Розвиток логічного мислення молодших школярів при вивченні математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток логічного мислення молодших школярів при вивченні математики

Ярослав Михайльов

(студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

доцент Вдовенко В.В.

Вступ

У статті розглядається проблема формування логічного мислення молодших школярів на уроках математики. Одним із засобів розвитку логіки мислення виступають завдання, у яких враховано вікові психолого-педагогічні особливості мисленнєвої діяльності учнів початкової школи. Наведені види математичних завдань, які сприяють різним етапам розвитку логічного мислення молодших школярів. Ключові слова: логічне мислення молодших школярів, уроки математики, мисленнєва діяльність. Постанова проблеми: У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації, держави, запорука майбутнього України» [1]. Тому одним із першочергових завдань школи є всебічний розвиток та виховання особистості, яка має володіти надзвичайно важливим логічним арсеналом: методами аналізу і синтезу, абстрагування й узагальнення, вмінням доводити і спростовувати, робити правильні висновки, приймати обґрунтовані, раціональні рішення. І саме в початковій школі при вивченні математики в учнів закладаються і формуються базові логічні вміння, які є фундаментом, на якому будуються наступні складніші теоретичні конструкції.

Основні дослідження та публікації

Проблему розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку у різних її аспектах в Україні досліджували О. Гришко (формування умінь доказово міркувати), Р. Загоруй (навчання робити умовиводи), К. Маланюк (формування логічної грамотності), Т. Михайлович (формування логічних умінь в процесі розв'язування задач). Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі знайшли відображення в працях Н.Г. Салминої, Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, Н.Ф. Скрипченка, Г.О. Лапіної та ін. Особливості розвитку молодших школярів в умовах інтегрованого навчання досліджувала Т.А. Яновська, розвиток логічного мислення молодших школярів на уроках математики розглядали В. Жаркова, А.З. Зак, О. Бурлака, В. Кисільова-Біла, Н.Б. Мельник та ін. Проте в сучасних умовах реформування початкової ланки освіти вказана проблема є надзвичайно актуальною та потребує переосмислення та додаткового дослідження.

Метою статті є висвітлення комплексу педагогічних умов розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі вивчення математики, які сприяють ефективності навчально-виховного процесу а також дослідження завдань, які матимуть найбільший вплив на розвиток логічного мислення учнів.

Виклад матеріалу дослідження

Відомий фахівець у галузі педагогічної та математичної психології Л.М. Фрідман у своєму дослідженні, присвяченому психолого-педагогічним основам навчання математики в школі, справедливо зазначає, що логіка мислення не дана людині від народження. Її людина опановує в процесі життя, в процесі навчання. Підкреслюючи значення математики у формуванні логічного мислення, вчений виділяє загальні положення організації такого виховання:

- тривалість процесу виховання культури мислення, здійснення його повсякденно;

- неприпустимість похибки в логіці викладу і обґрунтуванні; втягнення дітей у постійну роботу з удосконалення свого мислення, яка розглядалася б ними як особистісно значуще завдання;

- включення у зміст навчання системи певних теоретичних знань про способи орієнтування у виконанні розумових дій [7].

У сучасній психології форми мислення - наочно-дієве, наочнообразне і абстрактно-логічне - розглядаються як послідовні стадії онтогенетичного розвитку мислення дитини. Онтогенетичний розвиток мислення дитини здійснюється в ході його предметної діяльності і спілкування, в процесі освоєння суспільного досвіду.

Л.В. Коваль та С.О. Скворцова стверджують, що розвиток логічного мислення дитини - це процес переходу мислення з емпіричного рівня пізнання (наочно-дієве мислення) на науково-теоретичний рівень (логічне мислення), з подальшим оформленням структури взаємопов'язаних компонентів, де компонентами виступають прийоми логічного мислення (логічні уміння), які забезпечують його цілісне функціонування [2].

Т.А. Яновською було виокремлено показники розвитку мислення, що відіграють найбільш важливу роль під час оволодіння молодшими школярами новим складним навчальним матеріалом: швидкість, здатність до синтезування, узагальнення, креативність, логічність, лабільність, обізнаність [8].

Основними особливостями логічного мислення молодших школярів є:

- переважання чуттєвого, діяльного аналізу над абстрактним;

- здійснення синтезу переважно в наочній ситуації без відриву від дій з предметами;

- несформованість базових умінь для проведення узагальнення;

- невміння виділяти суттєві ознаки, найчастіше, замінюючи їх зовнішніми яскравими ознаками предметів.

Перелік основних вищевикладених логічних операцій, на розвитку яких в основному акцентовано увагу в початковій школі, має бути доповнений такими логічними операціями, як визначення понять, формулювання суджень, проведення логічного ділення, побудова умовиводів, аналогій, доказів. Цільова лінія досвіду полягає в спрямованості його результатів на вдосконалення роботи з розвитку логічного мислення дітей, у створенні обґрунтованих педагогічних умов, що дозволяють підвищити ефективність розвитку логічного мислення молодших школярів без збільшення навантаження на учнів, зміни базисного навчального плану [9].

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми молодшого шкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях Н.Г. Салміної [5]. У роботах даного автора зазначено, що в результаті правильно організованого навчання молодші школярі швидко набувають навички логічного мислення, зокрема, уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки.

Разом із тим, єдиного підходу до вирішення питання, як організувати таке навчання, у педагогічній теорії немає.

На сучасному етапі становлення початкової школи існує два підходи до розвитку логічного мислення у процесі навчання математики - прямий і опосередкований. У контексті першого підходу пропонується до вивчення курс «Логіка», формуються програми факультативів розвитку логічного мислення, тобто передбачено виділення спеціального часу у навчальному процесі на опанування логічних знань і умінь, що призводить до збільшення навчального навантаження школярів. Аналіз літератури, досвіду вчителів свідчить, що спроба перекласти розв'язання проблеми розвитку логічного мислення на спеціальні навчальні курси є невиправданою. Нерідко більш ефективним є опосередкований шлях. Майже всі підручники з математики для початкової школи містять проблемні, пошукові завдання, мета яких - розвиток логічних прийомів розумових дій (порівняння, аналіз, синтез, класифікацію тощо). Проте ці завдання часто сприймаються вчителем як додаткові і необов'язкові (тому що відмічені «зірочкою») і адресуються здебільшого сильнішим учням. Як показує аналіз, таких завдань у підручниках недостатньо, методика роботи з ними відсутня. Це є наслідком того, що в змісті програм і у вимогах до математичної підготовки немає ніяких вказівок на ознайомлення школярів з основними логічними поняттями, на формування у них логічної культури. І як наслідок - вчитель не приділяє належної уваги цьому питанню [4].

Як показує досвід, у шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є розв'язування учнями нестандартних логічних завдань. Крім того, розв'язування нестандартних логічних завдань здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики.

Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного мислення - це одне із найважливіших завдань початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати висновки без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами - необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу.

Для розвитку логічного мислення вчитель на уроках математики має використовувати спеціальні завдання із логічним навантаженням. В таких задачах закладено величезні можливості для розвитку логічного мислення. Саме нестандартні логічні задачі - чудовий інструмент для такого розвитку. Проте такі завдання потрібно учням методично грамотно подати.

Існують методи, спрямовані на формування позитивних мотивів до учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією. До таких методів відносять:

1. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.

2. Метод опори на життєвий досвід учнів. Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів (фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь) як опори при вивченні нового матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність досліджуваних явищ.

3. Метод створення ситуації успіху в навчанні. Постійне відчуття учнем успіху в навчанні зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності, бажання навчатися [3].

Отже, з боку педагога важливо не тільки переконувати учнів у необхідності умінь здійснювати ті чи інші логічні операції, але і всіляко стимулювати їх спроби провести узагальнення, аналіз, синтез тощо. Спроба молодшого школяра, нехай і невдала, здійснити логічну операцію повинна оцінюватися вище, ніж конкретний результат отримання знань.

Оптимального ефекту у розвитку логічного мислення учнів можна досягти у результаті застосування різних форм роботи над завданням, а саме таких як:

1. Робота над уже розв'язаною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють алгоритм розв'язання задачі. Це шлях до вироблення твердих знань у математиці.

2. Розв'язування задачі різними способами. На жаль, такій формі роботи учителями приділяється недостатньо уваги, в основному, через нестачу часу. На нашу думку, таку форму роботи не слід нехтувати, адже це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток.

3. Поступовий перехід від синтетичного до аналітико-синтетичного методу аналізу умови задачі.

4. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати «картинку»). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які є суттєвими та які потрібно обов'язково використати, а які можна другорядні, їх можна опустити. Розбивка тексту задачі на частини; моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка - всі ці прийоми допоможуть уявити дитині, як вона бере участь у цій ситуації.

5. Самостійне складання задач учнями.

Наприклад, скласти задачу:

1) використовуючи слова: «більше на», «стільки ж», «менше в», «на скільки більше», «на скільки менше» тощо;

2) яку можна розв'язати на 1, 2, 3 дії;

3) за даним планом розв'язку або за коротким записом;

4) за виразом.

6. Розв'язування задач із відсутніми чи зайвими даними.

7. Зміна запитання до задачі.

8. Складання різних виразів за даними задачі і пояснення, що означають ті чи інші дані. Вибрати ті вирази, що є відповіддю на запитання до задачі.

9. Пояснення готового розв'язку задачі.

10. Використання прийому порівняння задач та їхніми розв'язками.

11. Запис двох розв'язків на дошці - одного вірного, а іншого невірного.

12. Зміна умови задачі так, щоб задача розв'язувалася іншою дією.

13. Закінчити розв'язання задачі.

14. Яке питання і яка дія зайві в розв'язку задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дію в задачі).

15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними.

16. Складання і розв'язування обернених задач.

С.О. Скворцова задля формування логічних умінь молодших школярів, пропонує використовувати неканонічні форми формулювання задачі:

- після умови слідує запитання, подане розповідним реченням;

- частина умови в розповідній формі стоїть на початку тексту, а інша її частина поєднана із запитанням у складне запитальне речення;

- частина умови в розповідній формі стоїть на початку тексту, а інша її частина поєднана із запитанням у складне розповідне речення;

- весь текст задачі поєднаний в одне складне запитальне речення, що починається із запитання;

- весь текст задачі поєднаний в одне складне розповідне речення, що починається з її запитання [6, с. 9].

Щоб задачу можна було розв'язати, під час її формулювання треба дотримуватися вимог до правильної постановки сюжетних задач:

1) усі елементи предметної області, про які йдеться в задачі, мають існувати;

2) Усі твердження, які задано в умові задачі, мають бути істинними;

3) Умова і вимога задачі мають бути логічно зв'язані між собою [6, с. 13-14].

Систематичне використання на уроках математики і в позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, організованих відповідно до приведеної вище схеми, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.

Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко виражати свої думки, а з іншого боку - розвити уяву й інтуїцію (просторове уявлення, здатність передбачати результат та вгадати шлях рішення). Саме математика надає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості, наполегливості в подоланні труднощів, завзятості в досягненні цілей.

Основною метою математичної освіти має бути розвиток уміння математично, а отже й логічно та усвідомлено досліджувати явища реального світу. Тому використання вчителем початкової школи нестандартних та логічних задач на уроках математики є необхідним елементом навчання математиці.

логічне мислення урок математика

Висновки

Отже, в молодшому шкільному віці необхідно проводити цілеспрямовану роботу з навчання дітей основ логічного мислення, прийомів розумової діяльності. У своїй практичній діяльності вчителеві доцільно орієнтуватись на такі умови розумового розвитку дітей, які допомагають дитині оволодіти прийомами логічного мислення. А ці навички знадобляться в подальшому при виконанні різних видів робіт, для засвоєння різних навчальних предметів, для використання засвоєних прийомів при вирішенні нових завдань, для передбачення певних закономірних подій чи явищ тощо.

Навчальний процес доцільно організовувати так, щоб робота була спрямована не лише на засвоєння знань, але й на способи засвоєння і процеси мислення, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей. Відповідно до цього в центрі навчання має знаходитись учень, його цілі, мотиви, інтереси, схильності, рівень його навченості та здібності.

Бібліографія

1. Національна доктрина розвитку системи освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. - 2005. - № 29.

2. Коваль Л.В., Скворцова С.О. Методика навчання математики: теорія і практика: підручник для студентів за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання», освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» [2-ге вид., допов. і переробл.]. / Л.В. Коваль, С.О. Скворцова. - Х.: ЧП «Принт-Лідер», 2011. - 414 с.

3. Лапіна Г. О. Формування мотивації навчання молодших школярів / Г.О. Лапіна // Початкове навчання та виховання. - 2011. - № 25 (281). - С. 2-16.

4. Листопад Н. Розвиток логічного мислення молодших школярів як психолого-педагогічна проблема / Н. Листопад. - Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/711668/1/стаття_Тернопіль.pdf

5. Салмина Н. Г. Учимся думать. Что это такое? Учеб пособие в 2 частях. Часть 1. / Н. Г. Салмина. - М.: Изд-во: Вентана-Граф, 2015. - 80 с.

6. Скворцова С.О. Методика навчання розв'язування сюжетних задач у початковій школі: Навчально-методичний посібник. - Ч.1. - / С.О. Скворцова. - Одеса: «Абрикос-Компані», 2011. - 268 с.

7. Фридман Л.М. Теоретические основы методики обучения математике. / Л.М. Фридман - М.: Едиториал УРСС, 2005.

8. Яновська Т.А. Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук / Т.А. Яновська. - К., 2008. - 21 с.

9. Ящук О. Формування логічного мислення молодших школярів на уроках математики: проблеми та перспективи / О. Ящук // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи, 2015. - Вип. 52. - С.153 - 157.

Размещено на Allbest.ru