Розвиток творчих здібностей учнів початкової школи на уроках літературного читання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчих здібностей учнів початкової школи на уроках літературного читання

Вікторія Сидоренко (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Кіндей Л.Г.

Реформування системи освіти в Україні, її зорієнтованість на гармонійний розвиток особистості дитини, формування високого інтелектуального потенціалу й забезпечення сприятливих умов для постійного самовдосконалення зумовили потребу оновлення системи сучасної початкової освіти. Насамперед її важливо спрямувати на особистісний розвиток кожного школяра відповідно до рівня його здібностей. Пріоритетним напрямом розвитку державної початкової освіти є осучаснення методів і прийомів навчання й виховання на всіх уроках, зокрема й на літературному читанні.

На наш погляд, впровадження інновацій у галузь початкової освіти сприяє організації їхнього якісного впливу на зміст, методи та форми організації навчання, які й створюють належні умови розвитку учнів початкової школи на уроках літературного читання.

Проблема розвитку творчих здібностей постійно перебуває в увазі психологів, педагогів, методистів, учителів-практиків. Результати пошуку її розв'язання викладено в працях Л. Богояленського, Л. Виготського, В. Давидова, Н. Менчинської, С. Рубінштейна, Г. Костюка. Сучасні напрацювання представлено в роботах О. Савченко, В. Паламарчука, С. Гончаренка, Ю. Мальованого, О. Проскури, М. Вашуленка, Л. Варзацької, О. Хорошковської та ін. творчий здібність літературний читання

Сучасні наукові дослідження спрямовані як на вдосконалення навчального процесу в початковій школі з допомогою методів, засобів та організаційних форм навчання, так і на якісні зміни змісту освіти. Аналіз науково-педагогічних досліджень останніх років засвідчив прагнення вчених до реформування концептуальних і структурно-змістових засад навчання учнів початкових класів на ідеях демократизації, гуманізації, подолання національного нігілізму, заідеологізованості змісту освіти та девальвації загальнолюдських цінностей.

Мета статті - обгрунтувати важливість розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках літературного читання.

Завдання цієї розвідки полягає вивченні й систематизації сучасних методів і прийомів, які сприяють ефективності процесу розвитку творчих здібностей учнів на уроках літературного читання.

Відомий український дослідник психології творчості В. Моляко з-поміж компонентів творчих здібностей виокремлює такі: оригінальність у рішеннях; пошуки нового; наполегливість у досягненні мети; самокритичність та критичність; гнучкість мислення; сміливість та міцність; енергійність.

Питання творчості було і залишається актуальним у всі часи, оскільки саме творчі люди створюють нове у всіх сферах людського життя. У цьому контексті розвиток літературно-творчих здібностей учнів у процесі шкільного навчання - одне з найважливіших завдань сучасної початкової школи. В останнє десятиліття все більше психологів і педагогів стверджують, що необхідно шукати нові шляхи розвитку творчого потенціалу учнів. За обсягом принципової новизни результату розрізняють чотири рівні творчості:

- характеризує процес творчості, який приводить до принципово нового результату, нового для всього людства: це твори геніальних письменників, художників, композиторів, винаходи та відкриття, які перетворюють життя людини й людства в найрізноманітніших напрямах, тому, зрозуміло, творчість такого рівня властива досить вузькому колу творців-геніїв;

- стосується продукту, який є новим для досить великого кола людей, скажімо для певної країни світу;

- характеризує новизну творчого продукту для значно меншого, кола людей. Найочевиднішим прикладом творчості цього рівня є раціоналізаторська пропозиція, що реалізується, як правило, в межах якогось підрозділу підприємства, а в найкращому випадку - галузі;

- торкається творчості, новизна продукту якої є об'єктивною, відносною, значущою тільки для самої людини, що творить, однак такий обмежений обсяг цього рівня творчості не заважає йому бути чи не найважливішим, початковим етапом в оволодінні вищими рівнями творчості, формуванні вмінь і навичок загальної креативності [3, 11].

У початковій школі на уроках літературного читання ми можемо формувати четвертий рівень творчості - літературно-творчі здібності. Розвиток літературно-творчих здібностей учнів є складним багатоплановим процесом. Він опирається на такі пізнавальні і творчі здібності:

спостережливість, здатність побачити незвичне у звичайному;

розвинену уяву, вміння фантазувати, змінювати об'єкт;

розвинене мовлення, образне мислення;

допитливість, пізнавальний інтерес [5].

За твердженням О. Савченко, учителеві важливо повніше використовувати природне оточення школи, особистий досвід дітей, стимулюючи можливості одночасного сприймання інформації з різних джерел (дитина чує, читає, бачить, торкається, згадує). Педагог зазначає, що ядром дитячої творчості є яскраві образи, які дитина наділяє казковими властивостями. Так само, як і в створенні будь-якого образу, тут виділяють три етапи: прийняття мети діяльності, виникнення задуму, матеріалізація задуму [5, 105].

Під час аналізу компонентного складу творчих здібностей учені В. Андреєв та О. Яковлєв установили, що творчі здібності - це якості і властивості особистості, які виявляються у синтезі мотиваційної, інтелектуальної, організаційної, комунікативної сторін творчої діяльності, від яких залежить можливість та рівень її успіху.

Дослідники виокремлюють такі компоненти творчих здібностей:

мотиваційно-творча активність (допитливість, творчий інтерес, почуття захопленості, емоційний сплеск, радість відкриття; прагнення до творчих досягнень; прагнення до лідерства; прагнення до отримання високої оцінки; почуття обов'язку, відповідальності; особиста значущість творчої діяльності; прагнення до самоосвіти, самовиховання);

інтелектуально-логічні здібності (здібність аналізувати, порівнювати; здібність виділяти головне, відкидати другорядне; здібність описувати явища, процеси; здібність давати визначення; здібність пояснювати; здібність доводити, обґрунтовувати; здібність систематизувати та класифікувати);

інтелектуально-евристичні здібності (здібність генерувати ідеї, висувати гіпотези; здібність фантазувати; асоціативність мислення; здібність бачити суперечність; здібність переносити знання та вміння у нові ситуації; здібність відмовитись од нав'язливої ідеї, подолати інертність мислення; незалежність суджень;критичність мислення, здібність оці характеризувати);

самоорганізаційні здібності (здібність бачити мету в побічній меті, планувати діяльність і раціонально використовувати час; здібність до самоконтролю; здібність до об'єктивного самооцінювання; старанність; здібність до рефлексії та корекції; здібність до вольових зусиль);

комунікативні здібності (здібність акумулювати та використовувати творчий досвід інших; здібність до співпраці; здібність організувати колективну навчально-творчу діяльність; здібність відстоювати свою думку та переконувати інших; здібність уникати конфліктів та успішно розв'язувати їх).

Очевидно, що кожен із зазначених компонентів творчих здібностей відіграє певну роль у процесі творчої діяльності, однак більшість авторів у своїх дослідженнях як основу творчих здібностей виділяють інтелектуальний компонент. Інтелектуально-евристичні здібності називають творчими, у вузькому значенні слова - креативними. Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Швидкість думки - кількість ідей, яка виникає за одиницю часу.

Гнучкість думки - здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману водному контексті, можна використати і в іншому. Г нучкість -- це добре розвинутий навик переносу (транспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від скомпрометованої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику і до парадоксів.

Оригінальність - здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу.

Допитливість - здатність дивуватися, відкритість та інтерес до усього нового.

Сміливість - здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

Для дитини основною діяльністю, у якій виявляється її творчість, є гра, проте гра не лише створює умови для такого вияву. Як свідчать дослідження психологів, вона в значній мірі сприяє розвиткові творчих здібностей малюка (стимулює його). У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості й оригінального мислення, здатності конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.

Ще одна винятково важлива властивість ігрової діяльності - внутрішній характер її мотивації. Діти граються тому, що їм подобається сам ігровий процес. І дорослим залишається лише використати цю природну потребу для поступового залучення дітей до більш складних творчих форм ігрової активності. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розвитку їх творчих здібностей важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.

Освітній процес для молодшого школяра має бути цікавим, радісним, проте водночас покликаний забезпечувати ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу. Уважаємо, що завдання вчителя початкових класів не лише навчати, а й викликати в дітей радість від знань і самого процесу їхнього засвоєння. У реалізації цього завдання на особливу увагу заслуговує ігрова діяльність. Використання ігор на уроках читання сприяє позитивному ставленню до навчання потребує від дитини кмітливості, уваги. Колективні ігри згуртовують учнів, сприяють формуванню дружніх взаємин між ними. Наведемо найбільш дієвих ігрових прийомів, які дають змогу формувати творчі здібності молодших школярів.

Гра «Хто більше». Хто найбільше згадає героїв казок, назви яких закінчуються буквою «а» (лисичка,...), буквою «к» (зайчик...), той переможець.

Гра «Хто я і з якої казки». Люблю горішки, грибочки. (хто відгадає першим, продовжує гру, описуючи свого героя).

Гра «Хто більше знає?». У грі бере участь необмежена кількість дітей. На кожен крок треба назвати одну казку. Виграє той, хто назве більше казок, жодного разу не помилившись.

Гра «Відгадай». Розбери «зашифроване» речення і скажи, з якої воно казки: коНіли не батре сятиясмі зі бслашого. і дід І абаб воняли стазосьміса бісо.

Гра «Хто більше». Назвати казкових героїв, предмети, імена, назви на букву «к».

Гра «Відгадай казку». Відгадай казку за опорними словами:

Лисичка, рибка, вовк, ополонка;

Маруся, яблунька, річечка, гуси, піч.

Продовж гру.

Гра «Хто правильно закінчить прислів'я?»

Книга вчить, як на світі . .

Наука в ліс не веде, а з лісу . .

Треба нахилитись, щоб з криниці води ... .

Друга шукай, а знайдеш - ... .

Продовж гру використовуючи свої прислів'я.

Гра «Хто придумаю кінець, той і буде молодець».

Один з учнів починає розповідь. Хто її закінчить, той виграє. Або один з учнів починає розповідь, а другий закінчує. Виграє пара дітей, яка склала найкраще оповідання Гра «Продовжрозповідь».

Христинка. Я милувалася красою осіннього листочка.

Тарасик. Я милувався чарівною красою осінніх квітів. А ти?

Оксанка. Христинка милувалася красо осіннього листочка,

Тарасик милувався ... . (Гра продовжується).

Кожен гравець повторює сказане попередніми дітьми, додаючи щось своє.

Окрему групу прийомів становлять ігри в парах:

Гра «Я починаю, а ти закінчуєш»

«Коли закінчу школу, ... »

«Як виросту, ... ».

«Улюблене заняття - ...»

Один з учнів повідомляє ведучому своє улюблене заняття. Гравці жестами, пантомімікою показують свою відгадку. Той, хто відгадає, стає ведучим.

Гра «Дитячі мрії». Теплого літнього дня на околиці села посідали діти і почали мріяти: хто ким буде? Хочеться бути і музикантом, і полярником, і шахтарем, і моряком далекого плавання, і прикордонником, і футболістом, і пожежником. Ці дитячі мрії художник зобразив на картині. Знайди їх.

Гра «Слово в слові». У кожному з цих слів «сховалося» інше. Яке? Знайди і назви його, поясни значення: Україна, земляк, народознавство, розмова, барвінок, музикант, різьбярство, гончарство, скарбничка.

Гра «Подорож по містах України». Використовуючи карту, розроби маршрут подорожі. Спочатку називай односкладові слова (міста), потім двоскладові тощо.

Отже, творча уява і фантазія - важливі якості особистості. Регулярне використання творчих ігрових прийомів на уроках літературного читання з учнями початкової школи створюють усі умови для розвитку їхньої творчої уяви, творчого мислення, здатностей до створення творчого продукту, до нетрадиційного, оригінального розв'язання нових проблемних задач і ситуацій на основі інтуїтивного мислення і творчої уяви.

Бібліографія

1. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор.І.І.Дівакова. - Тернопіль: Мандрівець, 2015. - 180 с.

2. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей / Г. С. Костюк. - К.: Основи, 2016. - 80 с.

3. Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. - Х.: Вид..група «Основа», 2014. - 360 с.

4. Роменець В. А. Психологія творчості / В. А. Романець. - К. : Либідь, 2011. - 286 с.

5. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя / О. Я. Савченко. - К.: Освіта, 2015. - 334 с.

Размещено на Allbest.ru