Творчі методи навчання як перспективний напрямок удосконалення підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Творчі методи навчання як перспективний напрямок удосконалення підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами

Аліса Чернявська (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Колоскова Ж.В.

Постановка проблеми. Сьогодні у мистецькій професійній освіті склалася певна система підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з хоровими колективами, головною метою якої є досягнення стану готовності ефективно виконувати вокально-хорову діяльність завдяки отриманим у процесі навчання у вузі знанням, умінням і навичкам. Сучасна хорова музика, яка вимагає спеціальних форм виконання та новітніх підходів до організації хорових колективів, потребує якісно нових фахівців, здатних відійти від традиційних методик у роботі з дітьми в хорі. Тож нові вимоги, що ставить перед професійною мистецькою освітою суспільство, спонукають до пошуку таких засобів удосконалення підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами, які б забезпечували якість цієї підготовки. Використання творчих методів навчання як перспективного напрямку удосконалення підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами, актуалізує проблем у дослідження.

Аналіз досліджень і публікацій. Питанням теорії і практики роботи з дитячими хоровими колективами присвячена значна кількість праць педагогів-музикантів як минулого (О. Кошиць, П. Козицький, М. Лисенко, М. Леонтович, С. Людкевич, К. Стеценко та ін.), так і сучасності (О. Єгоров, І. Кліш, Л. Остапенко, Н. Перцова, С. Світайло, Г. Стулова та ін.).

Вагомий внесок у методику роботи з дитячими хоровими колективами зробив М. Леонтович. Видатний педагог-музикант вів хорові класи в учительській семінарії та Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, викладав основи техніки диригування, працював хормейстером на диригентських курсах тощо. У роботі з дитячими хоровими колективами М. Леонтович зосереджував увагу на розвитку музичної пам'яті, мислення, музичних здібностей та естетичних почуттів дітей [9].

Особливого значення надавав роботі з дитячими хоровими колективами П. Козицький. Для відомого на весь Київ шкільного хору, яким керував П. Козицький, М. Леонтович написав оперу “На русалчин великдень”. У роботі з дитячим хоровим колективом педагог враховував вікові особливості учнів, їхні вокальні дані [9].

У наш час досягнення у вокально-хоровій роботі з дітьми опираються на досвід минулого та враховують сучасні дослідження, які торкаються проблем дитячого музичного вокально-хорового виконавства. Так, С. Світайло стверджує, що організаційно-методичні особливості роботи учителя музичного мистецтва, на відміну від хормейстера, який працює із професійними співаками, полягають у тому, що дітей, школярів, необхідно навчити співати, розвиваючи не лише його вокальні дані, а й сприйняття хорової музики, музичного мистецтва загалом [6, с.6-7]. Дослідниця вважає, що в роботі із дитячим хоровим колективом необхідно звертати увагу на індивідуальні особливості кожного учасника, узгоджувати їх з творчими настановами і завданнями хорового виконання.

Г. Стулова [7] у роботі з дитячим хоровим колективом надає перевагу вирішенню першочергового завдання - постановки та розвитку голосів співаків у колективних умовах, а не індивідуальному порядку.

Н. Перцова вважає, що головним у методиці роботи з дитячим хоровим колективом є рух від змісту до форми, від образу до техніко-виконавських особливостей, що включатиме обов'язковий контроль постановки голосу та вірного дихання [4, с.318].

Отже, в мистецькій освітній думці присутня значна кількість досліджень, присвячених роботі учителів музичного мистецтва з дитячими хоровими колективами.

У науково-методичній літературі [6; 7] визначено, що дитячому хору властиві гнучкість голосів (особливо дискантів), легке, прозоре, сріблясте, дзвінке звучання, поєднання кантилени з ритмічною рухливістю, чітким інтонуванням.

С. Світайло дитячі хорові колективи класифікує наступним чином:

за складом виконавців - хори типу капели, дитячі хори, хор хлопчиків;

за художніми завданнями - ансамблі пісні й танцю, дитяча опера, навчальні хори, хорові студії;

за репертуаром, манерою звукоутворення - академічні, народні ансамблі;

за умовами діяльності - дитячі хорові колективи в системі шкільної освіти [6].

Сучасний науковець Л. Айкіна [3] пропонує розширену класифікацію дитячих хорових колективів: хори та вокальні ансамблі середніх загальноосвітніх шкіл; хорові колективи при дитячих музичних школ ах, ліцеях, школах мистецтв; самодіяльні дитячі хори та вокально-хореографічні ансамблі при закладах культури і дозвілля - будинках і палацах культури, клубах тощо; хори та вокальні ансамблі при центрах дитячої і юнацької творчості; дитячі хорові колективи при філармоніях, на радіо, телебаченні тощо.

Різноманіття форм організації дитячих хорових колективів, видів і напрямків діяльності визначають і використання різних методик роботи з хором. Тому, сучасний учитель музичного мистецтва повинен бути підготовленим до професійної роботи з дитячими хоровими колективами різного виду, напрямків, кількісного складу на уроках музичного мистецтва загальноосвітніх шкіл та в системі позашкільної музичної освіти.

Отже, виникла необхідність обґрунтування змісту удосконалення підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами за допомогою творчих методів навчання, що і є метою статті.

Основний виклад матеріалу. Теоретичні концепції підготовки вчителів музичного мистецтва до професійної діяльності були розроблені в працях науковців Л. Арчажнікової, А. Козир, О. Олексюк, Г. Падалки, Т. Пляченко, А. Растригіної, О. Ростовського, О. Рудницької, М. Ткаченко, О. Щолокової та ін.

Так, Л. Арчажнікова [1] вважає, що підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва здійснюється під час вивчення різних спеціальних дисциплін, які передбачають свою методику викладання: диригування, сольний спів, навчання гри на інструменті, роботу з хором тощо. Відомий педагог-практик звертає увагу на загальну спрямованість усіх методик - підготовку вчителя до здійснення різноманітної діяльності в загальноосвітній школі.

М. Ткаченко [8] підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва розуміє як складну педагогічну систему, що забезпечує процес виховання фахівців широкого профілю, які мають уміти грати на різних музичних інструментах, володіти вокально-хоровою та диригентською культурою, бути готовими вести педагогічну діяльність тощо.

Т. Пляченко [5], аналізує педагогічні засади підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами й виокремлює дефініцію оркестрово- методичної компетентності, яка відображає його готовність і здатність професійно виконувати функції керівника учнівського музично-інструментального колективу.

Тобто зміст підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності спрямований на те, щоб випускники мистецьких та музично-педагогічних факультетів змогли працювати: вчителями музичного мистецтва у загальноосвітніх закладах, керівниками хорових, інструментальних колективів, фольклорних ансамблів, організаторами культурно-просвітницької робот із дітьми та молоддю, вчителями-організаторами (методистами) виховної роботи у позашкільних навчальних закладів, музичними керівниками у дошкільних навчальних закладах, викладачами музичного мистецтва, викладачами музичного інструменту (баян, скрипка, фортепіано, гітара, бандура, духові та інші інструменти), викладачами диригування, викладачами вокалу - у педагогічних коледжах, музичних училищах, училищах культури тощо.

Можемо стверджувати, що в підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності важлива роль відводиться підготовці до роботи з дитячими хоровими колективами, яку ми розглядаємо, як цілісний, розгорнутий у часі, регульований у вищому навчальному закладі педагогічний процес взаємопов'язаної діяльності викладача та студента, спрямованої на теоретичне вивчення та практичне засвоєння основ вокально-хорового та диригентсько-хорового навчання для здійснення хорового виховання дітей.

Підготовка майбутніх педагогів-музикантів до роботи з дитячими хоровими колективами здійснюється під час навчання на спеціальності 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво) й здобуття ступенів бакалавра та магістра. Аналіз методичної літератури, робочих та навчальних програм з даної спеціальності уможливлює стверджувати, що студенти протягом навчання у вищому навчальному закладі засвоюють складну програму, важливу роль у якій відіграють дисципліни циклу професійної підготовки (“Хоровий клас”, “Хорове диригування”, “Хорознавство”, “Шкільний пісенний репертуар” та ін.), вибіркових дисциплін (“Практикум роботи з хором”, “Методика і практика вокально-хорової роботи”), написання курсових та магістерських робіт, програмні вимоги з яких передбачають всебічну підготовку студентів до майбутньої вокально-хорової діяльності. Вивчення вищезазначених дисциплін має на меті підготувати майбутніх учителів музичного мистецтва - керівників хорів і ансамблів до організаційно-творчої роботи в якості педагога, вихователя, керівника дитячого хорового колективу на усіх етапах діяльності колективу: від організації до концертних виступів.

У процесі навчання майбутні учителі музичного мистецтва отримують знання про організаційно -творчу роботу і психолого-педагогічну діяльність з керування дитячим хором; особливості вокально-хорової підготовки в дитячому колективі; знайомляться з найбільш ефективними методами і прийомами вокально- хорової роботи в дитячому хорі та ін.

Методика викладання дисциплін, які ми розглянули вище, передбачає використання різноманітних методів навчання: словесні - лекція, бесіда, розповідь-пояснення; наочні методи - ілюстрація, демонстрація; практичні методи - реферат, практична робота, вправа та ін.

На нашу думку, ефективність підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами підвищиться, якщо урізноманітнити викладання вищезазначених дисциплін творчими методами навчання. З цього приводу М. Лазарєв наголошує, що “творчі методи як вияв родового потенціалу людини - її творчості - вимагають більш ретельної уваги науковців і вчителів, бо теоретичне відставання в розробці методів і технологій діяльності творчого характеру гальмує модернізацію освітнього процесу та здійснення його провідної мети - інтенсивного розвитку дітей і юнацтва, самореалізації їхнього творчого потенціалу” [2, с.113].

Використання творчих методів у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами спрямовано на розвиток значущих особистісних якостей, фахових умінь і навичок студентів, на самостійну постановку та розв'язання проблемних задач, що необхідні для організації виконавського колективу та здійснення практичної роботи з ним.

За М. Лазарєвим [2] творчі методи мають таку загальну типологію:

дослідницькі методи (діагностичні й формувальні або перетворюючі). Дослідницькі методи виконують функції наукового вимірювання, оцінки, прогнозування, моделювання та перетворення педагогічної дійсності. Серед великої групи діагностичних методів науковець виділяє: наукове спостереження, усне і письмове опитування, рейтинг експертів, тестування, аналіз та узагальнення позитивного педагогічного досвіду. Серед формувальних (перетворюючих) методів найбільш поширені: педагогічний експеримент, методи творчого використання досвіду педагогів-новаторів;

творчо-монологічні методи (створення та виголошення проблемно-пошукової лекції, образносюжетного оповідання, публіцистичної чи наукової доповіді, повідомлення, рецензії, анотації тощо);

творчо-діалогічні методи (евристична бесіда, дискусія, полеміка, диспут, прес-конференція, “мозковий штурм” та ін.);

ігрові методи (рольові та ситуаційні ігри, драматизація навчального чи виховного матеріалу, психолого-педагогічний тренінг, колективна творча справа тощо);

рефлексивні методи (релакс, самонавіювання, самоаналіз самопереконання, самодіагностика, самооцінка, аутотренінг, медитація тощо). музичний оркестровий компетентність професійний

Так, застосування дослідницьких методів у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами можна використати під час написання курсових або магістерських робіт. Наприклад, педагогічний експеримент буде доцільним у ході виявлення рівня розвитку вокально-хорових навичок учнів та простеженні динаміки їх розвитку.

Методи узагальнення позитивного педагогічного досвіду та творчого використання педагогів-новаторів слід використати при написанні курсових робіт з: 1) методики музичного виховання на теми: “Здобутки сучасної світової музичної педагогіки та їх впровадження на уроках музичного мистецтва початкової школи (або основної школи)”, “Специфіка дитячого голосоутворення та її урахування в вокально-хоровій роботі з учнями початкової школи”, “Методи та прийоми репетиційної роботи з дитячим хоровим колективом (або ансамблем)”, “Зміст та організація вокально-хорового виховання учнів початкової (або основної) школи”; 2) з фахових дисциплін на теми: “Методичні концепції відомих вокальних педагогів ХХ століття”, “Особливості репетиційної роботи вчителя музичного мистецтва з учнями молодшої (основної) школи над хоровим твором”, Робота над двоголоссям у молодшому хорі як засіб формування вокально-хорових навичок”, Диригентсько-виконавські засоби та прийоми в роботі над динамічними відтінками в хоровому творі”, “Самостійна робота вчителя музичного мистецтва над шкільною піснею з учнями загальної школи”, “Розвиток творчої ініціативи учнів у процесі вокально-хорової роботи над шкільною піснею”, “Формування музичної культури учнів засобами вокально-хорового мистецтва”, “Музичний образ та його втілення в хорових творах”, “Розучування пісенно-хорового репертуару з учнями молодшої (основної) школи”, “Пісенний репертуар як фактор зацікавлення учнів загальноосвітньої школи хоровим співом”, “Основні етапи розвитку початкових вокально-хорових умінь учнів молодшої (основної) школи”, “Особливості формування вокально-хорових навичок в учнів молодшого шкільного віку”, “Особливості роботи вчителя музичного мистецтва з учнями молодшої (основної) школи над шкільною піснею”, “Використання українського пісенного фольклору в роботі над дикцією з учнями молодшого шкільного віку”, “Творчий розвиток учнів загальноосвітньої школи засобами хорової музики”, “Концертно-виконавська діяльність як засіб розвитку творчих здібностей учнів загальноосвітньої школи”, “Специфіка роботи над шкільною піснею з учнями молодшої (основної) школи в позаурочний час”, “Методи роботи над ансамблем у шкільному хорі”, “Методи роботи над строєм у шкільному хорі”, “Становлення та особливості розвитку хорового виконавства в Україні (кінець ХІХ - ХХ століття)”, “Музично-педагогічна спадщина Б.М. Лятошинського та її вплив на розвиток хорового мистецтва України”, “Творча спадщина Л.М. Ревуцького та її вплив на розвиток хорового мистецтва України”, “Музично-громадська діяльність

К.Г. Стеценка та її вплив на розвиток хорового мистецтва України”, “Хоровий спів як вид музичної діяльності дітей шкільного віку”.

На практичних заняттях з дисципліни “Хорове диригування” пропонується використати творчо- діалогічні методи, а саме провести дискусію на теми: “У чому полягає відмінність хорового диригування від інших видів музичного виконавства?”, “Як ви розумієте роль диригента в загальноосвітній школі?”, “Вокально-хоровий аналіз як один з основних етапів роботи над хоровим твором”. Доцільним є створення студентами письмових аналізів на хорові твори. Майбутні вчителі музичного мистецтва самостійно відшукують інформацію для написання подібних робіт, знаходять концертні виступи хорових колективів тощо. Застосування таких творчих методів, на нашу думку, сприяє осмисленню власного диригентського бачення, що є важливим у підготовці до роботи з хоровим колективом.

Варто зауважити, що визначальною рисою дисциплін “Методика і практика вокально-хорової роботи” та “Практикум роботи з хором” є те, що в них, з однієї сторони, розв'язуються специфічні навчальні завдання, а з іншого - вони є перехідним ланцюгом між базовими дисциплінами і хоровою практикою студентів. У даних дисциплінах інтегруються, апробуються знання, вміння і навички, отримані при вивченні інших вищезазначених дисциплін, і в той же час, дані курси мають чітку спрямованість на хорову практику й реалізують важливу вимогу - взаємозв'язок теорії і практики. Під час вивчення цих дисциплін варто використовувати такий різновид творчих методів, як ігрові методи (рольові та ситуаційні ігри, драматизація навчального чи виховного матеріалу, колективна творча справа тощо). Наприклад, можна запропонувати майбутнім учителям музичного мистецтва укомплектувати хор, створивши творче ядро в кожній хоровій партії з найбільш обдарованих студентів. Хор студентів - це хоровий колектив, на базі якого майбутні фахівці - керівники дитячих хорових колективів опановують методику вокально-хорової роботи. Складністю роботи з таким хором є постійна зміна хорового складу та неповноцінна комплектація хорових партій. Перед майбутніми учителями музичного мистецтва постає ціла низка проблемних завдань, направлених на формування повноцінної ансамблевої, тембральної врівноваженості, вокально-художньої виразності. Вирішення такої колективної творчої справи забезпечить високу художньо-творчу дисципліну в хоровому класі та якісну підготовку фахівців до роботи з дитячими хоровими колективами.

Рефлексивні методи навчання є важливими у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами, оскільки їхня вокально-хорова діяльність пов'язана з роботою голосового апарату як власного так і вихованців, художнім виразним співом, формуванням вокально- хорових навичок. Психотехніка, дихальні вправи, психологічні рекомендації допоможуть майбутнім педагогам розв'язувати творчі завдання, навчать “слухати себе”, керувати своїм внутрішнім станом й концентрувати колектив виконавців на спільній справі - співацькому процесі.

Висновки

Отже, підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами вимагає суттєвого удосконалення. На нашу думку, важливим напрямком у цьому процесі є застосування творчих методів навчання, до яких ми віднесли: дослідницькі, творчо-монологічні, творчо- діалогічні, ігрові та рефлексивні методи, у ході вивчення дисциплін циклу професійної підготовки (“Хоровий клас”, “Хорове диригування”, “Хорознавство”, “Шкільний пісенний репертуар” та ін.), вибіркових дисциплін (“Практикум роботи з хором”, “Методика і практика вокально-хорової роботи”), написання курсових та магістерських робіт. Використання творчих методів у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячими хоровими колективами спрямовано на розвиток значущих особистісних якостей, фахових умінь і навичок студентів, на самостійну постановку та розв'язання проблемних задач, що необхідні для організації виконавського колективу та здійснення практичної роботи з ним.

Бібліографія

1. Арчажникова Л.Г. Профессия - учитель музыки / Л.Г. Арчажникова. - М.: Просвещение, 1984. - 111 с.

2. Лазарєв М.О. Методи творчої діяльності в евристичній освіті / М.О. Лазарєв // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2013. - №8 (34). - С. 110-124.

3. Методика работы с детским хоровым коллективом: учебное пособие по направлению подготовки 53.03.05 “Дирижирование”, профиль подготовки “Дирижирование академическим хором”, квалификация выпускника - “Дирижер хора, хормейстер, артист хора, преподаватель (дирижирование академическим хором)” / сост.Л. П. Айкина; Алт. гос. ин-т культуры, каф. акад. хора. - Барнаул: Изд- во АГИК, 2016. - 151 с.

4. Перцова Н.О. Методичні аспекти роботи з дитячим хоровим колективом / Н.О. Перцова // Мистецтвознавство. - №10 (50). - 2017. - С. 316-319.

5. Пляченко Т.М. Компетентнісна модель у структурі фахової підготовки майбутнього вчителя музики / Т.М. Пляченко.

6. Світайло С.В. Методика роботи з дитячим хоровим колективом: навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закладів III-IV рівня акредитації. - К.: Унів. колледж Київського ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2016. - 140 с.

7. Стулова Г.П. Хоровое пение в школе: учебное пособие / Г.П. Стулова. - М. - Берлин: Директ-Медиа, 2015. - 218 с.

8. Ткаченко М.О. Специфіка та зміст фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва / М.О. Ткаченко // Пріоритетні наукові напрямки педагогіки і психології: від теорії до практики: зб. тез Міжнар. науково-практ. конф., м. Харків,14-15 жовт. 2016 р. Харків, 2016. - С. 46-49.

9. Черкасов В.Ф. Теорія і методика музичної освіти: навчальний посібник / В.Ф. Черкасов - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2014. 472 с.

Размещено на Allbest.ru