Інформаційні системи у сучасній освіті: приклад розвинутих країн

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Одеський національний економічний університет (Україна, Одеса)

Інформаційні системи у сучасній освіті: приклад розвинутих країн

Балута Т.П., кандидат політичних наук,

кафедри філософії, історії та політології,

Мета роботи: розглянути коло питань, що становлять предмет інформаційних технологій в освіті, який надзвичайно широкий. Аналіз даної статті спрямований на акцент і розгляд деяких педагогічних, психологічних і методичних аспектів використання інформаційних технологій в освітньому процесі розвинених країнах.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності і утворюють глобальний інформаційний простір. Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є інформатизація освіти.

В даний час в Україні йде становлення нової системи освіти, яка орієнтована на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується певними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Інформаційні технології покликані стати не додатковим чинником в навчанні, а невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, що значно підвищує його ефективність. Основні надії покладаються на створення і супровід інформаційно-освітніх середовищ відкритого і дистанційного навчання, на розвиток нових об'єктних технологій створення баз навчальних матеріалів, поряд з розвитком традиційних технологій розробки цифрових освітніх ресурсів

Ключові слова: інформаційне суспільство, освіта, інформаційні технології, Інтернет, комп'ютерні технології, інформаційний ресурс.

освіта дистанційний навчання педагогічний

INFORMATION SYSTEMS IN MODERN EDUCATION: EXAMPLE OF DEVELOPED COUNTRIES

Baluta T. P.,

PhD in Politichnih Sciences, Senior Lecturer of the department of philosophy, history and political science, Odessa National Economic University (Odessa, Ukraine),

Recently, fruitful attempts have been made by domestic researchers to creatively rethink the theory and practice of foreign pedagogy, to analyze and to positively interpret its value orientations in order to use positive experience in reforming Ukrainian modern education. In this regard, there is a manifestation of interest in foreign educational technology.

The achievements of foreign specialists are relevant and significant for Ukrainian pedagogy. However, not quite deliberate attempts to transfer them to the domestic soil, without serious reflection and adaptation to national educational traditions, meet some difficulties.

It is useful at present to study theoretical and creative thinking of the work of foreign experts, whose conclusions and results should be incorporated into the practice of the Ukrainian education system carefully and scientifically substantiated, so as not to break the positive tendencies that have arisen in modern education.

Informatization of education is considered as one of the most important means of implementing the new state educational paradigm, within the framework of which there is a revision of benchmarks - from pragmatic highly specialized goals to the acquisition of fundamental interdisciplinary knowledge.

Keywords: information society, education, information technologies, Internet, computer technologies, information resource.

Основна частина

Інформаційні технології (ІТ) на сьогоднішній день стають одним з основних пріоритетів в плануванні розвитку вищої освіти, як на Заході, так і в інших частинах світу. На думку Роберта Ширана (Robert Sheeran), ректора університету Сетон-Хол, саме включеність ІТ в навчальний процес виявляється для вступників тим привабливим моментом, на підставі якого вони вибирають, в який інститут піти [1, с. 34].

Крім того, ІТ важливі не тільки для успішної конкуренції різних вузів на ринку вищої освіти, а й для успішного функціонування самих цих вузів. Без використання ІТ сьогодні стає неможливим ефективно управляти освітнім процесом. Як говорить Джон К. Хітт (John C. Hitt), ректор університету Центральної Флориди, «протягом не одного десятка дет ми обговорювали зв'язок інформаційних технологій та вищої освіти, але лише сьогодні ми вперше розуміємо, що технології викликають перспективні ... зміни, які настільки значні і все- проникні, що стає неможливим або небажаним для вузів відривати свої стратегічні плани, цілі та напрямки діяльності від ініціатив, ресурсів і управління в області ІТ» [4].

Згідно Хокріджу існують чотири принципові підстави для впровадження інформаційних технологій в освіту: соціальне, професійне, педагогічне і каталітичне. Соціальне підставу полягає у визнанні ролі, яку технології відіграють сьогодні в суспільстві, необхідність для освіти відображати інтереси суспільства і потреби демістифікувати технології для студентів. Професійне підстава складається в необхідності підготовки студентів до таких типів професійної діяльності, які вимагають навичок використання технологій. Педагогічна підставу полягає в тому, що технології супроводжують процес навчання, надаючи більш широкі можливості комунікації та більш якісні матеріали, що підсилює викладання традиційних предметів. Нарешті, технології можуть виробляти каталітичний ефект не тільки на освіту, а й на суспільство в цілому, удосконалюючи виконання, викладання, адміністрування, управління, підвищуючи ефективність, надаючи позитивний вплив на освіту і змінюючи владні відносини між викладачами та студентами [2].

Андріан Бошнер з університету Уорвіка в Ковентрі (Великобританія) відзначає наступні вигоди від впровадження ІТ у вищу освіту:

- посилення загальної студентської мотивації.

- підвищення якості навчального досвіду і перехід від пасивного до активного навчання.

- інституційної культури, особливо щодо можливості скористатися технологіями.

- посилення здатності переносити навички (наприклад, незалежного навчання або навичок користування ІТ).

- підвищення якості викладання.

- більш гнучкий доступ студентів до навчальних матеріалів, як через сайти (або системи телекомунікацій), так і поза сайтів.

Незважаючи на вигоди від впровадження ІТ у вищій освіті, їх використання пов'язане з рядом труднощів. Джон Д. Хопкінс (John D. Hopkins), обговорюючи результати реалізації в Європі проекту «Deploy», відзначає наступні проблеми з якими він зіткнувся [3, с. 97-104]:

1. Витрати: Інвестиційні витрати, необхідність постійного оновлення обладнання, непередбачуваність довгострокових витрат на обладнання, програмне забезпечення, навчання і інфраструктуру, обмеженість зовнішнього фінансування.

2. Психологічні бар'єри: Недовіра до телематики, недостатня конфіденційність, боязнь технологій, страх зникнення деяких видів роботи, культурні традиції, особисті звички, недостатній рівень знань.

3. Відсутність навичок: Брак часу на підготовку, вік, освіта як чинники, слабка комп'ютерна грамотність серед викладачів, відсутність стимулів або мотивації для застосування ІТ.

4. Організація і структура: Конфлікт організаційних ієрархій та місцевих та регіональних владних структур, обмеженість часу для управлінців на знайомство з ІТ, відсутність відкритості в управлінському мисленні.

5. Культура: Різні установки в Європі по відношенню до «прогресу», груповій роботі і т.д.

6. Законодавчі аспекти: Захист авторських прав, безпеку, індивідуальні права на участь в приватних електронних аудіовізуальних конференціях.

7. Мова: Керівництва для користувачів і онлайнова довідка часто доступні лише англійською мовою і при цьому ще й написані на дуже специфічному жаргоні.

8. Ринкові проблеми: Брак інформації про ринок ІТ з розробки, виробництва, продажу ІТ-розробок, неясність можливих вигод, сприйняття послуг як технічно, а не змістовно обумовлюються, радіус намічених користувачів.

9. Тарифи, обсяги передачі знань, стандарти, послуги: Чим довший періоди зв'язку, тим вище тарифи на онлайновий доступ, необхідність широкосмугового способу передачі даних, потреба в розширених онлайнових службах (передача даних, віддалений доступ). Неадекватність інформації потребам користувачів, необхідність відкритих систем, боязнь нестандартних систем і патентованих рішень.

10. Час і зусилля: Занепокоєння про те, що ІТ можуть мати занадто малу цінність для часу, що інвестується в навчання, і правильного його використання, а також будуть занадто відірвані від того, чим повинен займатися службовець або, наприклад, студент.

11. Традиційне мислення, слабкий ентузіазм: університети розглядають зростання в термінах фізичних розмірів - корпусу, бібліотеки і, а не розвитку ІТ. У сільській місцевості зростання розглядається як загроза традиційним типам роботи. Проектування більшості широкосмугового мереж відбувається для вирішення завдань розваги і комерції, а не освіти, причому вони слабо пов'язані з місцевими потребами і з потребами кінцевих користувачів.

12. Бюрократія і гри влади: Бюрократія сама по собі представляє перешкоду; реструктурування суспільства і зміна балансу влади сприймається як щось надто нове, загрозливе і дороге. У зв'язку з позначеними проблемами розробники проекту «Deploy» висунули ряд рекомендацій для будь- якого вузу, який бажає включати ІТ в процеси своєї діяльності.

Ці рекомендації полягають в наступному:

1. Формулювати в кожному інституті політику відкритого і дистанційного навчання, включаючи визначення цілей, стратегій, бюджету і тимчасових витрат.

2. Затвердити план підготовки та інтеграції персоналу, націлений на досягнення ефективності здійснення нових моделей навчання, заснованих на передових комунікаційних технологіях.

3. Використовувати ресурсні центри для підтримки виробництва, поширення і дослідження нової методології і нового базується на технологіях навчального матеріалу.

4. Стимулювати участь нетехнологических факультетів в новому базується на передових комунікаційних технологіях навчальному процесі.

5. Надавати посилену підтримку впровадженню курсів дистанційного навчання або автономно, або як частина базових курсів.

6. Надавати посилену підтримку електронної публікації в Інтернеті лекційних матеріалів, обговорень проблем, лабораторних посібників та інших документів, пов'язаних з кожним предметом.

7. Надавати всім студентам повний індивідуальний доступ до електронної пошти.

8. Стимулювати електронну публікацію студентських робіт і проектів в Інтернеті.

Комітет з поточних питань CAUSE виділяє наступні тенденції і проблеми, важливі для майбутнього менеджменту інформаційних технологій і їх використання у вищій освіті в останні роки [5].

Перший акцент - це відсутність стратегічного плану розвитку інформаційних технологій. У 1997 р. в американському Національному огляді інформаційних технологій у вищій освіті Кеннет Грін (Kenneth Green) з Центру освітніх досліджень Клермонтський університету повідомив, що 51,6% коледжів і університетів в Сполучених Штатах не мають стратегічного плану розвитку інформаційних технологій. Це ключове питання для будь-якого вузу, тому що без правильного планування стає незрозуміло, яким чином витрачати кошти на будівництво технологічної архітектури. Частково проблема полягає в тому, що традиційний підхід до стратегічного планування технологічного розвитку надає марний в силу того, що технології змінюються швидше, ніж це дозволяє план.

Другий акцент - це фінансова підтримка інформаційних технологій. У статті під назвою «Підтримка віртуальної комерції у вищій освіті», опублікованій навесні 1997 року в CAUSE / EFFECT, Дональд М. Норріс і Марк А. Олсон стверджують, що вища освіта потребує нової фінансової парадигмі для інформаційної технології, для якої ІТ будуть областю інвестицій, а не капітальних витрат, і новими джерелами доходів. Ці нові джерела повинні включати в себе філантропію, гранти та контракти; співпраця з іншими школами та інститутами; моделі оплати послуг; нові продукти та послуги; і нові ринки для різних варіантів існуючих продуктів і послуг.

Третій акцент - нестача навченого ІТ-персоналу. У багатьох кампусах спостерігається «криза підтримки користувачів». Маючи обладнані офіси, навчальні аудиторії та високотехнологічні гуртожитку, багато інститутів забули про технічний персонал, який допоміг би факультетам, студентам і співробітникам використовувати технології. Надання адекватної підтримки користувачам являє собою головне завдання адміністраторів інформаційних технологій в публічних коледжах і університетах.

Так само це зростання потреби у віддаленому доступі до будь-якого типу інформації. Зменшення вартості настільних комп'ютерів і стрімке поширення Інтернету змушує багато вузів шукати способи надання доступу до всіх типів інформації з-за меж традиційного кампуса. Адміністратори і співробітники факультетів хочуть мати доступ до своїх комп'ютерів, розташованих усередині кампусу, до електронної пошти, Інтернету і баз даних з дому і з різних місць по всьому світу. Факультети стають все більш залежними від електронної пошти і віддалених баз даних і інших ресурсів дослідження та інформаційного обміну. Студенти вимагають доступу до своєї персональної студентської інформації з інституційних баз даних, а також доступу до реєстрації, розкладом, можливості оплати, книгарнях, бібліотечним послуг і т.д. через Інтернет. Як показує Національне огляд з інформаційних технологій у вищій освіті в 1997 році майже третина (32,8%) всіх курсів в коледжах США використовували електронну пошту в порівнянні з 25% в 1996 р. і 8% в 1994; на чверті (24,8%) всіх занять використовувалися ресурси, доступні через Інтернет, тоді як в 1996 - тільки 15,3% [5].

Четвертий акцент - загальна вартість володіння. Інститути починають усвідомлювати, що вартість технологій часто значно перевершує первісну вартість придбання та забезпечення роботи цього додатка або технологічного рішення. Загальна вартість володіння повинна обчислюватися з урахуванням вартості обладнання, допоміжного програмного забезпечення (наприклад, операційних систем, баз даних тощо), Пристосування додатків до індивідуальним користувачам, інтерфейсів існуючих систем, навчання та підготовки кінцевих користувачів, а також технічного персоналу і кадрів , необхідних для впровадження і застосування нових технологій. Туди слід включати також поточну вартість підтримки та оновлення обладнання і програм, навчання і забезпечення роботи мереж. Наприклад, в Австралії вихід в Інтернет платний, тобто індивіди, факультети і цілі університети платять за те, що здійснюють бізнес або дослідження через Інтернет.

П'ятий акцент - це необхідність оновлення внутрішніх мереж і архітектури. Сьогодні вузи стикаються з необхідністю використовувати такі технології як мережеві комп'ютери, способи асинхронної передачі інформації, відео-конференції, передача голосу через цифрові мережі, віддалений доступ. Студенти вимагають мережевого доступу ззовні кампусу, з лабораторій, з кімнат гуртожитків, через переносні та кишенькові комп'ютери. Це означає, що стару архітектуру і мережі слід радикально змінювати.

Шостий акцент - це необхідність оновлення старих способів адміністративної роботи. На початку 1990-х практично всі вузи хоча б частково автоматизували адміністративні процеси - прийом, реєстрацію, фінансову допомогу. Сьогодні виникає потреба в оновленні засобів адміністративної роботи. Однак технологій, що забезпечують це, ще дуже мало і вони дуже ризиковані. Інститути воліють вкладати гроші в старі перевірені технологічні платформи.

Висновки

Неможливо нехтувати такою проблемою як - безпека. Перехід до мережевих послуг і доступу до інформації з будь-якого місця і в будь-який час ускладнює проблему захисту даних і мереж в вузах. Сьогодні багато інститутів стикаються з проблемою безпеки не стільки на рівні незаконного використання імен і паролів користувачів, скільки на рівні забезпечення ідентифікації та авторизації користувачів, яка не дозволила б зловмисниками отримати доступ до мережевих ресурсів і додатків. Вони потребують захисту інформації, що передається по мережі.

Готовність до віртуальної комерції. Для більшості вузів електронні фінансові операції є чимось абсолютно новим. Багато людей не мають ні механізмів, ні інфраструктури, ні навичок, необхідних для здійснення онлайнової комерції. Крім того, практично жоден фінансовий інститут, компетентний в галузі електронної комерції, не співпрацює з коледжами та університетами.

Відповідно до проведеного організацією EDUCAUSE в 2001 році огляду розвитку ІТ у вищій освіті, можна виділити наступні ключові моменти стратегічного значення, на які звертають найбільше уваги при використанні інформаційних технологій: дистанційне навчання, мережеві технології, управління безпекою, універсальний доступ, стратегії викладання і навчання, підготовка персоналу для ІТ і управління людськими ресурсами, стратегії фінансування ІТ, онлайнові послуги для студентів, розширені способи зв'язку, адміністративні системи [6].

Ці моменти є першочергові питання, вирішення яких дозволить оптимізувати процес переходу вузу до включення ІТ в свої процеси.

Список використаних джерел

1. Алексеева М. Б. Технология использования систем мультимедиа: учеб. пособие / М. Б. Алексеева, С. Н. Балан. - СПб.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2002. - 176 с.

2. Хокридж Д. Педагогическая технология: настоящее и будущее Текст/Д. Хокридж //Вопросы образования 1983 - №2 - С. 93-107.

3. Кузнецов И. Н. Интернет в учебной и научной работе: практической пособие. - 2-е изд. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К». 2005. - 192 с.

1. Alekseyeva M. B. Tekhnologiya ispol'zovaniya sistem mul'ti-media: ucheb. posobiye / M. B. Alekseyeva, S. N. Balan. - SPb.: Izd. dom «Biznes-pressa», 2002. - 176 s.

2. Khokridzh D. Pedagogicheskaya tekhnologiya: nastoyashcheye i budushcheye Tekst/D. Khokridzh //Voprosy obrazovaniya 1983 - №2 - S. 93-107.

3. Kuznetsov I. N. Internet v uchebnoy i nauchnoy rabote : prakticheskoy posobiye. - 2-ye izd. - M.: Izdatel'sko-tor- govaya korporatsiya «Dashkov i K». 2005. - 192 s.

Размещено на Allbest.ru