Пошуково-дослідницька діяльність дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пошуково-дослідницька діяльність дітей старшого дошкільного віку

Діана Семенчук

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Котелянець Ю.С.

Ключові слова: пізнавальна активність, пошуково-дослідницька діяльність, нескладне експериментування, дослідницькі проекти.

Проблема, її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Актуальність теми визначається концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти в Україні, закону України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", у яких проголошено побудову навчально-виховного процесу на засадах інтеграції, гуманізації. Відтак, основною метою навчання виступає розвиток інтересу до пізнання, формування у малюків навичок самоосвітньої діяльності. В оновленому, реформованому дошкільному навчальному закладі, дитина має стати суб'єктом пізнання, що наповнене діяльнісним змістом. Сучасне суспільство потребує виховання активної особистості, здатної до самореалізації, прояву пошукової активності та творчості у розв'язанні важливих проблем, які ставить перед нею життя.

Аналіз публікацій (виділення невирішених проблем).

Останнім часом педагоги і психологи наполягають на введенні дослідно-експериментальної діяльності в навчально-виховний процес дитячих садків як такої, що сприяє всебічному розвиткові дитини. Зокрема, Неллі Лисенко у своїх публікаціях постійно стверджує, що в наш час назріла нагальна потреба в підвищенні статусу даного виду діяльності в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів, оскільки вона покликана гармонізувати й коригувати ціннісні орієнтації дітей у світі природи.

Науковці М.Е. Веракс, М.М. Поддьяков, Л.А. Парамонова наголошують на тому, що знання, які дошкільник отримує в ході проведення дослідів, завжди є усвідомленими, більш ґрунтовними, а сам процес оволодіння способами практичної взаємодії з навколишнім середовищем забезпечує становлення світогляд у дитини та її особистісного розвитку. Проте, дослідження І. Е. Куліковської, О. І. Савенкова, Н.Н. Совгір довели, що тільки в умовах спеціально організованих педагогічних технологій дослідно-експериментальна діяльність стає успішною, а дослідницька активність перетворюється в надзвичайно важливу якість особистості, що відображає рівень її пізнавального розвитку й соціалізації. Тому, на сьогодні, з огляду на дані психологічних досліджень та сучасні педагогічні ідеї, відбувається переосмислення технології дослідно- експериментальної діяльності. Вітчизняні педагоги й методисти (Г.В. Бєлєнька, С. І. Єлманова, Н.М. Кот, Н.В. Лисенко, З.П. Плохій, Н.Ф. Яришева та ін.) та зарубіжні (О. І. Іванова, І.Є. Куліковська, Л.Н. Прохорова, Н.О. Рижова, Г.П. Тугушева, А. Є. Чистякова та ін.) виявляють зацікавленість не так феноменом дослідно-експериментальної діяльності у природі, як структурою та методикою її проведення з дітьми дошкільного віку.

Мета статті полягає висвітлення теоретико-методичних аспектів організації дитячого експериментування в ДНЗ.

Виклад основного матеріалу

Китайське прислів'я говорить: "Розкажи - і я забуду, покажи - і я запам'ятаю, дай спробувати, і я зрозумію". Звідси випливає, що інформація яка надходить повноцінно освоюється дітьми, якщо вони осягають її в дії, осмислено і самостійно. Саме подібна специфіка і робить проектну діяльність затребуваною з самого раннього віку, що займає гідне місце в діяльності дошкільних освітніх організацій, роблячи процес цікавим і привабливим як для дітей, так і для дорослих.

Пошуково-дослідницька діяльність сприяє удосконаленню пам'яті дітей, активізації їхніх розумових процесів, стимулює розвиток у них мовленнєвих навичок. А отже, у дітей накопичується досвід розумових дій та операцій, тобто формуються розумові уміння.

О.І. Савенков розглядає дослідницьку діяльність, як особливий вид інтелектуально-творчої діяльності, що виникає в результаті функціонування механізмів пошукової активності, базованої на основі дослідницької поведінки. Пошукова активність визначається фактом пошуку в умовах невизначеної ситуації. Дослідницька поведінка визначає зовнішній факт функціонування суб'єкта, а дослідницька діяльність характеризує саму структуру функціонування, вона охоплює мотиваційні фактори дослідницької поведінки (пошукову активність) та механізми їх здійснення, а саме - конвергентне та дивергентне мислення [4, С. 14-24].

О.М. Поддьяков наголошує про часткову відповідність, особливо для дошкільників, між поняттями "дослідницька активність", "дослідницька діяльність", "дослідницька поведінка", водночас наголошуючи про принципову різницю між ними. Дослідник робить акцент на тому, що в понятті "дослідницька активність" увага зосереджена на потребах, мотиваційному та енергетичному аспектах, у понятті "дослідницька поведінка" - на взаємовідношенні з навколишнім середовищем, а в понятті "дослідницька поведінка" - на цілеспрямованості діяльності [3, С. 17-20].

Експеременування сприяє формуванню у дітей пізнавального інтересу, розвиває спостережливість, мисленєву діяльність. Основне завдання батьків і вихователів - підтримати і розвинути у дитини інтерес до дослідів, відкритів, створити для цього необхідні умови.

0. М. Поддьяков виділяє наступні причини зниження допитливості дитини [3]:

1. Формуваня глобальної особистої установки на зниження інтересу до досліднцької поведінки ("Ніколи не задавай зайвих питань").

2. Формування негативного ставлення до експерементування, як до діяльності більш низького рівня по ефективності та рузультатам у порівнянні з діяльністю "теоретичною".

3. Формування негативного ставлення до прояву дослідницької поведінки та допитливості в певній сфері ("Це небезпечно"), в певному віці ("Ти ще малий"),статі ("Ти ж дівчинка"), до певних форм дослідницької поведінки ("Не можна підслуховувати, підглядати...").

4. Ситуативні та тимчасові заборони на дослідницьку поведінку.

Існують певні правила для дорослих, які прагнуть виховати у дітей дослідницькі вміння:

1. Слід заохочувати зацікавленість, яка породжує потребу в нових враженнях, допитливість: вона обумовлює потребу в дослідах.

2. Надавати дитині можливість діяти з різними предметам, матеріалами, заохочувати експериментування з ними, формувати у дітей мотив, пов'язаний з внутрішнім бажанням дізнаватися щось нове.

3. Якщо виникає потреба щось заборонити, то обов'язково слід пояснити чому ви забороняєте.

4. З раннього дитинства треба стимулювати дитину доводити розпочату справу до кінця. Проявляючи зацікавленість до діяльності дитини слід говорити з нею про її наміри, мету, про те як досягти бажаного результату.

Основний шлях розвитку дослідницької активності - практичний, - це організація дитиною власних дослідів.

В процесі дослідницької діяльності діти опановують роботу з різними матеріалами та речовинами, знайомляться з приладами.

Дуже важливо продумати організацію предметного середовища, так як багатьох дітей приваблює експериментування тоді коли вони бачать незвичайний предмет, інструмент. Зовнішній стимул також впливає на вибір дитиною діяльності. Залишені на видному місці матеріали стимулюють дітей до діяльності. Для вирішення проблемних ситуацій в куток експериментування вносяться моделі і схеми дослідів. Дітям пропонується розглянути їх, підібрати необхідні прилади і матеріали, провести дослід і зробити висновок. Також в куток експериментування вносяться картки фіксації результатів: в них діти фіксують не тільки результат своєї діяльності і хід проведення екперемента. Використання таких карток поступово приводе дітей до висновку, що проведення експерименту потребує певної підготовки: треба визначати мету, підібрати певні прилади і матеріали, зафіксувати результат. експериментальний дошкільник виховний

Експериментування передбачає наявність спеціальних інструментів та обладнання для вивчення і дослідження. Доцільно у зв'язку з цим облаштувати дитячу лабораторію, розмістити її в невеликому окремому приміщенні. В ній повинна буде представлена достатня кількість матеріалів і інструментів: ліхтарики, магніти, технічні іграшки і т.д.

В дитячій лабораторії можна поселити персонажів, з якими проведення дослідів буде на багато цікавішим. Діти можуть задавати улюбленому герою запитання (наприклад мудрій тітонці Сові), на які завжди отримають відповідь.

Джерелом експериментування можуть бути дитячі запитання: "Чому йде дощ?", "Чуму дує вітер?", "Що відбудеться якщо кубик склеїти по іншому?" тощо. В ході спільного або самостійного експериментування дітям пропонується провести дослід для пошуку відповіді на поставлене запитання. Хід і результат таких дослідів обговорюється з дитиною або групою дітей.

Нескладні досліди проводяться під час занять, екскурсій, прогулянок, цільових прогулянок в природу, під час праці в куточку лісу, саду, городу з метою закріплення, систематизації та узагальнення знань дітей. Власне дослідницьку діяльність слід починати з аналізу природного явища в зв'язку з тими питаннями, які виникають у дітей. Адже, на думку В.О. Сухомлинського, важливо, щоб кожна з названих тем несла дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно, щоб дитина заглибилась подумки в якусь деталь, зосередила на ній усю свою увагу, забула про все інше. У результаті формується пізнавальне завдання, як правило проблемне, висуваються припущення. Воно потребує встановлення причин, зв'язків та відношень між явищами природи. На основі висунутої гіпотези здійснюються пошуково-дослідницькі дії дітей.

Цікавим і корисним методом, що використовується в процесі пошуково - дослідницької роботи, є художнє слово, а саме: читання художньої літератури, розповідання казок, легенд, прислів'їв, які збуджуватимуть пізнавальні інтереси дитини, сприятимуть розвитку їх допитливості; загадування загадок, використання ігрових прийомів - отримання листів-скарг від мешканців саду, лісу, городу. Читаючи їх, діти замислюються над тим, як допомогти живій істоті, як потрібно берегти й охороняти природу, щоб зберегти її в цілому. Усвідомленому засвоєнню знань сприяє включення елементів дослідів в інтелектуальні та дидактичні ігри екологічного спрямування: "Послухай "серце" дерева", "Кому потрібен дуб", "Зимові таємниці (що під снігом зеленіє)", "Компліменти природі (листочку, травинці, насінині тощо)", "Екологічна етика".

В якості результатів дослідницької діяльності виступає:

- нова інформація про об'єкт дослідження, його властивості, якості, будову, зв'язки з іншими об'єктами;

- знання про спосіб дослідження і його результатах;

- пізнавальний та особистісний розвиток.

Заключним етапом пошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу отриманих результатів. У ходу досліджень не слід поспішати робити висновки. Необхідно уважно всіх вислухати, якщо діти роблять неправильні або не досить чіткі висновки, допомогти усвідомити протиріччя, що виникли. Важливо, щоб кожне помилкове припущення було відхилене, щоб дошкільники були підведені до правильного розуміння суті того чи іншого явища. Усі висновки дослідів доцільно заносити в щоденник спостережень та експериментувань. Ведуться вони в довільній формі в малюнках, схематичних зображеннях, за допомогою підібраних картинок, виготовлених аплікацій.

Важливо подбати про вибір методів та прийомів, які б забезпечували інтерпретацію отриманих дітьми знань в інших формах життєдіяльності. З цією метою дітям можна пропонувати виконання словесних завдань: складання казок, віршів, загадок, приказок; розв'язування ребусів, кросвордів, мовних логічних завдань, соціально-моральних задач, виготовлення "екологічних знаків", які б регламентували поведінку в природі. Маючи в груповій кімнаті навіть мінімальну кількість об'єктів, педагог цілком спроможний створити атмосферу зацікавленості серед дошкільнят, збудити їхні пізнавальні інтереси, викликати бажання опікуватися найменшою рослинкою чи тваринкою. Підтриманню та подальшому розвитку дитячих інтересів сприятиме залучення дошкільників до екологічних проектів та природоохоронних акцій "Не рубай ялинку", "Розчистимо джерело", "Посадимо деревце", "Захисти мурашку (пташку)", різноманітних видів праці.

Висновки

Упровадження дитячого експериментування як педагогічної технології у практику роботи дошкільних навчальних закладів забезпечує оновлення системи освіти на сучасному етапі та сприяє розвиткові особистості дитини. Така діяльність має величезний розвивальний потенціал, дошкільники одержують можливість задовольнити властиву їм пізнавальну активність та допитливість, розвивати дослідницькі навички, які навчають не лише орієнтуватися в характері роботи і планувати свої дії, а й формують уміння співпрацювати в колективі.

Бібліографія

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А.М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол- в: Богуш А.М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П., Ільченко Т. С., Коваленко О.В., Лисенко Г.М., Машовець М.А., Низковська О.В., Панасюк Т.В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

2. Лохвицька Л.В. Концептуальні засади проектування розвивального предметного середовища в дошкільних навчальних закладах [Електронний Ресурс] / Л.В. Лохвицька. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/vkmu/2010_1/Lohvitska.pdf

3. Поддьяков А.Н. Развитие исследовательской инициативности в детском возрасте: дис. ... доктора психол. наук: 19.00.07 / А.Н. Поддьяков. - М., 2001. - 350 с.

4. Савенков А.И. Психологические основы исследовательского обучения школьников / А.И. Савенков // Фізика: проблеми викладання. - 2007. - № 3. - С. 14-24.Поддьяков А.Н. Развитие исследовательской инициативности в детском возрасте: дис. ... доктора психол. наук: 19.00.07 /А.Н. Поддьяков. - М., 2001. - 350 с.

5. Савенков А.И. Психология исследовательского поведения и исследовательские способности [Текст] / А.И. Савенков // Исследовательская работа школьников. 2003. - № 2. - С. 38-49. 7. Савенков Д.И. Психологические основы исследовательского подхода к обучению: учеб. пособ. [Текст] / Д.И. Савенков. - М.: "Ось-89", 2006. - 480 с

6. Семенова, М.Л. Развитие познавательного интереса у дошкольников: методические рекомендации для педагогических работников ДОУ / авт.-сост. М.Л. Семенова. - Челябинск: Изд-во ИИУМУЦ "Образование", 2007. - 66 с.

Размещено на Allbest.ru