Проблема оцінювання професійної успішності викладача вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМА ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

викладач успішність професійний оцінювання

І.В. Сингаївська

У статті всебічно проаналізовано проблему оцінювання професійної успішності викладача вищого навчального закладу. Виокремлено різні підходи до оцінювання викладацької праці: особистіший, акмеологічний, професіографічний, соціально-психологічний, інтегративний. Виділено об'єктивне оцінювання (зовнішнє, соціальне) та суб'єктивне (внутрішнє, індивідуальне, особистісне). Розглянуто такі критерії оцінювання професійної успішності: особистісні стратегії успішності; система компетенцій; психологічні та ціннісні особливості особистості викладача; професійні ролі, статуси, стилі; ефективність професійних та міжо - собистісних комунікацій; професійна «Я-концепція»; професійний розвиток і самоактуалізація із задіянням професійних ресурсів та потенціалу особистості. Указано на потребу урахування співвідношення експертної (зовнішньої) оцінки та самооцінки викладача.

Ключові слова: професійна успішність, оцінювання професійної успішності, інтегративний підхід, рефлексивність, компетенції.

Syngaivska I. V. The Issue of Higher Educational Institution Teacher Professional Successfulness Assessment. The article under consideration offers a comprehensive analysis of the issue of higher educational institution teacher professional successfulness assessment. Thus it singles out different approaches to a teacher activity assessment such as personal approach, acmeological approach, job specification approach, social and psychological approach and integrative approach. The objective grade (external, social) and subjective grade (internal, individual, personal) have been outlined in course of research. The article considers such criteria of professional successfulness assessment: successfulness personal strategies; system of competences; teacher personality psychological and axiological peculiarities; professional roles, status, styles; the effectiveness of professional and interpersonal communications; professional self-conception; professional development and self-actualization involving professional resources and personal potential. The reviewed article stresses upon the necessity of expert (external) assessment and teacher's self-assessment correlation consideration.

Key words: professional successfulness, professional successfulness assessment, integrative approach, reflexivity, competences.

Сингаевская И. В. Проблема оценки профессиональной успешности преподавателя высшего учебного заведения. В статье всесторонне проанализирована проблема оценки профессиональной успешности преподавателя высшего учебного заведения. Отмечены различные подходы к оценке преподавательского труда: личностный, акмеологический, профессиографический, социально-психологический, интегративный. Выделена объективная оценка (внешняя, социальная) и субъективная (внутренняя, индивидуальная, личностная). Рассмотрены такие критерии оценки профессиональной успешности: личностные стратегии успешности; система компетенций; психологические и ценностные особенности личности преподавателя; профессиональные роли, статусы, стили; эффективность профессиональных и межличностных коммуникаций; профессиональная «Я-концепция»; профессиональное развитие и самоактуализация с задействованием профессиональных ресурсов и потенциала личности. Указано на необходимость учета соотношения экспертной (внешней) оценки и самооценки преподавателя.

Ключевые слова: профессиональная успешность, оценка профессиональной успешности, интегративный подход, рефлексивность, компетенции.

Постановка наукової проблеми та її значення. Професійна діяльність викладача вищого навчального закладу вимагає системного інтегративного аналізу для врахування всіх видів робіт, психологічних особливостей та умов їх виконання, а також індивідуальної специфіки й особистіших якостей викладача. Таке цілісне бачення діяльнішої та осо- бистісної сутності викладацької роботи дасть змогу вибудувати систему оцінок її результатів, що, зі свого боку, дасть змогу об'єктивно оцінити професійну успішність викладача.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Сучасна вітчизняна та зарубіжна психологічна наука й практика оперують значним діагностичним інструментарієм для оцінювання якості викладацької діяльності (І. Дєжина, С. Дружилов, І. Ісаєв, Є. Крігер, А. Маркова, М. Розенбаум, Т. Траверсе, В. Шадриков, Ю. Швалб [7; 9; 10; 11; 13; 14; 19; 21; 23] та ін.). Утім відчувається брак системних досліджень щодо оцінювання професійної успішності; не повною мірою визначено змістовні й організаційні рамки оцінювання; недостатньо досліджено систему прогностичних оцінок успішності викладача вищого навчального закладу.

Є певні суперечності між державними стандартами й науково обґрунтованими методами оцінювання професійної діяльності викладача; між об'єктивними соціальними передумовами й неготовністю ВНЗ до формування системних моделей оцінювання професійної діяльності викладачів; між необхідністю використання інтегративного підходу в дослідженні професійної успішності та недостатньою розробленістю теоретичних і методологічних основ створення системи оцінювання професійної успішності викладача.

Така неоднозначність досліджуваної проблематики зумовила мету дослідження - теоретичний аналіз проблеми оцінювання професійної успішності викладача вищого навчального закладу.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У психології професійної діяльності наявні різні підходи до оцінювання викладацької праці: особистісний, акмеологічний, професіографічний, соціально-психологічний тощо. Існує потреба систематизації цих підходів задля вироблення інтегрованого показника професійної успішності. Зважаючи на багатоплановість професійної діяльності викладача, інтегративний підхід уможливлює здійснення комплексного аналізу й оцінювання: видів діяльності (педагогічна, наукова, організаційна тощо) та їх взаємовпливів у процесі формування професійної успішності; форм і способів взаємодій (особистісних, професійних, соціальних), що впливають на формування професійної успішності; психологічних умов для професійної самореалізації особистості викладача, розвитку його професійного, особистісного, комунікативного потенціалу; індивідуальних, соціальних, організаційних ресурсів, які забезпечують розвиток професійної успішності; соціально-психологічних моделей професійної успішності викладача вищого навчального закладу тощо.

Одним із необхідних критеріїв для оцінювання професійної успішності викладача є системність. Разом із критерієм прогностичності він стає дієвим теоретико-методологічним засобом наукового дослідження. З огляду на складність науково-педагогічної діяльності, доцільно виокремити критерії, які дають змогу виявити сутнісний характер оцінюваних явищ. Це інтегральні (об'єктивний і суб'єктивний) критерії та, відповідно, оцінка. Об'єктивну оцінку розглядаємо як зовнішню (соціальну), а суб'єктивну - як внутрішню (індивідуальну, особистісну). Так, Є. Климов визначає успішність як ознаку професійної діяльності, що включає зовнішню оцінку результату, досягнутого в ході професійної діяльності, й оцінку задоволеності фахівця своєю професійною діяльністю [12, с. 267].

Зовнішня оцінка викладацької діяльності ґрунтується на продуктивності, стабільності, взаєморозумінні з колегами, ініціативності, ефективності, результативності. Внутрішня ж оцінка визначається особистішим розумінням кінцевого результату праці та вимірюється рівнем задоволеності працею, хоч іноді й матеріальною винагородою (елемент зовнішньої оцінки).

Розглядаючи успішність як провідний критерій оцінювання професійної діяльності, М. Амінов виділяє індивідуальну й соціальну успішність [1]. Індивідуальну (ресурсну) успішність визначаємо особистішими досягненнями, соціальну - досягненнями однієї людини відносно досягнень інших індивідумів (конкурентоспроможність). При цьому психологічні ресурси (мотивація, воля, емоції тощо) використовують як засоби підвищення конкурентоздатності, досягнення індивідуальної й соціальної успішності.

Зовнішню оцінку (здійснюється суспільством, державою, професійною спільнотою, колегами, студентами) професійної успішності спрямовано на виявлення позитивних результатів діяльності; її якісних показників (згідно з професійними вимогами); ефективності професійних взаємодій; ознак професійного розвитку (науковий ступінь, вчене звання, посада); суспільного значення досягнутих педагогічних і наукових результатів викладача тощо.

Оцінка результатів професійної діяльності значно відрізнятиметься під час реалізації адаптивної чи творчої стратегії. Дослідники [15; 18] наголошують переважання об'єктивних засад професійного розвитку в межах адаптивної стратегії. Провідні в цій стратегії соціальні умови та вимоги до професійної успішності, що певним чином обмежує професійний розвиток. Досягнення високого рівня професійної успішності можливе завдяки творчій стратегії, застосування якої спирається на особистіші ресурси, здібності та можливості.

На оцінку професійної успішності істотно впливають психологічні характеристики особистості викладача. Особистіша відповідальність, змотивованість на професійний успіх, задоволеність працею, сприятливі умови для саморозвитку часто виявляються ключовими детермінантами успішності. До того ж показник психологічної стабільності переважає над показником матеріальної стабільності.

Оцінювання професійної успішності викладача може ускладнюватися з огляду на співвідношення результативності педагогічної й наукової діяльності. Успішний педагог не тотожний успішному науковцеві. Такої думки дотримується низка відчизняних і зарубіжних дослідників [2; 5; 6; 9; 20; 22]. Взаємозв'язок професійних ролей (колега, наставник, куратор, фасилітатор, дослідник, організатор, методист, технолог, модератор, мотиватор) перетворюється на складну багатофункціональну систему викладацької діяльності.

На оцінку професійної успішності також суттєво впливає професійний стиль, що безпосередньо залежить від рівня професійної й психологічної культури викладача та втілюється в професійній поведінці викладача.

Важко оцінити ціннісний складник професійної успішності. Пси- хологи-акмеологи (зокрема А. Деркач і О. Селезньова) наголошують, що в результаті особистісно-професійного розвитку відбувається розширення суб'єктного простору особистості, її професійне й моральне збагачення; змінюється система потреб, актуалізуються мотивація досягнення, формуються акмеологічні інваріанти професіоналізму (антиципація, саморегуляція, образна сфера, здатність приймати рішення тощо); розкривається особистісний потенціал, формується продуктивна професійна «Я-кон- цепція»; підвищується психологічна готовність до діяльності в різних, у тому числі складних, ситуаціях [8]. Виміряти так звану «акмеологічну компетентність» викладача кількісними методами навряд чи вдасться. Більш доцільним видається пошук змістовних критеріїв оцінки, що відображатимуть ціннісне наповнення професійної успішності викладача.

Змістовні критерії оцінювання професійної успішності викладача:

- мотиваційний, що уможливлює оцінку сформованості особистісно- професійної позиції викладача (соціальна значущість і цінність досягнутих результатів, ставлення до професії як до простору й способу творчої самореалізації тощо);

- технологічний, або інструментально-операційний, що дає змогу оцінювати сформованість професійних якостей і їх дієве застосування (володіння технологіями й алгоритмами розв'язання професійних завдань, сформованість акмеологічних інваріантів професіоналізму, комунікативної культури, психологічної компетентності тощо);

- перцептивно-регулятивний - оцінювання рівня збалансованості міжособистісних стосунків, професійного стилю, рівня емпатії тощо;

- аналітико-прогностичний, що сприяє оцінці особистішого та професійного самовдосконалення, рівня рефлексивної, аутопсихологічної компетентності, спроможності до цілепокладання, самооцінки тощо [3; 4; 5; 8; 17; 24 та ін.].

Ще одним складним для оцінювання показником професійної успішності викладача є його рефлексивність як складник професійного й особистісного самовдосконалення та самоактуалізації. Варто враховувати поєднання рефлексивної компетентності з рефлексивною культурою та саморефлексією викладача. Важливо розглядати й ресурсний потенціал, хоч доцільно розділити поняття ресурсу й потенціалу задля подальшого виявлення їх значення в структурі професійної успішності.

Інноваційність також можна вважати критерієм оцінювання професійної успішності, а інноваційний потенціал - певною інтегративною ознакою, що розкриває сутність творчих та інструментальних властивостей особистості. Ще більш генералізованим чинником і водночас критерієм професійної успішності слугує професійна «Я-концепція» як інтеграція особистіших та професійних якостей викладача [16].

Аналіз вищезазначених критеріїв має також ураховувати співвідношення експертної (зовнішньої) оцінки й самооцінки викладача. Для досягнення максимальної ефективності та об'єктивності процедури оцінювання психологи використовують численний методичний інструментарій, у тому числі, опитувальники, тести, оцінні шкали, психологічні інтерв'ю тощо.

Для ефективної організації процесу оцінювання професійної успішності важливо узагальнити всі розглянуті складові частини для формування певної оцінної структури (табл. 1).

Таблиця 1