаю, знаю, висміювати, вирощую, юний, рию, кров'ю, маю, свою, баюра, в'юн, вибираю, звичаю;

в) блюдце, миттю, людство.

Висновки. Фонетичні знання є підґрунтям оволодіння учнями мовленням. Звуки мови є матеріальним засобом реалізації лексичних і граматичних значень, будівельним матеріалом для слів і словоформ, тому значення фонетики у шкільному курсі початкової школи важко переоцінити. Проведення звукових вправ сприяє усвідомленню школярами звукових закономірностей мови, розвитку навичок мовлення, створює основу для усвідомлення мовного матеріалу і одночасно готує до засвоєння навчального матеріалу на наступних етапах навчання. Ефективною системою формування фонетичної компетенції молодших школярів на уроках рідної мови є застосування інтерактивних технологій.

Інтерактивні методи навчання, як педагогічний інструмент, є специфічним способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання й досягнення цілей навчання в процесі розв'язанні певних проблемних завдань. Розглянута проблема потребує подальших досліджень та опрацювання сучасними науковцями в контексті новітніх методичних тенденцій, адже ефективність проведеного уроку значною мірою залежить від правильного застосування вчителем інтерактивних технологій.

фонетичний компетенція інтерактивний

Бібліографія

1. Бакум З.П. Принципи навчання фонетики української мови / З.П. Бакум // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. - 2009. - Вип. 3. - С. 131-138.

2. Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти / А.М. Богуш. - Х.: Вид-во «Ранок», 2013. - 192 с.

3. Босак Н.Ф. Етапи і стадії формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів філологічного фаху / Н.Ф. Босак // Наука і освіта. - 2014. - № 10. - С. 39-42.

4. Галаган І.С. Передові освітні технології світу: [аналіз можливостей їх застосування в освітній діяльності України] / І.С. Галаган // Відкритий урок. Розробки, технології, досвід. - «Плеяди». - 2013. - № 2. - С. 28-31.

5. Грицюк О.І. Інтерактивні технології навчання молодших школярів / О.І. Грицюк // Початкове навчання та виховання. - 2011. - № 8. - С. 2-17.

6. Державний стандарт початкової освіти // Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти: 1-2 класи. - К.: ТД «ОСВІТА- ЦЕНТР+», 2018. - 240 с.

7. Лук'яник Л. Фонетична основа мовного матеріалу в початкових класах / Л. Лук'яник // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - Педагогічні науки. - 2016. - № 1(1). - С. 85-89.

8. Пелих М. Вплив інтерактивних технологій навчання на міцність знань школярів / М. Пелих // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. - 2009. - Ч. 3. - С. 136-141.

9. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І. Пометун. - К., 2007. - 142 с.

Размещено на Allbest.ru