Культура здоров’я фахівців з цивільної безпеки як основа формування професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Культура здоров'я фахівців з цивільної безпеки як основа формування професійної компетентності

Клос Лілія Євгенівна, доктор педагогічних наук, доцент, Криштанович Мирослав Франкович, доктор наук з державного управління, професор, Мукан Наталія Василівна, доктор педагогічних наук, професор, Мукан Олена Василівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

У статті обґрунтовано формування культури здоров'я майбутніх фахівців з цивільної безпеки. Актуалізовано потребу підготовки фахівців з цивільної безпеки на засадах здоров'єзбереження як оптимальний шлях досягнення інтегральної професійної компетентності. Схарактеризовано психолого-педагогічні аспекти формування культури здоров'я майбутніх фахівців з цивільної безпеки з позицій аксіологічного, акмеологічного, діяльнісного, гуманістичного, холістичного підходів. Представлено аксіологічну, когнітивну і поведінкову складові структуру культури здоров'я майбутніх фахівців з цивільної безпеки. Вказано на необхідність формування культури здоров'я педагогів (викладачів) закладів вищої освіти, які здійснюють професійну підготовку студентів спеціальності «Цивільна безпека».

Ключові слова: цивільна безпека, здоров'я, культура здоров'я, професійна підготовка, майбутні фахівці з цивільної безпеки.

Постановка проблеми

Відповідно до додатку 2 «Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2019 році» (пункт 3 розділу Ш), до «Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка» включено спеціальність 263 «Цивільна безпека». Окрім цієї, в межах галузі знань 26 «Цивільна безпека» вже були включені спеціальності 261 «Пожежна безпека» і 262 «Правоохоронна діяльність». Підготовку за двома останніми здійснюють переважно заклади вищої військової освіти (заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), тоді як для підготовки фахівців з цивільної безпеки подібних обмежень немає [18]. Це частина тих змін, що відбулися у системі підготовки фахівців цивільного захисту населення України у зв'язку з модернізацією освіти в контексті реалізації засад Болонського процесу [7].

Проблеми безпеки виробничого персоналу, населення і довкілля в умовах складної соціально-економічної та суспільно- політичної ситуації в країні, а також зовнішньої військової агресії, надзвичайно актуальні. Успішне їх розв'язання професійно підготовленими фахівцями сприятиме створенню безпечного, комфортного для життєдіяльності людей середовища [10].

Стандарт вищої освіти України за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти в галузі знань 26 - Цивільна безпека, спеціальність 263 - Цивільна безпека, затверджений і введений в дію наказом Міністерства освіти і науки України № 1170 від 29.10.2018, визначає об'єктом діяльності фахівця - людину - збереження її життя, здоров'я та працездатності в трудовому процесі, в умовах надзвичайної ситуації [14]. Очевидно, що цінностям здоров'я і життя людини у професійній підготовці майбутнього фахівця з цивільної безпеки має належати вагоме місце. Без усвідомлення цінності власного здоров'я фахівець не в змозі декватно виконувати професійні обов'язки, пов'язані зі збереженням здоров'я інших людей.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Значення цінностей у системі освіти, національного виховання досліджували І. Бондаренко, М. Боришевський, П. Давидов, Ю. Завгородній, І. Зязюн, Л. Крицька, В. Курило, С. Савченко, І. Тараненко, Б. Чижевський, Г. Філіпчук. Цінності здорового способу життя, шляхи їх трансляції молоді вивчали Г. Тарасенко, В. Оржеховська, О. Гречишкіна та ін. Проблемі здоров'я суб'єктів освітнього процесу у вищій школі присвячені праці Н. Абаскалової, Н. Башавець, В. Бобрицької, С. Болтівець, Ю. Бойчука, В. Горащук, П. Гусака, Г. Зайцева, Г. Кривошеєвої, М. Смірнова. Використанню технологій здоров'єзбереження у підготовці майбутніх фахівців присвячені публікації О. Ващенко, Г. Мешко, О. Міхеєнка, Ю. Палічука [12; 16; 20]. Психологічні і соціологічні аспекти формування поведінки щодо здоров'я представлені працями Адлера, Г. Вайнера, П. Гудмена, Дж. Дьюї, Е. Еріксона, Г. Міда, Ф. Перлза, В. Райха, О. Ранка, З. Фройда [9, с. 12]. Окремі аспекти професійної підготовки фахівців цивільного захисту і цивільної безпеки відображені в публікаціях О. Євдіна, Г. Хроменкова, Коробкіна, Т. Ткаченко, Г. Туровської, В. Филипчук, Н. Шестакової, В. Юрченко [7; 17; 19]. Проте питання культури здоров'я майбутніх фахівців з цивільної безпеки як підґрунтя формування інтегральної професійної компетентності не розглядалося.

Мета статті: обґрунтувати значення культури здоров'я майбутнього фахівця з цивільної безпеки як основи професійної підготовки і формування інтегральної професійної компетентності.

Результати дослідження

цивільний безпека здоров'єзбереження компетентність

Серед найважливіших ідей Болонського процесу щодо модернізації вищої освіти - багатофункціональність освітньої сфери, що повинна виконувати не лише роль навчання, виховання і розвитку, але й збереження здоров'я, соціального захисту і стабільності життя людини. Саме тому актуальним завданням вищої школи й акцентом уваги студентства має бути індивідуальне здоров'я та формування потреби його зміцнення [5].

Метою навчання студентів спеціальності «Цивільна безпека» є підготовка компетентних фахівців, здатних створювати і підтримувати здорові та безпечні умови праці, життєдіяльності людини, забезпечувати цивільний захист, техногенну безпеку, а також реагувати на надзвичайні ситуації та забезпечувати ліквідацію їх наслідків [14]. Серед інструментів досягнення мети є теоретичний зміст підготовки, що передбачає оволодіння майбутніми фахівцями основними поняттями, правовими нормами, вимогами і правилами, і відповідний комплекс організаційних, технічних, спеціальних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в трудовому процесі, для захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від наслідків надзвичайних ситуацій [14]. Усе сказане дає підстави вважати, що професійно підготовлений фахівець з цивільної безпеки повинен бути, передусім, здоровою особистістю.

На переконання М. Амосова, щоб «бути здоровим потрібні постійні та значні особисті зусилля, які нічим не можуть бути замінені» [1, с. 56; 9, с. 27]. Тому важливою характеристикою здорової людини, на наш погляд, є ставлення до здоров'я. Це можна виявити в психологічних установках, прийнятих людиною, яка хоче бути здоровою: «що я можу» (відносно фізичного здоров'я); «що я хочу» (стосовно психічного аспекту); «що я мушу (повинен, -а)» (відносно духовного, морального здоров'я) [20, с. 12]. Визначати ставлення до здоров'я окремої людини, зокрема студента спеціальності «Цивільна безпека», можна з допомогою певних показників, як-от, оцінка (самооцінка) здоров'я, рівень володіння інформацією про сферу здоров'я, ціннісні установки щодо здоров'я, діяльність зі збереження власного здоров'я (у тому числі фізична активність) [20, с. 22].

Ставлення до власного здоров'я розглядається як складова ставлення людини до самої себе. Спираючись на біопсихосоціодуховну (холістичну) модель здоров'я розуміємо, що стан здоров'я залежить від багатьох чинників, зокрема, від гармонії фізичної, психічної та соціальної сфер здоров'я (І. Брехман, В. Дімов), внутрішньої культури особистості (В. Солоухін), адаптаційних можливостей організму (Г. Апанасенко, Д. Венедиктов, Ю. Лисицин). Також важливими чинниками сприйняття здоров'я як цінності є спосіб життя, наявність позитивної мотивації і знань про здоров'я (В. Бєлов, О. Дубогай, В. Оржеховська, В. Петленко, Дж. Рейнуотер) [2, с. 7].

Поняття ціннісного ставлення до здоров'я у здобувачів закладів вищої педагогічної освіти обґрунтувала в своєму дисертаційному дослідженні О. Соколенко. Вона вважає таке ставлення «складним особистішим новоутворенням, що виражене знаннями, уявленнями, усвідомленням цінності здоров'я, позитивною активністю щодо здорового способу життя (ЗСЖ), сформованими вміннями і навичками зміцнення й збереження здоров'я, які сприяють тривалим позитивним змінам у поведінці» [17, с. 10-11].

Першочергове значення в збереженні та розвитку здоров'я, з погляду медичної психології, належить формуванню конструктивної активності людини по відношенню до власного здоров'я, її компетентності в питаннях власного способу життя, що в широкому значенні трактується як «життєва компетентність» [3, с. 10]. Остання реалізується через здоров'єзбережувальну діяльність суб'єктів освітнього середовища університету і має на меті збереження й укріплення здоров'я студентів. Управління такою діяльністю, що забезпечує єдність усіх складових і гармонійну взаємодію у цілісному педагогічному процесі, потребує відповідного рівня сформованості культури здоров'я як викладачів, так і студентів [13, с. 39].

Культура здоров'я, за визначенням К. Оглобліна, є «життєво необхідною якістю особистості кожної людини, що включає валеологічную грамотність, готовність до моделювання і ведення ЗСЖ, самовдосконалення (самомотивація, самопізнання, самокорекція в єдності фізичного, психічного, соціального і духовно-морального розвитку) і є професійно значущою складовою для педагога. У контексті підготовки майбутніх фахівців з цивільної безпеки - це першочергова вимога до особистішої характеристики викладача, який в умовах неперервної здоров'яформуючої освіти має стати ідеологом формування культури здоров'я в освітніх закладах, компенсувати функції просвітника, стимулювати і підтримувати процеси самоорганізації особистості, здоров'яформуючого середовища у колективі, забезпечувати введення факультативів, секцій, психолого-валеологічного супроводу студентів з акмеологічним спрямуванням на успіх і мотивацію здорового способу життя» [15, с. 10]. Дослідник наголошує на понятті «якість здоров'я людини» як похідному від процесу формування гуманістичної соціальної політики та вирішення її проблем в умовах адаптації людини до мінливих умов існування. При цьому пропонується виділити чотири основні аспекти якості здоров'я людини: «фізичний (мобільність, фізичне здоров'я, соматичний комфорт, функціональні параметри); психічний (психічне здоров'я, задоволеність, спокій, радість); соціальний (сімейні, культурні, робочі, економічні відносини); духовний (моральність, сенс життя, цілі, цінності, відмінності)» [15].

Питання формування культури здоров'я педагога (особистіший і професійний аспект) вивчала Н. Малярчук, що дозволило розкрити зміст цього поняття з різних методологічних позицій. Так, аксіологічний підхід трактує культуру здоров'я через сукупність створених людством матеріальних і духовних цінностей в області охорони здоров'я. В аспекті діяльнішого підходу культура спонукає до здоров'ятворчої активності та забезпечує здоров'ятворчу діяльність. Акмеологічний підхід у розумінні культури актуалізує душевні та духовні якості людини як суб'єкта життєдіяльності, здатного до саморозвитку і творчості, самоорганізації власного життя і професійної діяльності [11]. Основу саморозвитку і самоорганізації людини визначає потреба у нових досягненнях, стремління до успіху, досконалості, активна життєва позиція, позитивне мислення, віра у свої можливості, розуміння сенсу життя. Дослідниця вважає культуру здоров'я «системою знань, ціннісно-смислових установок, емоційно-вольового досвіду і практичної діяльності особистості, що спрямована на самопізнання, саморозвиток і самовдосконалення індивідуального здоров'я, необхідного для якісного життя, продуктивного довголіття людини, виконання життєвої місії» [11, с. 19]. Основи культури здоров'я особистості мають закладатися в сім'ї, а коректуватися і розвиватися - в освітніх установах.

Культура здоров'я з позицій аксіологічного підходу - це сукупність цінностей, норм, ідеалів, смислів і відповідних видів діяльності, метою і результатом якої постає «оздоровлення людини, що спонукає перейти в трактуванні здоров'я від «засобу» чи «інструменту» досягнення оптимальної життєдіяльності до визнання здоров'я ціллю життя» [6, с. 47]. Світоглядні детермінанти культури здоров'я охоплюють підструктури духовного світу особистості: «інтелектуальну сферу (фундаментальні знання,

універсальні уміння людини, цінності загальнозначущого смислу та особистого визнання), вищі почуття, ідеали та норми, на які людина орієнтується в повсякденному житті, фактори спрямованості (відношення, мотиви, оцінки тощо)» [6, с. 70].

Культуру здоров'я характеризують індивідуальні й соціальні якості людини, виражені в особистій зацікавленості здоровим способом життя і навколишнім середовищем, виявлені в індивідуальній участі у духовно-практичній діяльності - пізнанні, засвоєнні, перетворенні й збереженні власного здоров'я у якості особистого енергокапіталу успішної життєдіяльності [4]. У педагогічному середовищі поширена ідея щодо валеологічної культури як культури здоров'я [4]. Цієї ж думки притримується один із засновників валеології Е. Вайнер, який вважає обидва поняття («культура здоров'я», «валеологічна культура») практично ідентичними, такими, що відображають орієнтацію людини на здорову життєдіяльність Культуру здоров'я автор називає «частиною загальнолюдської культури, що передбачає знання людиною власних генетичних, фізіологічних і психологічних можливостей, методів і засобів контролю, збереження та розвитку свого здоров'я, уміння поширювати валеологічні знання на оточуючих» [9, с. 56].

Представники медичної науки вважають культуру здоров'я умінням жити, не завдаючи шкоди власному здоров'ю, з користю для здоров'я. У контексті формування культури здоров'я майбутніх фахівців з цивільної безпеки - це розуміння умов, в яких живуть люди; знання характеристик навколишнього фізичного середовища, вивчення власних індивідуальних якостей і особливостей; здатність розумно зіставити «Я» суб'єктивне з об'єктивним світом навколо себе, щоб якнайкраще давати собі раду в ньому, пам'ятати, що здоров'я залежить від здорового способу життя, правильного ставлення до праці, відпочинку, побуту; розуміння, що хвороби завжди легше попередити, ніж вилікувати; знання основних характеристик гострих станів порушення здоров'я, що можуть становити загрозу для життя людини, у зв'язку із впливом природніх чи техногенних факторів середовища; навички надання домедичної допомоги і самодопомоги [6, с. 33]. Завдяки цим знанням у підготовлених на засадах культури здоров'я фахівців буде змога кваліфіковано розв'язувати безпекові питання (наприклад, моніторинг, аналіз і проектування систем безпеки, дослідження ризиків виникнення техногенних небезпек, організування функціонування систем безпеки тощо). Застосовуючи відповідні вміння і навички, фахівці з цивільної безпеки будуть здатні правильно організовувати й проводити різного роду рятувальні заходи, успішно виконувати логістичні завдання, надавати першу долікарську допомогу потерпілим, готові до здійснення контролю правил і умов безпеки праці [10].

Підсумовуючи, маємо визнати, що культура здоров'я - інтегративний компонент базової культури людини. Культура здоров'я спрямовується на усвідомлені вчинки, звички, форми раціональної поведінки щодо збереження і зміцнення здоров'я; найкраще демонструє ставлення людини до життя; є «показником глибини і міцності сформованих в особистості загальнолюдських цінностей і моральних принципів» [11, с. 34]. Культура здоров'я майбутнього фахівця з цивільної безпеки, окрім особистісного самовдосконалення і розвитку передбачає сприяння збереженню та зміцненню здоров'я інших людей, сімей, груп та громад, інструментом допомоги у їхньому розвитку.

У зв'язку з цим вважаємо, що важливим аспектом культури здоров'я, є відповідальне ставлення до здоров'я власного та інших людей. Вітчизняна дослідниця Н. Зимівець характеризує це поняття як позицію особистості, що відображає стан регулювання реакцій і вольового здійснення діяльності щодо чинників здоров'я, спрямована на оптимізацію поєднання особистих можливостей і можливостей середовища у досягненні благополуччя. Формування відповідального ставлення до здоров'я - це цілеспрямована системна діяльність, що скеровується на вироблення й виявлення ставлення особистості до здоров'я в спеціально створених умовах. Така діяльність характеризується послідовністю дій: 1) оцінювання рівня ставлення до здоров'я; 2) аналіз факторів здоров'я, які потребують вдосконалення; 3) розроблення плану дій з покращення ситуації; 4) реалізація плану дій; 5) оцінювання результатів [8].

Відповідальне ставлення до здоров'я відзначається комплексністю, оскільки передбачає такі напрямки: політику заради здоров'я; створення сприятливого для здоров'я середовища; освіту для здоров'я; розвиток особистості задля здоров'я; розвиток громади задля здоров'я. Загалом процес формування відповідального ставлення до здоров'я в особистості базується на принципах: самовизначення, активізації потенціалу, участі, соціального підкріплення, партнерства [8].

Отже, формування культури здоров'я майбутнього фахівця з цивільної безпеки є тривалим процесом, що відбувається на різних етапах життя людини, характеризується трьома основними компонентами - аксіологічним (цінностями), когнітивним (знаннями) та поведінковим (практичним). Аксіологічний аспект культури здоров'я стосується визнання найвищою цінністю саму людину, її здоров'я, активну участь людини у досягненні, збереженні та зміцненні здоров'я власного та близьких людей, відповідальність за своє здоров'я і оточуючих; «активне, діяльне, тривале й змістовне життя, можливість творчої діяльності, любов до навколишнього світу людей і природи, що дозволяє повною мірою реалізувати життєвий потенціал індивіда та допомагати іншим» [9].

Когнітивний блок культури здоров'я фахівця з цивільної безпеки значною мірою формується саме в період професійної підготовки в умовах закладу вищої освіти, передбачає знання про здоров'я людини як складний, комплексний феномен, що визначається взаємодією, взаємовпливом низки аспектів - фізичного, психічного, духовно-морального, соціального, а також емоційного, інтелектуального, професійного, сексуального, репродуктивного тощо. Його підґрунтя забезпечується змістовим (теоретичним) компонентом професійної підготовки.

Практична сфера культури здоров'я (поведінковий блок) пов'язана із чітко організованим режимом дня, вибором найбільш відповідних індивідуальних особливостей системи харчування, раціональним розподілом фізичних і психічних навантажень, вмілою підтримкою позитивних чуттєво-емоційних переживань і зниженням ймовірності виникнення негативних почуттів та емоцій, що руйнують психічне здоров'я. Обов'язковим є вміння налаштувати, «зарядити» організм на виконання певної роботи, мобілізувати його для діяльності в екстремальних ситуаціях тощо. Це також «володіння психотехніками і навичками здорової поведінки; у взаємодії з оточенням - виявлення милосердя, співчуття, розуміння, поваги, совісті (моральності); у всіх проявах і діяльності - демонстрування цілісного світогляду і гуманістичної орієнтованості» [9, с. 133]. Таким чином, підготовлений на засадах культури здоров'я фахівець з цивільної безпеки є професійно компетентним, здатним повноцінно виконувати професійні обов'язки.

Висновки

Проведене дослідження дало змогу визначити культуру здоров'я майбутніх фахівців з цивільної безпеки як тривалий в часі процес, що реалізується упродовж життя людини, і сприяє формуванню професійної комптентності щодо збереження здоров'я. Культура здоров'я майбутніх фахівців з цивільної безпеки характеризується аксіологічним, когнітивним і поведінковим компонентами, розвиток яких забезпечується теоретичним змістом і комплексом організаційних, технічних та спеціальних заходів і засобів. Культуру здоров'я можна розглядати як підґрунтя до формування професійної інтегральної компетентності, що полягає у здатності розв'язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, під час практичної діяльності або у процесі навчання, і передбачає застосування теорій та методів проведення моніторингу, запобігання виникненню аварій, надзвичайних ситуацій, нещасним випадкам (на виробництві) і професійним захворюванням, оцінювання їх можливих наслідків та їх ліквідування.

Перспективою подальших досліджень вважаємо вивчення практичних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців з цивільної безпеки, що забезпечують формування ціннісного ставлення до здоров'я.

Список використаних джерел

1. Амосов Н. Н. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. - Донецк: Сталкер, 2002. - 590 с.

2. Андрющенко Т. К. Формування ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку. Автореф. дис... к. пед. н.; спеціальність: 13.00.08. - Київ: Інститут проблем виховання АПН України, 2007. - 18 с.

3. Васильев М. А. Диагностика социально-личностных компетенций психосоматического здоровья человека (Конструирование и стандартизация Мультимодального Интегративного опросника МИО-1): автореф. к. психол. н.; специальность: 19.00.04. - Санкт-Петербург: Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена, 2007. - 20 с.

4. Волынская Е. В. Воспитание культуры здоровья в профессиональной подготовке студентов педагогического вуза. Дис. канд. пед. наук; специальность 13.00.08. - Липецк: Межвузовский центр по проблемам валеологического образования Министерства образования Российской Федерации при Липецком государственном педагогичнском университете, 2004. - 166 с.

5. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Навчання здоровому способу життя на основі життєвих навичок. - К.: Просвіта, 2007. - 246 с.

6. Горбушина С. Н. Мировоззренческие детерминанты формирования культуры здоровья будущего учителя. Дис. д. пед. наук; специальность: 13.00.01. - Уфа: Башкирский государственный педагогический университет, 2005. - 396 с.

7. Євдін О. М., Хроменков Г. Є., Коробкін В. Ф., Шестакова Н. О., Юрченко В. О. Деякі погляди щодо реформування системи підготовки фахівців у сфері вищої освіти для ДСНС України. Науковий збірник ІДУЦЗ. - 2016. - № 4. - С. 39-48.

8. Зимівець Н. В. Соціально-педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді. Автореф. дис. канд. пед. наук; спеціальність: 13.00.05. - Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2008. - 21 с.

9. Клос Л. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до здоров'єзбережувальної діяльності в університетах США: теорія і практика: монографія / за наук. ред. д-ра пед. наук, проф. Лактіонової Г.М. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. - 378 с.

10. Львівська політехніка готуватиме фахівців зі спеціальності «Цивільна безпека».

11. Малярчук Н. Н. Культура здоровья педагога (личностный и профессиональный аспекты). Автореф. дис. д. пед. наук; специальность: 13.00.01. - Тюмень: Тюменский государственный университет, 2009. - 48 с.

12. Мешко Г. Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я. Дис. д. пед. наук; спеціальність: 13.00.04. - Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2013. - 548 с.

13. Мысина Г. А. Создание условий для обеспечения физического, психического и социального благополучия студентов в здоровьесберегающей образовательной среде вуза. Автореф. дис... д. пед. наук; специальность 13.00.08: Тула: Тульский государственный педагогический университет им. Л. Н. Толстого, Московский государственный областной университет, 2011. - 44 с.

14. Наказ МОН України № 1170 від 29.10.2018 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 263 «Цивільна безпека» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

15. Оглоблин К. А. Опережающая стратегия подготовки педагогов физической культуры на основе непрерывного здоровьеформирующего образования. Автореф. дисс... д. пед. наук; специальность: 13.00.08. - Санкт-Петербург: Институт образования взрослых Российской Академии образования, 2008. - 43 с.

16. Палічук, Ю. Педагогічні здоров'язбережувальні технології в системі підготовки фахівців економічного профілю. Автореф. дис. канд. пед. наук; спеціальність: 13.00.04. - Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2011. - 23 с.

17. Соколенко О. І. Формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я. Автореф. дис. канд. пед. наук; спеціальність: 13.00.04. - Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2008. - 22 с.

18. Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2019 році. Додаток 2 «Перелік спеціальностей, яким надається особлива підтримка». Міністерство освіти і науки України.

19. Филипчук В. Л., Туровська Г. І. Підготовка майбутніх фахівців з цивільної безпеки: проблеми та рішення. Вестник ХНАДУ. - 2017. - Вип. 78. - С. 79-84.

20. Формування здорового способу життя / Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін. - К.: Український ін-т соц. дослідж., 2005. - 116 с.

21. Amosov N. N. !3ntsyklopedyia Amosova. Alhorytm zdorovia [Encyclopedia of Amosov. Algorithm of Health]. - Donetsk: Stalker, 2002. - 590 s.

22. Andriuschenko T. K. Formuvannia tsinnisnoho stavlennia do vlasnoho zdorovia v ditei starshoho doshkilnoho viku [The formation of value attitude towards own health in preschool children]. Abstract of the thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.08. - Kyiv: Institute of Problems of Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2007. - 18 p.

23. Vasylev M. A. Dyahnostyka sotsyalno-lychnostnbikh kompetentsyi psykhosomatycheskoho zdorovia cheloveka (Konstruyrovanye y standartyzatsyia Multymodalnoho Yntehratyvnoho oprosnyka MYO-1) [Diagnosis of social and personal competences of psychosomatic human health (Design and standardization of the Multimodal Integrative Questionnaire MIO-1)]: Abstract of the thesis for the Degree of the Candidate of Psychological Sciences; specialty: 19.00.04. - Saint-Petersburg: Russian state pedagogical university named after A. I. Hertsen, 2007. - 20 p.

24. Volynskaia E. V. Vospytanye kultury zdorovia v professyonalnoi podhotovke studentov pedahohycheskoho vuza. [Education of the culture of health in the vocational training of students of a pedagogical university]. The thesis of the Candidate of Pedagogical Sciences; specialty 13.00.08. - Lipetsk: Inter-University Center for Valeological Education of the Ministry of Education of Russian Federation at Lipetsk State Pedagogical University, 2004. - 166 p.

25. Vorontsova T. V., Ponomarenko V. S. Navchannia zdorovomu sposobu zhyttia na osnovi zhyttievykh navychok [Learning a healthy lifestyle based on life skills]. - К.: Prosvita, 2007. - 246 p.

26. Horbushyna S. N. Myrovozzrencheskye determynanty formyrovanyia kultury zdorovia buduscheho uchytelia. [World outlook determinants of forming the culture of health of future teacher]. The thesis of Doctor of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.01. - Ufa: Bashkir State Pedagogical University, 2005. - 396 p.

27. Yevdin O. M., Khromenkov G. E., Korobkin V. F., Shestakova N. O., Yurchenko V. O. Deiaki pohliady schodo reformuvannia systemy pidhotovky fakhivtsiv u sferi vyschoi osvity dlia DSNS Ukrainy [Some views on reforming the system of specialists training in higher education for the SES of Ukraine]. Scientific bulletin of IDUCZ. - 2016. - №> 4. - P. 39-48.

28. Zymivets N. V. Sotsialno-pedahohichni tekhnolohii formuvannia vidpovidalnoho stavlennia do zdorovia v uchnivskoi molodi [Socio- pedagogical technologies for the formation of responsible attitude to health in student youth]. Abstract of the thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences; specialty 13.00.05. - Luhansk: Luhansk national pedagogical university named after Taras Shevchenko, 2008. - 21 p.

29. Kloss L. Profesiina pidhotovka maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do zdoroviezberezhuvalnoi diialnosti v universytetakh SShA: teoriia i praktyka [Professional training for future social workers in health care at US universities: theory and practice]: monograph / Scientific editor H. M. Laktionova. - Lviv: Publishing House of Lviv Polytechnic, 2017. - 378 p.

30. Lvivska politekhnika hotuvatyme fakhivtsiv zi spetsialnosti «Tsyvilna bezpeka» [Lviv Polytechnic will train specialists in the specialty “Civil Safety”.]. - [Electronic Resource].

31. Maliarchuk N. N. Kultura zdorovia pedahoha (lychnostnyi i professyonalnyi aspekty). Малярчук Н. Н. [Teacher health culture (personal and professional aspects)]. Abstract of the thesis for the Degree of the Doctor of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.01. - Tumen: Tumen state university, 2009. - 48 p.

32. Meshko H. Teoriia i praktyka pidhotovky maibutnikh uchyteliv do zberezhennia i zmitsnennia profesiinoho zdorovia. [Theory and practice of preparing future teachers to preserve and promote occupational health]. The thesis of Doctor of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.04. - Ternopil: Ternopil national pedagogical university named adter Volodymyr Hnatiuk, 2013. - 548 p.

33. Mysina G. A. Sozdanie uslovii dlia obespechenia fizicheskoho, psikhicheskoho i sotsialnoho blahopoluchia studentov v zdorovesberehaiuschei obrazovatelnoi srede vuza [Creating Conditions for Ensuring the Physical, Mental and Social Well-Being of Students in the Health-Saving Educational Environment of the University]. Abstract of the thesis for the Degree of the Doctor of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.08. - Tula: Tula state pedagogical university named after L. N. Tolstoi, Moscow state regional university, 2011. - 44 p.

34. Nakaz MON Ukrainy # 1170 vid 29.10.2018 “Pro zatverdzhennia standartu vyschoi osvity za spetsialnistiu 263 “Tsyvilna bezpeka” dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyschoi osvity [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine № 1170 dated 29.10.2018 “On approval of the higher education standard in specialty 263 “Civil Safety” for the first (bachelor) level of higher education.].

35. Ohloblyn K. A. Operezhaiuschaia stratehyia podhotovky pedahohov fizicheskoi kultury na osnove nepreryvnoho zdoroveformiruiuscheho obrazovanyia [A leading-edge strategy for training physical education educators based on continuing health-forming education]. Abstract of the thesis for the Degree of the Doctor of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.08. - Saint-Petersburg: Institute of Adult Education of the Russian Academy of Education, 2008. - 43 p.

36. Palichuk, Yu. Pedahohichni zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii v systemi pidhotovky fakhivtsiv ekonomichnoho profiliu. [Pedagogical health-saving technologies in the system of training economic specialists]. Abstract of the thesis for the Degree of the Doctor of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.04. - Ternopil: Ternopil national pedagogical university named after Volodymyr Hnatiuk, 2011. - 23 p.

37. Sokolenko O. I. Formuvannia tsinnisnoho stavlennia studentiv vyschykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv do svoho zdorovia [Formation of value attitude of students of higher education institutions to their health]. Abstract of the thesis for the Degree of the Doctor of Pedagogical Sciences; specialty: 13.00.04. - Luhansk: Luhansk national pedagogical university named after Taras Shevchenko, 2008. - 22 с.

38. Umovy pryiomu na navchannia do zakladiv vyschoi osvity Ukrainy v 2019 rotsi. Dodatok 2 “Perelik spetsialnostei, yakym nadaietsia osoblyva pidtrymka”. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy [Conditions for admission to higher education institutions of Ukraine in 2019. Annex 2 “List of specialties supported”. Ministry of Education and Science of Ukraine].

39. Филипчук В. Л., Туровська Г. I. Filippchuk V. L., Turovska G. I. Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv z tsyvilnoi bezpeky: problemy ta rishennia [Training of future civil safety professionals: problems and solutions]. Bulletin of KhNASG. - 2017. - Issue. 78. - P. 79-84.

40. Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia [Building a healthy lifestyle]/ Т. V. Bondar, О. H. Karpenko, D. M. Dykova-Favorska et al. - Kyiv: Ukrainian institute of sociologic research, 2005. - 116 p.

В статье обосновано формирование культуры здоровья будущих специалистов по гражданской безопасности. Актуализирована необходимость подготовки специалистов по гражданской безопасности на основе здоровьесохранения как оптимальный путь достижения интегральной профессиональной компетентности. Охарактеризованы психолого-педагогические аспекты формирования культуры здоровья будущих специалистов по гражданской безопасности с позиций аксиологического, акмеологического, деятельностного, гуманистического, холистического подходов. Представлены аксиологическая, когнитивная и поведенческая составляющие структуры культуры здоровья будущих специалистов по гражданской безопасности. Указана необходимость формирования, культуры здоровья педагогов (преподавателей) высших учебных заведений, осуществляющих профессиональную подготовку студентов специальности «Гражданская безопасность».

Ключевые слова: гражданская безопасность, здоровье, культура здоровья, профессиональная подготовка, будущие специалисты по гражданской безопасности.

The purpose of the article is defined as substantiation of the importance of the future civil safety specialist health culture as a basis for professional training and the formation of integral professional competence. To achieve this goal, a set of theoretical methods were used: search, selection and systematization of sources according to research problem; analysis, comparison, synthesis and generalisation in order to establish the essence of key concepts and terms, to define the structure of health culture; forecasting and design for - conclusions formulation. In the study it was found that the health culture of future civil safety professionals is a time-consuming, lifelong process that promotes occupational health competence. The health culture of future civil safety professionals is characterized by axiological, cognitive and behavioural components, the development of which is provided by the theoretical content and complex of organizational, technical and special measures and means. Health culture can be considered as a basis for the formation of integral professional competence, which considers the ability to solve complex specialized problems and tasks which are characterised by the complexity and uncertainty of conditions, during practice or in the learning process, and involves the application of theories and methods of conducting monitoring, prevention of accidents, emergencies, accidents (at work) and occupational diseases, assessment of their possible consequences and their elimination. The scientific novelty lies in the fact that, the information on forming the health culture of future civil safety professionals has been generalized and systematizedfor the first time. The practical significance of the research lies in the possibility ofusing the results obtained in the direct professional training of future specialists ofthis specialty in the conditions ofa higher education institution.

Key words: civil safety, health, health culture, training, future civil safety professionals.

Размещено на Allbest.ru