Підготовка майбутніх учителів математики початкової школи до використання інтегрованих форм організації навчального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів математики початкової школи до використання інтегрованих форм організації навчального процесу

Ірина Лесів

факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Демченко Ю.М.

Ключові слова: учитель математики, інтегроване навчання, готовність, урок.

У Концепції Нової української школи та у Державному стандарті початкової освіти визначені основні пріоритети реформування освітньої галузі. Одним із цих напрямів є підготовка кваліфікованих учителів початкової школи, які здатні забезпечувати гармонійний розвиток дитини, формувати ключові і предметні компетенції молодших школярів, та тим самим закладати міцний фундамент для їх подальшого навчання, розвитку й виховання. вчитель інтегрований навчання

У Законі України "Про освіту", Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ ст., визначено чітку спрямованість системи освіти на її гуманізацію, одним із засобів здійснення якої є індивідуалізація навчального процесу. У базовому навчальному плані початкової школи у процесі вивчення матеріалу молодшими школярами освітньої галузі "Математика", яка входить до інваріантної складової, цей напрямок повинен бути також повною мірою врахований. На рівні вимог сучасної математичної освіти, що пов'язано з унікальністю матеріалу математики початкової школи, учитель повинен створити умови для засвоєння матеріалу кожним учнем, який постійно використовується у повсякденній життєдіяльності людини.

В умовах реформування початкової освіти велику увагу присвячено інтегрованому навчанню молодших школярів. Процес інтеграції України в світовий освітній простір спричинив зміни у підготовці фахівців різних галузей, у тому числі і вчителів початкової школи.

Інтеграція навчальних дисциплін в єдине ціле сприяє цілісному сприйманню учнем оточуючого світу, формуванню його творчого мислення та емоційному розвитку. Тобто інтеграція навчального процесу передбачає застосування механізмів створення освітньо-розвивального середовища.

Важлива роль у цьому процесі належить готовності (підготовці) майбутніх учителів початкових класів до реалізації інтегрованого навчання, а саме на уроках математики, що зумовлено низкою чинників. Отже, використання інтегрованого навчання у навчально-виховному процесі початкової школи, знімає проблему інтелектуального навантаження молодших школярів, сприяє цілісному розумінню світу учнями початкової школи, сприяє розвитку логічності й гнучкості мислення особистості, стимулює інформаційне та емоційне сприймання школярами навчального матеріалу, стимулює розвиток пізнавальних та творчих здібностей, розв'язує протиріччя між дошкільною та початковою освітою. Вирішення зазначеної проблеми певним чином заповнює дидактико-методичні "прогалини" щодо сформованості у майбутніх учителів початкових класів готовності до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу на уроках математики. Це прослідковується в наукових джерелах Н. Бібік, О. Глузман, П. Гусак, О. Савченко, Л. Хомич та інші.

Аналіз наукової літератури щодо різних аспектів готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації інтегрованого навчання свідчить що основними джерелами осмислення означеної проблеми є:

- обґрунтування теоретичних засад професійної підготовки майбутніх вчителів (О. Абдулліна, С. Архангельський, О. Дубасенюк, І. Зязюн, В. Кан-Калік, Н. Кузьміна, М. Лещенко, Н. Ничкало, Л. Пуховська, С. Сисоєва, В. Сластьонін та інші;

- зміст та методи дидактичної підготовки майбутніх педагогів розкриваються у роботах В. Бондаря, П. Гусака, Т. Ільїної, В. Ільченко, М. Левіної, І. Лернера, І. Огородникова, О. Олексюка, В. Онищука, В. Паламарчук, І. Підласого, О. Савченко, М. Скаткіна та інших дидактів;

- висвітлення основ педагогічної інтеграції у працях В. Безрукова, Т. Дмитренко, В. Доманського, І. Климова, І. Колєснікова, М. Прокоф'єва, І. Ревенко та інші);

- розроблення інтегрованого змісту професійної педагогічної освіти та шляхів його засвоєння (С. Гончаренко, В. Горшкова, Ю. Колєсніченко, Ю. Сьомін, Ю. Тюнніков та інші);

- застосування інтегрованих форм організації навчання в основній школі розглянуто у наукових працях таких дослідників (М. Безрук, Т. Браже, Г. Ібрагімов, Ю. Колягін, В. Максимова, Н. Таланчук, В. Яковлева) та в початковій школі (О. Алексенко, Т. Башиста, Н. Бібік, Н. Груздева, О. Іонова, В. Ільченко, О. Савченко, Н. Світловська, С. Шпілєва, С. Якименко).

Спеціальна підготовка майбутніх учителів з математики розглядалася Г. Бевзом, М. Богдановичем, М. Бурдою, М. Жалдаком, М. Ігнатенком, Н. Істоміною, Ю. Колягіним, М. Метельським, З. Слепкань, А. Столяром, І. Тесленком, Л. Фрідманом, М. Шкілем, П. Ерднієвим та іншими.

Водночас у педагогічній науці процес готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтегрованого навчання на уроках математики у навчальному процесі не став предметом спеціального дослідження.

Основним завданням вчителя на нинішньому етапі є забезпечення виходу учня на рівень базової освіти, розвиток його пізнавальної й творчої активності, формування предметних і самоосвітніх компетентностей.

Формування компетентної особистості є цілеспрямованим процесом. У молодшому шкільному віці пізнавальні можливості дітей цього віку обмежені. З огляду на це надзвичайно цінним і продуктивним є впровадження інтегрованих днів та уроків. Особливо актуальним є інтегрування різнопредметних знань, оскільки молодшим школярам властиве нерозчленоване сприйняття об'єктів навколишнього світу без усвідомлення їх істотних ознак. Системний аналіз складових цілого, порівняння з іншим викликає труднощі. Існують й інші об'єктивні причини та передумови. По-перше, це недостатня підготовленістю вчителя математики початкових класів до здійснення професійної діяльності інтегрованого характеру та відсутністю необхідного для цього науково-методичного забезпечення. По-друге, уникнути перевантаження дітей, скоротити кількість годин протягом тижня, вивільнити їх для предметів розвивально-виховного циклу.

Головним завданням сучасної української школи є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку. Українському суспільству потрібні сучасно освічені, моральні, дійові люди, що здатні самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, бути мобільними, динамічними, конструктивними спеціалістами. Такі вимоги посилюють акцент на проблемі професійної готовності до педагогічної діяльності. Професійна готовність учителя має важливе значення, оскільки зумовлює стійку здатність діяти у педагогічній ситуації відповідно до моральних та професійних принципів, самостійно розв'язувати навчально-виховні задачі, творчо втілювати професійні знання та вміння. Особливої уваги заслуговує вчитель математики початкових класів, оскільки вік учнів 1-4-х класів є періодом формування специфічних якостей особистості, пов'язаних з розумовим розвитком. "Фундамент, який закладається в початковій школі, дає або не дає можливості оволодівати новими знаннями на наступних ступенях освіти" [6]. Тому, проблема формування готовності майбутніх вчителів математики початкових класів до використання інтегрованих форм організації навчального процесу актуальна. Дослідженню ступеня розробленості та суті даного поняття і присвячена дана стаття.

З урахуванням сучасних досліджень педагогічної теорії та практики (Є. Богданов, П. Гальперін, М. Дяченко, Л. Кандибович, Н. Кузьміна, В. Сластьонін) [2] підготовку студентів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі розглянуто як процес навчання, що забезпечує готовність майбутніх учителів до діяльності інтегрованого характеру в межах їхньої професійної компетенції.

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до проведення інтегрованих уроків є процесом навчання у закладах вищої освіти, що забезпечує їх готовність до такого виду діяльності.

Готовність визначається як інтегрована характеристика результату підготовки майбутніх учителів і передбачає сформованість таких структурних складників, як:

- мотиваційно-ціннісна готовність - відображає ціннісні орієнтації, потреби, інтереси, мотиви, цілі, переконання, що забезпечують усвідомлення й позитивне ставлення майбутнього вчителя до формування в учнів цілісних уявлень про навколишній світ, активність і зацікавленість студента в оволодінні теорією та практикою застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі;

- науково-теоретична готовність - передбачає опанування студентами системи психолого- педагогічних, предметно-методичних знань та уявлень про сучасні інтеграційні тенденції й процеси в початковій освіті, про загальнонауковий аспект понять "інтеграція", "педагогічна інтеграція", "інтегровані організаційні форми", про алгоритми інтеграції змісту початкової освіти й форми його засвоєння; про базові поняття та надпредметні (ключові), міжпредметні, предметні компетентності, що забезпечує початкова освіта; про види інтегрованих форм організації навчання молодших школярів, способи їх упровадження, функції й результати навчання на інтегрованій основі;

- практична готовність - полягає в оволодінні сукупністю вмінь, спрямованих на успішне використання інтегрованих форм організації навчання, а саме: гностично-діагностичних (уміння аналізувати й добирати навчальний матеріал шкільних предметів для з'ясування узагальнених "наскрізних" понять і компетентностей, що формуються в початковій школі; виявляти й установлювати чітку ієрархію внутрішньо-предметних, міжпредметних і поза-предметних зв'язків), змістовно-конструювальних (уміння утворювати й удосконалювати погоджену взаємодію між навчальними темами і дисциплінами початкової школи, розробляти навчальні завдання інтегрованого характеру, обирати доцільні інтегровані форми організації навчання, проектувати та реалізовувати алгоритми їх використання), оцінно-прогностичних (уміння правильно оцінювати й передбачати результати застосування інтегрованих форм організації навчання) [3].

- особистісна готовність - забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження.

Ми вважаємо, що готовність доцільно розглядати як складне багаторівневе утворення, усталену структуру якостей та здібностей особистості, що реалізуються в діяльності. Вона є змінною характеристикою, що залежить від віку, досвіду, індивідуальних властивостей особистості.

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з метою з'ясування стану дослідження проблеми готовності вчителя початкових класів до інтегрованого навчання на уроках математики, можна зробити висновок, що:

1. Готовність є цілісним стійким утворенням і має низку позитивних якостей: ґрунтується на досвіді, вільно актуалізується; стійка, не потребує постійно нового формування у зв'язку зі змінами в педагогічній ситуації; динамічна, легко піддається розвитку та може досягати більш високих рівнів.

2. У теоретично-експериментальних дослідженнях не вироблено єдиного загальноприйнятого тлумачення поняття "готовність учителя", воно розглядається як "властивість особистості", "структурне утворення", "інтегративна якість", "психічний стан", "здатність", "якісна характеристика", "система" та ін.

3. Готовність майбутнього вчителя початкових класів це інтегрована якість особистості з позитивною мотивацією, із стійкими моральними цінностями та міцними знаннями й уміннями, що дає можливість творчо підходити до вирішення професійних завдань та критично оцінювати власні дії.

На нашу думку, готовність учителя математики початкових класів - це цілісне інтегральне утворення, фундаментальна умова, що синтезує особливу психологічну та предметну підготовку, системність специфічних знань, сформованість особистісних якостей, навички творчо розв'язувати педагогічні та математичні завдання, прагнення до самовдосконалення, ознайомлення із сучасними світовими вимогами.

З метою формування у студентів готовності до проведення інтегрованого навчання у початковій школі у зміст лекційних курсів педагогічного і методичного спрямування необхідно включати відомості щодо сучасних суспільних вимог до початкової освіти, особливостей Нової української школи, сучасних вітчизняних та зарубіжних концепцій інтегрованого навчання у початковій школі. [6]

Вивченню характеру залежностей між процесом навчання студентів і станом готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі присвячено дисертаційне дослідження Н. Сінопальникової, яка вважає, що успіх у розв'язанні окресленого завдання значною мірою залежить від знань викладача про наявний рівень сформованої готовності в студентів. Дослідниця визначає означений феномен як освітнього процесу, що забезпечує готовність майбутніх учителів до діяльності інтегрованого характеру (здійснення внутрішньопредметної й міжпредметної інтеграції у процесі викладання основних шкільних дисциплін) [5].

Проаналізувавши наукову літературу в галузі дидактики (Є. Голант, В. Гузєєв, Б. Єсіпов, І. Лернер, М. Скаткін, М. Сорокін, Т. Хлєбнікова) [1] ми зробили висновок, що інтегровані форми організації навчання - це чітка організацію навчальної діяльності учнів із засвоєння інтегрованого змісту освіти. Інтегрований зміст освіти є результатом оптимізації зв'язків і системного поєднання декількох навчальних тем або предметів, що сприяє цілісному сприйняттю й засвоєнню школярами навчальної інформації.

До інтегрованих форм організації навчання в початковій школі належать:

- інтегрований урок (виклад навчальних тем, близьких за змістом, логічно взаємопов'язаних, об'єднаних провідною ідею, реалізація якої забезпечує цілісність заняття, підвищення його пізнавальної цінності);

- інтегровані дні (проведення протягом навчального дня серії уроків, що підпорядковуються спільним навчально-пізнавальним цілям і завданням);

- проектна робота (групове та індивідуальне розв'язання учнями комплексних педагогічних завдань, що передбачає застосування сукупних знань і вмінь із різних шкільних дисциплін).

Звичайно, предметна система не порушує логіки кожної конкретної науки і забезпечує певну систему знань. Але вона не формує в учнів інтегрального образу світу. На нашу думку, в системі класно-урочного навчання оптимальними шляхами вирішення даної проблеми є інтегровані уроки, інтегровані курси та інтегративні дні.

Інтегровані уроки - це уроки, які об'єднують блоки знань із різних навчальних предметів, що за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягати цілісності знань. Метою навчальних занять, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду певного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.

Інтегровані курси здійснюються за вище згаданими спеціально інтегрованими програмами. Сутність інтегрованих курсів полягає в тому, що вони дають змогу учням отримати спочатку загальне, цілісне уявлення про певну галузь знань, а потім її конкретизувати, поглиблювати.

Інтегративні дні - це дні, в які зміст навчальних предметів найповніше інтегрується за змістом і дидактичною метою. Прикладом такої інтеграції є підпорядкування навчальних предметів певного дня одній із тем, як-от: "Золотокоса осінь", "Мова моя колискова", "Традиції мого народу" тощо.

Здійснюючи навчально-виховний процес, необхідно використовувати не лише традиційну методику чи перевірені практикою здобутки, а й шукати нові підходи до розв'язання завдань, поставлених сьогоденням. Нині особливо гостро постає проблема пошуку внутрішніх резервів підвищення результативності навчання.

Пошуки шляхів удосконалення системи освіти в початковій школі спонукає до відродження такого методичного явища як інтеграція навчання, яке поступово переходить сьогодні з дискусії в практику.

Ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Її освоєння дає можливість формувати в учнів якісно нові знання.

Актуальність такої ідеї в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже нині є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння.

В Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд з принципами гуманізації та демократизації.

На нашу думку, мета інтеграції навчання: дати учневі цілісне уявлення про світ; навчити сприймати життєві явища в їхньому глибинному взаємозв'язку, розуміти логіку розвитку процесів, пов'язаних з існуванням людського суспільства.

Особливо актуальними є справи інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об'єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного.

Проте питання, що таке інтегрований урок, залишається суперечливим, проблема впровадження інтегрованих занять в початковій школі мало досліджена, принцип інтеграції недостатньо відображений у чинних підручниках, учителі, не маючи чіткої системи методичних рекомендацій, вимушені розв'язувати вказані проблеми на емпіричному рівні.

Враховуючи те, що учень початкових класів не може довго сприймати одноманітної інформації, поєднання на уроці двох-трьох навчальних предметів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності дітей, стимулює інтерес до навчання, показує взаємозв'язок навчальних дисциплін, зв'язок з життям.

З усіх інноваційних технологій саме за цією є можливість широкого впровадження у початковій ланці освіти, оскільки вчителі початкових класів є багато-предметниками і їм під силу цю технологію втілити у реальність. Та і підстави сподіватись добрих результатів інтеграційного підходу до навчання вагомі. Тому дана проблема потребує глибшого вивчення, опанування теоретичних основ інтегрованого підходу до навчання.

Бібліографія

1. Гузеев В.В. Теория и практика интегральной образовательной технологии / В.В. Гузеев. - М. : Народное образование, 2001. - 224 с.

2. Дьяченко М.И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович. - Минск: Изд-во Белорус. ун-та. 1976. - 176 с.; Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки / В.А. Сластенин. - М. : Просвещение, 1976. - 160 с.

3. Іонова О. М., Сінопальнікова Н.М. Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі / Іонова О.М., Сінопальнікова Н.М. // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Педагогіка і психологія". Педагогічні науки. 2013. № 2 (6) - С. 35-39

4. Лернер И.Я. Процес обучения и его закономерности / И.Я. Лернер. - М. : Знание, 1980. - 96 с.

5. Сінопальникова Н.М. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі : автореф. дис канд. пед. наук. Харків, 2010. 20 с.

6. ШакотькоВ. В. Методика використання ПСТ у початковій школі : навч.метод. посіб. / В.В. Шакотько. - К. : ТОВ Редакція "Комп'ютер", 2008. - 128 с.

7. Шанскова Т. І. Сучасні пріоритети професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення інтегрованих уроків // Всеукраїнський науково-практичний журнал "Директор школи, ліцею, гімназії. Спеціальний тематичний випуск "Вища освіта України в контексті інтеграції до світового освітнього простору". К., 2019. № 6. Кн. 2 Т. 4 (82). С. 504 - 514

Размещено на Allbest.ru