Цифровий порядок денний розвитку освіти: спрямованість на формування цифрових компетентностей

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Цифровий порядок денний розвитку освіти: спрямованість на формування цифрових компетентностей

Карташова Любов Андріївна

Ключові слова: цифрові технології; інформаційно-комунікаційні технології, цифровізація, освіта, система, освітній процес, цифрова компетентність, цифровий інтелект.

Ключевые слова: цифровые технологии; информационно-коммуникационные технологии, цифровизация, образование, система, образовательный процесс, цифровая компетентность, цифровой интеллект.

Key words: digital technologies; information and communication technologies, digitalization, education, system, educational process, digital competence, digital intelligence.

Постановка проблеми. Стрімкий рух цифровізації суспільства виокремлює інформаційні технології (ІТ) та цифрові технології (ЦТ) в основоположний інструмент управління всіма галузями: промисловості, сільського господарства, будівництва, освіти тощо. Нині, як можна відзначити, традиційні ланцюжки створення цінностей руйнуються, а міжгалузеві межі загладжуються. Через активне залучення функцій цифрових технологій змінюється цінність продуктів та послуг, протікання фізичних процесів та використання даних, котрі стали цифровими трендами, перетворюючись на сервіси та стають частиною цифрової економіки. Цифровими трендами вважаються напрями розвитку цифрових технологій. Так, ключовими цифровими трендами називають [3]: дані, які стають головним джерелом конкурентоспроможності; розвиток сфери Інтернет-речей (Internetofthings, IoT); цифрові трансформації як окремого бізнесу, так і цілих секторів; економіка спільного користування (sharingeconomy); віртуалізація фізичних інфраструктурних IT-систем; штучний інтелект (artificialintelligence (AI); цифрові платформи.

У той же час ключовим фактором долучення молоді до цифрового ринку праці став розвиток їх цифрових та підприємницьких компетентностей. В еру цифровізації в авангарді стануть ті, хто не буде уникати впливу потоку цифровізації та будуть захоплені його течією або будуть затягнуті «цифровим вихром» (DigitalVortex). Саме такий термін дослідники бізнес- школи IMD(Швейцарія) застосовують, щоб показати, як, на перший погляд, невеликі, іноді непомітні зміни, набираючи «вихрову» швидкість, перетворюються на величезні світові трансформації: «так відкриваються нові можливості, яких не існувало, так народжуються знання та інформація, яких не було, так з'являються бізнес-моделі, які навіть не можна було уявити - так вихор «цифровізації» трансформує наше життя» [7].

Стає зрозумілим, що переможцями стануть ті, хто зможе притерпітися до змін, викликаних «цифровим вихром» та не буде боятися мислити масштабно. Цифрові технології можуть стати основою добробуту України - адже вони породжують цифровий світ, де формуються нові можливості для кожного. Проте, слід враховувати, що в цифровому світі завжди треба бути готовими до перемін різного характеру: як до кращих, так і до гірших. Цифрові технології формують нові тенденції в усіх галузевих напрямах. Як стверджує В. Биков «це зумовлює як прямий вплив на зміст освіти, пов'язаний з рівнем науково-технічних досягнень, так і опосередкований, пов'язаний з появою нових професій. Нині під впливом новітніх інформаційних технологій відбуваються процеси цифрової трансформації суспільного розвитку настільки фундаментальні й глобальні, що, крім позитивного впливу, закономірно несуть з собою серйозні проблеми, загрози і ризики в разі недооцінки нових факторів і умов» [2, с.2].

Слід зауважити, що про цифрову трансформацію, як невпинний процес, світ твердить вже більше 20-ти років, однак про цифровізацію освіти, як незворотній процес, йдеться лиш останнім часом. Освіта нашої держави, так само як і будь яка інша галузь, очікує зміни моделей навчання саме завдяки цифровим трансформаціям. У підґрунті стратегії розвитку освіти має знаходитись сформований на державному рівні порядок денний або адженда «цифровізації» як перспективна основа діяльності. Цифрова адженда має показати освітянам з чого розпочати, чи вони вже розпочали рух в ногу зі світом, чи готові до перетворень? Якщо - ні, то якою може бути в перспективі вартість невдачі?

У світі багато закладів освіти різних країн вже інвестують в технологію підвищення результативності освіти та якості навчання, але недостатньо інтегрують її із додатками, які використовуються як закладом, так і педагогами та учнями/студентами. Із досвіду можна припустити, що багатьом із них не вистачає ІТ-інфраструктури - автентичного цифрового простору, цифрових робочих місць тощо. Отже, цифрова трансформація, створення цифрового простору та цифрових робочих місць - це досить глибокі теми, які потребують ретельного огляду.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій.

Дослідженню цифровізації та її впливу на розвиток освіти присвячено багато робіт відомих світових науковців, серед яких: В. Биков, А. Гуржій, О. Стрій, Н. Морзе, T. Anderson, B. Vedrenne- Cloquet, DronJ., D. Newman. З аналізованих робіт виявлено кілька визначень терміну «цифровізація» (англ.: digitalization) - це [3]: впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу, будівництва тощо; перехід біологічних та фізичних систем у кібербіологічні та кіберфізичні (об'єднання фізичних та обчислювальних компонентів); перехід діяльності з реального світу у світ віртуальний (онлайн).

Проте, ми погоджуємось з тим, що цифровізацію варто розглядати як інструмент, а не як самоціль. Цифровізація освіти України має потребувати нових форм солідарності, партнерства і співробітництва системи освіти та держави [1]. Як свідчить B. Vedrenne-Cloquet: «Поступове оцифрування освіти повинно розглядатися як тривалий прилив, який може бути «супердавідендом освіти», що покращує економіку в усьому світі. Однак, незважаючи на зміну парадигми цифрових технологій, їх впровадження залишається значно повільнішим, ніж це спостерігається в інших галузях. Переосмислення «цифрової освіти як послуги» може прискорити інтеграцію інноваційних освітніх технологій та краще підготувати суспільство до зайнятості у 21 ст.» [10, с.1]. Слід погодитись із думкою, нині «є актуальними проблеми адаптації та запровадження міжнародно визнаних процедур стандартизації, сертифікації фахівців освіти, зокрема педагогічних працівників, щодо володіння ІТ, формування і розвитку їх цифрових компетентностей» [2].

Мета статті: розглянути процес цифровізації суспільства та його вплив на освіту як систему та якість як результат.

Результати дослідження. Отже, цифровий вибух, який відбувається протягом останніх 20 років, змінює все: підприємництво, промисловість, освіту тощо. Протягом першого десятиліття цей процес відбувався досить повільно, але з часом він стає все швидшим, особливо така тенденція спостерігається за останні п'ять років. Світ рухається досить стрімко і стає все більш глобальним, мобільним і більш цифровим - сьогодні всі співпрацюють частіше, ніж раніше, використовуючи цифрові технології для роботи в командах, в різних регіонах і в режимі реального часу. Досліджуючи це явище, Європейська Комісія (ЄК) просуває різні ініціативи, спрямовані на: підвищення рівня цифрових компетентностей та навичок для фахівців та користувачів; модернізацію освіти в ЄС; використання цифрових технологій для навчання та розпізнавання й підтвердження цифрових компетентностей; передбачення та аналіз оновлених потреб у цифрових компетентностяхі навичках. цифровий компетентність освітній

Крім того, молоде покоління стає все більш досвідченим у використанні всіх наявних технологічних інструментів і вимагає ширшої свободи в управлінні діяльністю. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Текпіоп [11]: а) 88% компаній пропонують своїм співробітникам персональні пристрої, такі як смартфони і планшети; б) 90% компаній планують збільшити свої інвестиції в технології, що забезпечують підвищення продуктивності, такі як голосова активація і складні відеоконференції; в) до 2015 р. програми мобільності на робочих місцях вже приносили кінцеву економію до 30%.

Європейська комісія розробила ініціативи для сприяння створенню Європейської освітньої зони, яка б дозволила молоді отримати найкращу освіту та знайти роботу на підприємствах Європи [6]. Бачення, яке знаходиться в підґрунті цієї політики, полягає в тому, що в Європейському Союзі (ЄС): навчання та викладання за кордоном має стати нормою; навчальні цензиповинні визнаватися в усьому ЄС; знання двох мов, окрім рідної, має бути стандартним; кожен повинен мати доступ до якісної освіти, незалежно від соціально-економічного походження; люди повинні мати сильне відчуття своєї ідентичності як європейця, культурної спадщини Європи та її різноманітності. Нам імпонують підходи цифровізації освіти, які проголошує ЄС і саме тому було прийнято рішення здійснити їх ретельний аналіз з можливістю зробити висновки для розвитку відповідних процесів в системі освіти України. Виявлено, що свого часу (2016 р.) Європейською Комісією було розроблено та опубліковано нову програму розвитку цифрових компетентностей та навичок для Європи (цифрову адженду), спільно працюючи над зміцненням суспільного капіталу, працевлаштування та конкурентоспроможності молоді. У документі представлено низку дій та ініціатив, що спрямовані на нівелювання дефіциту цифрових компетентностей та навичок у Європі. Уже 2018р. комісія представила перший пакет заходів у напрямі формування [9]: ключових компетентностей для навчання протягом усього життя; цифрових компетентностей; загальних цінностей людини та забезпечення інклюзивної освіти.

На основі зазначеного було розроблено та прийнято «План дій щодо цифрової освіти», який включив одинадцять дій (заходів) щодо підтримки використання ЦТ та розвитку цифрових компетентностей в освіті [5]. План дій включив три пріоритети, визначаючи шляхи та формати, з розрахунком на те, що їх вибір допоможе державам-членам ЄС вирішити проблему нових можливостей для освіти в цифрову епоху. Убачається потреба ретельного аналітичного огляду окреслених Європейською комісією підходів (пріоритетів) з метою визначення перспективних рухів освіти України в епоху цифровізації: пріоритет 1- покращення використання цифрових технологій у викладанні та навчанні; пріоритет 2 - розвиток цифрових компетентностей та формування навичок; пріоритет 3 - удосконалення освіти шляхом аналітичних досліджень.

Цифрова адженда як новий порядок денний має на меті покращити якість та актуальність формування цифрових компетентностей та навичок, зробити їх та кваліфікацію більш видимими та порівняними, а також здійснити дослідження про перспективу розвитку цифрових компетентностей та навичок. Розглянемо їх.

Пріоритет 1: Покращення використання цифрових технологій у навчанні та навчанні.

Дія 1: покращення зв'язку в школах через впровадження широкосмугових мереж - до 2025 р. всі школи повинні отримати доступ до гігабітного Інтернету. Причиною появи цієї дії стало не тільки те, що приблизно тільки 18% шкіл у ЄС мають надійні широкосмугові зв'язки. Спонуканням стало також те, що якісне підключення до Інтернету передбачає переваги для шкіл у: доступі до сучасних ресурсів та спеціалізованих матеріалів; використанні платформ для співпраці та підтримки активного навчання та роботи над проектами.

Дія 2: розроблення інструменту саморефлексії та започаткування схеми наставництва - спрямованість на підтримку шкіл із використанням ЦТ для викладання та навчання шляхом розроблення безкоштовного онлайн-інструменту саморефлексії БЕЙШЕ щодо використання цифрових технологій. Метою цієї наставницької схеми стала: побудова стійкої мережі, де вчителі та заклади освіти можуть підтримувати один одного та обмінюватися досвідом використання цифрових технологій для викладання та навчання; підтримка впровадження практик навчання та викладання на основі цифровізації шляхом співпраці. Спонуканням дії стало також те, що лише 20-25% учнів навчаються викладачами, впевненими у використанні технологій.

Дія 3: кваліфікація з цифровим підписом (цифрова сертифікація) - це електронні документи, видані закладами освіти для підтвердження присвоєння кваліфікації певній особі. Спонуканням до цієї дії стало те, що процеси навчання різноманітні і існують різні способи відображення цих результатів. Роботодавці, провайдери освіти та інші органи повинні мати можливість перевірити, сертифікати чи дипломи є дійсними та справжніми. Будь-яка особа, що отримала освіту, у свою чергу, повинна отримати можливість надавати свій сертифікат в електронному форматі роботодавцям або постачальникам освітніх послуг. У рамках цієї дії вже розроблено загальний технічний підхід для надання цифрових кваліфікаційних підписів, як будуть гарантувати, що сертифікати з однієї держави-члена ЄС можуть бути зрозумілими та правильно інтерпретованими в будь-якій іншій. Підхід заснований на відкритих стандартах та інтегрований у нову платформу Europass [8], де можна зберігати та обмінюватися цифровими кваліфікаційними підписами. Цифровий кваліфікаційний підпис на Europass вирішить низку проблем, на які наштовхуються студенти, випускники, роботодавці та заклади освіти по всій Європі.

Пріоритет 2: Розвиток цифрових компетентностей та навичок.

Дія 4: центр вищої освіти - створено загальноєвропейську цифрову онлайн-платформу для підтримки закладів вищої освіти (ЗВО) у використанні цифрових технологій для: підвищення якості навчання та викладання; сприяння інтернаціоналізації; підтримки співпраці між ЗВО по всій Європі. Для існуючих європейських, національних та регіональних платформ, що займаються навчанням в Інтернеті, змішаною/віртуальною мобільністю, он-лайновими кампусами та обміном найкращими практиками, розроблена платформа буде виконувати головну роль. У перспективі платформа може принести цілу низку переваг для ЗВО: підвищення якості та актуальності навчання та викладання; доступність вищої освіти для більш широкого кола студентів; створення зв'язків між ЗВО, науково-дослідними установами, роботодавцями та широкою громадськістю.

Онлайн-платформа буде єдиною точкою доступу до існуючих онлайн-платформ ЄС та покращить розповсюдження найкращої практики у всіх ЗВО. Вона сприятиме міжнародному співробітництву та співпраці в обміні знань та навчально- методичним змістом. Платформа забезпечить ЗВО матеріалами для: освітньої діяльності викладачів з інноваційної педагогіки та розроблення навчальних програм; обміну передовим досвідом; змішаного та цифрового навчання; співпраці між ЗВО та роботодавцями.

Дія 5: відкриті наукові навички (відкрита освіта) - спрямованість на сприяння розвитку цифрових компетентностей та відкритих наукових навичок у вищій освіті. Метою стала потреба залучення до співпраці студентів ЗВО, викладачів, дослідників та працівників. Що дасть їм змогу спільно розробляти та створювати програми, які вирішують суспільні та технологічні проблеми.

При розроблюванні ідеї відкритої освіти йдеться не про розроблення іншого педагогічного змісту, а про використання інноваційного методологічного підходу до самого процесу. Основу освітнього процесу у відкритій освіті складає цілеспрямована, контрольована, інтенсивна самостійна робота учнів/студентів, які можуть навчатися в зручному для себе місці, за індивідуальним графіком, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачем, а також контактів між собою.Метою відкритої освіти стала підготовка учнів/студентів до повноцінної і ефективної участі у громадській та професійній діяльності в умовах інформаційного та цифрового суспільства.

Дія 6: тиждень коду ЄС у школах - спрямованість на активне залучення початкових, середніх та професійно-технічних шкіл до участі у Тижні коду ЄС. Тиждень коду ЄС - це низовий рух, який проводять волонтери по всій Європі. Цей захід сприяє логічному мисленню, кодуванню, творчому та критичному використанню цифрових технологій. Ідея полягає в тому, щоб зробити програмування більш помітним, показати молодим, дорослим та людям похилого віку, як втілюються в життя ідеї з кодуванням. Що спонукало: а) 1 з 5 молодих людей не мають базових цифрових навичок; б) 90% усіх робочих місць сьогодні потребують хоча б базового рівня цифрових компетентностей.

У 2017 р. на Мальті, Італії, Естонії та Польщі було проведено найбільше подій на тижні коду ЄС. Проведення Тижня коду для шкіл різних країн може забезпечити більшість дітей рівними можливостями у формуванні позитивного ставлення до кодування та обчислювального мислення. Мета: заохотити 50% шкіл Європи до 2020 р. взяти участь у Тижні коду ЄС. Тиждень коду ЄС проходить щороку протягом двох тижнів та має на меті підвищити інтерес до науки, техніки та математики. Слід відмітити, що Україна також є учасником Тижня коду ЄС.

Дія 7: кібербезпека в освіті - спрямованість на підвищення обізнаності про ризики, на які натрапляють користувачі в Інтернеті, та підтримку розширення потенціалу освітян у галузі безпеки в Інтернеті. Передбачаються дві ініціативи: 1) загальноєвропейська кампанія з підвищення обізнаності щодо кіберкультури, яка сприятиме безпеці в Інтернеті, медіаграмотності та «кібергігієни» для учнів/студентів, батьків/опікунів та педагогів; 2) комбінований курс (онлайн та віч-на-віч) для педагогів з питань кібербезпеки та педагогічних підходів до викладання кібербезпеки в початковій та середній освіті. Що спонукало: а) 1 на 3 користувачів Інтернету - дитина; б) близько половини 11-16-річних дітей в ЄС натрапляли на один або декілька ризиків в Інтернеті; в) 51% європейських громадян не мають навичок боротьби з кіберзагрозами. Відповідно виокремилась нагальна потреба підвищити неперервну поінформованість громадськості про потенційні ризики роботи в Інтернеті та формування цифрових навичок безпечної та відповідальної діяльності.

Дія 8: навчання цифровим та підприємницьким навичкам дівчат - ЄС заявляє, що рівність між жінками та чоловіками є основною цінністю ЄС. Ключовими пріоритетами цієї дії стало збільшення участі жінок у цифровому та підприємницькому секторах. Робота комісії над цією темою Грунтується на стратегічному залученні до тендерної рівності, що зосереджується на п'яти напрямах: збільшення участі жінок на ринку праці; зменшення тендерної оплати праці, заробітку та пенсійних розривів; сприяння рівності між жінками та чоловіками при прийнятті рішень; боротьба з гендерним насильством та підтримка жертв; сприяння тендерній рівності та правам жінок у всьому світі.

Пріоритет 3: Удосконалення освіти шляхом кращого аналізу даних та передбачення.

Дія 9: проведення досліджень щодо ролі та значення ІТ та ЦТ в освіті - аналіз актуальності та доцільності нових орієнтирів на формування цифрових та підприємницьких компетентностей. У 2000р. ЄС вперше включила анкету з опитуванням PISAпро використання ІТ учнями/студентами. Відтоді опитувальник пропонується країнам як необов'язковий компонент оцінювання PISA[12]. Основна мета акції - оновити анкету за підтримки міжнародних експертів у цій галузі. Дослідження вимірюватиме прогрес у використанні цифрових технологій у шкільній освіті. Цілями досліджень виокремлено: здійснення оцінювання прогресу, досягнутого у впровадженні використання цифрових технологій в освіті, та порівняння отриманих результатів дослідження з попередніми, проведеним у 2011-2012 навчальному році; зробити оцінювання щодо того, скільки коштуватиме облаштування та підключення всіх початкових та середніх класів ЄС, та дати рекомендації щодо особливостей підключеного класу.

У результаті анкету PISAщодо використання цифрових технологій буде переглянуто та оновлено. Відповідно планується розроблення основ для педагогічного використання ЦТ у навчанні. Збір даних про оцифровування освітнього процесу в закладах освіти та використання цифрових технологій у навчанні мають вирішальне значення для формування результативної інформації. Що спонукало: а) порівняні та вичерпні дані про використання ЦТ в освітніх системах часто є дефіцитними, частковими або застарілими; б) є необхідним більш ефективний та скоординований збір даних на рівні ЄС; в) результати опитування дозволять європейським розробникам політики обмінюватися практикою та даними щодо впровадження ЦТ у школах; г) отримані результати нададуть реальні відомості про нові явища в Інтернеті, які впливають на учнів/студентів, такі як фейкові новини та інші ризики в Інтернеті.

У рамках дії заплановано дослідження початкових, нижчих середніх та вищих середніх професійних шкіл від 31 країни (ЄС27, Ісландія, Норвегія, Туреччина та Великобританія).

Дія 10: штучний інтелект та аналітика - планується, що будуть розпочаті пілотні проекти з питань штучного інтелекту та аналітики для прогнозування дефіциту майбутніх компетентностей та навичок. Адже відкритими для перспективи освіти залишаються питання: Які навички знадобляться наринку праці в найближчі роки? Як якнайкраще використовувати доступні дані в Інтернеті для збору інформації та покращення прийняття рішень в освіті? Заплановано, що будуть об'єднані різні джерела даних, порівняні та проаналізовані за допомогою методів штучного інтелекту для побудови прогнозних моделей майбутніх навичок. Дія також дозволить зрозуміти, яка освітня політика буде необхідною для забезпечення гендерного балансу та включення його в певні сектори. Виявлення прогалин у навичках та компетентностях, ретельний аналіз отриманих даних з використанням штучного інтелекту та аналітичного навчання, дозволить державам ЄС адаптуватися та відповідати потребам й тенденціям щодо специфіки формування інноваційних цифрових компетентностей та навичок в перспективі. Започаткування пілотних проектів у цих галузях може допомогти визначити модель прогнозування дефіциту цифрових компетентностей та навичок у майбутньому й підтримати освітні системи у розробленні цільових адаптивних освітніх пропозицій.

Дія 11: стратегічне передбачення - опублікування низки доповідей про політику, дослідження та рекомендації щодо впливу й потенціалу цифрових технологій у початковій, середній та вищій освіті. Останніми роками організовано загальноєвропейський хакатон з метою визначення інноваційних рішень проблем, які стоять сьогодні перед закладами освіти. Оскільки у цифровому суспільстві надто великого значення набуває здатність громадян адаптуватися, вчитися та перекваліфіковуватись, заклади освіти повинні реагувати на трансформаційні виклики та адаптуватись у власних організаційних, методичних і навчальних рішеннях.

Стратегічне передбачення та перспективний аналіз передбачуваних змін у перспективі дадуть уявлення протеми та напрями, які торкатимуться системи освіти у викладанні та навчанні. Зазначене має сприяти у розроблюванні політики та стратегій для вирішення майбутніх освітніх тенденцій і потреб. Мета дії: отримати краще розуміння цифрових ключових тенденцій, що впливають та трансформують системи освіти у методиках, викладанні та навчанні; стимулювати дебати щодо майбутнього освіти на європейському рівні; залучати держави-члени ЄС до обміну перспективними ідеями щодо подальшого розвитку політики освіти.

Результати проведених досліджень дозволять сформувати площину і відкрити можливість експертній аудиторії зрозуміти ключові тенденції в освіті. Організовані в рамках дії навчальні хакатони будуть активно залучати зацікавлених сторін з різних закладів освіти у щорічному конкурсі, який проводиться одночасно протягом 48 год. у Європі з метою визначення ключових викликів для освіти в епоху цифрових технологій та розроблення й прийняття спільних рішень для різних дисциплін та напрямів. Необхідно зауважити, що означена ініціатива підтримує зобов'язання ЄК сприяти транскордонному співробітництву в галузі освіти та сприятиме створенню Європейського освітнього простору.

Як можна бачити, цифрова адженда освіти в ЄС розроблена для підтримки національних дій країн-членів ЄС та наданні допомоги у вирішенні спільних проблем, таких як: застарілі підходи до організації освіти, дефіцит кваліфікаційної робочої сили, розвиток цифрових компетентностей, формування цифрових навичок тощо. Аналітичне вивчення дій ЄК вказує на те, що у нинішньому суспільстві є досить нагальна потреба у вирішенні проблем, породжених цифровізацією. Що, у свою чергу, потребує творчого та креативного планування, формування у освітян здатності прийняття своєчасних рішень. Адже досить складно спрогнозувати, з якими вимогами будуть затребувані робочі місця в перспективі, проте, зрозуміло, що всім фахівцям знадобиться неперервно обновлюваний, динамічний цифровий інструментарій.

Результати огляду напрацювань ЄК дозволяють зробити припущення, що цифрова адженда освіти України може відбуватись у співпраці з системами освіти ЄС, яка передбачатиме проведення форумів з метою обміну найкращими практиками та методиками навчання, організацією збору та поширювання важливої професійної інформації, а також надання консультацій та підтримки політичних державних реформ. Тут не можна обійтись без реальних дій та планування змістовної, загальнодержавної «цифрової» діяльності - тільки інтеграція потужностей політичних, державних та приватних установ дозволить розпочати трансформацію системи освіти в країні.

Перед освітою України, зокрема, та перед державою, в цілому, постала задача створення підґрунтя неперервного навчання, сприяння розробленню гнучких підходів до надання та отримання освіти і заохочення до креативного мислення. Відповідно великого значення набуває формування кваліфікованої команди для її виконання, адже відсутність підготовки системи освіти до впливу «цифрового вихору» може стати величезною загрозою для розвитку країни.

Література

1. «Цифровий порядок денний» - 2020. Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 року). [Електронний ресурс] URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (дата звернення: 21.10.2019).

2. Биков В.Ю. Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп'ютерно-технологічної платформи освіти і науки України. Матеріали методологічного семінару НАПН України “Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку». 4 квітня 2019 р. / За ред. В.Г. Кременя, О.І. Ляшенка. К, 2019. С.20-26.

3. Україна 2030е - країна з розвинутою цифровою економікою URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html [Електронний ресурс] (дата звернення: 20.09.2019).

4. Anderson, T., &Dron, J. (2011). Three generations of distance education pedagogy. The International Review of Research in Open and Distance Learning, 12(3), 80-97. [Electronic resource] URL: http://dx.doi.org/10.19173/ irrodl.v12i3.890 (дата звернення: 26.15.2019).

5. Digital competences and technology in education https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/digital-education-action-plan_en. [Electronic resource] (дата звернення: 21.01.2020).

6. European Education Area URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/european-education-area_en. [Electronic resource] (дата звернення: 29.02.2020).

7. Michael R. Wade, Jialu Shan, Andy Noronha Life in the Digital Vortex/ The State of Digital Disruption in 2017 URL: https://www.imd.org/research-knowledge/reports/digitalvortex/ [Electronic resource] (дата звернення: 05.01.2020).

8. National Europass centres. [Electronic resource] (site) URL: https://europass.cedefop.europa.eu/ (дата звернення: 25.02.2020).

9. New measures to boost key competences and digital skills, as well as the European dimension of education. [Electronic resource] URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_18_102 (дата звернення: 29.02.2020).

10. Vedrenne-Cloquet Benjamin (2020) EdtechXGlobal founder: resetting the global economy with digital education. [Electronic resource] URL: https://www.hottopics.ht/21413/5-ways-to-speed-up-the-digitization-of-education/ (датазвернення: 01.04.2020).

11. What is Digital Transformation? [Electronic resource] (site) URL: http://www.theagileelephant.com/what-is-digital-transformation/ (дата звернення: 01.04.2020).

12. What is PISA? [Electronic resource] (site) URL: https://www.oecd.org/pisa/ (дата звернення: 09.03.2020).

Размещено на Allbest.ru