Упровадження засобів міні-туризму в процес фізичної культури школярів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Упровадження засобів міні-туризму в процес фізичної культури школярів початкових класів

Катерина Мулик

Анотації

У статті розкрито зміст розробленої програми занять різновидами спортивно-оздоровчого туризму, які були впроваджені як додаткові заняття до уроків фізичної культури. Виявлено, що в учнів початкових класів доцільно використовувати різні елементи міні-туризму як у позаурочних заходах (походи вихідного дня, оздоровчі табори), так і під час занять фізичною культурою, оскільки більшість занять, що проводяться на відкритому повітрі, покращують оздоровчу функцію дітей. Також установлено вплив засобів міні-туризму на розвиток фізичних якостей школярів початкових класів.

Ключові слова: міні-туризм, діти, початкові класи, фізична культура.

В статье раскрыто содержание разработанной программы занятий разновидностями спортивно-оздоровительного туризма, которые были внедрены как дополнительные занятия к урокам физической культуры. Установлено, что у учащихся начальных классов целесообразно использовать различные элементы мини-туризма как во внеурочных мероприятиях (походы выходного дня, оздоровительные лагеря и т. д.), так и во время занятий физической культурой, поскольку большинство занятий, проводимых на открытом воздухе, улучшают оздоровительную функцию детей. Также установлено влияние средств мини-туризма на развитие физических качеств детей начальных классов.

Ключевые слова: мини-туризм, дети, начальные классы, физическая культура.

In the article it is revealed the content of the developed program of classes with different sports and health-improvements tourism that were implemented as additional classes to lessons of physical culture. It was found out that it is reasonable to use the elements of mini-tourism among pupils ofjunior classes while both outside regular hours (hikes on weekends, health-improving camps, etc.) and during physical culture lessons, as most of classes that are conducted outdoors improve health-improvement function of children. Also it is established the development of means of minitourism on development ofphysical qualities ofpupils ofjunior classes.

Key words: minitourism, children, junior classes, physical culture.

Постановка наукової проблеми та її значення. Пошук засобів підвищення ефективності фізичного виховання дітей та підлітків досліджено у великій кількості науково-методичних робіт. Організаційно - педагогічне й методологічне підґрунтя вдосконалення системи фізичного виховання школярів розглядали Ю. Васьков [1], О. Дубогай [4], Т. Круцевич [5], О. Куц [6], Б. Шиян [9]; диференційоване фізичне виховання - О. Власюк [2], Н. Москаленко [7] та ін.; використання різних видів спорту у фізичному вихованні учнів молодших класів - А. Цьось [8] й ін.

Однак аналіз спеціальної літератури засвідчив, що науково -методичних матеріалів із педагогіки фізичного виховання для дітей шести років недостатньо, тому потрібне постійно шукати способи підвищення ефективності формування рухових умінь і навичок у процесі фізичного виховання.

У туристсько-краєзнавчій діяльності розширюється сфера спілкування учнів, відбувається набуття навичок соціальної взаємодії, накопичення позитивного досвіду поведінки, створюються сприятливі умови для формування моральних якостей особистості. Насамперед, це якості, які виховуються знаходженням у складі туристської групи, яка існує в автономному режимі (колективізм, відпові - дальність, взаємодопомога та взаємовиручка).

Нині туризм входить у постійний арсенал педагогічних засобів школи, а педагогічною теорією й практикою доведено корисність і необхідність туризму для кожного школяра.

Як, засвідчують досвід і практика, туристська діяльність - важливий чинник у розв'язанні проблем комплексного виховання підростаючого покоління та залучення їх до праці. Спостереження підтвер - джують, що саме туризм створює умови, що вимагають від хлопців активних і самостійних дій.

За даними науково-дослідного інституту дітей та підлітків Академії педагогічних наук, шкільні уроки фізкультури (двічі на тиждень по 45 хв) дають лише 11% рухової діяльності, необхідної для розвитку зростаючого дитячого організму. Позакласні й позашкільні заняття фізичною культурою та спортом, у тому числі й туризмом, покликані заповнити цю прогалину. Активні рухи на свіжому по - вітрі сприяють загартовуванню організму та покращують здоров'я. Ходьба з вантажем і дозованим навантаженням зміцнює серцево-судинну систему. Туризм сприяє вихованню допитливості, вольових якостей. Знайомство з новими районами, природою, зустрічі з людьми збагачують людину. Похідне життя розвиває спостережливість, кмітливість, сміливість, рішучість, самостійність, що дуже важливо у формуванні необхідних якостей для подальшого становлення якостей особистості [3].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконували відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри зимових видів спорту, велоспорту та туризму Харківської державної академії фізичної культури Міністерства освіти і науки України на 2014-2017 рр. за темою «Основи спортивного туризму в рекреаційній діяльності різних вікових груп населення України» (номер державної реєстрації - 0114Ш00366).

Завдання дослідження - виявити вплив засобів міні-туризму на розвиток фізичних якостей дітей початкових класів.

Матеріал і методи дослідження - теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

У дослідженні брали участь учні 1-4 класів протягом чотирьох років (усього 148 учнів) загально - освітніх шкіл м. Харкова, які розміщені біля паркових зон (№134, 55, 154) і в сільській місцевості (м. Чугуїв, смт Старий Салтов, м. Дергачі), у котрих є можливості для використання зазначених елементів міні-туризму. Експериментальні групи (38 хлопців і 36 дівчат) займалися за розробленою нами програмою, додатковою до основних занять із фізичної культури із застосуванням елементів міні-туризму. Контрольні групи (40 хлопців і 36 дівчат) здійснювали навчальний процес за загальноприйнятою програмою фізичної культури.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Ураховуючи вищезазначені фактори, розроблено програму занять різновидами спортивно -оздоровчого туризму, які впроваджено як додаткові заняття (переважно вихідного дня та оздоровчих таборів).

Також під час шкільних занять із фізичного виховання використовували окремі засоби туризму.

По-перше, у зміст таких уроків уключали не тільки виконання різноманітних фізичних вправ, а й формування знань про природу, ставлення людини до природи, формування якостей колективізму, товариства та взаєморозуміння, що, безсумнівно, робить їх пізнавально-освітніми й носить виховний характер.

По-друге, урок фізичної культури з використанням засобів туризму підпорядкований єдиній сюжетній лінії й ігровій формі, що забезпечує інтерес і потребу у фізичних вправах.

По-третє, уроки з використанням засобів туризму проводять на відкритому повітрі, що дає змогу розв'язувати одне з головних завдань фізичної культури - оздоровче.

Окремі уроки проводили у формі подорожей, ігр по станціях або включали елементи туризму. Теоретичні й практичні заняття проводили не тільки в природних умовах, але й у спортивному залі чи в класі. Багато елементів туристичного багатоборства, смуги перешкод уключали в уроки легкої атлетики, гімнастики. Природна туристська смуга включала переправу по дереву, що впало, пере- лазіння через перешкоди, переправа по «купинах», подолання «павутини», підлазіння під нахиленими гілками, пролізання крізь «мишоловку» та ін., що забезпечує зміну рухових дій і благотворно впливає на розвиток рухових здібностей і низку функціональних систем організму дитини.

На заняттях також використовували естафети й рухливі ігри невеликої тривалості з елементами пошуку, щоб діти могли орієнтуватися щодо будівель, споруд різного виду, різних напрямів руху тощо.

Використовували рухливі ігри, такі як «Вітер і флюгери», «Альпіністи», «Салки в лісі», «Крокоміри», «Погоня за лисицею», «Хто спостережливіший», «Пошуки зниклої групи», «З купини на купину», «Підготовка до походу», «Компас» та ін., що не тільки підвищують емоційний фон уроку фізичної культури, а й закріплюють навички, необхідні в побуті, розвивають фізичні якості, інтерес до уроків фізичної культури.

Початкові виміри показників фізичних якостей (загальної витривалості; швидкості; спритності; статичної, вибухової та максимальної сили; гнучкості) хлопців і дівчат наведено в таблицях 1 та 2. Тестування зазначених фізичних якостей проводили на кінці навчального року (10-15 травня) протягом 2010-2013 рр.

Як свідчать дані, представлені в табл. 1, результати тестування під впливом додаткових засобів міні-туризму в хлопців протягом трьох років змінювалися щорічно.

Так, час бігу в чергуванні з ходьбою на 400 м за перший рік занять зменшився на 9,3 с (=2,51; р<0,05), за другий - на 14,9 с (1=4,08; р<0,001), за третій - на 28,0 с (1=7,71; р<0,001).

Біг на 20 м меншою мірою покращувався в хлопців із 1 -го по 4-й класи, найбільші зрушення отримано в учнів 3-го класу, порівняно з 2-м (1=2,22; р<0,05), в інші проміжки часу (між 1 -м і 2-м та 3-м і 4 класами) зміни не мають суттєвої різниці (р>0,05).

Результати човникового бігу 4х9 м покращились у другому й третьому класах на 1,2 с (1=2,26; р<0,05) по відношенню до попередніх класів, а в четвертому - ще на 1,6 с (1=3,02; р<0,01).

Найбільш позитивні зрушення в хлопців отримано в показниках статичної сили (вис на зігнутих руках) у 3-му та 4 класах відносно попередніх (1=11,8 і 7,95; р<0,001) та вибухової сили (стрибок у довжину з місця) у 4 класі відносно з 3 класом (1=6,15; р<0,001).

Поряд із цим результати тестування гнучкості (нахил тулуба вперед із положення сидячи) у хлопців із кожним роком не мали статистичних достовірних змін (р>0,05).

Упровадження елементів міні-туризму також позитивно вплинуло на динаміку щорічних змін показників фізичних якостей дівчат (табл. 2).

Загальна витривалість дівчат покращилася переважно після першого (1=2,54; р<0,05) й третього (1=2,46; р<0,05) років занять.

Водночас швидкість значно збільшилася в четвертому класі відносно до третього (1=3,75; р<0,001), в інші періоди зрушення менш значні, але достовірні (р<0,05 -0,01).

Динаміка змін показників рухових якостей хлопців 1-4 класів під впливом експериментальної методики З використанням засобів міні-туризму (пі=п2= Пз=п4=38)

Таблиця 1

Динаміка змін показників рухових якостей дівчат 1-4 класів під впливом експериментальної методики з використанням засобів міні-туризму (пх=П2= п3=п4=36)

Таблиця 2

Результати виконання човникового бігу 4х9 м рівномірно покращувалися протягом 1-4 класів (р<0,01), досягнувши в 4 класі результату 17,0 с, що достовірно (р<0,01) вищий за показники попередніх класів.

Кращі показники силових якостей у дівчат проявились у статичній силі, яка визначалась у вправі вису на зігнутих руках, і найбільший час на її виконання досягнуто в 3-4 класах (1=6,00; 5,37; р<0,001), порівняно з попередніми. туризм початковий клас фізичний

Вибухова та максимальна сила рівномірно підвищувалася в кожному класі, маючи достовірне збільшення показників відносно попередніх (р<0,05-0,01).

Поряд із цим у дівчат, на відміну від хлопців, у 3 (1=3,19; р<0,01) та 4 (1=2,61; р<0,05) класах, за рахунок використання спеціальних вправ статистично достовірно покращилися показники гнучкості.

Контрольні групи хлопців і дівчат за час дослідження протягом навчання в 1 -4 класах не мали суттєвих зрушень кожного року в зазначених показниках.

Порівняння кінцевих результатів тестування рухових якостей (на початку досліджень вони не мали статистично достовірної різниці) контрольної (КГ) й експериментальної (ЕГ) групи мають суттєву різницю на користь дітей, котрі займалися за експериментальною програмою.

Так, у четвертому класі отримано статистично достовірно більш високі результати у хлопців експериментальної групи в загальній витривалості (1=3,85; р<0,001), спритності (1=2,15; р<0,05), статичній (1=5,27; р<0,001), вибуховій (1=2,84; р<0,01) та максимальній (1=2,31; р<0,05) силі (табл. 3).

Результати човникового бігу 4х9 м покращились у другому й третьому класах на 1,2 с (1=2,26; р<0,05) по відношенню до попередніх класів, а в четвертому - ще на 1,6 с (1=3,02; р<0,01).

Найбільш позитивні зрушення в хлопців отримано в показниках статичної сили (вис на зігнутих руках) у 3-му та 4 класах відносно попередніх (1=11,8 і 7,95; р<0,001) та вибухової сили (стрибок у довжину з місця) у 4 класі відносно 3-го (1=6,15; р<0,001).

Поряд із цим результати тестування гнучкості (нахил тулуба вперед із положення сидячи) у хлопців із кожним роком не мали статистичних достовірних змін (р>0,05).

Упровадження елементів міні-туризму також позитивно вплинуло на динаміку щорічних змін показників фізичних якостей дівчат (табл. 2).

Загальна витривалість дівчат покращилася переважно після першого (1=2,54; р<0,05) й третього (1=2,46; р<0,05) років занять.

Водночас швидкість значно збільшилася в четвертому класі відносно до третього (1=3,75; р<0,001), в інші періоди зрушення менш значні, але достовірні (р<0,05 -0,01).

Результати виконання човникового бігу 4х9 м рівномірно покращувалися протягом 1-4 класів (р<0,01), досягнувши в 4 класі результату 17,0 с, що достовірно (р<0,01) вище за показники попередніх класів.

Кращі показники силових якостей у дівчат проявились у статичній силі, яка визначалась у вправі вису на зігнутих руках, і найбільший час на її виконання досягнуто в 3-4 класах (1=6,00; 5,37; р<0,001), порівняно з попередніми класами.

Вибухова та максимальна сила рівномірно підвищувалася в кожному класі, маючи достовірне збільшення показників відносно попередніх (р<0,05-0,01).

Поряд із цим у дівчат, на відміну від хлопців, у 3 (1=3,19; р<0,01) та 4 (1=2,61; р<0,05) класах, за рахунок використання спеціальних вправ статистично достовірно покращилися показники гнучкості.

Контрольні групи хлопців і дівчат за час дослідження протягом навчання в 1-4 класах не мали суттєвих зрушень кожного року в зазначених показниках.

Порівняння кінцевих результатів тестування рухових якостей (на початку досліджень вони не мали статистично достовірної різниці) контрольної (КГ) й експериментальної (ЕГ) групи мають суттєву різницю на користь дітей, котрі займалися за експериментальною програмою.

Так, у четвертому класі отримано статистично достовірно більш високі результати у хлопців експериментальної групи в загальній витривалості (1=3,85; р<0,001), спритності (1=2,15; р<0,05), статичній (1=5,27; р<0,001), вибуховій (1=2,84; р<0,01) та максимальній (1=2,31; р<0,05) силі (табл. 3).

Підсумкові результати тестування рухових якостей дівчат експериментальної групи також вищі за контрольну в показниках загальної витривалості (1=3,85; р<0,001), спритності (1=2,18; р<0,05) та показників різних видів сили - статичної (1=5,27; р<0,001), вибухової (1=2,84; р<0,01) та максимальної (1=2,31; р<0,05) (табл. 4). Водночас не отримано достовірної різниці в показниках гнучкості в хлопців і дівчат та швидкості в дівчат (р>0,05).

Показники рухових якостей хлопців 4 класів контрольної (п=40) та експериментальної груп (п=38)

Таблиця 3

Показники рухових якостей дівчат 4 класів контрольної (п=39)
та експериментальної (п=36) груп

Таблиця 4

Висновки. Туризм як засіб фізичного виховання створює найбільш сприятливі умови для оздоровлення дітей. У туристських походах отримують безпосереднє застосування вивчені на уроках фізкультури рухові дії (подолання перешкод, лазіння, ходьба, тощо).

В учнів початкових класів доцільно використовувати різні елементи міні -туризму, як у позаурочних заходах (походи вихідного дня, оздоровчі табори, тощо), так і під час занять фізичною культурою, оскільки більшість занять, що проводяться на відкритому повітрі, покращують оздоровчу функцію дітей.

Упровадження експериментальної методики із застосуванням елементів міні -туризму в учнів початкових класів дало змогу наприкінці дослідження отримати високі результати (р<0,05 --0,001) в більшості показників фізичних якостей як у хлопчиків, так і в дівчат, порівняно з їхніми однолітками з контрольної групи.

У перспективі подальших досліджень планується впровадити засоби оздоровчого туризму в процес фізичного виховання дітей різного шкільного віку.

Джерела та література

1. Васьков Ю. В. Система фізичного виховання. 1-4 класи / Ю. В. Васьков. - Х. : Вид-во «Ранок», 2009. - 224 с.

2. Власюк О. О. Научно-педагогические основы организации самостоятельных занятий физическими упражнениями детей младшего школьного возраста : автореф. дис. ... канд. наук по физ. воспитанию и спорту / О. О. Власюк. - Львов, 2006. - 20 с.

3. Гриньова Т. І. Визначення рівня фізичного здоров'я дітей 10-13 років, що займаються туризмом за авторською програмою «Туристське багатоборство» / Т. І. Гриньова, К. В. Мулик // Слобожанський науково-спортивний вісник : [нак.-теорет. журн.]. - Х. : ХДАФК, 2014. - № 1 (39). - С. 22-27.

4. Дубогай О. Д. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів : навч. посіб. / О. Д. Дубогай. - К. : Оріяни, 2001. - 152 с.

5. Круцевич Т. Ю. Управление физическим состоянием подростков в системе физического воспитания : автореф. дис ... д-ра. наук по физ. воспитанию и спорту : 24.00.02. / Т. Ю. Круцевич. - Киев, 2000. - 44 с.

6. Куц А. С. Организационно-методические основы физкультурно-оздоровительной работы со школьниками, проживающими в условиях повышенной радиоактивности : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / А. С. Куц. - Киев, 1997. - 38 с.

7. Москаленко Н. В. Физическое воспитание младших школьников / Н. В. Москаленко. - Днепропетровск : Инновация, 2007. - 252 с.

8. Цьось А. В. Розвиток фізичного виховання на території України з найдавніших часів до початку ХІХ ст. : автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02 / Цьось Анатолій Васильович ; Харк. держ. академія фізичної культури. - Х., 2005. - 40 с.

9. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Б. М. Шиян. - Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2002. - Ч.2. - 248 с.

Размещено на Allbest.ru