Техніка читання: можливі помилки при навчанні читанню та способи їх усунення

Ключові слова: техніка читання, класифікація помилок читання, група помилок, етапи навичок читання УНД(універсальні навчальні дії), НМК(навчально методичний комплекс).

На сьогодні читання є дуже важливим вмінням. У міру зростання дитини, вміння читати стає все більш необхідним для того, щоб успішно навчатися в школі. Завдяки читанню англійською мовою у дітей розвивається інтерес до вивчення англійської мови і можливість отримувати знання. Читання є засобом навчання іншим видам мовної діяльності. Саме в початковій школі важливо закласти міцний фундамент навичок читання. Тому в останнє десятиліття відбулися серйозні зміни, які поставили теоретиків і практиків у галузі викладання іноземних мов перед необхідністю переглянути погляди на навчання читання.

Відмінною особливістю нового державного освітнього стандарту початкової загальної освіти є орієнтація на розвиток особистості учня. Система освіти відмовляється від традиційного представлення результатів навчання у вигляді знань, умінь і навичок, у вимогах стандарту вказані реальні види діяльності, якими учень повинен оволодіти до кінця початкового навчання.

Вимоги до результатів навчання сформульовані у вигляді особистісних, метапредметних і предметних результатів. Невід'ємною частиною ядра державного освітнього стандарту є також універсальні навчальні дії (УНД). Під УНД розуміють «загальнонавчальних вміння», «загальні способи діяльності», «надпредметні дії» і т.д.

Все це призвело до впровадження різних методів навчання іноземної мови в початковій школі, а також до створення нового покоління вітчизняних навчально-методичних комплектів. Темі раннього навчання читанню іноземною мовою присвячено значну кількість досліджень. Серед них - наукові роботи, О. Б. Бігич[2], Л.С. Панової[9], В.П. Босої[3], О.В. Котенко[6], Л.О. Варзацької[1] та інших методистів.

Однак проблема наявності дітей, які погано читають, в школах не зменшилася, а стала набагато гостріше. Діти, які не оволодіють навичками читання англійською мовою в початкових класах, зустрічаючись з об'ємними текстами в середній ланці, втрачають будь-який інтерес до вивчення мови, знижують результати, і подальше навчання для них стає болісно важкою роботою.

Важливість вирішення проблеми формування техніки читання на початковому етапі навчання іноземної мови в школі, класифікація можливих помилок та способи їх усунення під час навчання в школах без урахування індивідуальних особливостей учнів, а також недостатня розробленість даної проблеми визначили актуальність даної роботи. Тому метою роботи є визначення поняття «читання», виявлення найбільше поширених помилок навчання читання школярів, визначення основних групи помилок, пошук можливих рекомендацій та способів усунення помилок при навчанні читанню та можливих методів покращення в навчанні читання.

Читання - сприймання і усвідомлення певної інформації, яка відповідає усталеним нормам мови яка використовується.

Читання іноземною мовою:

• комунікативна навичка та спосіб спілкування через друковане слово,

• необхідний вид мовленнєвої діяльності та спосіб спілкування іншомовної комунікації який є більш поширеним,

• надання доступу до будь-якої інформації,

Читання - це один із видів мовленнєвої діяльності, що має велике пізнавальне значення і фактично реалізує всі три основні цілі навчання - практичну, виховну і загальноосвітню. Воно застосовується у всіх класах, але домінуючим видом мовленнєвої діяльності є на старшому етапі навчання. Читання звичайно виступає не лише як мета, а як засіб навчання самого читання (навчальне читання), а й усного мовлення та письма. Т. Є. Єременко, О. М. Трубіцина, І. О. Лук'янченко, А. А. Юмрукуз [10, с.8]

Одна з найважливіших завдань школи - формування у дитини навички читання, який є фундаментом усієї подальшої освіти. Закінчивши перший клас і перейшовши в другий, багато дітей відчувають труднощі при читанні, пропускають, замінюють, переставляють букви і склади, у них виникають певны проблеми, що створюють складності розуміння прочитаного.

Існує велика кількість різних класифікацій помилок читання. Так, наприклад професор Ф. Френч пропонує наступний розподіл, виходячи з аналізу інтерферувального впливу всередині іноземної мови: 1) помилки - застереження, 2) застереження, що стали типовими помилками, 3) неправильне вживання структурних моделей.

Професор Є.А. Павлова [8, с.163] розглядає класифікацію помилок за мовними аспектами: фонетичні, граматичні, лексичні та стилістичні.

Більш того, до класифікації помилок читання можна підійти з аспектно-мовної, формально- інформаційної або психологічного боку. Аспектно-мовні помилки читання можуть бути також поділені на фонетичні, лексичні та граматичні.

Фонетичні помилки відображають порушення у вимові окремих звуків, слів, словосполучень та речень. До лексичних помилок читання відносяться помилки заміщення одного слова іншим. Граматичні помилки є найбільш частими помилками читання в голос. До них відносяться помилки узгодження підмета із присудком, пропуск закінчення множини у іменників, неправильне читання англійської артикля.

Проаналізувавши дані помилки, професор Кличнікова [7, с. 115] погрупувала всі помилки на шість груп: 1) помилки заміни існуючого мовного сигналу; 2) помилки перестановки мовного сигналу; 3) помилки додавання мовного сигналу; 4) помилки опущення мовного сигналу; 5) помилки спотворення мовного сигналу; 6) помилки повторення мовного сигналу.

Перестановка букв, складів, їх спотворення, додавання і пропуски - є частими помилками, як в рідній, так і в іноземній мові при гучному і тихому читанні. Однак слід зазначити, що дана класифікація не розкриває природу походження помилок. Виходячи з цього Т.Г. Єгоров [5,с.98] поділяє помилки на три групи за психологічною природою походження: 1) помилки "дисгармонії між сенсорним і моторними процесами"; 2) помилки сприйняття; 3) помилки мислення.

До помилок "дисгармонії між сенсорним і моторними процесами" відносяться помилки нечіткості мовленнєвих процесів, тобто проговтування окремих звуків, викликане прагненням швидше вимовити те чи інше слово, і помилки сенсорної неадекватності, коли відбувається розрив між процесами сприйняття оптичного образу і мовленнєвим актом, наприклад замість "of¹ читається "fo". Помилки такого типу відбуваються не часто і швидко виправляються. Учні часто самі це помічають, так як звуковий образ даного слова не збігається зі звичним.

До помилок сприйняття відносяться помилки в розрізненні окремих букв і в схоплюванні слова в цілому по його розпізнавальним ознаками. Так, дуже часто плутаються літери b і d, d і g. Помилками сприйняття також є помилки невідповідності проголошення слова його звуковим складом. Це пояснюється незнанням правил читання.

До помилок мислення відносяться помилки, які виникають при сприйнятті подальшого тексту відповідно до раніше прочитаного. Їх також можна назвати помилками установки (помилкове прогнозування). Вони можуть служити результатом певних, наявних у читця знань, які він отримав в минулому досвіді і які "прокинулися" під впливом читаного тексту (помилки хибних асоціацій).

Професор Кличнікова [7, с.124] зазначає, що даний вид помилок при читанні може бути поділений на ряд груп.

Перша група помилок пояснюється недостатньо активним мисленням. Наприклад, коли учень вивчав правило прочитання даного слова і його написання, але зв'язок між цими двома аспектами не автоматизовано.

Друга група помилок заснована на мисленні учня в лад рідної мови. Наприклад, учень читає 'Our vacations began ...' тому, що в українській мові слово "канікули" вживається у множині, однина цього слова учню не властива, так як він поки думає ще поки на рідній мові.

Третя група помилок обумовлена помилками неправильного узагальнення особливостей мовних явищ або правил, що вивчається. Тобто підведення мовного явища під раніше засвоєним правилом або хибне ототожнення його з раніше засвоєним правилом. Наприклад, читання англійської буквосполучення ea як [i:] в словах read, beat, sea і підведення під це правило читання слів dead, deaf, death, break.

Четверта група помилок пов'язана з невмінням застосувати правило. Це відбувається через невміння учнів точно і правильно аналізувати мовні явища і відсутності міцного зв'язку між особливостями мовних явищ і відповідними правилами. Наприклад, неправильне читання закінчень множини іменників після голосних в англійській мові.

П'ята група помилок - помилки персеверації. В їх основі лежить інерція нервових процесів, внаслідок якої сприйнятий зоровий образ занадто затримується у свідомості, що призводить до читання зайвих літер, їх пропуску або перестановці.

Розуміння природи походження помилок є лише половиною успіху. Виправлення помилок читання є не менш важливим і складним процесом, який також повинен бути врахований. Методично важливим є те, що помилка народжується за взаємодією декількох факторів: а) матеріалу; б) способу його подачі; в) установки, наявної в учня. Правильна і вміла взаємодія всіх факторів допоможе попередити помилки читання. Так, на початковому етапі, коли відбувається становлення слухо-вимовних навичок рекомендується здійснювати звуковий аналіз і синтез на доступному учням матеріалі.

Слід уміти вчасно корегувати учнів у впізнаванні та розрізненні букв. Цьому добре посприяє робота зі складальним алфавітом, картки з надрукованими літерами і словами, що мають в своєму складі літери які закріплюються. Також вмінню співвідносити букви і звуки іноземної мови можуть сприяти наступні вправи: 1) списування - запис - прочитання слів відповідно до певною ознакою (за алфавітом, в початковій формі слова, заповнення пропущених літер в слові і ін. ); 2) створення слів з окремих букв; 3) віднайдення (читання, виписування, підкреслення) в тексті знайомих-незнайомих-міжнародних стандартів і ін. 4) робота з текстом у якому бракує літер/ слів; 5) читання текстів з використанням аудіозаписів (читати слухаючи).

На середньому та завершуючому етапі, коли в учнів вже сформовані певні компетенції читання, доцільно використовувати складніші вправи. Наприклад:1) школярам надається копія тексту з пропущеними частинами які відповідають за смислове значення, діти переглядають текст оригіналу та знаходять втрачені смислові частини; 2) учні отримують копії нового для учнів тексту з відсутніми частинами тексту що є головними сполучними елементами; діти відновлюють пропуски, отримують початковий варіант тексту та порівнюють з власними варіантами; 3) школярам надаються речення з тексту в яких заздалегідь порушено послідовність, відтворюють порушену послідовність в правильному, на їхню думку, порядку і звіряють отриманий результат після прочитання оригінального варіанту тексту; 4) новий для учнів текст розподіляється на окремі смислові речення; учні намагаються відтворити текст оригіналу і потім звіряють його з початковим варіантом; 5) діти отримують окремі смислові частини речення, та визначають відповідність чи невідповідність отриманих частин до змісту тексту; 6)діти отримують тест, в якому відсутня наявність абзаців; вони самотужки намагаються визначити основні абзаци в тексті, після чого звіряють їх з оригіналом і в разі невідповідності до тексту-оригіналу пояснюють власну думку або намагаються пояснити думку автора оригінального варіанту тексту;. Гальскова[4,с.134]

У процесі розвитку умінь розуміти зміст тексту в учнів поліпшуються навички читання вголос і про себе. Вони тренують і освоюють ознайомлювальне, вивчаючи, переглядові та пошукові види читання.

Таким чином, ми виявили можливі помилки при навчанні читання і способи їх усунення. Варто зазначити, що вчитель повинен чітко уявляти психологічну і мовну природу помилок читання для ефективного їх виправлення. Також він повинен мати в запасі цілий арсенал додаткових творчих завдань, виконуючи які у учнів проявиться бажання і інтерес до іноземної мови. Більш того, усвідомлення учням причин помилок також буде сприяти подоланню помилкового дії.

Бібліографія

техніка читання помилка