Впровадження коучингових технологій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Впровадження коучингових технологій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери

У статті розглянуто сучасні підходи до визначення поняття коучинг, педагогічний коучинг. Обґрунтовано особливості впровадження коучингових технологій у процес підготовки фахівців психолого-педагогічної сфери у вищій школі. Акцетовано на провідній ролі особистості викладача у процесі здійснення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців. Описано трансформацію цілей викладача як коуча, розглянуто специфіку організації суб'єктів навчально-виховного процесу у ЗВО із використанням елементів коучингу. Узагальнено, що коучингова технологія сприяє удосконаленню професійної підготовки майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери.

Ключові слова: коучинг; педагогічний коучинг; професійна підготовка майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери; принципи реалізації коучингової технології; розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців; індивідуальна траєкторія власного професійного розвитку.

Ключевые слова: коучинг; педагогический коучинг; профессиональная подготовка будущих специалистов психологопедагогической сферы; принципы реализации коучинговой технологии; развитие профессиональной компетентности будущих специалистов; индивидуальная траектория собственного профессионального развития.

Key words: coaching; pedagogical coaching; professional training of future specialists of the psychological and pedagogical sphere; principles for implementing coaching technology; development of professional competence offuture specialists; individual trajectory of your own professional development.

Постановка проблеми. Якість модернізації сучасної вищої інноваційних процесів і визначається особливостями інновації, освіти багато в чому залежить від характеру протікання інноваційним потенціалом середовища і педагогічного колективу.

Адаптація вищої школи до нових умов у соціальному, економічному, політичному житті може відбутися лише на основі позитивного ставлення до особистості студента, розкриття його можливостей.

У контексті досліджуваної проблеми важливим, на наш погляд, є впровадження в освітній процес вищої школи коучингової технології, яка підвищуватиме рівень компетентності майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери, забезпечить розвиток ціннісної сфери особистості студента, ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. У науковій літературі репрезентовано значну кількість поглядів стосовно впровадження коучингу. Коучинг, як чинник розкриття потенціалу особистості у різноманітних галузях діяльності досліджували Т. Голві, М. Аткінсон, М. Дауні, С. Беттлі, Д. Уітмор та ін. Серед українських учених, які досліджували проблеми коучингу як ефективної технології професійного та особистісного розвитку, треба виділити П. Безручко, Т. Борову, Г. Єльникову, Н. Зирянову, В. Радкевич, О. Рибіну, І. Рибкіна, С. Симодейко, С. Хамаганову, О. Цибіну.

Роль та особливості впровадження коучингової технології у освітню діяльність стали об'єктом уваги таких зарубіжних науковців, як А. Браун, Дж. Джеймсон, К. Колет та вітчизняних, як Т. Борова, О. Бородієнко, Н. Горук, Н. Гордієнко, К. Замягіна, Т. Кравцова, О. Нежинська, С. Романова, О. Рудницьких, В. Сидоренко, Т. Тименко, Т. Чернова, С. Шевчук та ін.

Мета статті: теоретичне обгрунтування сутності освітнього коучингу та особливостей його впровадження у процес професійної підготовки майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери.

Результати дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства особливого значення набуває проблема підготовки фахівців психолого-педагогічної, здатних виконувати свої професійні обов'язки на високому рівні. У контексті сучасних освітніх змін досить дієвою є технологія коучингу.

«Коучинг» (coaching) з англійської дослівно - наставляти, тренувати, надихати. Створений на перетині психології, менеджменту, філософії і логіки, коучинг є універсальним інструментом для розкриття внутрішнього потенціалу людини. Як зазначає М. Дауні, коучинг - це мистецтво сприяти підвищенню результативності, навчання і розвитку іншої людини [1, с. 3]. Методологія коучинга виходить з того, що людина від природи безмежно талановита та володіє великим потенціалом, який не реалізується нею в повній мірі.

Коучинг - це сучасна технологія, яку створили для розвитку потенціалу людей і команд, задля досягнення заздалегідь узгоджених цілей та докорінної зміни моделей поведінки, що призводить до розкриття внутрішнього потенціалу особистості [2, с.5]. Коучинг став предметом зацікавленості західних та українських освітян, як інтерактивна освітня технологія.

Коучинг у вищій школі, на думку С. Романової [3, с. 83], є принципово новим напрямом у педагогічній науці й практиці, в основу якого покладено формулювання і максимально швидке досягнення мети шляхом мобілізації внутрішнього потенціалу, засвоєння провідних стратегій отримання результату, розвитку і вдосконалення необхідних здібностей і навичок. Як відзначає О. Нежинська, В. Тименко [2, с.27], коучинг освіти - це інструмент підвищення ефективності взаємодії в системі освіти в цілому, у всіх напрямах: педагог-студент, педагог-адміністрація, педагог-педагог (мотиваційний чинник при цьому - повага, значимість кожного, ріст і розвиток). Р. Парслоу обґрунтовує коучинг, як процес, який сприяє реалізації навчання та розвитку а, отже, удосконаленню компетентності та професійних навичок того, хто навчається [4, с. 57]. На думку Т. Борової, освітній коучинг - це система заходів щодо встановлення взаємодії між учасниками начально-виховного процесу з метою досягнення взаємно визначених цілей як з удосконалення професійної діяльності так і підвищення якості навчання, що, у свою чергу, призведе до підвищення ефективності роботи освітнього закладу [5].

Головним елементом освітнього коучингу є встановлення цілей та визначення шляхів їх реалізації, на основі чого розкривається можливість бачення перспективних цілей, що є також безпосередньою умовою успішних коучингових процедур [5]. С. Голіяд і Т. Чернова, розглядають педагогічний коучинг як технологію постійного вдосконалення професіоналізму педагогічного працівника, що сприяє ефективній партнерській взаємодії суб'єктів освітнього процесу, спрямована на досягнення ними цілей, забезпечення самостійності та ефективності в прийнятті рішень особистішого та професійного характеру [6, с. 107].

Отже, коучингова технологія грунтується на основі постановки цілі та максимально швидкому просуванні до її реалізації засобами мобілізації внутрішнього потенціалу особистості студента, освоєння передових стратегій досягнення результату, розвитку й удосконалення необхідних при цьому вмінь і навичок. Метою коучингу в професійній освіті є розкриття внутрішнього потенціалу особистості студента; розвиток майбутнього фахівця через діалог, що має конструктивний та професійно-орієнтований зміст, досягнення високого рівня відповідальності й усвідомлення всіма учасниками коучингу [7, с.279].

Здійснений аналіз наукової літератури [2; 7;8] дає можливість стверджувати, що педагогічний коучинг розглядається науковцями як: інноваційна педагогічна технологія, що полягає не в передачі знань від викладача до студентів, не в наданні їм готових рекомендацій і порад, а насамперед у мотивації на самостійний творчий пошук розв'язання поставленої перед ними проблеми, розкритті їх внутрішнього потенціалу, допомозі на шляху самостійного освоєння нових знань, умінь і навичок, у формуванні уміння вчитися; безперервний процес розвитку, вдосконалення, розкриття потенціалу особистості для досягнення максимального результату; партнерське комунікативне співробітництво, що допомагає досягати значних результатів у різних сферах життєдіяльності; модель взаємодії суб'єктів, завдяки якій коуч-викладач підвищує рівень мотивації і відповідальності, як у себе, так і у студентів: «вчиться сам і вчить інших»; потужний засіб формування самоосвітньої компетентності, яка на сьогоднішній день стає невід'ємною складовою професійної компетентності студентів будь-яких спеціальностей; засіб сприяння, допомоги особистості в пошуку її власних рішень в будь-якій складній для неї ситуації; особливе підтримуюче ставлення до студента, згідно з яким він сам досягає своєї мети, сам вирішує проблеми, реалізуючи власні здібності і можливості; вид індивідуальної підтримки особистості, що ставить своїм завданням професійне і особистісне зростання, підвищення персональної ефективності.

Педагогічний коучинг є феноменом освітнього процесу, що побудований на мотивуючій взаємодії, в якому викладач створює спеціальні умови, спрямовані на розкриття особистісного потенціалу студента для досягнення ним значних для нього цілей в оптимальні терміни, в конкретній предметній галузі знань.

Дослідники розрізняють два основних напрями використання коучингу в системі освіти: супровід учнів під час освітнього процесу (здебільшого у вищій школі та післядипломній освіті); підтримка управлінської діяльності та організаційних змін у освітніх закладах всіх типів [9]. Ми погоджуємося з думкою автора [10, с. 175], що впровадження коучингу в педагогічний процес передбачає наступне: системний супровід студента, спрямований на ефективне досягнення важливих для нього цілей в конкретні терміни, в результаті чого у суб'єкта формується гнучкість і адаптивність до змін, здатність швидко і ефективно реагувати в критичних ситуаціях; систему взаємодії з коучем, із самим собою, з навколишнім світом; допомагає особистості в пошуку її власних рішень в складній для неї ситуації; взаємодію суб'єктів, завдяки якій коуч - викладач підвищує рівень мотивації і відповідальності, як у себе, так і у студентів; особливе підтримуюче ставлення до студента, згідно з яким він сам досягає своєї мети, сам вирішує проблеми, реалізуючи власні здібності і можливості.

Освітній коучинг саме і є методологічною основою, що забезпечує рівноправні суб'єкт-суб'єктні відносини учасників навчального процесу, створює ефективні психолого-педагогічні умови для формування фахівця, здатного ефективно реалізувати власний особистіший потенціал. Зміст коучингу розкривається через принципи, стадії процесу, стилі й техніки.

Зокрема, вченими [2; 3; 4; 7; 11; 12] визначено наступні принципи, якими керується вчитель-наставник у процесі взаємодії з вихованцем (принципи усвідомлення і відповідальності; єдності і взаємодії; гнучкості; партнерства; ієрархічності розвитку), дотримання яких сприяє вдосконаленню і максимально ефективному використанню особистісних якостей студентів, стимулює їх до більш глибокого усвідомлення своїх цілей, ресурсів і обмежень, допомагає визначити напрям професійного розвитку. Як результат, професійна навчальна діяльність є більш персоналізованою, спільною та цілеспрямованою.

Базуючись на результатах наукового пошуку [2; 3; 7; 8; 11 ;12] з'ясовано, що у процесі підготовки фахівців ефективним є включення в освітній процес коучингової технології, яка впливає на організацію безпосередньо навчального процесу: сприяє реалізації студентоцентрованого підходу до організації навчання у вищій школі, допомагає подолати шаблонність та одноманітність у навчанні; сприяє мотивації та активізації навчальної діяльності студентів, забезпечуючи при цьому таку систему її організації, яка цілковито відповідає логіці засвоєння знань; слугує чинником формування інтересу студентів до навчання, активізації їх самостійної пізнавальної діяльності, комунікативних здібностей, креативності; дозволяє викладачеві відстежувати (а за необхідності коригувати) «траєкторію» особистісного та професійного розвитку майбутніх фахівців; сприяє створенню партнерських стосунків, особливої взаємодії між викладачем і студентами; створенню своєрідного підтримуючого середовища, адже підтримка і визнання успіхів студентів як з боку викладача коуча, так і з боку одногрупників - це потужний стимул самовиховання і саморозвитку; передбачає системний супровід студента, спрямований на ефективне досягнення важливих для нього цілей в конкретні терміни, в результаті чого у суб'єкта формується гнучкість і адаптивність до змін, здатність швидко і ефективно реагувати в критичних ситуаціях; сприяє формуванню активної творчої особистості, яка не тільки наділена багажем необхідних компетентностей, а й здатна їх примножувати та креативно використовувати на практиці; сприяє розкриттю потенціалу людини, розвитку її професійних та особистих якостей завдяки чому розвиваються нові здібності й навички, які підвищують ефективність роботи та покращують якість життя людини в цілому; сприяє вдосконаленню і максимально ефективному використанню особистісних якостей студентів; допомагає розібратися у власних можливостях, вчить використовувати їх із максимальною для себе користю та перспективою, вчить розумно організовувати життя; стимулює студентів до більш глибокого усвідомлення своїх цілей, ресурсів і обмежень; допомагає визначити напрям розвитку особистості взагалі і професійного розвитку зокрема.

Досвід нашої роботи переконує у тому, що використання коучингової технології у професійній підготовці майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери забезпечує системний педагогічний супровід студента, спрямований на ефективне досягнення важливих для нього особистісних та професійних цілей у конкретні терміни; створює умови для культурно-виховного та наукового співробітництва, що допомагає досягти значних результатів у різних сферах життєдіяльності; створює безперервний процес розвитку, вдосконалення, розкриття потенціалу майбутнього фахівця для досягнення максимального результату та формує мотивацію до використання технології коучингу в подальшій психолого- педагогічній діяльності.

Слід наголосити, що активізація формування професійної компетентності майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери у вищій школі на основі коучингової технології зумовлює перебудову організації всього освітнього процесу та вимагає докорінної зміни педагогічної позиції як викладача, так і студентів. У процесі здійснення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців, провідна роль належить особистості викладача, оскільки будучи професіоналом у своїй галузі, він має сприяти створенню високого професійного рівня у студента, професійного усвідомлення власної діяльності, розвитку відповідальності за результати власної діяльності. При цьому обов'язок викладача-коуча - якнайкраще визначити особистісний потенціал кожного зі студентів і на цій основі спрогнозувати подальший його розвиток, мотивувати, координувати, контролювати й спрямовувати навчальну діяльність студентів, будучи при цьому рівноправним партнером із навчальної комунікації, який лише підштовхує студентів до досягнення бажаної мети, поступово закладає підвалини до успішного виконання ними майбутньої професійної діяльності. Головний обов'язок студента - взяти на себе відповідальність за виконання поставленого коучем завдання та отримані результати.

Коучинг - це свого роду партнерство, і для того, щоб взаємодія коуча й студентів була продуктивною, необхідні відповідність і довіра партнерів. Особистіший контакт і довіра між коучем і студентами є обов'язковою умовою. Вважаємо, що коучинг як технологія підтримки індивідуального розвитку студента може стати основним методом роботи викладачів з метою реалізацію індивідуального маршруту розвитку особистісних якостей майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери. Використання методу коучингу у професійній підготовці майбутнього фахівця психолого-педагогічної сфери забезпечить реалізацію індивідуального маршруту його розвитку на основі партнерства. Підкреслимо, що мотивація до співпраці в системі коучинг - це потреба у змінах. Виходячи з вище зазначеного, загальну основу коучингу можна описати декількома складовими: партнерство; розкриття потенціалу; результат.

Сучасні наукові розвідки свідчать, що у майбутнього фахівця розвивається здатність за допомогою коучингових технологій будувати індивідуальну траєкторію власного професійного розвитку, спрямованого на удосконалення власних професійних компетенцій, вмінь, потенціалу, креативності. Перенесений у навчальне середовище, коучинг забезпечує набір методик для формування важливих самоосвітніх умінь особистості, а саме: виокремлення, аналізу, подолання труднощів і проблем, які виникатимуть у процесі навчання; ефективного спілкування та навчання в колективі, групі, соціальних мережах; організаторських і управлінських умінь; умінь самоаналізу та самомотивації тощо. Усі ці уміння становлять основу самоосвітньої компетенції майбутнього фахівця, яка є одним із проявів і показників соціальної та професійної зрілості особистості.

Зокрема Н. Горук [13, с. 101], у структурі самоосвітньої компетентності виокремлює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний і рефлексивний компоненти. Мотиваційно- ціннісна складова полягає у формуванні свідомого прагнення до особистісного і професійного вдосконалення, готовності до неперервного навчання впродовж життя, розвиток емоційно-вольових механізмів щодо подолання труднощів під час самоосвітньої діяльності. Когнітивний компонент полягає в оволодінні знаннями про самоосвіту, формуванні умінь самостійного пізнавального пошуку. Діяльнісна складова передбачає засвоєння студентами умінь організовувати і регулювати самоосвітню діяльність, а рефлексивна - у формуванні умінь самоаналізу та самокорекції, розвитку умінь самооцінки і самоконтролю своєї пізнавальної діяльності.

Застосування технології коучингу дозволяє інтегрувати більшість перелічених вище компонентів, особистість стає мотивованою, усвідомлює важливість поставлених завдань для досягнення особистих цілей; самостійно обирає методи і засоби вирішення завдань, які максимально підходять для виконання поставленої задачі; усвідомлено бере на себе відповідальність за кінцевий результат.

Важливо підкреслити, що формування професійної компетентності майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери за допомогою технології коучингу передбачає певний алгоритм дій: прояснення поставлених цілей і завдань (при цьому визначається спрямованість майбутнього матеріалу, його завдання і способи застосування на практиці); визначення способів досягнення поставленої мети; етап планування ефективних дій для досягнення поставленої мети; етап завершення (рефлексії).

Зазначимо, що педагогічний коучинг має особливості, які забезпечують його ефективність: здійснювана в рамках коучингових процедур взаємодія є розвиваючою і виконує стимулюючу й підтримуючу функції. Стимулююча функція полягає в активізації процесу пізнання і самопізнання, накопиченні досвіду пізнання себе у контексті професійної психолого-педагогічної діяльності. Підтримуюча функція забезпечує супровід студента в розвитку професійної компетентності. Кожне проведене заняття у рамках педагогічного коучингу включає три компоненти: початок заняття, основна частина заняття, підведення підсумків заняття. Початок заняття передбачає рефлексію досвіду, отриманого на попередньому занятті; узгодження цілей і завдань заняття, а також використання вправ, спрямованих на створення сприятливої емоційної атмосфери й установку на активну діяльність. Зміст основної частини заняття визначається цілями і завданнями конкретної теми. У процесі підведення підсумків вивчення теми аналізується ступінь досягнення поставлених завдань; обговорюється перспектива наступного заняття.

Заняття побудовані так, що припускають, поряд із розглядом певного змісту, обговорення ціннісних засад професійної діяльності, актуальності й значущості професії на сучасному етапі розвитку суспільства; модульний підхід до організації структури змісту педагогічного коучингу, який дає змогу: розробити системну модель презентації змісту програми із врахуванням цілісності та автономності її структурних одиниць, забезпечити усвідомлений характер засвоєння інформації як на рівні мети, так і на рівні завдань, створити систему міжособистісної психолого-педагогічної взаємодії, засновану на інтеграції процесу навчання, самостійної роботи в контексті програми навчальних дій.

Таким чином, навчання реалізує не тільки функцію передачі студентам знань і навичок, але і реалізує функцію стимулювання інтересу до навчання, руху до усвідомленості, розкриття потенціалу майбутнього фахівця психолого-педагогічної сфери, що дозволяє зробити процес викладання більш цікавим і ефективним. Доцільно зазначити, що використання коучингових технік як педагогічних технологій відкриває нові перспективи в сучасній освіті, в їх основі лежить постановка і максимально швидке досягнення запланованих завдань шляхом мобілізації внутрішнього потенціалу коуча і того, хто навчається, освоєння передових стратегій отримання результату [2; 5; 6]. Застосування коучингових технік у навчанні значно залежить від рівня підготовленості студента, стилю коучингу. Практика освітнього коучингу свідчить, що найбільш корисною технікою для роботи зі студентами є «спіраль практики», яка сприяє формуванню навичок під час проходження виробничої психолого-педагогічної практики та складається з окремих стадій: первинного пояснення й демонстрації; рефлексії результатів навчання, досягнутих на початковому етапі; формування конкретних висновків стосовно прогресу навчання, досягнутого в напрямі кінцевої мети; планування подальшої практики. Після цього процес починається знову й триває по спіралі, що призводить до вищих щаблів опанування певними знаннями та практичними навичками.

З метою формування професійних навичок більш доцільною є «структурна» техніка (розробка структури відповідної психолого-педагогічної компетентності, тобто переліку навичок і особистих рис, необхідних для виконання майбутньої професійної діяльності).

Отже, досвід засвідчує, що техніки коучингу істотно підвищують ступінь усвідомленості і мотивації майбутньої психолого-педагогічної діяльності, дозволяють намітити конкретні дії для підвищення її ефективності. У контексті технології коучингу доцільно виокремити найбільш раціональні методи, використання яких сприяло підвищенню рівня знань студентів з психолого-педагогічних дисциплін: метод конкретних психолого-педагогічних ситуацій; метод активного емоційного стимулювання навчання; метод створення ситуації пізнавальних суперечок, створення ситуації пізнавального виклику, змагання, «мозаїка»; метод проектів; метод створення сприятливої психологічної атмосфери; метод діагностування.

Важливе значення має використання у педагогічному коучингу методів організації рефлексивної діяльності учасників. Методи організації цієї діяльності забезпечують: формування здатності учасника до самостійного підтримання в собі інтересу до професійної діяльності, а також здатності сприймати всю інформацію і діяльність з її засвоєння крізь призму необхідності розвитку професійної компетентності. Методи створення сприятливої психологічної атмосфери виконують декілька завдань. Поряд з тим, що дані методи спрямовані на формування професійно важливого уміння регулювати свій емоційний стан, вони сприяють зняттю втоми, що виникає в процесі заняття і побудові позитивних взаємовідносин між учасниками в соціально-психологічній площині. Методи діагностування є комплексом підібраних діагностичних методик, що дають змогу студентам визначити свої особистісні якості, рівень самооцінки, системи цінностей, професійної й освітньої мотивації. Саме активні методи дають змогу, з одного боку, ефективно організувати процес обговорення того чи іншого теоретичного аспекту в рамках теми заняття, з іншого - створюють умови для розвитку індивідуальних умінь і навичок: самоорганізації; самоменеджменту; аналізу й оцінювання власної діяльності, збору та аналізу інформації; отримання нового знання; умінь і навичок роботи в команді; організації діяльності команди, співпраці, конструктивної участі в роботі команди й прийняття командного рішення; умінь і навичок спілкування: сприйняття інформації, постановки питань, аргументації; усній та письмовій презентації результатів роботи.

Основною рушійною силою технології коучингу є те, що в процесі застосування відповідних методів у майбутнього фахівця формується віра у власні сили, технологія самокоучингу. Досвід показує, що у процесі викладання навчальних дисциплін важливо забезпечувати майбутнім фахівцям право вибору теми творчої та наукової роботи, форми її виконання і захист, заохочувати власну самооцінку, його аргументи, висновки. Так, в межах навчальних дисциплін студенти формують індивідуальну освітню програму, траєкторію власного саморозвитку.

Водночас процеси, пов'язані з формуванням мотивації, ефективно реалізуються під час психолого-педагогічних тренінгів, які проводяться за такими основними напрямами: мотивацією досягнень, причинними схемами, особистою причинністю і внутрішньої мотивацією. Вагомим фактором професійної підготовки студентів є формування синдрому успіху, який передбачає уміння студентів співставляти власні досягнення з досягненнями інших, володіння способами адекватними для людини з високорозвиненою мотивацією, використання прикладів життєвого досвіду поведінки.

Отже, коучингова технологія сприяє формуванню самоосвітньої компетентності особистості, оскільки тренує здатність ефективно діяти і навчатися, усвідомлювати відповідальність, розвиває навички самостійної пізнавальної діяльності, самоуправління і ефективного менеджменту траєкторії власного індивідуального розвитку. Використання технологій, методів та інструментів коучингу, його позитивна філософія створює основу для інтенсивного професійного розвитку та саморозвитку, оскільки чим більший ступінь включення студентів у конструювання власної програми індивідуального (професійного) розвитку, тим повніше буде їх індивідуальна творча самореалізація, рівень професіоналізму.

Результати нашого дослідження дозволяють стверджувати, що використання технології коучингу в професійній підготовці майбутніх фахівців психолого-педагогічної сфери має наступні переваги: сприяє підвищенню продуктивності діяльності студентів (швидке навчання, причому цей процес надає почуття радості та задоволення); забезпечує системний педагогічний супровід студента, спрямований на ефективне досягнення важливих для нього особистіших та професійних цілей у конкретні терміни; створює умови для культурно-виховного та наукового співробітництва, що допомагає досягти значних результатів у різних сферах життєдіяльності; створює безперервний процес розвитку, вдосконалення, розкриття потенціалу майбутнього вчителя початкової школи, психолога для досягнення максимального результату; формує мотивацію до використання технології коучингу в подальшій психолого-педагогічній діяльності; сприяє гармонізації взаємовідносин у студентському колективі (поліпшення взаємин і пов'язаний з цим успіх змінюють на краще всю атмосферу у групі); сприяє зростанню особистішої ефективності студента та швидкості його просування до мети. Слід зазначити, що зміни стосуються усіх сфер психічної активності студентів й проявляється у таких основних аспектах: ціннісно-мотиваційному (зміни цінностей, мотивів); когнітивному (осмислення нових підходів, виникнення нових думок, уявлень, бачення нового); поведінковому (здійснення певних дій, перетворень); емоційному (виникнення нових емоцій).

Отже, коуч навчання - це цілеспрямований професійний психолого-педагогічний процес організації сприятливої атмосфери, наполегливе стимулювання самостійної активної творчої навчально-пізнавальної і дослідницької роботи студентів з оволодіння фаховими знаннями, уміннями й навичками, розвитку творчих здібностей, світогляду і етично-естетичних поглядів і переконань. Впровадження в освітній процес вищої школи коучингової технології допомагає вирішити проблеми, пов'язані із підготовкою конкурентоспроможного компетентного фахівця психолого-педагогічної сфери, здатного адекватно відповідати на виклики часу.

Висновки і перспективи подальших досліджень.

Підсумовуючи, зазначимо, що включення в освітній процес вищої школи коучингової технології зумовлює перебудову організації всього освітнього процесу, сприяє формуванню нової генерації громадян, здатних добре орієнтуватися в реаліях сьогодення та адекватно реагувати на них, знаходити оптимальні шляхи попередження та подолання виникаючих проблем, працювати з високою продуктивністю і ефективністю, готових до постійного особистісного і професійного саморозвитку. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, яка вивчається.

Вважаємо, що завдяки своїм можливостям технологія коучингу може стати однією з важливих складових ефективної і якісної освіти. Це, своєю чергою, вимагає переосмислення культури викладання у вищій школі, формування коучингової компетентності майбутніх викладачів закладів вищої освіти, зміна і адаптація навчальних програм під технології коучингу.

Література

коучинг студент соціальний

1. Майлз Д Эффективный коучинг. Уроки коуча коучей / Д. Майлз. - Москва : Из-во «Добрая книга», 2013. - 288 с.

2. Нежинська О. О. Основи коучингу : навчальний посібник / О. О. Нежинська, В. М. Тименко. - Київ ; Харків : ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2017. - 220 с.

3. Романова С. М. Коучінг як нова технологія в професійній освіті / С. М. Романова // Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Педагогіка, Психологія. - 2010. - № 3. - С. 83 - 87.

4. Парслоу Э. Коучинг в обучении:практические методы и техники / Э. Парслоу, М. Рэй. - СПб. : Питер, 2003. - 204 с.

5. Борова Т.А. Теоретичні засади адаптивного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу : монографія / Т. А. Борова. - Харків : СМІТ, 2011. -381 с.

6. Голіяд І. Філософія педагогічного коучингу / І. Голіяд, Т. Чернова // Молодь і ринок. - 2016. -№ 3(134) березень. - С. 106 - 112.

7. Ярошинська О. О. Проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи : монографія / О. О. Ярошинська. - Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. - 456 с.

8. Кузан Г. Освітній коучинг як інноваційна технологія професійної підготовки фахівців соціальної та соціально-педагогічної сфери у вищій школі / Г. Кузан, Н. Гордієнко // Молодь і ринок. - 2019. - № 3. - С. 81- 85.

9. Кларин М. В. Профессиональный стандарт «Коуч»:развитие коучинга как профессии / М. В. Кларин // Организационная психология. - 2014. - №1. - С. 6 - 12.

10. Рудницьких О. В. Коучінг як інтерактивна технологія в освіті / О. В. Рудницьких // Вісник Дніпропетровського у-ту імені Альфреда Нобеля. - Серія:Педагогіка і психологія. - 2014. - № 2(8). - С. 173 - 176.

11. Офіційний сайт Міжнародної федерації коучингу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coachfederation.org/about/ethics.aspx?ItemNumber=850&navItemNumbei=621.

12. Музичко Л. В. Сучасні психологічні та педагогічні методи / Л. В. Музичко, О. В. Бородієнко [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http:// lib.iitta.gov.ua/8028/16. Загол. з екрану.

13. Горук Н.М. Коучинг як ефективна технологія формування самоосвітньої компетентності студентів / Н.М. Горук // Проблеми підготовки сучасного вчителя. - 2015. - № 11. - С. 99-104.

Размещено на Allbest.ru