Формування творчої особистості молодшого школяра засобами мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування творчої особистості молодшого школяра засобами мистецтва

Катерина Сафонова (студентка І курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти мистецького факультету)

Науковий керівник - викладач Петренко А.А.

Анотація

«Дитячий малюнок, процес малювання - це частка духовного життя дитини.

Діти не просто переносять на папір щось, з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї». В. Сухомлинський

Анотація. У статті проаналізовано погляди вчених на різні аспекти проблеми формування творчої особистості молодшого школяра, висвітлюється проблема формування почуття прекрасного у дітей, представлено аналіз організації образотворчої діяльності дітей у школі, проаналізовано літературні джерела з проблеми художньо-естетичного виховання школярів засобами мистецтва.

Ключові слова: особистість, мистецька освіта, образотворче мистецтво, формування творчої особистості, учні, школярі.

Постановка проблеми. Забезпечення формування творчої особистості - це найважливіше завдання всіх світових освітніх систем. Завдяки виховному потенціалу мистецтва діти збагачуються різноманітними враженнями, їхні творчі здібності позитивно розвиваються. Творчість для молодшого школяра у навчальному процесі передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю.

Аналіз досліджень і публікацій. Про позитивну роль мистецтва для розвитку дитини писали В. Шаталов, С. Лисенко, І. Волков, Є. Ільїн, Т. Гончарова та ін. С. Русова в своїх працях висловлювала думки про художньо-естетичне виховання дітей. Проблемі організації та ефективності художнього виховання присвячені праці таких науковців: С. Русової, Н. Румянцева, К. Лепілова, А. Комарової, П. Булонського та багато ін.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; визначенні умов, що забезпечують ефективність формування творчої особистості; визначення та узагальнення педагогічного досвіду з розвитку творчої особистості дітей у процесі навчання засобами мистецтва.

Виклад основного матеріалу.

Важливу роль у становленні особистості відіграє мистецька освіта. Від її якості значною мірою залежить культура і окремої особистості, і суспільства загалом. Загальною метою образотворчої освіти є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

Метою вивчення образотворчого мистецтва у школі є ознайомлення дітей з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елементарному рівні.

Перш за все треба навчити учнів спостерігати оточуючий світ, бачити красу осіннього листочка, чарівність тендітної фіалки, звертати увагу на небо, хмаринки, що нагадують чарівних тварин, на різнобарвного метелика, що пурхає поміж квітів тощо. образотворчий художній естетичний виховання

Розвиток художніх здібностей на уроках образотворчого мистецтва можливий тільки в процесі засвоєння і практичного застосування спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання про передачу простору, світлотіні, кольорознавства, композиції, оволодіваючи графічними уміннями і навичками, школярі тим самим розвивають свої здібності до образотворчої діяльності. Тільки під час постійної, послідовної практичної діяльності в учнів можуть розвинутися художні здібності.

На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно знайомити учнів з художніми творами - картинами видатних художників України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи іншої пори року, настрій та характер людини, об'єм предметів тощо. [10]

Розвиток творчості в учнів є важливим не лише тому, що завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, а й тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті. [4, 45-47]

Що таке творча особистість? Перш за все, це людина з широкими поглядами, енциклопедичними знаннями, гнучким живим розумом. Визначенню поняття творчої особистості у філософській, педагогічній та психологічній літературі приділяється багато уваги. Творчість передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Творчі люди зазвичай відзначаються високим інтелектом.

Рівень творчості дітей молодшого шкільного віку, як правило, залежить від тих навичок, яких дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Дитина високої творчої спрямованості здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів, висловлює багато міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-новому підійти до розв'язання певної проблеми.

Для того щоб сформувати в учнів уміння творчо вирішувати поставлені перед ним завдання, необхідно перш за все подбати про розвиток у них широкого кругозору, про створення реальної почуттєвої основи для уяви. Розвиток творчих здібностей невіддільне від формування виконавських умінь і навичок. Найважливіше завдання в розвитку творчого мислення учнів - навчання їх вмінню словесно описувати способи вирішення завдань, розповідати про прийоми роботи, називати основні елементи задачі, зображувати й читати графічні зображення її. Значення уяви в молодшому шкільному віці є вищою і необхідною здатністю людини.

Діти молодшого шкільного віку дуже люблять займатися художньою творчістю. Вона дозволяє дитині в найбільш повній вільній формі розкрити свою особистість. Вся художня діяльність базується на активній уяві, творчому мисленні. Ці функції забезпечують дитині новий, незвичний погляд на світ. Вони сприяють розвитку мислення, пам'яті, збагачують його індивідуальний життєвий досвід!

Для розвитку дитини дуже важливо формування багатьох інтересів. Слід зазначити, що для школяра взагалі характерно пізнавальне ставлення до світу. Інтерес до всього розширює життєвий досвід дитини, знайомить його з різними видами діяльності, активізує його різні здібності. Діти, на відміну від дорослих, здатні виявляти себе в художній діяльності (беруть участь у концертах, конкурсах, виставках і вікторинах).

Отже, дитина молодшого шкільного віку в умовах виховання і навчання починає займати нове місце в системі доступних йому суспільних відносин. Перехід до систематичного засвоєння знань у школі є фундаментальним фактом, що формує особистість молодшого школяра і поступово розбудовує його пізнавальні процеси.

Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва - це архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Спираючись на Закон України «Про освіту», в навчально-виховному процесі викладаються уроки з художньо-естетичного циклу, які проводяться на основі знань з основних видів мистецтва.

Скульптура є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо [9, 15]. Живопис є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору [2, 64]. Графіка - це вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення [2, 45]. Декоративно-прикладне мистецтво - це створення художніх виробів для побуту [2, 49]. Тісно пов'язаний з цим мистецтвом дизайн - це новий різновид естетичної діяльності, який виник у ХХ ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси та ін. [9, 6].

Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Немає головного чи другорядного мистецтва, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим.

С. Русова висловлювала в своїх працях думки про художньо-естетичне виховання дітей, зокрема його мету, завдання і зміст, про шляхи і засоби формування в дітей художніх поглядів і смаків, про залучення їх до художньої творчості, розвитку творчих здібностей. Основним завданням художнього виховання дослідниця вбачала у розвитку естетичної свідомості, для сприйняття художньо-мистецьких творів [1, 62-63].

Багато дослідників прийшли до висновку, що мистецький розвиток дітей відбувається поступово із зростанням всіх художніх здібностей. Вони акцентують свою увагу на величезній користі художніх шкіл у вихованні дітей. На культуру художньо-естетичного почуття дітей дуже впливає саме мистецтво: відвідування музеїв, галерей, знайомство з історією мистецтва та художньою спадщиною нашого народу. Величезна увага зосереджується на тому, що до сприйняття мистецтва діти готуються поступово, завдяки розвитку уяви, знайомству з елементами мистецтва, вихованню почуття форми, гармонії, фарб. В цьому відношенні художня школа зможе зробити дуже багато, за умови її повного перетворення |71.

Оскільки сфера мистецтва є основою художнього виховання, виникає необхідність її розвитку. Б. Теплов вважав, для творчого розвитку дитини їй потрібно вчитися, тому, що спроможність до сприйняття і пізнання мистецтва не є вродженим, вона формується і розвивається поступово Г6, 981. Б. Смірнов виділив виховне значення дитячого малюнка. Досвід, накопичений у дитячих художніх школах, свідчив про те, що художнє виховання мистецтвом слід починати з раннього віку і саме з організації середовища. Все, що оточує дитину повинне буди прекрасним, і виховувати в неї любов до краси. Ці думки розділяв К. Лепілов в праці, присвяченій художньо-естетичному вихованню. Вважав, що тільки так можна розвинути в дитини художні почуття, любов до прекрасного і бажання творити красу Г3, 461.

Розглядаючи виховання особистості мистецтвом Т. Комарова стверджує, що найвищим проявом художнього виховання дитини виступає рівень її мистецької культури, що виражається у ставленні до художніх цінностей та до мистецтва загалом Г5, 61.

На колосальну значимість мистецтва як засобу художнього виховання вказує П. Булонський. Він зазначає що, залучення дитини до мистецтва сприяє формуванню творчої особистості дитини, розвитку художнього смаку та сприйняття Г8, 981. Його погляди підтримує В. Скатерщиков, Л. Чуриліна та Г. Рід зазначаючи, що художнє виховання мистецтвом сприяє розвитку художньої культури дитини та формуванню особистість у всій її повноті Г7, 21.

Отже, вивчення предметів мистецького спрямування має на меті гармонійний розвиток особистості, головними складовими якого повинно бути моральне, духовне, естетичне та художнє виховання. Проаналізувавши наукові праці щодо проблеми розвитку позашкільної освіти та художнього виховання через мистецтво можна зробити висновок, що система художньо-естетичної освіти і виховання має широкий простір для вдосконалення, відродження кращих національних культурних традицій і впровадження найсучасніших інноваційних ідей.

Зустріч дітей в школі з витворами мистецтва відбуваються на уроках художньо-естетичного циклу (образотворче мистецтво, музика, література), які і є основними в системі розвитку творчої особистості. Вони відіграють вирішальну роль у формуванні в дітей естетичних ідеалів, художнього смаку, естетичного ставлення до дійсності і мистецтва.

Урок в школі є не єдиною формою знайомства дітей з мистецтвом. А саме позакласна і позашкільна робота дають дітям реальну можливість познайомитися з мистецтвом ширше.

Таким чином, враховуючи естетичну сутність самого мистецтва і те, що саме програми з предметів художнього циклу ставлять перед собою завдання естетичного розвитку дитини, можна зробити висновок, що в рамках шкільної програми мистецтво є основним засобом формування творчої особистості.

Мистецтво як засіб естетичного виховання у початковій школі реалізується на уроках художнього циклу. На уроках образотворчого мистецтва перевага віддається, перш за все, викладанню образотворчої грамоти, тобто малюванню; на музиці - хоровому співу; на читанні - виразному читанню, тобто вдосконаленню практичних навичок.

Провівши опитування учнів початкових класів, я отримала наступні результати: діти самостійно, досить часто відвідують культурні установи, в які ходять туди із задоволенням. Інтерес молодших школярів до мистецтва досить високий: їм подобається ходити в театр, відвідувати різноманітні виставки чи цирк, але вони також хотіли б більше дізнатися про саме мистецтво.

Тому, вчитель має пам'ятати і розуміти, що він виступає посередником між дитиною та великим прекрасним світом мистецтва, і його робота при знайомстві дітей з мистецтвом має бути системною і правильно організованою. Правильно організований, націлений на дитину урок, викликає непідробний інтерес і відгук у кожного учня. Емоційно насичений матеріал залишає глибокий відбиток у душі дитини, який у майбутньому стане основою становлення естетичного смаку, ідеалу, відносини, переживання, а згодом естетичне почуття мистецтва відкладе свій відбиток і на ставлення до життя, дійсності. З естетичним розвитком формується і творча особистість.

Саме тому, засоби мистецтва при правильній організації і подачі їх учневі справді сприяють його естетичному, інтелектуальному і духовному розвитку, тобто формують творчу особистість дитини.

Висновки: Отже, дійсно, засоби мистецтва, які використовуються в навчально-виховному процесі, є ефективними у формуванні творчої особистості молодших школярів. Досвідчені педагоги, знаючи це, здатні за допомогою мистецтва виховати справжні естетичні якості особистості: смак, здатність оцінювати, розуміти і творити прекрасне.

Введення в навчальну програму поширені уроки з образотворчого мистецтва допоможе виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним.

Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори образотворчого мистецтва кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності, в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом.

Бібліографія

1. Аболина Т. Г., Митропольская Н. Е. Эстетическое воспитание в школе. К., 1987.

2. Герчанівська П. Е. Культурологія: термінологічний словник. - К., 2015.

3. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва. / Рідна школа. - 1999. - № 11.

4. Демченко І. І. До питання розвитку художньої творчості учнів початкової школи. / Рідна школа. - 2003. - № 2.

5. Лисенко В. Особливості ціннісної структури підростаючої особистості. К., 1997.

6. Лобар О. О. Історія української школи і педагогіки : навчальний посібник. К., 2006.

7. Рід Г. Проект концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України / Мистецтво та освіта. - 1998. - № 1.

8. Русова С. Ф. Вибрані педагогічні твори. - К., 1996.

9. Сотська Г., Шмельова Т. Словник мистецьких термінів. Херсон, 2016.

Размещено на Allbest.ru