Гендерні відмінності ієрархічної структури ціннісних орієнтацій школярів різних вікових груп

Порівнявши вміння диференціювати цінності школярів, які займаються та не займаються спортом, можна стверджувати, що система диференціювання цінностей (тобто вибір головних та незначущих власних цінностей) сформована краще у спортсменів. Отже, вивчаючи ієрархічну систему ціннісних орієнтацій школярів, ми виявили особливості та відмінності у визначенні термінальних та інструментальних цінностей у юнаків і дівчат за віковою та статевою ознаками.

Питання про існування двох статей є фундаментальним. Перша категорія, в якій осмислює себе дитина - це статева диференціація. В свій час Л. Фейєрбах вказував, що усвідомлення індивідом себе як хлопчика чи дівчинки є неодмінною умовою успішного розвитку особистості. Він писав, що «особистість є ніщо без статевого розвитку» [12].

В даний час прийнято вважати, що весь комплекс статевих відмінностей (фізичних, психічних, соціальних) є продукт біосоціального процесу. Статева диференціація - функція не організму або середовища, а їх взаємодії і знаходить психологічний сенс для особистості лише тоді, коли вона включена у її діяльність. [1]. Вчені висловлюють думку , що сутність діяльністю підходу до проблеми статевої диференціації складається в тому, щоб визначити місце та роль діяльності у становленні психологічної статі [6]. Це може мати суттєвий вплив на формування мотиваційних пріоритетів школярів до занять фізичною культурою і спортом.

Тому, з метою виявлення впливу психологічної статі на ієрархією системи цінностей школярів, наступним етапом наукового експерименту було дослідження психологічного типу гендерної ідентичності респондентів (фемінінність, маскулінність, андрогінність) за допомогою тесту Сандри Бем. [3]. Запропонований опитувальник (BSR) - один з найбільш використовуваних у науці інструментів для вимірювання того, як людина оцінює себе з точки зору гендера. Маскулінність та фемінінність (від лат. masculinus - чоловічий та їешіпіпш - жіночий) нормативні уяви о соматичних психічних та поведінкових властивостей, які характерні для чоловіків та жінок (Психологічний словник, 1990). Після визначення психологічного типу тендерної ідентичності, наступним кроком дослідження було проведення кластерного аналізу параметру К тесту С. Бем. За результатами кластерного аналізу було отримано 3 кластери, які у повній мірі відображають значення досліджуваного параметру К.

Отже, до першого кластеру увійшли всі респонденти, андрогінного психотипу (К від - 0,40 до 0,50). Їх кількість склала 51,02% від загальної кількості респондентів. До другого кластеру увійшли респонденти, маскулінного психотипу (К< -1) та респонденти андрогінного з ознаками маскулінного психотипу (від -2 до - 0,50). Їх кількість склала 15,72% від загальної кількості респондентів. До третього кластеру увійшли респонденти фемінінного та андрогінного психотипу з ознаками фемінінного (від 0,60 до 2). Їх кількість склала 33,26% опитаних респондентів.

Таким чином, нами вперше була модифікована система оцінки за індексом 18 психотипу особистості за методикою С Бем.

Ієрархію термінальних та інструментальних цінностей респондентів з різними типами гендерної ідентичності представлено у таблицях N° 3, 4.

Юнаки андрогінного та фемінінного психологічного типу пріоритетними термінальними цінностями визначили: здоров'я, щасливе сімейне життя та вірних товаришів. У юнаків маскулінного психотипу дещо інша ієрархія цінностей: щасливе сімейне життя та друзі у них також в пріоритеті, але третю позицію за рейтингом займає цінність - «впевненість у собі». Привертає увагу місце за рейтингом індивідуальної цінності «самостійність як незалежність». Для фемінінних юнаків вона не стала значущою та зайняла останнє місце в ієрархії термінальних цінностей. Натомість, для маскулінних юнаків цінність «самостійність як незалежність» є важливою та займає середину ієрархічної системи їх цінностей. «Активне, діяльне життя» більш притаманне андрогінним та фемінінним юнакам. Для юнаків маскулінного психотипу - залишається на останніх рейтингових позиціях. «Цікава робота» для фемінінних юнаків зайняла останні місця за рейтингом. Натомість, для юнаків маскулінного психотипу дана цінність знаходиться в середині ієрархічної системи їх цінностей-цілей (5 місце).

Узагальнюючи термінальні цінності дівчат з проявом ознак з різної психологічної статі, ми не виявили між ними відмінностей високого ступеня. Але, звертає на себе увагу місце за рейтингом, яке посіла цінність «щасливе сімейне життя». Найголовнішою (1 місце) для себе визначили її тільки дівчата фемінінного психотипу. Маскулінними школярками пріоритет було віддано вірним товаришам.

Аналізуючи ієрархію інструментальних цінностей юнаків маскулінного психологічного типу, відмітимо, що її очолюють цінності міжособистого спілкування: «житєрадісність» та беспосередньо-емоційного світовідчуття: «чесність». Третю позицію зайняли «тверда воля» та «раціоналізм». «Відповідальність» (9 місце) відноситься до цінностей самоствердження, але більш значущою вона виявилася для юнаків андрогінного психотипу (2 місце). Стосовно особливостей інструментальних цінностей юнаків фемінінного психотипу встановлено, що вони більше поважають цінності міжособистістого спілкування - це «чесність» та «вихованість», а от цінність «тверда воля» (не відступати перед труднощами, вміння стояти на своєму) у них не визиває зацікавленості та займає 13 місце з ознакою несформованості чоловічого характеру. «Ефективність у справах» - за рейтингом на 10-му. Натомість, у юнаків з фемінінним психологічним статево- рольовим типом на 4-му рейтинговому місці.

Таблиця 3

Рейтинг термінальних ціннісних орієнтацій школярів з різними типами тендерної ідентичності

Узагальнюючи ціннісний ряд інструментальних цілей дівчат, встановлено, що для всіх дівчат головною за рейтингом цінністю стала «вихованість» (1 місце). Далі ієрархія ціннісного ряду має певні відмінності. Дівчата з маскулінними характеристиками ієрархію вибудовують із цінностей, які вважають для себе однаково значущими та необхідними: «широта поглядів», «чесність», «тверда воля », «відповідальність». Натомість, для дівчат з феінінним психотипом вищезазначені цінності не визивають певної зацікавленності та в ієрархії їх інструментальних цінностей не є пріоритетними: «тверда воля» займає 10 місце, «широта поглядів» - 13.

Аналіз різноманітних наукових позицій вказує на те, що останнім часом у науці прийнято чітко розмежовувати конституціональні та соціокультурні аспекти в розрізненні чоловічого та жіночого, пов'язуючи їх з поняттям статі. Щодо розмежування понять «стать» і «гендер», то варто зазначити, що перше поняття - це біологічна відмінність між чоловіком і жінкою, в той час коли гендер - це соціальна [7]. Гендер відрізняється від статі, оскільки представляє собою задані характеристики особистістої поведінки. компонентів та не є однорідним утворенням. Визнання за фемінінністю та маскулінністю, як особистісними характеристиками незалежності та можливості поєднання в одній людині, дозволило відійти від біологічного протиставлення чоловічого та жіночого та перейти до статево -рольових типів [ 1].

Таблиця 4

Рейтинг інструментальних ціннісних орієнтацій школярів з різними типами тендерної ідентичності

Спираючись на вищевказані доводи вчених, ми вирішили порівняти структуру ієрархії термінальних та інструментальних цінностей юнаків і дівчат одного полоролевого типу. Виявилося , що для маскулінних юнаків головною цінністю є «щасливе сімейне жття», натомість, для маскулінних дівчат - «хороші та вірні товариші». Друге місце дівчата віддають здоров'ю, юнаки - друзям. Відмінності високого ступеню прослідковуються у відношенні до активних цінностей-цілей. У маскулінних юнаків «активне, сповнене діяльності життя» займає середину ієрархічної структури і знаходится на 5-му місці, у дівчат посідає лише 12 позицію. «Впевненість у собі (свобода від внутрішніх протиріч)» також виявилася більш значущою для маскулінних юнаків ніж дівчат (3 місце на противагу 7 -му). Натомість, «свобода, як незалежність у поступках та діях» для маскулінних дівчат є пріоритетною (3 місце), для юнаків - незначущою (12 місце).

Фемінінні юнаки та фемінінні дівчата також були не одностайні у виборі пріоритетних цінностей-цілей. «Щасливе сімейне життя» для фемінінних дівчат є головною цінністю (1 місце), у юнаків - на 2-му місці. «Активне діяльне життя» більш значщим виявилося для юнаків (5 місце ) ніж для дівчат (9 місце). Для фемінінних юнаків «самостійність, як незалежність в судженнях про оцінки» не представляє цінності, та займає останнє місце у ієрархії термінальних цінностей, наомість фемінінні дівчата віддали їй 11 місце за рейтингом. У юнаків та дівчат, які віднесені до андрогінного психологічного типу, суттєвої різниці в ієрархії

цінностей-цілей нами не виявлено окрім відношення до цінностей:«кохання» та «краса (переживання прекрасного у природі та мистетстві)». Для дівчат вони виявилися більш значущими ніж для юнаків.

Дослідивши ієрархію інструментальних цінностей школярів, нами також було виявлено певні відмінності у виборі цінностей - засобів між юнаками та дівчатами одного статеворольового типу. Досягти поставлених життєвих цілей маскулінні дівчата планують завдяки відповідальності, твердої волі, широти поглядів, чесності та вихованості (всі перераховані якості стали пріоритетними та поділили між собою 1 місце). Юнаки маскулінного психотипу планують досягнення власних цілей завдяки зовсім іншим якостям. Це наступні цінності-засоби: «життєрадісність» (1 місце), «чесність» (2 місце) та «раціоналізм» (3 місце). Фемінінні юнаки на відміну від фемінінних дівчат виявилися більш старанні, чуйні, з високим ступенем самоконтролю та самодисципліни. Саме завдяки таким цінностям-засобам вони прагнуть досягти поставленої мети. Дівчата притаманні дещо інші цінності-засоби. Вони планують досягти поставлених цілей за рахунок працелюбності та продуктивності в роботі, за рахунок власного вміння прощати іншим їх помилки та омани. Результати нашого дослідження показали, що дівчата та юнаки андрогінного статеворольового типу в більшому ступеню відрізняються між собою у виборі цінностей-засобів. Так, андрогінна соціалізація дівчат пов'язана, перш за все, з вираженістю вихованості, освіченості, чуйності та широти поглядів. Тоді як для юнаків найбільше значення має ступінь виразності зовсім інших якостей. Завдяки самоконтролю, власній старанності вони бажають бути більш працездатними та ефективними у справах.

Узагальнюючи ієрархічну структуру термінальних та інструментальних цінностей школярів, встановлено, що юнаки та дівчата однакових статеворольових типів мають цілу низку значущих відмінностей у власних структурах ієрархічної системи ціннісних орієнтацій. Це надає нам можливість зробити припущення, про те, що біологічну та психологічну складові не можна розглядати окремо, вони є взаємообумовленими. Це надає нам право стверджувати про те, що взаємодія соціально-психологічних детермінант особистості з біологічними, формує гендерні характеристики юнаків та дівчат. У зв'язку з цим, ми можемо припустити, що разом з низкою факторів, які впливають на формування цінностей фізичної культури та мотивації до рухової активності, є також фактор тендерних характеристик особистості, тобто - статеворольовий тип.

Властивості особистості, які відображають стереотипи маскулінності - фемінінності (гендерні характеристики особистості), формуються в процесі соціалізації особистості. При формуванні гендерних характеристик особистості існує низка соціальних інститутів, таких як сім'я, дитячий садок, школа, ЗМІ, суспільство, що впливають на формування психологічних якостей особистості та є головними носіями і трансляторами гендерних стереотипів. І фізична культура, на наш погляд, безумовно, може бути одним із засобів гендерної соціалізації школярів. Так, за допомогою підбору засобів та методів фізкультурно - спортивної діяльності, орієнтації на види рухової активності, що подобаються, у юнаків та дівчат закріплюються моделі поведінки та особистісні якості, які формують гендер.. Ми повністю згодні з думкою вчених про те, що у процесі фізичного виховання та занять спортом необхідно враховувати в першу чергу, статевий диморфізм, який обумовлює використання адекватного фізичного навантаження дівчатам і юнакам. Тому ми схиляємося до думки науковців, які вважають, що стать - це біологічна даність, а гендер - конструкт культури, який дозволяє маркувати і регламентувати прояв певних біологічних даних людини в системі соціальних відносин [7].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, у результаті теоретичного аналізу соціологічної та психолого-педагогічної літератури, за результатами нашого дослідження у вивченні вікових та гендерних особливостей ієрархічної системи ціннісних орієнтацій школярів, визначено проблемне поле гендерних досліджень сфери ціннісних орієнтацій підлітків у фізичній культурі та спорту. Доведено, що у віковому аспекті між юнаками та дівчатами існують як спільні пріоритетні ціннісні орієнтації, так і досить суттєві розходження у виборі термінальних та інструментальних цінностей, що свідчить про вікову зміну пріоритетних якостей завдяки яким школярі досягають власної життєвої мети. Досліджено взаємозв'язок ієрархії термінальних та інструментальних цінностей з психологічною статтю школярів (фемінність, маскулінність і андрогінність). Виявлено не тільки одностайність при виборі термінальних та інструментальних цінностей юнаків та дівчат одного статеворольового типу, а і певні відмінності. Їх вибір власних пріоритетних цінностей є досить різним.

Таким чином, спираючись на результати нашого дослідження, ми вважаємо, що орієнтир тільки на біологічну стать не може надати повну інформацію щодо ієрархічних пріоритетів ціннісних орієнтацій школярів, як в соціокультурному аспекті, так і в сфері фізичної культури і спорту. Отримані результати надають нам право стверджувати про те, що задля формування певної стратегії залучення учнівської молоді до систематичних занять фізичною культурою, вивчаючи інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації у сфері фізичної культури, їх ставлення до рухової активності, не можна орієнтуватися тільки на один з показників біологічної чи психосоціальної системи, необхідно врахування не тільки фізіологічних, та морфо- функціональних особливостей школярів, але і весь комплекс біосоціальних ознак особистості, впроваджуючи гендерний підхід у процес шкільного фізичного виховання.

Наступним етапом нашого дослідження буде розробка моделі компонентів індивідуальної фізичної культури, підлітків з критеріями оцінки для різних вікових і статевих груп.

Джерела та література

1. Арканцева Т. А. Отношения родителей и детей в гендерном измерении. Учебное пособие. Москва : НОУ ВПО Московский психолого-социальный. институт, 2011 70 с.

2. Акусок А. М. Соціалізація особистості як психолого-педагогічна проблема. Соціальна педагогіка : теорія та практика. 2005. № 1. С. 23-25.

3. Бем С. Линзы гендера : Трансформация взглядов на проблему неравенства полов / Сандра Беем ; [пер. с англ.]. Москва : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. 336 с.].

4. . Кабиров Р. Ф. Формирование позитивного отношения студентов к физической культуре средствами ценностных ориентации: автореф. дис. . канд.пед. наук. Челябинск, 1996. 21 с.

5. Грошев И. В. Психофизиологические различия мужчин и женщин Москва : Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЕК», 2005. 464 с.

6. Дульмухаметова Гульнара Фаридовна. Педагогические условия половой дифференциации обучения младших школьников: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. Казань, 2011. 38 с.

7. Ильин Е. П. Пол и гендер. Санкт-Петербург : Питер, 2010. 686 с.

8. Круцевич Т. Ю. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді: навчальний посібник, гриф МОНУ. Київ : Олімпійська література. 2011. 224 с.

9. Круцевич Т. Ю., Марченко О. Ю. Проблемы гендерного подхода в физическом воспитании Materialete Congresului §timfific International «Sport. Olimpismsm. Sanatate Volumul». Chi§ina, Republica Moldova, 8 octobrie 2016. С. 233-240.

10. Марченко О. Ю. Особливості тендерної ідентичності у школярів різного віку. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: науковий журнал. 2014. № 1. с. 37-41.

11. Сухарев А. Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. Москва : Медицина, 1991. 270 с.

12. Фейербах Л. История философии. В 3-х томах. Т.З. М., 1967. 156 с.

13. Abraham W. T., Gramer R. E., Fernandes A. M., Mahler E. Infidelity, race and gender. Ап evolutionary on asymmetries in subjective distress to violations - of - trust [Infidelity, race and gender. Ап evolutionary on asymmetries in subjective distress to violations - of - trust]. Current Psychology. winter, 2001-2002 Vol. 20, №4. P. 337-348.

14. Gonsoulin M. Women's Rights and Women's Rites. Religion at the Historical Root of Gender Stratification [Women's Rights and Women's Rites. Religion at the Historical Root of Gender Stratification]. Electronic jornal of Sociology. 2005, P 329-334.

15. Pawlowski C. S., Ergler C., Tj0rnh0 j-Thomsen T., Schipperijn J. et al. 'Like a soccer camp for boys'. A qualitative exploration of gendered activity patterns in children's self-organized play during school recess. European Physical Education Review. August 2015, Vol. 21. P. 275-291.

16. Slingerland M., Haerens L., Cardon G., Borghouts L. Slingerland M. Differences in perceived competence and physical activity levels during single-gender modified basketball game play in middle school physical education. European Physical Education Review. February 2014, Vol. 20. P. 20-35.

References

1. Arkantseva T. A. (2011). Otnosheniya roditeley i detey v gendernom izmerenii [Gender Dimension of Parent- Child Relations]. Uchebnoeposobie. M.: NOU VPO Moskovskiy psihologo-sotsialnyiy institut, 70.

2. Akusok A. M. Sotsializatsiya osobistosti yak psihologo-pedagogichna problema (2005). [Socialization of personality as a psychological and pedagogical problem]. Sotsialna pedagogika: teoriya tapraktika, no. 1, 23-25.

3. Bem S. (2004). Linzy gendera: Transformatsiya vzglyadov na problemu neravenstva polov [Transformation of views on the problem of gender inequality]. «Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya» (ROSSPEN), M. - 336.

4. Kabirov R. F. (1996). Formirovanie pozitivnogo otnosheniya studentov k fizicheskoy kulture sredstvami tsennostnyih orientatsii. [Formation of a positive attitude of students to physical culture by means of value orientations]. Avtoref.dis.kand.ped. nauk. - Chelyabinsk, 21.

5. Groshev I. V. (2005). Psihofiziologicheskie razlichiya muzhchin i zhenschin [Psychophysiological differences between men and women]. Izdatelstvo Moskovskogo psihologo-sotsialnogo instituta, M.,Voronezh: NPO «MODEK», 464.

6. Dulmuhametova G. F. (2011). Pedagogicheskie usloviya polovoy differentsiatsii obucheniya mladshih shkolnikov [Pedagogical conditions of sexual differentiation of younger pupils education]. Avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk, Kazan, 38.

7. Ilin E. P. (2010). Pol i gender [Gender and Gender]. SPB, P., 686.

8. Krutsevich T.Yu. (2011). Kontrol u fizychnomu vyhovanni ditey, pidlitkiv i molodi [The control in the physical

education of children, adolescents and youth]. NavchalniyposIbnik, MON. K., Olimpiyska literatura, 224.

9. Krutsevich T.Yu. (2016). Problemy gendernogo podhoda v fizicheskom vospitanii [Problems of gender approach in physical education] Materialete Congresului §tiinfific International «SPORT. OLIMPISMSM. SANATATE vOlUMUL» Chi§ina, Republica Moldova, 5-8 octobrie, 23-240.

10. Marchenko O. Yu. (2014). Osoblivosti gendernoyi identichnosti u shkolyariv riznogo viku [The features of gender identity among schoolchildren of all ages] Pedagogika, psyhologiya ta medyko-biologichni problemy fizychnogo vyhovannya i sportu: naukovyi zhurnal, no1, 37-41.

11. Suharev A. G. (1991). Zdorove i fizicheskoe vospitanie detey i podrostkov [Health and physical education of children and adolescents]. M., Meditsina, 270.

12. Feyerbah L. (1967). Istoriya filosofii [History of philosophy]. V 3-h tomah.- T.Z. M.,156.

13. Abraham W. T., Gramer R. E., Fernandes A. M., Mahler E. Infidelity, race and gender. An evolutionary on asymmetries in subjective distress to violations - of - trust [Infidelity, race and gender. An evolutionary on asymmetries in subjective distress to violations - of - trust]. Current Psychology. winter, 2001-2002 Vol. 20, №4. P. 337-348.

14. Gonsoulin M. Women's Rights and Women's Rites. Religion at the Historical Root of Gender Stratification [Women's Rights and Women's Rites. Religion at the Historical Root of Gender Stratification]. Electronic jornal of Sociology. 2005, P 329-334.

15. Pawlowski C. S., Ergler C., Tj0rnh0 j-Thomsen T., Schipperijn J. et al. 'Like a soccer camp for boys'. A qualitative exploration of gendered activity patterns in children's self-organized play during school recess. European Physical Education Review. August 2015, Vol. 21. P. 275-291.

16. Slingerland M., Haerens L., Cardon G., Borghouts L. Slingerland M. Differences in perceived competence and physical activity levels during single-gender modified basketball game play in middle school physical education. European Physical Education Review. February 2014, Vol. 20. P. 20-35.

Размещено на Allbest.ru