Формування фонетичної компетенції молодших школярів засобами інтерактивних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування фонетичної компетенції молодших школярів засобами інтерактивних технологій

Людмила Піскун (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Горська О.О.

Анотація

У статті розглянуто проблеми формування фонетичної компетенції учнів початкової школи, визначено поняття та описано загальну характеристику компонентів фонетичної компетенції. Продемонстровано реалізацію системи роботи під час опрацювання фонетичного матеріалу з використанням інтерактивних технологій навчання.

Ключові слова: фонетична компетенція, учні початкової школи, інтерактивні технології навчання.

Постановка проблеми. Оновлений Державний стандарт початкової освіти актуальним завданням сучасної школи визначає реалізацію компетентнісного підходу [6, с. 92]. Оскільки компетентнісно- орієнтований підхід є новим концептуальним орієнтиром до формування змісту й мовно-літературної освітньої галузі, розвиток фонетичної компетентності молодших школярів визначаємо як одне з пріоритетних завдань оволодіння рідною мовою.

Важливість фонетики важко переоцінити, адже першоосновою мови прийнято вважати усну форму, її звукову матерію. Разом з тим, прогресивна освітня спільнота активно шукає ефективні інноваційні педагогічні інструменти для розвитку компетентностей учнів. Для досягнення високих ефективних результатів у процесі засвоєння знань та практичному їх використанні у сучасній школі широко впроваджуються інтерактивні технології роботи з учнями молодшого шкільного віку. Однак, на нашу думку, недостатньо розкрита система застосування інтерактивних технологій у процесі формування фонетичної компетенції молодших школярів.

Аналіз літератури з проблеми дослідження. Значний внесок у розробку методики формування фонетичної компетентності молодших школярів мають дослідження М. Вашуленка, Н. Деркач, О. Караман, Г. Коваль, Н. Тоцької, О. Хорошковської та інших. У своїх розробках вчені підкреслюють значення фонетико-графічної компетентності в оволодінні учнями усним та писемним мовленням.

Дослідженню проблеми інтерактивних методів навчання приділили увагу О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Коберник, Л. Коваль, О. Комар, Г. Сиротенко та інші.

Метою статті є дослідження формування фонетичної компетенції учнів початкової школи з використанням інтерактивних технологій.

Виклад основного матеріалу. Фонетична компетенція - це здатність людини до коректного артикуляційного та інтонаційного оформлення своїх висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок, знань і фонетичної усвідомленості. Успішність формування фонетичної компетенції залежить від рівня сформованості фонетичних навичок, обсягу отриманих і засвоєних знань про фонетичний бік мовлення і динамічної взаємодії цих складових на основі загальної мовної та фонетичної усвідомленості [1, с. 132].

За визначенням А. Богуш, фонетична компетенція - правильне вимовляння всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголошування, добре розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо) та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлення звукового складу рідної мови [2, с. 20]. фонетичний компетенція інтерактивний навчання

Босак послуговується терміном фонетико-орфоепічна компетенція. Це, за її означенням, «ієрархічно побудована система, піраміду змістових одиниць якої складають такі компоненти, як фонетичні знання, фонетичні навички (з членуванням на слухо-вимовні й акцентно-інтонаційні) і завершують фонетичні вміння. Під фонетичними знаннями слід розуміти передбачуване навчальною програмою засвоєння фахових лінгвістичних понять з курсу фонетики української мови, вивчення основних фонетичних одиниць, звукових явищ різного рівня - від звука до речення. Під слухо-вимовними навичками - фонемно-правильну вимову звуків у потоці мовлення і розуміння всіх звуків під час аудіювання. Акцентно-інтонаційні навички - це правильне наголошування слів і словоформ, коректне інтонаційно-ритмічне оформлення мовлення» [3, с. 40].

Складниками фонетичної компетентності є:

фонетичні рецептивні (слухові) й репродуктивні (вимовні) навички;

фонетичні декларативні й процедурні знання про фонетичний бік мовлення: фонеми та їхні артикуляційно-акустичні характеристики, основні модифікації звуків у потоці мовлення, фонетичну організацію слів (склад, словесний наголос), інтонацію та її складники (мелодику, ритм, паузацію, наголос, темп, гучність, тембр), транскрипцію й інші умовні символи та графічні можливості відображення інтонації;

фонетична усвідомленість - здатність учня розмірковувати над процесами формування своєї фонетичної компетентності й оволодівати вимовою, конструюючи систему власних фонетичних знань [7, с. 86].

Відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти рівнями формування фонетичної компетенції для початкової школи є А 1 (інтродуктивний рівень елементарного користувача). Чинні програми не диференціюють зазначені рівні на підрівні по класах і не дають їх опису. Це значно ускладнює роботу вчителів над фонетичним боком мовлення учнів і робить її залежною від підручників і від власного розуміння процесів формування фонетичної компетенції.

Сучасний педагог в освітньому процесі повинен постійно вдосконалювати свою роботу, впроваджувати нові форми, методи, прийоми і засоби на уроках. Для досягнення високих ефективних результатів у процесі засвоєння знань та практичному їх використанні в сучасній школі широко впроваджуються інтерактивні методи та форми роботи з учнями молодшого шкільного віку.

Інтерактивні технології ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії. Цей педагогічний інструмент допомагає знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями і навичками. Завдяки таким сучасним технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати продумані рішення, а отже, відбувається постійна співпраця учнів класу. Разом з тим, в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія вчителя та учня. У даній ситуації активність вчителя поступається місцем активності учня, а метою вчителя стає створення умов для ініціативи школярів [8, с. 138].

Проаналізувавши досвід багатьох вчителів початкових класів, можна констатувати, що найбільш ефективними і доцільними на уроках у початковій школі є технології «Мозковий штурм», «Мікрофон», робота в парах, «Навчаючи - учусь», «Займи позицію» тощо [9].

Учитель початкових класів О. Григор'єва пропонує на уроках у початкових класах використовувати такі методи інтерактивних технологій:

Бесіда за Сократом (учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх розв'язання).

Дискусія (висловлюються різні погляди під час обговорення складної проблеми і пошуку істини).

Творча лабораторія (учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії). Акваріум (кілька учнів з групи сидять у центрі кабінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої зауваження і коментарі) [4, с. 29-30].

У контексті формування фонетичної компетенції молодших школярів інтерактивні методи навчання виступають ефективним педагогічним інструментом. До прикладу:

Метод творчого конструювання «Продовж речення»

Допишіть прислів'я, дібравши кінцівку з довідки.

Підкресліть слова з буквами «я», «ю», «є», «ї».

Прокоментуйте звуко-буквений склад цих слів.

Від красних слів язик...; Діла говорять голосніше, ...; Де слова з ділом розходяться, там непорядки...

Довідка: водяться; як слова; не відсохне.

Б. Птицю пізнають по пір'ю, а людину .; Впік мене тим словом, ; Красне слово - ... .

Довідка: золотий ключ; по мові; не треба й вогню.

Хто мови своєї цурається, хай сам.; Рідна мова - не полова, її за вітром ...; Добрим словом мур проб'єш, а лихим. .

Довідка: і в двері не ввійдеш; не розвієш; себе стидається.

Кросворд «Зійдіть сходинками»

Доберіть і запишіть слова, що починаються літерою «Ї», відповідно до кількості клітинок (пропонуються клітинки для запису слів, найменше з яких складається з трьох букв, найбільше - із семи).

Довідка: їжа, їзда, їдець, їжачок, їдальня.

Метод «Акваріум». Вправа «Знайди подібне»

А. - Згрупуйте слова, за «секретами» - вимова і написання яких не збігаються.

Мовний матеріал: здається, на дошці, смієшся, у річці, братський, купається, сміється, у кішці, береться, студентський, хлюпочуться, миються, миєшся, у книжці, граєшся, людський.

Б. - Прочитайте речення. Знайдіть слова у яких вимова не збігається із написанням. Правильно вимовляйте слова, склади, звуки.

Мовний матеріал: Голівка кульбаби в біленькій прозорій шапочці. Софійка весело стрибала на одній ніжці. На молодій грушці рясно зацвіли квіти. Петрик катався на санчатах по замерзлій річці. На Камчатці дуже багато гейзерів.

Гра «Уважне вухо - кмітливе око»

Мета гри: розвиток в учнів фонематичного слуху, вміння розрізняти звук та букву визначити в слові кількість звуків і букв.

Завдання гри: знайдіть слова:

а) в яких кількість звуків й букв збігається;

б) слова, в яких звуків більше, ніж букв;

в) слова, в яких букв більше, ніж звуків.

Матеріал для гри:

Безлюдний, пелюстка, закликають, використаю, калюжа, знаю, заплющити, клювати, висміювати, вирощую, юний, рию, лютий, кров'ю, любимо, маю, землю, всю, свою, баюра, блюдце, костюм, володіють, всюди, в'юн, залюбки, працювати, вибираю, миттю, людство, дрючок, звичаю, капелюшок, верблюд, колючий.

Правильна відповідь:

а) безлюдний, пелюстка, калюжа, заплющити, клювати, лютий, любимо, землю, всю, всюди, залюбки, працювати, дрючок, капелюшок, верблюд, колючий, закликають, володіють;

б) використаю, знаю, висміювати, вирощую, юний, рию, кров'ю, маю, свою, баюра, в'юн, вибираю, звичаю;

в) блюдце, миттю, людство.

Висновки. Фонетичні знання є підґрунтям оволодіння учнями мовленням. Звуки мови є матеріальним засобом реалізації лексичних і граматичних значень, будівельним матеріалом для слів і словоформ, тому значення фонетики у шкільному курсі початкової школи важко переоцінити. Проведення звукових вправ сприяє усвідомленню школярами звукових закономірностей мови, розвитку навичок мовлення, створює основу для усвідомлення мовного матеріалу і одночасно готує до засвоєння навчального матеріалу на наступних етапах навчання. Ефективною системою формування фонетичної компетенції молодших школярів на уроках рідної мови є застосування інтерактивних технологій.

Інтерактивні методи навчання, як педагогічний інструмент, є специфічним способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання й досягнення цілей навчання в процесі розв'язанні певних проблемних завдань. Розглянута проблема потребує подальших досліджень та опрацювання сучасними науковцями в контексті новітніх методичних тенденцій, адже ефективність проведеного уроку значною мірою залежить від правильного застосування вчителем інтерактивних технологій.

Бібліографія

1. Бакум З. П. Принципи навчання фонетики української мови / З. П. Бакум // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. - 2009. - Вип. 3. - С. 131-138.

2. Богуш А. М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш. - Х.: Вид-во «Ранок», 2013. - 192 с.

3. Босак Н. Ф. Етапи і стадії формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів філологічного фаху / Н. Ф. Босак // Наука і освіта. - 2014. - № 10. - С. 39-42.

4. Галаган І. С. Передові освітні технології світу: [аналіз можливостей їх застосування в освітній діяльності України] / І. С. Галаган // Відкритий урок. Розробки, технології, досвід. - «Плеяди». - 2013. - № 2. - С. 28-31.

5. Грицюк О. І. Інтерактивні технології навчання молодших школярів / О. І. Грицюк // Початкове навчання та виховання. - 2011. - № 8. - С. 2-17.

6. Державний стандарт початкової освіти // Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти: 1-2 класи. - К. : ТД «ОСВІТА- ЦЕНТР+», 2018. - 240 с.

7. Лук'яник Л. Фонетична основа мовного матеріалу в початкових класах / Л. Лук'яник // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - Педагогічні науки. - 2016. - № 1(1). - С. 85-89.

8. Пелих М. Вплив інтерактивних технологій навчання на міцність знань школярів / М. Пелих // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. - 2009. - Ч. 3. - С. 136-141.

9. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. І. Пометун. - К., 2007. - 142 с.

Размещено на Allbest.ru