Кластер, як механізм інтеграції змісту і технологій диригентсько-хорового освітнього процесу у формуванні професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

КЛАСТЕР, ЯК МЕХАНІЗМ ІНТЕГРАЦІЇ ЗМІСТУ І ТЕХНОЛОГІЙ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Марія Даценко

(студентка VI курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності

«Музичне мистецтво» Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Гоінченка)

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Олексюк О.М.

Професійна культура сучасного викладача музичного мистецтва найбільш ефективно формується за умов взаємодії комплексу вокально-хорових та диригентсько-педагогічних навичок, необхідних майбутньому викладачу музичного мистецтва у його професійній діяльності та їх творчому застосуванні у самостійній роботі. Формуванню професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва у диригентсько- хоровій підготовці сприяють міждисциплінарні зв 'язки освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти. У статті охарактеризовано один із перспективних механізмів інтеграції змісту і технологій диригентсько-хорового освітнього процесу - кластер. Визначено важливість реалізації кластерного підходу, який є особливо затребуваний у компетентісно-орієнтованій моделі навчання. Розглянуто реалізацію кластерного підходу, яка передбачає передусім розроблення головного методичного інструментарію - педагогічних технологій в їхній класифікації - як основи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва у диригентсько-хоровій підготовці.

Ключові слова:кластер, майбутній викладач музичного мистецтва, професійна культура, диригентсько-хорова підготовка, педагогічні технології.

Постановка проблеми. Виняткова роль музичної освіти в сучасному світі ставить проблему підготовки фахівців на пріоритетне місце, а також впливає на престиж і соціальний статус професії викладача музичного мистецтва. Кластерний підхід особливо затребуваний у компетентісно-орієнтованій моделі навчання. Реалізація кластерного підходу передбачає передусім розроблення головного методичного інструментарію - педагогічних технологій в їхній класифікації - як основи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва у диригентсько-хоровій підготовці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових дослідженнях, присвячених проблемам зосереджених на підготовці майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання (А. Козир, Л. Костенко, Лінь Хай та ін.). Водночас проблема формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва у диригентсько-хоровій підготовці за допомогою кластерного підходу залишається актуальною і потребує наукового обґрунтування.

Мета статті. Одним із перспективних механізмів інтеграції змісту і технологій диригентсько-хорового освітнього процесу є кластер - поєднання однорідних елементів у нову цілісність, яка може розглядатися як самостійне ціле (навчальний процес) з певними властивостями і дає змогу застосувати міждисциплінарні зв'язки.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження.

Диригентсько-хорову підготовку розглядаємо як процес і результат духовно-творчого розвитку особистості студента вищого навчального закладу завдяки опануванню основ наукових знань, а також вироблення професійних умінь і засвоєння цінностей хорового мистецтва. Серед головних завдань формування майстерності хорових диригентів визначають збагачення змісту хорової освіти, педагогічний репертуар (вокально-хорові твори), опановуючи який набувається необхідний професійний досвід, збагачуються знання та вміння диригента. Формуванню професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва у диригентсько-хоровій підготовці сприяють міждисциплінарні зв'язки освітньо- професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Мікротехнологія - сукупність методів, засобів реалізації змісту навчання в рамках конкретної навчальної дисципліни. Зазначимо, що на макрорівні відображаються головні риси загальноосвітніх технологій колективної взаємодії, модульного, проблемного, інтенсивного й програмованого навчання. Однак аналіз дидактичних можливостей даних макротехнологій свідчить про необхідність їх соціальної конкретизації і методико-дидактичного уточнення відповідно до сучасних умов професійного навчання у вищій школі. Результатом реалізації цієї технології є формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва під час диригентсько-хорової підготовки за допомогою важливого чинника просторового середовища.

Одним із перспективних механізмів інтеграції змісту і технологій диригентсько-хорового освітнього процесу є кластер - поєднання однорідних елементів у нову цілісність, яка може розглядатися як самостійне ціле (навчальний процес) з певними властивостями і дає змогу застосувати міждисциплінарні зв'язки.

Кластерний підхід потрібний понад усе у компетентнісно-орієнтованій моделі навчання. Переваги кластера, його особливості полягають у ціннісно-цільовій ідеї розвитку професійної культури майбутнього фахівця [2]. Розглянемо кластери диригентсько-хорової підготовки, які визначили зміст і структуру просторово-акустичної мікротехнології формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва (див. рис. 1).

Рис. 1. Кластери диригентсько-хорової підготовки

Реалізація кластерного підходу передбачає передусім розроблення головного методичного інструментарію - педагогічних технологій - як основи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва під час диригентсько-хорової підготовки. В умовах сучасного навчання у вищій школі технологію слід розуміти як ідеальну модель раціональної організації. «Хоровий клас і практикум роботи з хором» як навчальна дисципліна - це сукупність дидактичного, методичного та змістового забезпечення, що ґрунтується на активній діяльності викладача й студента і передбачає алгоритмізацію дій. Зважаючи на те, що освітній процес має загальні компоненти, можна зробити висновки про необхідність розвитку кластерного підходу у диригентсько-хоровій підготовці як вагомого чинника формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва.

Розв'язання проблеми формування професійної культури студентів під час диригентсько-хорової підготовки значною мірою залежить від реалізації технологічного підходу, ідея якого ґрунтується на тому, щоб зробити освітній процес керованим і спрямованим на досягнення конкретного результату. Концептуальною основою впровадження технологічного підходу є положення про проектування та цілеспрямування педагогічних дій, якість яких залежить від вибору технології.

Поняття «технологія» означає здійснення виробничого процесу завдяки його поділу на послідовні взаємопов'язані операції і процедури для отримання конкурентного продукту. Застосування технології передбачає обізнаність людини щодо способів і методів її реалізації, оптимального для певного процесу використання матеріалів, інструментів, а також засобів управління і діагностики ефективності цього процесу.

Теоретичний блок технології містить такі складові, що визначають зміст кластерів диригентсько- хорового навчання:

а)Кластер «Предмет диригентсько-хорової підготовки». Предметом диригентсько-хорового навчання студентів є процес опанування одного з основних видів музичного виконавства - хоровим співом. Мета кластера підготувати висококваліфікованих фахівців за обраною спеціальністю, удосконалити професійні уміння і навики хормейстерської діяльності, співацької культури, сформувати у майбутніх фахівців професійну культуру.

б)Кластер «Викладач (керівник навчального хорового колективу)». Керівник навчального хорового колективу має враховувати, що якість звуку загалом залежить від таких чинників: 1) форми приміщення; 2) розмірів приміщення; 3) конструктивного рішення; 4) розміщення джерела звуку; 5) часового чиннику реверберації. Ці чинники є необхідною умовою формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва у диригентсько-хоровій підготовці.

в)Кластер «Студент», «Навчальний хоровий колектив» та «Навчальна ситуація». Найбільше учасників хорового співу цікавить можливість слухового та візуального контакту, тоді як головним критерієм досконалості виконання стає слухацька оцінка художнього результату, яка, своєю чергою, суттєво залежить від просторово-акустичних умов. У виконавців за таких умов з'являються проблеми, зокрема: динамічні та комунікативні; звук «не повертається» до хорової мізансцени, що ускладнює узгодженість хорового звучання [9].

г)Кластер «Умови диригентсько-хорової підготовки». Акустичні умови приміщень розглядає і вивчає спеціальний розділ науки «Архітектурна акустика».

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження.

Основним критерієм професійної культури сучасного викладача музичного мистецтва як передумови його якісного педагогічного самовираження, виступає фахова компетентність, що передбачає здатність до музично-освітньої діяльності наоснові знань, досвіду, ціннісних орієнтирів, набутих здібностей у процесіфахової підготовки. Професійна культура сучасного викладача музичного мистецтва найбільш ефективно формується за умов взаємодії комплексу вокально-хорових та диригентсько-педагогічних навичок, необхідних майбутньому викладачу музичного мистецтва у його професійній діяльності та їх творчому застосуванні у самостійній роботі. Кластерний підхід особливо затребуваний у компетентісно-орієнтованій моделі навчання. Реалізація кластерного підходу передбачає передусім розроблення головного методичного інструментарію - педагогічних технологій в їхній класифікації - як основи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва у диригентсько-хоровій підготовці. Результатом реалізації даної технології є формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорової підготовки.

кластер диригент хор освітній процес

БІБЛІОГРАФІЯ