Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до створення освітнього середовища Нової української школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до створення освітнього середовища нової української школи

Ключові слова: професійна підготовка, професійна компетентність, нова українська школа, інноваційна діяльність, освітнє середовище.

Key words: professional training, professional competence, new Ukrainian school, innovative activity, educational environment.

професійний компетентний вчитель школа

В умовах модернізації національної системи освіти (Концепція розвитку педагогічної освіти» [1], Концепція «Нова українська школа школа» [2]) підвищена увага до професійної підготовки педагогічних кадрів сучасної генерації. Реформування Нової української школи розпочинається з початкової освіти, а це спонукає науковців продовжувати наукову дискусію щодо пошуку концепції підготовки професійно компетентного вчителя початкової загальноосвітньої школи в закладах вищої освіти. Майбутні педагоги повинні бути здатними планувати, проектувати та моделювати технологічний процес навчання, створити комфортне навчально-пізнавальне освітнє середовище на засадах партнерства, вміти здійснювати рефлексію педагогічної діяльності (змісту, методів, форм взаємодії) та корегувати освітній процес відповідно до сучасних вимог створення освітнього середовища Нової української школи.

Аналіз наукових досліджень свідчить про те, що означена проблема є предметом спеціальних досліджень таких учених: Н.Бібік, Л. Бірюк, О. Будник М. Вашуленка, В.Давидова, Л.Коваль, О. Савченко, С. Скворцова, Л. Хомич, Ю. Шаповал, В. Шпак та ін. У працях визначено закономірності та принципи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, визначено педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до особистісно орієнтованого навчання учнів молодшого шкільного віку тощо. Хоч наукові розвідки містять різні шляхи удосконалення професійної підготовки, проте, за нашими спостереженнями, й досі існує певна суперечність між потребами модернізації сучасної початкової освіти та недостатнім рівнем готовності вчителів початкової школи до організації навчально-пізнавального процесу відповідно до інноваційних засад освітнього середовища Нової української школи.

Мета статті - визначити напрями, педагогічні умови процесу удосконалення підготовки професійно компетентного вчителя початкових класів у закладах вищої освіти.

Освітня модель, що існувала до недавнього часу, спрямована на передачу певного обсягу знань, умінь і навичок втрачає свою актуальність. Сьогодні вимога до вчителя не "вчити", а "навчати" стає соціальною і професійно обов'язковою в контексті освіти. Насамперед у контексті дослідження розглянемо поняття «професійна підготовка» щодо вчителя.

У Законі України «Про освіту» статті 58 вжито термін «підготовка»: «Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, зокрема через проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу».

Дослідниця Н. Ничкало наголошує, що професійна підготовка орієнтована на особистісний розвиток і творчу самореалізацію кожного громадянина України, формування поколінь, які навчаються впродовж життя, розвивають цінності громадянського суспільства, сприяють консолідації української нації та її інтеграції до європейського і світового простору [4, с.10].

За думку Л. Хомич, система професійної підготовки вчителя початкових класів є складним цілісним і багатоаспектним процесом, який спрямований на підготовку майбутнього спеціаліста, здатного творчо підходити до розв'язання проблем освітнього процесу з молодшими школярами. Також дослідниця вказує на необхідність реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки та єдності навчально-пізнавальної, наукової й практичної роботи студентів [5].

Безперечно, процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи спрямований на формування професійної компетентності. Адже домінантою сучасної освітньої парадигми ЗВО стає орієнтація на підготовку вчителя, спрямовану на творче самоствердження, саморозвиток, формування основ професійної компетентності й самореалізацію упродовж життя.

На думку О. Савченко, професійна компетентність педагога є інтегрованим результатом набуття особистістю знань, умінь, навичок, індивідуального досвіду, професійної діяльності, ґрунтується на ціннісно-мотиваційних орієнтирах, що виявляються у поведінці, рефлексії. Компетентність не лише синтезує результати його сумлінного й систематичного навчання в аудиторії у співпраці з викладачем, а й самоосвіту, життєвий досвід, ставлення до майбутньої професії [6, с.19].

Професійну компетентність учителя початкових класів розглядаємо як єдність теоретичної і практичної готовності педагога до впровадження педагогічної діяльності, що виявляється в наявності системи знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, здатності планувати, проектувати та моделювати технологічний освітній процес відповідно до сучасних вимог на засадах особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегрованого підходів з метою формування компетентного випускника початкової школи, а також здійснювати рефлексію власної професійної діяльності.

Як слушно зауважує Філіп С. Шлехті у своїй книзі «Школа для ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти», школі потрібні педагоги, які зможуть навчити учня працювати з книгою, шукати і отримувати інформацію, одержувати знання від педагога, уміти спілкуватись у процесі навчання. Такими вони зможуть бути тоді, коли й самі будуть навчатись за такою ж аналогією [7, с.121].

Навчання у педагогічних закладах вищої освіти повинно б орієнтуватися на посилення фундаментальної дидактичної і методичної освіти, наближення навчального процесу до творчої професійної діяльності, спрямовуватися на формування особистості педагога з такими якостями, які відповідали б сучасним вимогам і забезпечували успішність педагогічної діяльності. Тому вкрай необхідно забезпечити якісну дидактико-методичну підготовку майбутнього вчителя, який спроможний обґрунтовано обирати прийоми, засоби, технології, форми організації навчання відповідно до особливостей учнів класу, здатний впроваджувати в освітній процес новітні методики та технології освітніх галузей. Погоджуємось із вітчизняною дослідницею Л.В. Коваль, яка, розглядаючи концепції дидактико-методичної системи підготовки майбутніх учителів до застосування загально-навчальних технологій початкової освіти, основу якої становлять системний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний і технологічний підходи, визначає технологічну компетентність як основний критерій готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування загально-навчальних інноваційних технологій[8].

Педагогічні ЗВО повинні приділяти належну увагу підготовці вчителя початкових класів до інноваційної діяльності. У процесі впровадження інновацій перед творчим вчителем (а сучасність потребує саме творчого вчителя) постає завдання шукати нові нешаблонні підходи до організації освітнього процесу, при цьому не тільки впроваджувати, а й, досліджуючи, створювати нові технології навчання та виховання, що ефективно реалізують вимоги особистісно орієнтованого та компетентнісного освітнього простору. Крім того, сучасний студент педагогічного вишу повинен вміти користуватися засобами інформаційно-комунікаційних технологій, глибоко розуміти потреби й умови функціонування початкової освіти. Тому необхідно створити педагогічну систему, спрямовану на підготовку майбутнього вчителя до інноваційної діяльності, технологічної грамотності та педагогічної майстерності.

Уважаємо, що рушійною силою оптимізації та інтенсифікації процесу підготовки майбутнього вчителя є створення інноваційного навчального середовища педагогічного вишу, його спрямованість на повноцінне поєднання наукової та навчальної роботи студентів, наближення освітнього процесу закладів вищої освіти до творчої діяльності, формування таких якостей особистості, які б забезпечували студентам успішну реалізацію у професії вчителя. Необхідно створити новий підхід до навчання як організації навчально-пошукової, дослідницької, навчально-ігрової, моделюючої діяльності; активного обміну думками, творчої дискусії. Вкрай важливо у педагогічних університетах забезпечити таку навчально-наукову атмосферу, яка б сприяла застосовувати набуті знання й досвід у різних ситуаціях, упроваджувати рольове та імітаційне моделювання, творчий пошук. Такий підхід до професійної підготовки дасть можливість молодому педагогові впевнено почувати себе в професійній діяльності, швидше адаптуватися в умовах сучасної школи, успішно розв'язувати складні завдання навчально-виховної роботи, вміти вивчати особистісні якості, особливості учнів, визначати оптимальні умови педагогічного впливу, аналізувати результати своєї діяльності та ін.

Можна виділити такі тенденції удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів: активне впровадження інтерактивних форм навчання студентів; використання практико-орієнтованого підходу у професійній підготовці вчителів, який забезпечуватиме максимальне наближення до майбутньої професійної діяльності вже під час навчання в університеті; розробка індивідуальних програм особистісне професійного розвитку обдарованих студентів; підвищення ролі дослідницько-самостійної роботи студентів; удосконалення змісту навчальних планів, програм; реформування педагогічної практики відповідно до європейського досвіду.

Процес модернізації системи підготовки вчителя початкової загальноосвітньої школи передбачає створення оптимальних педагогічних умов, найважливішими з яких є: психолого-педагогічна готовність як викладачів, так і студентів до впровадження інноваційних методів в освітній процес; організація освітнього процесу відповідно до принципу діалогізації, партнерства та орієнтація на розвиток особистісних і професійних якостей студентів; створення ситуації успіху в навчальній діяльності; активізація у студентів спонукальних мотивів до творчого самовираження; раціональне використання традиційних та інноваційних освітніх технологій, сучасних методів навчання; діагностика професійного рівня студентів.

Підсумовуючи, слід зазначити, що стратегічним завданням педагогічних закладів вищої освіти є підготовка компетентного фахівця, здатного ефективно розв'язувати типові й проблемні навчальні ситуації, застосовувати проблемні, евристично-пошукові, дослідницькі методи навчання, створювати проблемний навчально-пізнавальний діалог на засадах партнерства, при цьому уміти спонукати учнів до вільного обміну думками, враженнями, розвивати критичне мислення та творчі здібності. У процесі професійної підготовки важливо створити відповідні педагогічні умови й таке навчально-наукове середовище у закладах вищої освіти, в якому б студенти самостійно планувати, проектували та моделювали технологічний процес навчання, створювали ефективні освітні проекти, вчились здійснювати рефлексію та корегування освітнього процесу відповідно до сучасних вимог Нової української школи, а також рефлексію професійної діяльності з метою її самовдосконалення та саморозвитку.

Проведене дослідження не вичерпує розв'язання проблеми професійної підготовки вчителів початкових класів в закладах вищої освіти. Подальшим напрямом перспективних наукових розвідок авторів є дослідження моделі формування професійної компетентності.

Список використаних джерел

1. Концепція розвитку педагогічної освіти

2. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи.

3. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VTTT. Відомості Верховної Ради. 2017. № 38-39. ст. 380).

4. Ничкало Н.Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н.Г. Ничкало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2001. - Вип. 1. - С. 9-22.

5. Хомич Л.О. Система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Л.О. Хомич. - К., 1999. - 38 с.

6. Савченко О.Я. Компетентнісний підхід як чинник якості професійної підготовки майбутнього вчителя / О.Я. Савченко // Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів: теоретичні аспекти: науково-методичний збірник. Серія «Бібліотека педагога». - Тростянець, 2012. - Випуск 20. - С. 15-21.

7. Phillip C. Schlechty Schools for the 21st Century. Leadership imperatives for Education Reform / C. Phillip. - San Francisco,1990. - 164 p.

8. Коваль Л.В. Підготовка майбутніх учителів до застосування загально-навчальних технологій у початковій школі: штрихи концепції / Л. В. Коваль // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. - 2010. - № 3. - С. 48-53.

Размещено на Allbest.ru