Вивчення впливу сільського коефіцієнта на прогностичну валідність конкурсного бала студентів-першокурсників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення впливу сільського коефіцієнта на прогностичну валідність конкурсного бала студентів-першокурсників

О.Ф. Шевчук

Анотація

Постановка проблеми. Впровадження в Україні загальнонаціональної системи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) кардинально змінило підходи до проведення підсумкової атестації випускників загальноосвітніх закладів, що своєю чергою трансформувало і правила прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладів. Система ЗНО на державному рівні постійно вдосконалюється з метою проведення якісного, незалежного заміру знань з обраних випускниками дисциплін та розрахунку на їхній основі єдиного неупередженого конкурсного бала, який дозволяє відбирати саме тих студентів, що здатні краще навчатись на відповідній спеціальності.

Така об'єктивна модель конкурсного відбору реалізується шляхом визначення відповідного профільного предмету та введенням вагових коефіцієнтів дисциплін ЗНО для певного фахового напрямку. Оцінку адекватності застосованої моделі конкурсного відбору досліджують за показником прогностичної валідності конкурсного бала. А саме за допомогою коефіцієнта кореляції між показником, за яким здійснюється конкурсний відбір, та результатами успішності студента впродовж першого року навчання. Отже, оцінюючи показник прогностичної валідності, можна досліджувати вплив результатів ЗНО з окремих предметів або відповідних їм вагових коефіцієнтів на успішність, та на їх основі будувати оптимальні моделі конкурсного відбору.

Враховуючи те, що конкурсний бал абітурієнтів у 2017 році обчислювався за новою методикою, яка включає додаткові коригувальні коефіцієнти: регіональний (РК), галузевий (ГК), сільський (СК) та першочерговий (ПК), актуальним є дослідження їх впливу на прогностичну валідність конкурсного відбору. Об'єктом такого дослідження у даній статті будуть результати успішності студентів першокурсників галузі знань 07 «Управління та адміністрування» з вищої математики. Вибір саме цієї дисципліни зумовлюється декількома факторами. По-перше, вища математика є основою для вивчення низки дисциплін економіко-математичного циклу і лише вона одна з цієї групи вивчається на І курсі. По-друге, серед усіх дисциплін, що викладаються на І курсі успішність з вищої математики найбільше корелює із знаннями з елементарної математики, яка є профільним предметом для даної галузі знань і вносить найбільший внесок у структуру конкурсного бала абітурієнта. По-третє, на вивчення вищої математики навчальними планами передбачено найбільшу кількість годин (7 кредитів) з дисциплін І курсу, а отже вона є найважчою в опануванні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення показника прогностичної валідності конкурсного відбору привертало увагу дослідників з моменту впровадження системи ЗНО [1, 2] і дотепер [3, 4]. Саме завдячуючи цим результатам, з кожним роком система конкурсного відбору абітурієнтів удосконалюється і трансформується в бік найоптимальнішої. Треба зазначити, що ВНЗ мають можливість самостійно впливати на такий процес трансформації, встановлюючи відповідні значення вагових коефіцієнтів дисциплін ЗНО та визначаючи для них мінімально необхідну кількість балів для участі у конкурсі. Отже, статистичне вивчення впливу значень відповідних коефіцієнтів на прогностичну валідність конкурсного бала є актуальним завданням, яке досліджується у ряді робіт, наприклад, [2, 4].

У цьому контексті окремо треба відзначити результати досить фундаментального дослідження по якості конкурсного відбору студентів вищих навчальних закладів за результатами ЗНО упродовж 2008-2015 років, що висвітлені у науково-практичному виданні [1]. Обробка та оцінка великого масиву даних успішності студентів різних вузів та різних фахових спрямувань, дозволило авторам зробити висновок про загальну високу >0,5 прогностичну валідність ЗНО, хоча для галузі знань 07 «Управління та адміністрування» значення коефіцієнта кореляції з окремих категорій знаходиться лише в межах 0,41 - 0,54, що на нашу думку є не зовсім позитивним результатом і потребує подальшого вивчення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для проведення статистичного дослідження нами сформована вибірка загального конкурсного бала студентів першокурсників галузі знань 07 «Управління та адміністрування». Обсяг групи учасників спостереження складає 100 осіб.

Джерелом отриманих даних є інформаційна система "Конкурс" ГО "Центру освітньої політики" Міністерства освіти і науки України [5], якою конкурсний бал абітурієнтів у 2017 році обчислювався за новою методикою, що включає додаткові коефіцієнти: регіональний (РК), галузевий (ГК), сільський (СК) та першочерговий (ПК). Формула розрахунку конкурсного бала з відповідними ваговими коефіцієнтами для абітурієнтів галузі знань 07 «Управління та адміністрування» має вигляд:

КБ = (0,45 * П1 + 0,25 * П2 + 0,2 * П3 + 0,1 * А) * РК * СК * ПК, (1)

де П1 - бал ЗНО з математики (профільний предмет); П2 - бал ЗНО з української мови та літератури; П3 - бал ЗНО з історії України або географії; А - середній бал документа про освіту.

Відзначимо, що для галузі знань 07 «Управління та адміністрування», відповідно до правил прийому, у формулі (1) не враховуються додаткові бали за підготовчі курси, а також галузевий коефіцієнт.

Прогностичну валідність конкурсного бала, як було аргументовано у вступі, будемо досліджувати на рейтинговий бал поточної успішності студентів з вищої математики у І семестрі. Оскільки, навчальними планами для даної галузі знань не передбачено підсумкового контролю у вигляді заліку або екзамену, то максимально можливими є 35 балів поточного контролю. З них 10 балів нараховується за присутність на лекційних та практичних заняттях, 10 балів за написання 3-х поточних контрольних робіт, 5 балів за виконання індивідуального розрахунково-графічного завдання та 10 балів за підсумковий колоквіум.

На рис. 1 наведено кореляційне поле залежності рейтингового бала студента з вищої математики від його конкурсного бала та розраховані відповідні показники кореляції. Насамперед, привертає увагу на себе факт досить високого значення показника прогностичної валідності конкурсного бала, який дорівнює R = 0,739. А це, можливо, свідчить на користь обраної системи оцінювання знань студентів з вищої математики.

Аналіз наведених даних показав, що коригування конкурсного бала, в межах даної вибірки, проводилось лише за двома коефіцієнтами: сільським (СК) та регіональним (РК), але лише СК може мати вплив, хоч і незначний (його значення складає лише 1,02), на прогностичну валідність конкурсного бала, бо РК застосований у межах всієї вибірки, що лише призводить до пропорційного збільшення конкурсного бала всіх абітурієнтів.

Для дослідження наявності впливу СК на прогностичну валідність конкурсного бала, його значення нами було вилучено з формули розрахунку (1) та проведено повторний кореляційний аналіз (рис. 2).

Рис. 1 Кореляційне поле залежності бала з вищої математики від конкурсного бала студента

Як і очікувалось, незважаючи на те, що майже у половини студентів відбулось корегування конкурсного бала (46 студентів мають сільську приписку), кореляційне рівняння та коефіцієнт кореляції практично не змінились. Цікавою є тенденція незначного зменшення значення R при усуненні впливу СК. Це вказує на те, що введений у 2017 році сільський коефіцієнт навіть дещо збільшив прогностичну валідність конкурсного бала студентів галузі знань 07 «Управління та адміністрування».

Рис. 2. Кореляційне поле залежності бала з вищої математики від конкурсного бала без врахування сільського коефіцієнту

Такий факт може свідчити про кращий і можливо не розкритий під час проведення ЗНО потенціал та більшу мотивацію до навчання студентів саме із сільською припискою. Для підтвердження зробленого припущення, досліджувана нами вибірка студентів була поділена на дві групи за регіональною ознакою: з сільською та міською припискою (рис. 3 та рис. 4). Проведений кореляційний аналіз цих груп підтвердив зроблене припущення і показав відносно кращі результати навчання та значно більшу прогностичну валідність вибірки студентів саме із сільською припискою (табл.1).

Наші дослідження показали, що під час навчання студентів можуть виникати аномальні рівні в оцінюванні їхніх знань, викликані, наприклад, тривалою хворобою або іншими факторами.

Таблиця 1. Показники кореляції конкурсного бала з балом поточного контролю успішності з вищої математики студентів галузі знань 07 «Управління та адміністрування»

Такі аномальні значення в оцінюванні можна виявляти, контролюючи виконання правила «трьох сигм» для нормованих відхилень, що виникають між конкурсним балом та балом поточного контролю з вищої математики. Зазначимо, що дана оцінка виявилась можливою лише після підтвердження гіпотези про їх нормальність розподілу.

Як виявилось, для даної вибірки правило «трьох сигм» не виконується лише для одного значення, що вказано стрілкою на рис. 1 та рис. 2. Це значення відповідає результату успішності студента, який, у зв'язку з тривалою хворобою, пропустив 90% навчальних занять та фактично не приймав участь у поточному контролі. Після його вилучення нами були проведено повторні розрахунки показників кореляції конкурсного бала (табл. 1). Дані наведені у табл. 1, показують, що вилучення лише одного аномального рівня, збільшує значення показника прогностичної валідністі конкурсного бала на 5% ^ = 0,776). При цьому кореляційне рівняння та значення середнього бала з вищої математики майже не змінилося.

Рис. 3. Кореляційне поле залежності бала з вищої математики від конкурсного бала студента із сільською припискою

Отже, перевірка на наявність таких аномальних рівнів оцінювання та подальше їх виключення із досліджуваної вибірки є необхідним етапом під час статистичного вивчення прогностичної валідності результатів ЗНО.

Відзначимо також, що розраховані в межах даної вибірки показники прогностичної валідності конкурсного відбору (табл. 1) мають досить високі значення, у порівнянні із значеннями наведеними у літературі [1-3]. Настільки висока узгодженість між результатами оцінювання, на нашу думку, може викликатися наступними факторами:

Рис. 4. Кореляційне поле залежності бала з вищої математики від конкурсного бала студента із міською припискою

1) Кореляційний зв'язок вивчається між конкурсним балом і балом успішності тільки однієї дисципліни (вищої математики), вивчення якої безпосередньо залежить від результатів ЗНО з математики, що є профільним предметом даної галузі знань і вносить найвагоміший внесок при розрахунку конкурсного бала.

2) У статистичному дослідженні розглядається прогностична валідність результатів ЗНО на бали лише поточного контролю з вищої математики у І семестрі, а не на підсумковий результат успішності після проведення іспиту. У такому випадку (після проведення іспиту) треба очікувати зменшення прогностичної валідності. Оскільки бал оцінювання тих студентів, що не були допущені до іспиту, а отже не приймали участі у підсумковому контролі, значною мірою буде відрізнятися від іншої групи студентів. А, як було показано вище, навіть один аномальний рівень, що виникає під час оцінювання, суттєво впливає на досліджуваний коефіцієнт кореляції.

Дослідження та перевірка наведених вище гіпотез буде здійснюватися у наших наступних роботах.

Проведені статистичні дослідження показують, що коефіцієнт кореляції конкурсного бала із результатом поточної успішності з вищої математики студентів галузі знань 07 «Управління та адміністрування», практично не залежить від введеного у 2017 році сільського коефіцієнта. Досить незначна, але, як показано, позитивна зміна показника прогностичної валідності та кращі показники успішності здобувачів вищої освіти із сільською припискою підтверджують доцільність застосування даного СК під час розрахунку конкурсного бала абітурієнта.

Значення показника прогностичної валідності, як виявилося у процесі дослідження, є досить чутливим до наявності аномальних рівнів оцінювання знань студентів. Тому, перед проведенням даного типу досліджень, рекомендовано тестувати вибірку на наявність аномальних значень з подальшим їх вилученням із розгляду. Це дозволить значно підвищити “чистоту" статистичного експерименту та відповідність розрахованих характеристик.

конкурсний бал сільський абітурієнт

Список використаних джерел

1. Дослідження якості конкурсного відбору студентів вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання: аналітичні матеріали / За редакцією В.В. Ковтунця і С.А. Ракова. - К.: Нора-Друк, 2015. - 160 с.

2. Головенкін В.П. Щодо якості підготовки абітурієнтів та зовнішнього незалежного оцінювання

3. Моцний Ф.В. Статистичне порівняння результатів ЗНО з оцінками студентів-першокурсників / Ф.В. Моцний, М.Є. Сіницький // Порівняльні статистичні дослідження розвитку соціально-економічних систем: Матеріали XV міжнародної науково-практичної конференції з нагоди дня працівників статистики. - К.: "Інформаційно-аналітичне агентство", 2017. - С. 279-282.

4. Котвіцька А.А. Вивчення впливу вагових коефіцієнтів на прогностичну валідність конкурсного бала вступників галузі знань «Охорона здоров'я» / А.А. Котвіцька, Н.В. Живора, С.В. Погорєлов, І.В. Красовський, О.О. Віслоус // Фармацевтичний часопис. - 2017. - № 4. - С. 129-135.

5. Інформаційна система “Конкурс": [Веб-сайт]. - Електронні дані. - Київ : VSTUP.INFO, Міністерство освіти і науки України, ГО “Центр освітньої політики", 2008-2017.

6. Шевчук О.Ф. Наскрізний електронний посібник фахового спрямування: переваги та особливості / О.Ф. Шевчук // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Випуск 48 / редкол. - Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017. - С. 192-194.

Размещено на Allbest.ru