Теоретичні аспекти управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу загальноосвітнього навчального закладу

Размещено на http://allbest.ru

Теоретичні аспекти управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу загальноосвітнього навчального закладу

Ігор Білан, студент другого курсу

рівня магістр факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник: доцент Я.В. Галета

доктор педагогічних наук

Вступ

Реалії сьогодення розвитку освіти, пріоритети соціально-економічного розвитку держави спрямовані на підвищення якості освіти, яка виступає головним чинником у відтворенні інтелектуального, духовного та економічного потенціалу суспільства. Модель випускника, яку формує педагогічний колектив навчального закладу, включає готовність жити в умовах постійних змін, непередбачуваних ситуацій, бути мобільними, гнучкими, творчими. Освіта має спрогнозувати не лише розвиток творчого потенціалу особистості, а й педагогічного колективу в цілому, ціннісних орієнтацій, формування спектра життєвих компетентностей, адекватних соціокультурним реаліям.

Аналіз стану дослідження проблеми свідчить, що цілеспрямованих визначень творчого потенціалу педагогічного колективу в науковій літературі дуже мало і дане поняття характеризується багатоаспектністю та складністю підходів щодо його вивчення.

Найширшим є визначення творчого потенціалу як фонду, сукупності можливостей реалізації нових напрямів діяльності суб'єкта творчості [6]. Стосовно окремого індивіда творчий потенціал визначають як інтегруючу якість особистості, що характеризує міру її можливостей ставити і вирішувати нові завдання у сфері її діяльності, яка має суспільне значення [8]. Педагогічна творчість займає особливе місце серед різних видів творчості, оскільки саме вона визначає вектори динамічного розвитку всіх творчих процесів людства та була й залишається у центрі наукових інтересів багатьох вітчизняних і зарубіжних учених.

Вагомий внесок у розробку теорії педагогічної творчості зробили видатні психологи: Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн. Предметом особливої уваги стала педагогічна творчість у наукових доробках сучасних теоретиків педагогіки Ю. Азарова, В. Загвязинського, В. Кан-Калика, Н. Кічук, Н. Кузьміної, О. Моісеєва, М. Нікандрова, М. Поташніка, С. Сисоєвої та ін. [3]. Виховання і самовиховання творчої особистості як один із напрямів педагогіки творчості розглядає В. Андрєєв. Проблеми формування педагогічного творчого потенціалу, розвитку важливих творчих здібностей, якостей, умінь, стилю мислення, діяльності висвітлюються в багатьох фундаментальних дослідженнях. Серед них визначаються певні напрями, що відображають окремі аспекти: вивчення творчої особистості, її потенційних можливостей, здібностей, властивостей, характерних рис (Б. Ананьєв, Д. Богоявленська, М. Лазарєв, В. Моляко, М. Поташник, Н. Посталюк).

Підготовка до педагогічної творчості розуміється як розвиток у вчителів творчого педагогічного мислення та соціальної активності (В. Сагарда), педагогічної креативності (В. Лісовська), формування творчого потенціалу особистості вчителя (Н. Кічук), професійної спрямованості свідомості мислення, діагностичної культури, здібностей до прогнозування, імпровізації, інноваційності (О. Левчук).

Творчу спрямованість педагогічної діяльності зумовлюють соціально-економічні перетворення, які вимагають відповідного оновлення освітньої політики, прагнення вчителів до освоєння та застосування педагогічних новинок, конкуренція загальноосвітніх закладів, яка стимулює пошук нових форм, методів організації навчально-виховного процесу, потребує удосконалення організаційно-педагогічного забезпечення управління творчою діяльністю педагогічного колективу.

Мета статті - розкрити особливості науково-теоретичного обґрунтування основних дефініцій процесу формування творчої діяльності педагогічного колективу та проблеми управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу у загальноосвітньому навчальному закладі та її часткової реалізації.

Виклад основного матеріалу

Головною рушійною силою творчої діяльності є вчитель, оскільки суб'єктивний чинник є вирішальним під час процесу творчості. Педагог є носієм конкретних нововведень, їх творцем, модифікатором. Він має широкі можливості і необмежене поле діяльності, оскільки на практиці переконується в ефективності наявних методик навчання і може коригувати їх, проводити докладну структуризацію досліджень навчально-виховного процесу, створювати нові методики. Основна умова такої діяльності - творчий потенціал педагога.

Творчий потенціал педагога - сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, яка виявляє готовність вдосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність. Наявність творчого потенціалу визначають:

1. творча здатність генерувати нові уявлення та ідеї;

2. професійна установка на досягнення пріоритетних завдань освіти; вміння проектувати і моделювати свої ідеї на практиці;

3. значна свобода дій і незалежність його у використанні конкретних методик, нове розуміння цінностей освіти, прагнення до змін, моделювання експериментальних систем;

4. високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальна глибина і різнобічність інтересів педагога. На перший план виступає неповторна своєрідність кожної особистості, самооцінка соціокультурного та інтелектуального рівня розвитку; вибір різних форм культурної, наукової, творчої активності.

Враховуючи, що творчість - це колективний процес, що сам педагогічний колектив, взаємодія вчителів у навчально-виховному процесі є джерелом творчості, тому більша увага приділяється розвитку колективної творчості. У сучасних творчих педагогічних колективах, які вводять в навчальний процес нові технології і форми роботи з учнями, удосконалюють практику і теорію навчання, виховання, розвитку особистості, реалізується талант кожного педагога і вихователя. Співтворчість досвідчених і молодих кадрів, турбота про них, прогнозування росту молодих педагогів, взаємодопомога, наставництво, вміння правильно сприймати зауваження, радіти успіхам своїх колег - характерні риси згуртованого і творчого педагогічного колективу [4].

Творчі педагогічні колективи, як правило, складаються, в навчальних закладах нового типу (гімназіях, ліцеях, колегіумах), авторських школах. Творчий потенціал учителя не є суто природним скарбом, який отримує або не отримує людина з народження. Для нього здатність до творчого вирішення педагогічних проблем є неодмінною умовою професійної діяльності. А отже, розвиток творчих здібностей, творчого потенціалу педагогів завжди знаходиться в центрі уваги педагогічної науки та практики.

Останнім часом утверджується системний підхід до управління навчальними закладами (М. Кондаков, Ю. Конаржевський, В. Пікельна, Т. Шамова) [9]. Згадані автори розглядають загальноосвітні навчальні заклади як соціально-педагогічну систему(соціально зумовлена єдність активно діючих учасників педагогічного процесу, духовних і матеріальних факторів, які мають забезпечити формування особистості, здатної до саморозвитку (самовдосконалення)). Творчий розвиток педагогічного колективу є запорукою ефективної діяльності навчального закладу.

Управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу розпочинається зі створення організаційно-педагогічних умов. Аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури, стан вирішення цієї проблеми в практиці роботи загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій дозволили визначити такі основні педагогічні умови, які сприяють творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя [11]:

1. забезпечення можливості реалізації вчителем своїх здібностей у найважливішій сфері його життєдіяльності - трудовій, а саме: у навчально-виховному процесі, у пізнавальній роботі з учнями, у системі підвищення кваліфікації з метою самоутвердження вчителя, розвитку в нього почуття самоповаги;

2. сприяння самовизначенню кожного вчителя в усіх сферах внутрішньошкільного життя через індивідуальний вибір;

3. детальне вивчення найбільш значущих для вчителів видів громадської діяльності і сприяння вияву особистості кожного вчителя у певному виді громадської діяльності для його самовизначення, самоутвердження й самореалізації через них;

4. створення творчої атмосфери, здорового морально-психологічного клімату в колективі;

5. утвердження в колективі демократичного стилю спілкування, свободи критики, творчих дискусій;

6. забезпечення вільного часу вчителя (реалізація у практичній діяльності ідей інтенсифікації праці, оптимізації навчально-виховного процесу, наукової організації праці) з метою створення умов для самореалізації особистості вчителя на дозвіллі, підвищення його загальної культури;

7. своєчасна позитивна оцінка діяльності вчителя для розвитку в нього почуття задоволення;

8. уміння керівника помічати, розвивати й цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного вчителя;

9. забезпечення соціального захисту вчителя в умовах ринкової економіки, матеріальних умов його життя й праці (диференційована заробітна плата, обладнані методичний і навчальний кабінети, кімната емоційного розвантаження, домашня бібліотека тощо);

10.забезпечення естетичних умов праці;

11. раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їхньої кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

12. визначення найефективніших форм, методів і стилю управління, які відповідають особливостям роботи навчального закладу та діловим якостям адміністрації;

13. вирішення питання поінформованості вчителів про досягнення педагогічної науки, передової педагогічної практики, науково- методичної літератури.

Управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу спирається на 3 основні компоненти процесу управління: прогнозування (метод, в якому використовується як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення щодо майбутнього з метою його визначення, результат - картина майбутнього, яку можна застосовувати як основу для планування), планування (підготовчий етап кожного управлінського циклу, тому йому відводять одне з важливих місць у системі управління школою та розвитку творчого потенціалу педагогічного колективу), мотивацію (урахування і корекція інтересів педагогів з метою надання їм можливості реалізувати ці інтереси в процесі роботи).

Одна із важливих умов управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу - це планування роботи з кадрами, джерелами якого є аналіз навчально-виховного процесу, виявлення основних проблем, вивчення особистості кожного вчителя з метою виявлення його творчого потенціалу.

На наш погляд, введення до обов'язкових параметрів визначення якості освітньої діяльності школи, рівня розвитку творчих можливостей учителів і педагогічного колективу є на сьогоднішній день достатньо перспективним, враховуючи роль та значення педагогічних інновацій у сучасній педагогічній практиці. Але визначення такого рівня передбачає серйозну глибоку та систематичну методичну роботу з учителями школи. На зміну формалізму в оцінці діяльності вчителя і педагогічного колективу школи мають прийти сучасні об'єктивні методи вимірювань, які ґрунтуються на кваліметричній основі, і спрямовані на стимулювання їхнього свідомого саморозвитку, самовдосконалення, формування мотивації педагогічних працівників до творчої діяльності. Наявність об'єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників надасть можливість не тільки планувати творче зростання кожного вчителя, а й забезпечить планомірне зростання якості їхньої професійної діяльності, що видається нам надзвичайно важливим у сучасних умовах.

При складанні перспективного, а на його основі - річного плану роботи школи необхідним є планування розвитку педагогічної творчості вчителів як одного із напрямів роботи з педагогічними кадрами:

1) вивчення досягнень психолого-педагогічної науки, передового досвіду;

2) різні форми роботи для розвитку колективної творчості вчителів;

3) виявлення творчих пошуків учителів при проведенні атестації;

4) надання вчителям допомоги при складанні особистого творчого плану;

5) виступи вчителів на методичних об'єднаннях, педагогічних читаннях

тощо;

6) відкриті уроки для обміну досвідом;

7) колективні заходи щодо підвищення культурного рівня вчителів;

8) матеріальне й моральне заохочення вчителів.

При плануванні особлива увага звертається на розвиток колективної творчої діяльності вчителів, основними формами роботи якої вважаємо такі: педагогічна рада; науково-практичні, теоретичні, читацькі конференції; засідання круглого столу; дискусії; методичні об'єднання; творчі групи (мікрогрупи, тимчасові об'єднання вчителів); обговорення відвіданого уроку чи позакласного заходу; науково-дослідницька робота вчителів; художня самодіяльність. педагог творчий саморозвиток навчальний

Управління розвитком творчості передбачає регулювання стосунків у колективі, виховання кадрів. Тому важливим в педагогічному колективі є налагодження всебічного вивчення механізму створення творчої особистості, сприятливих передумов, умов для його розвитку, здійснення цілеспрямованої організації творчого досвіду на науковій основі з метою збагачення та розвитку творчого потенціалу, творчої індивідуальності педагога, формування в нього авторської педагогічної технології. До них належать:

1) формування професійного ідеалу та створення на його основі індивідуального стилю діяльності;

2) проектування цілісного навчально-виховного процесу на основі співробітництва, спільної творчої діяльності всіх його учасників;

3) розробка та використання технологій рефлексивної діяльності учнів і вчителів у спільній діяльності;

4) узгодження об'єктивних умов та індивідуальних особливостей педагогічних працівників;

5) педагогічний досвід;

6) наявність творчої лабораторії.

Вважаємо, що розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу забезпечується створенням успіху суб'єктів педагогічного процесу в процесі взаємодії, оскільки успіх є: визначальним у структурі мотиваційної і емоційної сфер; стимулом для продуктивної навчально-пізнавальної і комунікативної діяльності; джерелом задоволення від діяльності й спілкування; сприянням розвитку особистості; характерною ознакою гармонійності взаємовідносин суб'єктів педагогічного процесу.

Говорячи про ситуацію успіху, А. Бєлкін [1] вважає, що з педагогічної точки зору успіх - це таке цілеспрямоване організоване сполучення умов, при яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому.

Виводи

Таким чином, у процесі формування творчого потенціалу педагогічного колективу особлива увага приділяється не лише окремій особистості, а й розвитку педагогічних і учнівських колективів, стратегічному розвитку кожного закладу освіти. Великий вплив мають особистісні якості, професійна компетентність, загальна культура і освіченість керівника закладу освіти. Однією з найважливіших умов розвитку творчого потенціалу педагогічного колективу, мотивації творчої педагогічної діяльності є віра в свою установу, педагогічний колектив, у можливість успіху педагогів і учнів, у самого себе.

У практичній діяльності яскравим прикладом є досвід роботи О. Захаренка щодо розвитку творчого педагогічного колективу, який зазначав: «Майбутня школа - це щоденна приємна втома від творчої праці» [2]. Важливими чинниками, які впливають на розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу є такі організаційно-управлінські параметри закладу, як психологічна атмосфера в колективі, оточуюче середовище, працівники, художнє оформлення навчального закладу, організаційна та корпоративна культура, матеріально-технічна база, стиль керівництва, рівень соціального розвитку трудового колективу, система стратегічного й оперативного планування, організаційна структура і т. ін., коли педагогічний колектив перетворюється в інструмент творчого професійного й морального зростання вчителів.

Створення цілісної системи управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу є умовою формування особистості конкурентоспроможного випускника, запорукою ефективної діяльності навчального закладу.

Бібліографія

1. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать / А.С. Белкин. - М.: Просвещение, 1991. 176 с.

2. Захаренко О.А. Слово до нащадків / О.А. Захаренко. - К.: СПД Богданов А.М., 2006. 216с.

3. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. - Житомир: Вид-во Рута, 2006. - 320 с.

4. Енциклопедія освіти / Акад.пед. наук України; гол. редактор В.Г. Кремень. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

5. Кучерявий І.Т. Творчість - основа розвитку потенц. джерел особистості: Навч. пос. / І.Т. Кучерявий, О.І. Клепніков. - К.: Вища школа, 2000. - 288 с.

6. Мартинюк І.О. Творчий потенціал і самореалізація особистості. Психологія і педагогіка життєтворчості / І.О. Мартинюк. - К. - 1996. - 792 с.

7. Овсянецька Л. Творчий потенціал людини:соціально-психологічна парадигма /Л. Овсянецька // Соціальна психологія. - 2004. - № 2. - С. 140-145.

8. Овчинников В.Ф. Научно-технический прогресс и развитие творческого потенциала работника производства / В.Ф. Овчинников. - Л., 1974. - 279 с.

9. Пикельная В.С. Теоретические основи управления (Школоведческий аспект): Метод. пособие / В.С. Пикельная. - М.:Висш.шк., 1990. - 175 с.

10. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник / С.О. Сисоєва. - К.: Міленіум, 2006. - 344 с.

11. Тевлін Б. Актуалізація і розвиток потенціалу педагогічних працівників / Бастіан Тевлін // Школа. - 2007. - № 1. - С. 17-22.

12. Ткач Р.В. Психологічні особливості творчої активності особистості / Р.В. Ткач. - Запоріжжя: В-во ЗДІА, 1999. - 24 с.

Размещено на Allbest.ru