Професійна надійність викладача фізичного виховання: складові та шляхи реалізації

Відповідно до тенденцій процесу модернізації сучасної освіти, головним завданням сучасної вищої освіти є формування в майбутніх фахівців професійної надійності. Освітній процес має задовольняти потреби соціального замовлення, зокрема, «виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у розв'язанні соціальних, виробничих і економічних завдань» [5, с. 21]. Серед багатьох проблем, пов'язаних із забезпеченням сфери фізичної культури і спорту, завжди гостро стоїть проблема кадрового забезпечення. Цілком очевидним є те, що успіх будь-якої діяльності, в тому числі і спортивно-педагогічної, багато в чому обумовлений якістю підготовки фахівців. Свідченням цього є величезна увагу науковців, спрямована на пошук нових шляхів поліпшення рівня професійної майстерності, розвитку і вдосконалення вмінь і навичок, що є основою професійної надійності, формування професійних компетентностей і т.п. Стрімкий розвиток сучасного глобалізованого суспільства зумовлює постійне зростання вимог до молодого спеціаліста. У контексті євроінтеграції України перед вітчизняними педагогами постали нові завдання з удосконалення і трансформування системи вищої освіти, провідними серед яких є такі:формування в майбутнього спеціаліста особистісних якостей, необхідних для належного здійснення професійної діяльності, надійності та психологічної готовності допрофесійної діяльності; ефективне інтегрування фахових знань, умінь і навичок. Ці складники є визначальними для формування професійної надійності, ключових професійних компетентностей у майбутніх фахівців різних професійних галузей.

Зміни в соціально-економічній та культурній сферах життя суспільства пред'являють сьогодні серйозні вимоги до особистості викладача фізичного виховання у ЗВО. У коло обов'язків фахівців, що працюють в сфері студентської фізичної культури, входить проведення заходів з формування потреб студентів у здоровому способі життя і самовдосконаленні. Гуманістична спрямованість педагогічного процесу передбачає цілеспрямовану інтеграцію біологічних і соціальних потреб, інтелектуальних і моральних аспектів при реалізації генетично обумовлених природних задатків кожного студента протягом його навчання [7]. Для вирішення проблем освіти в XXI столітті потрібен викладач-майстер педагогічної праці, висококваліфікований, високо компетентний у психолого-педагогічній і власне предметній області, здатний до творчої продуктивної праці.

Аналіз останніх джерел та публікацій

З давніх-давен вчених і педагогів-практиків хвилювала проблема: який фактор, перш за все і найбільше, впливає на успішність професійної підготовки фахівця, а також на успішність його майбутньої самостійної діяльності? При цьому досліджувалася природа (особливо, характер, спрямованість) і структура професійної підготовки студентів до їх майбутньої педагогічної діяльності.

Автори наукових праць приходили до єдиного висновку: таким фактором є професійно-педагогічна спрямованість особистості викладача. Найважливішою умовою вдосконалення навчального процесу в вищому навчальному закладі є підвищення педагогічної майстерності та надійності викладача, який був і залишається стрижневою ланкою будь-якої педагогічної системи. Становлення професіоналізму викладача фізичного виховання вузу проходить в складних умовах поєднання в його діяльності двох напрямків роботи зі студентами. Перше відноситься до формування фізичної культури особистості, друге - допрофесійно-прикладної фізичної підготовки фахівця відповідно до обраної спеціальності [6]. Саме питання становлення педагогічної майстерності та професійної надійності викладача фізичного виховання у вузі в зв'язку з цим стає актуальною проблемою. У той же час вища школа професійного навчання ще не вичерпала всі можливі напрямки та шляхи, спрямовані на поліпшення якості підготовки кадрів. До числа нових напрямків в підготовці фахівців, зокрема викладачів фізичного виховання, які ще не знайшли належного відображення в науці, можна віднести забезпечення професійної надійності викладача.

Виклад основного матеріалу

Незважаючи на широке застосування терміна «надійність» у багатьох галузях життєдіяльності людини, як в побуті, соціальній сфері, так і в професійній діяльності, ми зіткнулися з наявністю різних визначень і підходів до наукового вживання надійності людини.

Так, відповідно до акмеологічного словника під надійністю діяльності в широкому сенсі стали розуміти властивість людини, яка характеризує його можливості безвідмовно і з заданою точністю виконувати діяльність на протязі певного часу при заданих умовах.

Існують інші визначення надійності, які пов'язують з помилками в роботі. Так, в інженерній психології під надійністю фахівця прийнято розуміти безпомилкове виконання покладених на нього професійних зобов'язань (функцій) протягом певного часу і у заданих умовах.

У працях В. Д. Небиліцина (1961) і Л. С. Нерсесяна (1978) звертається увага на результуючі характеристики праці, пов'язані з точністю, стабільністю діяльності, збереженням оптимальних робочих параметрів (працездатності, уважності, завадостійкості) можливістю збереження їх в складних, а іноді і екстремальних умовах праці.

Іноді надійність праці людини пов'язують з рівнем його професійної підготовки, індивідуальними особливостями, властивостями нервової системи, особистісними якостями і т.п. Новий підхід до визначення надійності був розглянутий у дослідженнях Г. С. Никифорова (2002), в яких виявлено тісний зв'язок надійності діяльності фахівця з його станом здоров'я. Іноді поняття надійності пов'язують зі здатністю людини досягати поставленої мети (Піскоппель А. А., 1995).

В. А. Плахтієнко, Ю. М. Блудов [4], розглядаючи надійність в спорті, сформулювали окремі поняття надійності, пов'язані зі спортсменом. Так, під надійністю змагальної діяльності автори мають на увазі системну, інтегральну,комплексну якість спортсмена, яка дає йому можливість успішно виступати на змаганнях протягом певного часу. Психічну надійність спортсмена пов'язують з його високою результативністю в напружених умовах.

Докладним виявилося визначення надійності діяльності, запропоноване Бодровим В. А. [2], в якому надійність людини, як системна властивість, характеризується специфічною сукупністю професійних, психологічних (особистісних,когнітивних та інших) і фізіологічних якостей і функцій на різних рівнях регуляції трудової активності. Це дає можливість забезпечувати стійку і стабільну діяльність суб'єкта в межах припустимих похибок, порушення яких відображається у формі відмов і помилкових дій. Так, було запропоновано надійність суб'єкта діяльності розділяти на професійну і фізіологічну.

Оригінальними стали дослідження Ложкіна Г. В. [3], в яких була установлена залежність надійності діяльності від обмеженості психологічного потенціалу суб'єкта.

Підсумовуючи невеликий огляд різних точок зору, покладених в основу визначення надійності людини, можемо відзначити наявність трьох основних складових професійної надійності, які найчастіше зустрічаються: це, перш за все, сама людина в поєднанні різних психологічних і фізіологічних якостей; друга- виконання людиною певних трудових дій, операцій, які характеризуються якісними, тимчасовими, кількісними показниками; третя - наявність постійно змінних умов праці, іноді екстремальних, складних, небезпечних для життя.

Можливо тому педагогічні професії (вчителі математики, фізики, праці і т. п.) не знайшли свого глибокого вивчення з точки зору забезпечення надійності педагога, оскільки зазначені особливості не мають в них яскравого відображення. Разом з тим на цьому тлі чітко виділяється професія викладача фізичного виховання.

Відмінною рисою професії викладача фізичного виховання є робота в специфічних умовах, які пов'язують з психічним напруженням, фізичним навантаженням і варіативними умовами професійно-педагогічного середовища.

Шум, підвищені вимоги до фізичних можливостей, навантаження на мовний апарат, необхідність виконання викладачем трудових функцій в обмежені проміжки часу, при постійній зміні погодних умов і створюють як раз ті варіативні умови, які необхідно враховувати при вивченні надійності.

З іншого боку, соціально важливі результати праці викладача безпосередньо пов'язані з рівнем фізичного здоров'я студентської молоді. Величезна відповідальність за здоров'я студентів на тлі збільшення кількості випадків травматизму, наявності летальних випадків під час занять фізичною культурою істотно підвищують роль викладача і вказують на необхідність врахування його надійніших характеристик.

З огляду на викладені вище положення, що мають відношення до надійності людини, спробуємо далі розглянути їх більш детально стосовно професійної надійності викладача фізичного виховання.

Оскільки в надійності фахівця центральною фігурою є сама людина найбільш придатною схемою її вивчення, на наш погляд, може бути трьохрівнева організація людини, запропонована Б. Г. Ананьєвим [1]. Згідно з наявними уявленнями викладач фізичного виховання в подальших наших дослідженнях буде розглядатися на трьох рівнях: індивідуальному, суб'єктному, особистісному.

Індивідуальний рівень враховує дві групи властивостей: індивідуально-типові властивості і статево-типові особливості, до яких віднесено: фізичні, фізіологічні властивості, морфологічні показники, темперамент, стать і вік. Суб'єктний рівень дозволяє розглянути показники суб'єктності, до яких відносимо:самосвідомість, саморозвиток, активність, свободу вибору і т.п. На особистісному рівні враховуються показники емоційно-вольової сфери, когнітивна та комунікативна сфери і т. д.

Даний підхід у вивченні надійності людини дозволяє найбільш повно врахувати особливості професії викладача фізичного виховання, яка висуває особливі вимоги до особистісних характеристик, фізичних і психофізіологічних його можливостей.

Оскільки головне завдання викладача фізичного виховання полягає у здійсненні спортивно-педагогічної діяльності, яка спрямована на перетворення студента, дослідження надійності педагога повинно здійснюватися безпосередньо під час його праці. З огляду на це, надійність викладача фізичного виховання будемо розглядати з позиції діяльнісного підходу.

Діяльнісний підхід відображає результативні параметри діяльності, які характеризують зміни, що відбуваються з викладачем під час заняття. Основними критеріями надійності виділяємо: безпомилковість, ефективність, продуктивність професійної діяльності.

Під безпомилковістю пропонуємо враховувати кількість помилок, які зробить викладач фізичного виховання під час одного заняття.

Продуктивність праці буде відображати ті психофізичні витрати, які викладач здійснює під час заняття. Тут пропонуємо враховувати два показники.

Перший - буде вказувати на роботу серцево-судинної системи організму викладача і враховувати його пульсову криву. Другий показник буде характеризувати комунікативну складову його професійного спілкування. Даний показник відповідатиме кількості слів, які викладач висловив під час одного заняття. До слів пропонуємо прирівнювати окремі команди, невербальні жести, свистки і т.п.

Ефективність праці, в нашому розумінні, буде відповідати тому, наскільки були корисні ті психофізичні витрати, які здійснив викладач під час заняття. Кількісну характеристику ефективності праці становитиме сума слів, які мають під собою освітній характер, несуть корисну інформацію. В цьому ж критерії важливо фіксувати кількість рухів викладача, виконані ним з метою навчання студентів.

Всі три критерії: безпомилковість, продуктивність, ефективність праці в сумі дадуть нам ту кількісну, результативну складову праці викладача фізичного виховання від якої буде залежати професійна надійність.

Облік впливу варіативних умов праці, в яких знаходиться викладач фізичного виховання, необхідно виконувати через аналіз професійно педагогічного середовища, в якому він знаходиться. Використання терміну професійно-педагогічне середовище є найбільш вдале, оскільки дозволяє розглядати викладача як центральну фігуру освітнього процесу, оточеного існуючою і спеціально створеною, відповідно до педагогічних цілей, систему умов організації життєдіяльності студентів, спрямованих на їх розвиток.

До основних параметрів професійно-педагогічного середовища викладача фізичного виховання відносимо: студентську групу, спортивно-педагогічний колектив, стимулювання праці, умови праці, організацію праці, нормативні документи та інші. Визначення трьох окремих складових дозволило сформувати структурно-функціональну схему професійної надійності викладача фізичного виховання (рис. 1).

З огляду на викладене під професійною надійністю викладача фізичного виховання будемо розуміти здатність педагога зберігати працездатний стан, який характеризується безпомилковістю, продуктивністю і ефективністю його діяльності, що здійснюється під впливом варіативних умов професійно-педагогічного середовища на протязі навчального заняття.

Дане визначення надійності викладача фізичного виховання дозволило висунути гіпотезу, яка полягає в наступному. Професійна надійність викладача фізичного виховання обумовлена його психолого-фізіологічними якостями в поєднанні з варіативними умовами професійно- педагогічного середовища. Згідно з наявними уявленнями про професійну надійність викладача фізичного виховання стає можливим визначення подальших шляхів її дослідження. Перш за все, на перший план виноситься завдання виявити характер взаємозв'язків психологічних, зокрема, особистісних, індивідуальних і суб'єктних показників,з мінливими умовами праці. Також важливо розглянути яким чином цей взаємозв'язок відбивається на умовах професійної надійності. У свою чергу це дозволило намітити шляхи підвищення професійної надійності.

Виходячи, із запропонованої структурно-функціональної схеми, надійність можна підвищувати, як через формування і розвиток особистісних властивостей і якостей, такі через зміну умов професійно-педагогічного середовища, зокрема підвищення його комфортності для здійснення професійної діяльності.