Формування правової компетентності учнів початкової школи на засадах інтегративного підходу

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Формування правової компетентності учнів початкової школи на засадах інтегративного підходу

О.О. Попадич, О. О. Popadych

Ужгород, Україна Uzhgorod, Ukraine

Анотація

Висвітлено результати аналізу навчальних програм, підручників, опитування учителів, які показують, що для успішної соціальної адаптації школяреві важливо постійно оновлювати свої знання, зокрема правознавчі. Правова компетентність визначається організацією знань, когнітивних умінь, навичок, потреб, мотивації, цінностей, які забезпечують ефективність правової поведінки учнів. Однак, в © О.О. Попадич, 2019 процесі вивчення більшості предметів у початковій школі компетентнісний підхід практично не реалізується. Розкрито зміст формування правової компетентності учнів початкової школи як цілеспрямований, організований і керований учителем пізнавальний процес розв'язання учнями правових ситуацій. Уточнено, що правова компетенція є комплексним утворенням - сукупністю суспільно визнаних норм (знань, умінь, навичок, ціннісних відношень, мотивів і якостей), що визначають правову діяльність. Зміст правової компетентності молодших школярів під час вивчення предметів може бути розкритий лише у процесі правової діяльності. Висвітлено, що провідним компонентом системи розвитку правової компетентності є механізм оцінки її ефективності. Для вимірювання рівнів розвитку окремих компонентів правової компетентності визначено критерії, на основі яких розроблено характеристики рівнів. Такими критеріями є відповідні компетенції, якими визначаються компоненти правової компетентності молодшого школяра.

Виявлено особливості формування правової компетентності учнів початкової школи, зокрема: визначення ролі правової підготовки учнів початкової школи; вибір змісту правових знань у всіх навчальних предметах; побудова інтегративних блоків правових знань для учнів початкової школи; доповнення інтегрованих блоків матеріалами правового змісту з урахуванням вікових можливостей молодших школярів; розподіл змісту сформованих блоків навчального матеріалу між навчальними предметами та винесення у позаурочну діяльність; підготовка вчителя до формування правової компетентності молодших школярів.

Ключові слова правова компетентність, учні, молодші школярі, початкова школа, вчитель початкових класів, інтегративний підхід, формування.

Summary

FORMATION OF LEGAL COMPETENCE OF JUNIOUR STUDENTS ON THE BASIS OF INTEGRATIVE APPROACH

The obtained results of the analysis of curricula, textbooks, teacher surveys have shown that for successful social adaptation it is important for students to constantly update their knowledge, particularly in law. Legal competence is determined by the organization of knowledge, cognitive skills, needs, motivations and values that ensure the effectiveness of students' legal behavior. However, in the studying process of the majority of subjects in elementary school, the competency approach is hardly implemented. The content of formation of junior students' legal competence as a purposeful, organized and teacher-led cognitive process of solving legal problems by students has been revealed. It has been clarified that legal competence is a complex entity which is defined as a set of socially recognized norms (such as knowledge, skills, values, motives and qualities) that determine legal activity. The content of the legal competence of junior students in the studing process can only be disclosed in terms of legal activity. It has been revealed that the mechanism of effectiveness evaluation is a leading component of the legal competence development system. In order to measure the levels of the development of legal competence fixed components, certain criteria have been defined. On the basis of these criteria the characteristics of each level have been presented. Such criteria are the competencies that determine the components of junior students' legal competence.

The peculiarities of junior students' legal competence formation have been revealed, in particular: determination of the role of junior students' legal training; choice of content of legal knowledge in all academic subjects; forming of integrative blocks of legal knowledge for junior students; supplementing the integrated blocks with legal content materials taking into account the age peculiarities of junior students; distribution of the content of formed blocks of educational material between subjects and taking to extra-curricular activities; teachers' training in juniour students' legal competence formation.

Keywords: legal competence, students, junior students, elementary school, elementary school teacher, integrative approach, formation.

1. Постановка проблеми

Уведення в педагогічну практику компетентнішого підходу - одна з особливостей розвитку освіти в сучасному світі. Знаннєва парадигма навчання переходить у компетентнісну. Компетентнісний підхід - основна мета реформування освіти у європейських країнах і провідна конструктивна ідея сталої освіти.

Основним завданням шкільної освіти є засвоєння випускниками певного обсягу предметних знань. Утім нинішні інформаційне суспільство, стрімкий розвиток науки й дедалі більший потік інформації зумовлюють втрату актуальності й новизни традиційних знань. Тож із метою належного соціального адаптування школяра початкової школи необхідно постійно поновлювати їх. Для цього учень має володіти правовою компетентністю, яка полягає в особливій побудові знань, когнітивних умінь, навичок, мотивації, потреб, цінностей тощо задля забезпечення ефективності правової діяльності.

Однак відповідно до результатів дослідження, упродовж освоєння предметів у початковій школі компетентнісний підхід реалізують недостатньо. Основні ж поняття, як-от «компетенція» й «компетентність» зазвичай не диференціюють і зрідка впроваджують на практиці. Відтак правову компетентність не вважають результатом навчальних здобутків школярів, а педагоги не готові практично вирішувати проблему.

Чітке визначення основних засад, мети правової освіти в початковій школі неможливе без дослідження змісту, внутрішньої побудови правової компетентності, її значення в ієрархічній системі інших основних освітніх компетентностей. Завдяки вирішенню зазначених проблем вдасться розробити нові технологічні підходи й механізми реформування шкільної правової освіти, послуговуючись компетентнісним підходом.

Аналіз основних досліджень і публікацій. У науково-педагогічній літературі досліджувалися такі напрями як діяльнісний аспект розвитку правової компетентності (М. Галатюк), теоретичні основи компетентнісного підходу до навчання (Л. Овсієнко), розвиток компетентнісного підходу в освіті України (С. Фурдуй), методологічні основи компетентнісного підходу як орієнтиру модернізації сучасної освіти (С.Паламар), його можливості у контексті філософії освіти (О. Красільнікова), обґрунтування сутності компетентнісного підходу в освіті у працях українських і зарубіжних учених (Я. Логвінова), формування інтегральної компетентності майбутнього вчителя (І. Іваницький), проектно-творчої компетентності майбутніх учителів (А. Нікуліна), формування професійної компетентності майбутніх учителів шляхом підвищення їх практичної підготовки (Н. Стеценко), а також розглядаються звязки Stem - освіти та професійної компетентності вчителя (Н. Гончарова, Л. Бажан) та ін. Предметом досліджень є також питання правової освіти майбутнього педагога (Л. Висоцька, І. Запорожан, Л. Мацук, Т. Мироненко, В. Пономарьова та ін.), формуванню правової культури (М. Подберезський, В. Сальніков, Н. Ткачова, І. Дарманська та ін.). Водночас, проблема правової компетентності учнів початкової школи та готовності вчителя до її формування залишилися поза увагою дослідників.

Мета статті: теоретично обґрунтувати доцільність формування та виявити особливості правової компетентності учнів початкової школи.

2. Виклад основного матеріалу

Показано, що компетентнісний підхід - один із основних чинників, що забезпечують модернізацію сучасної освіти, поряд з іншими інноваційними й традиційними підходами сприяє визначенню змісту української школи на етапі її інтеграції в міжнародний освітній простір. Однак погляди щодо актуальності й можливості втілення компетентнісного підходу в процес навчання аж ніяк не однозначні. Ідеться передусім саме про ключові поняття «компетенція» й «компетентність».

У низці праць розглядаються різноманітні аспекти проблеми, зокрема «презентованість використання поняття «компетентнісний підхід» у нормативно-правових і концептуальних документах, у наукових розвідках вітчизняних і зарубіжних педагогів свідчить, що цей підхід стає реалією сучасної освіти та здійснюється в навчально-виховному процесі, оскільки вирішення завдань сучасної школи потребує істотного посилення самостійної й продуктивної діяльності тих, хто навчається, розвитку їхніх особистісних якостей і творчих здібностей» [12, с.485].

Досліджено процес формування правової компетентності учнів початкової школи. Зазначено, що такий процес є цілеспрямованим, організованим і перебуває під пильним контролем учителя; це пізнавальний процес складання і вирішення школярами правових ситуацій, задач згідно зі системою конкретних норм.

Для розкриття походження, побудови й сутності правової компетентності як інтегральної категорії досліджено відповідну їй правову компетенцію як безособову інтегральну дидактичну категорію - нормативний прообраз правової компетентності й невід'ємний елемент її походження. Послуговуючись визначенням правового функціонування як часово-просторової моделі наукового пізнання, було виокремлено дві рівні моделі - емпіричну і теоретичну, а також встановлено основні компетенції, як-от: ціннісно-мотиваційна, предметно-змістова, методологічна, організаційна, інформаційна, практична, комунікативна, творча, що разом утворюють єдину інтегральну категорію найвищого ієрархічного щабля - правову компетенцію.

Правова компетенція - це комплексне утворення або, інакше кажучи, сукупність встановлених суспільством норм (знань, умінь, навичок, мотивів та якостей) для визначення правової діяльності.

Досліджуючи психолого-педагогічні видання, бачимо, що погляди щодо змісту та структури правової компетентності неоднозначні. Переважно її трактують як інтегративну рису особистості, яка поєднує теоретичну й практичну готовність школярів до втілення індивідуальної пізнавальної діяльності. Це провідна компетентність, в основу якої покладено особистісно-усвідомлений досвід вдалого впровадження правової діяльності. Освоєння правової компетентності полягає в наявності у школярів відповідно організованих знань, декларативного (наукові теорії, поняття, факти, закономірності тощо) та процедурного змісту (знання методів, положень і прийомів пізнання), що дає змогу застосовувати їх у процесі вирішення творчих пізнавальних проблем.

Розкриття змісту правової компетентності учнів початкової школи у процесі вивчення предметів можливе тільки під час правової діяльності, навіть у контексті суб'єктно-об'єктного взаємозв'язку.

Розглядаючи компетентнісний підхід як методологічний орієнтир модернізації сучасної освіти, С. Паламар стверджує, що «цілі формування в учнів ключових компетентностей полягають у тому, щоб: навчити вчитися, тобто навчити розв'язувати проблеми у сфері навчальної діяльності; навчити пояснювати сутність феномена людини, взаємозв'язки людини і природи; навчити орієнтуватись у ключових проблемах сучасного життя - екологічних, політичних, міжкультурної взаємодії й інших; навчити орієнтуватись у світі духовних цінностей, різних культур, що відображають світогляд; навчити розв'язувати проблеми, пов'язані з реалізацією певних соціальних ролей тощо» [10, с.272]. Таким чином, «компетентнісний підхід є методологічним підґрунтям нової парадигми, що формується в системі вищої освіти України та світу. Це система принципів, технологій, методів, прийомів, засобів, форм навчання, виховання і розвитку майбутнього фахівця, спрямована на вироблення в нього ключових і предметних компетентностей та гарантує високий рівень і результативність у професійній і суспільній діяльності» [9, с.86].

Сутність правової компетентності полягає в тому, що це єдине системне утворення, предмет, засіб і продукт правової діяльності, що відтворює інтегральну готовність учнів початкової школи ставити й виконувати навчально-пізнавальні завдання, тобто формувати певні предметні й методологічні знання, досвід, ціннісні орієнтири, пізнавальні вміння й навички, евристичні методи вирішення проблем тощо.

Важлива складова системи розвитку правової компетентності - процедура оцінення її ефективності. Аби визначити рівні розвитку певних складових правової компетентності, ми визначили критерії, на основі яких розробили типові ознаки рівнів (еталонів) розвитку. Ідеться про відповідні компетенції, завдяки яким визначають складові правової компетентності.

Особливість правової компетентності - ієрархічна побудова, тож процедура встановлення рівня розвитку такої компетентності, на основі результатів вимірювання рівнів розвитку її окремих складових, має передбачати ієрархічні відношення між ними. Аби вирішити цю проблему, ми використали метод аналізу ієрархій, внаслідок чого одержали формулу для визначення рівня розвитку правової компетентності за рівнями розвитку компонентів, враховуючи значення кожного з них.

Навчальний матеріал та його зміст - ще не предмет для вивчення й засвоєння. Предметом вивчення будь-який зміст стає тоді, коли його подано як пізнавальне завдання, що координує й заохочує. Тож важливий засіб розвитку правової компетентності полягає у проблемно-змістовому забезпеченні правової діяльності. Поняття «проблемно-змістове забезпечення» наголошує на способі подання змісту навчальних дисциплін завдяки навчальним проблемам, формалізованим у вигляді навчально- пізнавальних завдань і задач. Назва «правова» задача акцентує на подвійному (дуалістичному) змісті такого поняття. Така задача навчальна, тобто виконання її вимоги - то не прямий продукт діяльності, на відміну від пізнавальної задачі для науковця. Прямий продукт навчання - це засвоєння способу розв'язання задачі. Водночас задача в певному сенсі пізнавальна, тобто одержаний результат, що відповідає її вимозі, становить пізнавальне значення для учня початкової школи, інакше кажучи, школяр одержує нові знання.

Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми полягає у формуванні гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності, яка розглядається як професійна властивість, що орієнтована, звернена до учня і реалізується через взаємодію вчителя і школяра. Ці принципи можуть бути реалізовані лише за умови ефективного формування комунікативної, професійної компетентності вчителя [11]. Зокрема, професійна компетентність вчителя у системі навчання STEM є якістю особистості, яка характеризує рівень його інтеграції у інноваційне науково-технічне середовище; передбачає певний відхід від традиційного процесу формування вузького спеціаліста та визначається необхідністю розвитку багатопрофільного фахівця [4].

Правову діяльність у початковій школі вчитель організовує, поєднуючи чотири види навчального впливу: перспективний і оперативний, прямий і опосередкований, залежно від рівня правової компетентності учня й рівня проблемності навчально-пізнавального завдання. Різні види правової діяльності характерні своєю перевагою в розвитку окремих складових правової компетентності. Правова діяльність - результат педагогічного проектування, тож із технологічного боку є потреба у виокремленні й класифікації основних її видів.

Виявлено такі особливості формування правової компетентності учнів початкової школи:

- визначення ролі правової підготовки учнів початкової школи;

- вибір змісту правових знань у всіх навчальних предметах;

- побудова інтегративних блоків правових знань для учнів початкової школи;

- доповнення інтегрованих блоків матеріалами правового змісту з урахуванням вікових можливостей молодших школярів;

- розподіл змісту сформованих блоків навчального матеріалу між навчальними предметами та винесення у позаурочну діяльність;

- підготовка вчителя до формування правової компетентності молодших школярів.

Висновки

правовий компетентність навчання школяр

Виявлено, що правова компетентність визначається організацією знань, когнітивних умінь, навичок, потреб, мотивації, цінностей, які забезпечують ефективність правової поведінки учнів, однак у процесі вивчення більшості предметів у початковій школі компетентнісний підхід практично не реалізується. Розкрито зміст формування правової компетентності учнів початкової школи як цілеспрямований, організований і керований учителем пізнавальний процес розв'язання учнями правових ситуацій. Уточнено, що правова компетенція є комплексним утворенням - сукупністю суспільно визнаних норм (знань, умінь, навичок, ціннісних відношень, мотивів і якостей), що визначають правову діяльність. Висвітлено, що провідним компонентом системи розвитку правової компетентності є механізм оцінки її ефективності. Для вимірювання рівнів розвитку окремих компонентів правової компетентності визначено критерії, на основі яких розроблено характеристики рівнів. Такими критеріями є відповідні компетенції, якими визначаються компоненти правової компетентності молодшого школяра. Виявлено особливості формування правової компетентності учнів початкової школи, зокрема: визначення ролі правової підготовки учнів початкової школи; вибір змісту правових знань у всіх навчальних предметах; побудова інтегративних блоків правових знань для учнів початкової школи; доповнення інтегрованих блоків матеріалами правового змісту з урахуванням вікових можливостей молодших школярів; розподіл змісту сформованих блоків навчального матеріалу між навчальними предметами та винесення у позаурочну діяльність; підготовка вчителя до формування правової компетентності молодших школярів.

До подальших напрямів дослідження відносимо аналіз можливостей формування правової компетентності учнів початкової школи в умовах Stem - освіти.

Список використаних джерел

1. Бажан Л. В. Stem-освіта - продовження компетентнісного підходу. Актуальні питання сучасної інформатики. 2017. № 5.С. 67-69.

2. Галатюк М. Ю. Діяльнісний аспект розвитку правової компетентності. Нова педагогічна думка. Рівне, 2011. № 4 (68). С. 64-68.

3. Галатюк М. Ю. Проблема пріоритетності методів навчання в контексті розвитку правової компетентності з предметів. Вісник Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького. Серія: педагоггічні науки. Черкаси, 2012. № 13 (226). С.20-25.

4. Гончарова Н. О. Stem - освіта: професійна компетентність вчителя. Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 28 травня 2016 р., м. Запоріжжя.

5. Іваницький І. Формування інтегральної компетентності майбутнього вчителя фізики на засадах акмеологічного, контекстного та компетентністного підходів. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. 2017. Вип. 23. С. 129-132.

6. Красільнікова О. Компетентнісний підхід як основа філософії освіти. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету: наук. журн. Київ, 2018. № 1 (117. ) C. 147-156.

7. Логвінова Я. Обґрунтування сутності компетентнішого підходу в освіті у працях українських і зарубіжних учених. Порівняльно-педагогічні студії. 2011. №3-4. С. 48-55.

8. Нікуліна А. В. формування проектно-творчої компетентності майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки. Дис. ... канд.. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Харків, 2016. 284 с.

9. Овсієнко Л. Компетентнісний підхід до навчання: теоретичний аналіз. Педагогічний процес: теорія і практика. 2017. Вип. 2. С. 82-87.

10. Паламар С. Компетентнісний підхід як методологічний орієнтир модернізації сучасної освіти. Освітологічний дискурс. 2018. № 1-2. С. 267-278.

11. Стеценко Н. Формування професійної компетентності майбутніх учителів шляхом підвищення їх практичної підготовки.

12. Фурдуй С. Б. Компетентнісний підхід у вищій школі в україні:розробка та впровадження ідей при підготовці фахівців соціономічної сфери. Молодий вчений. 2017. № 3. С. 485-489.

Размещено на Allbest.ru