Застосування модифікованої таксономії Блума у формуванні когнітивної підструктури соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування модифікованої таксономії Блума у формуванні когнітивної підструктури соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників

Сидорук І.І.

Анотація

Актуалізовано проблему вироблення соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників, структуру якої складають такі компоненти, як мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний. Розкрито теоретичний аспект застосування модифікованої таксономії Блума у формулюванні та оцінюванні результатів навчання при підготовці майбутніх соціальних працівників й формуванні їх соціальної компетентності. Представлено зразки завдань та запитань щодо формування когнітивної підструктури когнітивно-діяльнісного компоненту соціальної компетентності студентів-бакалаврів спеціальності 231 «Соціальна робота», котрі розроблено відповідно до рівнів пізнавальних процесів модифікованої таксономії.

Ключові слова: майбутні соціальні працівники, компетенція, компетентність, соціальна компетентність, когнітивна сфера особистості, модифікована таксономія Блума.

The article actualizes the problem of developing social competence of future social workers. Its structure consists of such components as motivational-value, cognitive-activity and personal-reflexive. The interpretation of the concepts «competence», «social competence» is presented. It is noted that the quality of social competence formed in future social workers and related competencies will be higher if students develop cognitive sphere by Bloom's taxonomy in the educational process. Its theoretical aspect of the formulation and evaluation of learning outcomes in the training of future social workers and the formation of their social competence is revealed. In this scientific investigation, special attention is paid to the cognitive substructure of the cognitive-activity component of social competence of the future specialist of the socionomic sphere, which reflects the formation of a system of social competencies (social knowledge, knowledge of the subject area, knowledge «how to act» and «how to be») and the ability to know the socio-professional reality. The implementation of the main provisions of B. Bloom's theory is revealed on the example of a special course «Social competence of a specialist of the socionomic sphere». Its purpose is to form students' social competence by understanding its structure and content, motivating and forming attitudes of students to socio-professional self-development, development and construction of individual trajectory of social and professional development, the formation of lifelong learning skills. Samples of tasks and questions on the formation of the cognitive substructure of the cognitive-activity component of social competence of bachelor students of the specialty 231 Social Work are presented, which are developed by the levels of cognitive processes of Bloom' revised and modified taxonomy. To assess the cognitive sphere of students in the context of developing their social competence, the author proposes three levels of its formation, which are correlated with the levels of cognitive processes of taxonomy.

Keywords: future social workers, competence, social competence, a cognitive sphere of personality, Bloom's revised taxonomy.

Постановка проблеми. Актуальним завданням сучасної вищої школи є реалізація компетентнішого підходу в освіті, котрий передбачає спрямованість на формування й розвиток компетенцій та компетентностей особистості, досягнення нового цілісного освітнього результату, що «віддзеркалює підсумок одночасного засвоєння змісту освіти й розвитку особистості, що опанувала значущий для неї зміст» [2, с. 73]. Особливо це стосується підготовки соціально компетентних майбутніх соціальних працівників, професійна діяльність яких здійснюватиметься безпосередньо у сфері «людина- людина». Для них соціальна компетентність -- це важливий елемент суспільного життя, що стимулює суспільство до розвитку; діяльність, спрямована на пошук оригінальних рішень у різних ситуаціях; процес здійснення соціально значимої діяльності по перетворенню навколишнього середовища та створенню нового продукту; здатність аналізувати, узагальнювати і використовувати на практиці свій життєвий досвід; спосіб отримання певного соціального досвіду через соціальну взаємодію з оточуючими.

Зважаючи на зазначене вище, сьогодні набуває актуальності питання пошуку ефективних механізмів формування компетентностей та компетенцій студентів у процесі їх фахової підготовки. З цією метою ми звернулися до модифікованої таксономії Блума, яка, на наш погляд, максимально спрямована на реалізацію зазначеного вище, так як торкається когнітивної сфери особистості, орієнтована на побудову чіткої системи освітніх цілей і результатів навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування таксономії Блума в освітньому процесі вищої школи стосуються праці Н. Бабикової, К. Люліної та Ш. Мирзаку- лова, І. Завгороднього, К. Лазаренко, Н. Білери, Ж. Бактибаєва, Н. Хмельницької, К. Клушиної, Т. Краснової, С. Проскури й ін.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Проте, не-зважаючи на актуальність піднятої у статті проблеми, наявні вагомі напрацювання науковців, потребує уваги та дослідження проблема застосування таксономії Блума у формулюванні та оцінюванні результатів навчання при підготовці майбутніх соціальних працівників (МСП) й формуванні їх соціальної компетентності (СК).

Мета статті. Головною метою цієї роботи є розкриття основних аспектів застосування модифікованої таксономії Блума у контексті формування соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників.

Виклад основного матеріалу. Провідними поняттями компетентнісного підходу є дефініції «компетенція» й «компетентність». Під терміном «компетенція» розуміємо наперед задану нормативну вимогу до підготовки спеціалістів певної галузі (у нашому випадку -- майбутніх соціальних працівників), що виступає результатом навчання у закладі вищої освіти, є потенціалом, певним інформаційним, персональним ресурсом особистості, одиничною здатністю майбутнього професіонала виконувати певне соціальне чи професійне значуще завдання й зумовлює зміст освіти. Тео- ретико-методологічний аналіз наукових розвідок учених та власні дослідницькі пошуки дають підставу представити поняття компетенції, застосувавши сукупність таких її складових частин: когнітивної (знання -- теоретичне знання академічної сфери, знання того, як діяти, як бути), концептуальної (розуміння теорії), контекстуальної (розуміння предметної сфери, змісту сфери діяльності, середовища, у якому вона реалізовується); інструментальної (здатності -- уміння). Компетенцію розглядаємо як внутрішній потенціал, а компетентність -- як прояв компетенцій у діяльності, сформоване особистіше надбання, котре передбачає наявність мінімального досвіду застосування компетенції [1, с. 9]. Вбачаємо, що інтеграція всіх складників компетенції, опосередкована особис- тісними характеристиками (сукупність якостей, ставлень, цінностей), за наявності активного мотиву діяльності (виконання професійних функцій, задач, міжособистісна комунікація тощо) трансформує її в компетентність. Тобто, поняття «компетентність» є ширшим за «компетенцію», уміщує останню.

Ураховуючи специфіку поняття «компетенція», її сутність та зміст, убачає-мо, що якість сформованої у МСП СК та пов'язаних із нею компетенцій буде вищою за умови розвитку у студентів когнітивної сфери шляхом застосування теоретичних та прикладних аспектів модифікованої таксономії Блума (В. Bloom). Науковцем та його послідовниками (Л. Андерсен (Anderson), Д. Кратвол (Rrathwohl), Е. Сімпсон (Simpson), А. Херроу (Harrow), У. Доусон (Dawson), Т. Ферріс та С. Азіз (Ferris and Aziz)) [7, с. 236] створено таксономії в пізнавальній, афективній і психомоторній сферах. Таксономія -- класифікація й систематизація «об'єктів, яка побудована на основі їхнього природного взаємозв'язку і використовує для опису категорії, розташовані послідовно, за наростаючою складністю, тобто за ієрархією» [2, с. 72]. соціальний працівник таксономія блум

Зокрема, необхідність створення таксономії в когнітивній сфері Б. Блум пояснював потребою у відстежуванні результатів освітнього процесу, що правомірно співвідноситься з основними положеннями компетентнісного підходу. В її основу покладено принцип ієрархічної залежності, коли кожна наступна категорія складніша за попередню й обов'язково включає її [3, с. 24--25]. Відповідно до теорії, когнітивна (пізнавальна) сфера особистості містить шість послідовних рівнів складності: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Для формулювання результатів навчання Б. Блум запропонував набір дієслів за рівнями складності. Проте з «розвитком зазначеної теорії положення верхніх рівнів засвоєння (синтезу та оцінювання) було переглянуто ..., а також запропоновано перейти у назві рівнів від іменників до дієслів» [7, с. 236]. Послідовниками теорії (Л. Андерсеном (A. Anderson), Д. Кратволем (D. Rrathwohl)) визначено такий порядок рівнів пізнавальних процесів у когні- тивній сфері: пам'ятати, розуміти, застосовувати, аналізувати, оцінювати, створювати [8].

Таблиця 1 Модифікований варіант таксономії Блума (Л. Андерсон, Д. Кратволь)