Ризики професійного здоров’я вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

РИЗИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ'Я ВЧИТЕЛЯ

ризик професійний здоров'я вчитель

Т.М. Дзюба

У статті розглянуто результати емпіричного дослідження ризиків професійного здоров'я вчителя. Відмічено, що негативні емоції педагога прямо й опосередковано впливають на емоційні стани учнів, гальмують розвиток їхньої креативності, зумовлюють незворотні деформації школяра. Детально наведено методику, котра дає можливість дослідити основні фактори негативного впливу на професійне здоров'я вчителя за такими параметрами: організація професійного середовища, інформація та комунікації у педагогічній діяльності, професійна самоактуалізація. Результати аналізу факторів негативного впливу на професійне здоров'я вчителя дали змогу ідентифікувати такі групи ризиків професійного здоров'я вчителя, як «руйнівні комунікації», «дестабілізаційна організація професійної діяльності», «деструкції професійного самоствердження» та «демотиватори продуктивної праці». Визначено зміст, особливості та наслідки негативного впливу компонентів кожної з визначених груп ризиків на професійне здоров'я вчителя. Показано, що існує негативна кореляція між групами ризиків «руйнівні комунікації», «дестабілізаційна організація професійної діяльності» і «демотиватори продуктивної праці». Зроблено висновок, що розуміння ризиків професійного здоров'я задає модус поведінки вчителя у ставленні до власного професійного здоров'я і є невід'ємним складником образу «Я-професіонал», його змісту та професійного самоствердження.

Ключові слова: професійне здоров'я, ризики професійного здоров'я, руйнівні комунікації, дестабілізаційна організація професійної діяльності, деструкції професійного самоствердження, демотиватори продуктивності праці.

Dziuba T. M. Risks of Teacher's Professional Health. The article reviews the results of an empirical study of professional health risks for the teacher. It was noted that the teacher's negative emotions affect the emotional state of students directly and indirectly, inhibit the development of student's creativity, cause irreversible deformation to the growing personality. It reviews the technique, which makes it possible to investigate the main factors of adverse effect on the teacher's professional health for the following parameters: organization of professional environment, information and communication in the structure of professional organizations, professional self-actualization. The results of the analysis of risks to teacher's professional health allowed to identify such groups of risks to teacher's professional health as “destructive communication”, “destabilizing organization of professional activities ”, “destructions of professional self-affirmation” and “demotivators of work productivity”. The content, characteristics and consequences of the negative impact of the components in each of the identified risk groups on teacher's professional health have been defined. It is shown that there is a negative correlation between risk groups of “destructive communication» and «destabilizing organization of professional activities ”.

Key words: professional health, professional health risks, destructive communication, destabilizing organization of professional activities, destruction of professional self-affirmation, demotivators of work productivity.

Дзюба Т. М. Риски профессионального здоровья учителя. В статье рассмотрены результаты эмпирического исследования рисков профессионального здоровья учителя. Отмечено, что негативные эмоции педагога прямо и косвенно влияют на эмоциональные состояния учащихся, тормозят развитие у них креативности, обусловливают необратимые деформации подрастающей личности. Подробно представлена методика, которая дает возможность исследовать основные факторы негативного влияния на профессиональное здоровье учителя по следующим параметрам: организация профессиональной среды, информация и коммуникации в профессиональной педагогической деятельности, профессиональная самоактуализация. Результаты анализа факторов негативного влияния на профессиональное здоровье учителя позволили идентифицировать такие группы рисков профессионального здоровья учителя, как «разрушительные коммуникации», «дестабилизирующая организация профессиональной деятельности», «деструкции профессионального самоутверждения» и «демотиваторы продуктивности труда». Представлен анализ содержания, особенностей и последствий негативного влияния компонентов каждой из выделенных групп рисков на профессиональное здоровье учителя. Показано, что существует отрицательная корреляция между группами рисков «разрушительные коммуникации», «дестабилизирующая организация профессиональной деятельности» и «демотиваторы продуктивности труда». Сделан вывод о том, что понимание рисков профес - сионального здоровья задает модус поведения учителя в отношении собственного профессионального здоровья и является неотъемлемой составляющей образа «Я-профессионал», его содержания и профессионального самоутверждения.

Ключевые слова: профессиональное здоровье, риски профессионального здоровья, разрушающие коммуникации, дестабилизирующая организация профессиональной деятельности, деструкции профессионального самоутверждения, демотиваторы продуктивности труда.

Постановка наукової проблеми та її значення. Професійна діяльність учителя містить низку факторів (ненормований робочий час, надмірні психоемоційні навантаження та соціальна відповідальність, гіподинамія, порушення режиму дня, голосові напруження тощо), які суттєво впливають на стан професійного здоров'я фахівця. Дослідження Е. М. Казіна, Н. Г. Блінової, Н. О. Литвинової фіксують украй низькі показники професійного здоров'я вчителя, зокрема: 60 % учителів постійно відчувають психологічний дискомфорт під час виконання професійної діяльності; 85 % перебувають у стані хронічного професійного стресу; для 85 % жінок-педагогів їхня діяльність стає фактором, який негативно впливає на сімейні стосунки [6]. Інший дослідник В. Б. Ольшанський констатує зниження престижу професійної діяльності вчителя, її суспільної значущості та погіршення умов праці вчителя, які підтверджують такі дані: 62,8 % учителів мають понаднормові навантаження; учитель виконує понад 300 видів діяльності; лише 14,8 % учителів задоволені станом своєї нервової системи; у 25 % сімей чоловіки негативно ставляться до професії дру- жини-вчителя [10]. Водночас понад 80 % усіх проблем здоров'я вчителів є наслідками психоемоційних відхилень, таких як синдром емоційного вигорання, професійні кризи розвитку, професійні деструкції та деформації [1; 9]. Іншим, не менш важливим, аспектом досліджуваної проблеми, є той факт, що психоемоційні відхилення вчителя прямо й опосередковано впливають на емоційні стани учнів [4; 7; 9; 11]. За даними останніх досліджень у галузі позитивної психології негативні емоції педагога впливають на когнітивну ефективність учнів, гальмують розвиток у них креативності, зумовлюючи незворотні деформації нашої особистості [9; 12].

Аналіз досліджень цієї проблеми. Збільшення інтересу до питань професійного здоров'я педагога зумовлено також змінами загальної орієнтації психологічних досліджень у галузі організаційної психології та психології праці, зокрема появою такого нового напряму, як психологія професійного здоров'я. Одне із завдань цього напряму досліджень - вивчення факторів ризику професійного здоров'я фахівця. На думку науковців (І. Г. Андрусевича, С. М. Бондаренко, Н. В. Гісенко, Т. В. Зайчикової, Л. М. Карамушки, Г. М. Мелешко, Л. М. Мітіної, Е. Л. Носенко, О. К. Осницького, В. С. Ротенберга, В. А. Се- миченко та ін.), педагогічна діяльність вирізняється високим стресо- генним характером, підвищеними вимогами до емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості, високою вірогідністю зривів, криз і дистресів, які негативно позначаються на професійному здоров'ї вчителя. Як показано в роботах С. Г. Ахмерова (2001), Литвинова (2004), Н. А. Савчук (2005), Н. В. Грисенко, Е. Л. Носенко (2012), О. Ю. Ба- гадаєвої (2014), та ін. у 70 % учителів спостерігається порушення психічного й соматичного здоров'я. За даними досліджень О. К. Осницького (2001) зі збільшенням педагогічного стажу в педагогів зростають психопатологічні стани невротичного або психопатичного характеру, для вчителів із педагогічним стажем 15-20 років характерні «педагогічні кризи», «спустошення»; у 30 % - показник рівня соціальної адаптації такий, як у хворих на неврози, або навіть нижчий (цит. за [8, с. 35]).

Отже, наведені дані переконливо доводять, що професійна педагогічна діяльність є одним із найбільш стресогенних видів психологічної активності. Ми розглядаємо її як професію з найвищою наявністю ризиків професійного здоров'я. Наслідками надмірного й тривалого негативного впливу ризиків (перевтома, емоційне спустошення, постійне зростання потоку інформації, інтенсифікація міжособис- тісних комунікацій тощо) можуть стати ознаки різноманітних порушень професійного здоров'я і, головне, руйнація індивідуальних сенсів професійного буття вчителя.

Мета статті - проаналізувати результати емпіричного дослідження факторів негативного впливу (ризиків) на професійне здоров'я вчителя.

Методи і методики. Для досягнення поставленої мети ми розробили опитувальник «Ризики професійного здоров'я» [2], який уможливив аналіз основних факторів негативного впливу на професійне здоров'я вчителя за такими параметрами: організація професійного середовища (форми розподілу професійних завдань між учителями; реалізація завдань і орієнтація на цілі; форми мотивації та організації праці; узгодженість прав і обов'язків); інформація та комунікації в структурі професійної організації (оцінка основних форм передачі інформації; оцінка правильності розпоряджень керівника; оцінка рівня зворотного зв'язку; ефективна професійна взаємодія); професійна са- моактуалізація (оцінка власних професійних ресурсів і можливостей; особистісна цілісність; професійна самодостатність). Визначення змісту факторів негативного впливу на професійне здоров'я педагога здійснювалося на основі результатів теоретичного аналізу проблеми, вивчення особливостей професійної діяльності вчителя та опитування досвідчених фахівців цієї галузі. Таким чином ми одержали значний обсяг інформації, зокрема список 373 факторів, які негативно впливають на професійне здоров'я вчителя, значна частина яких дублювала, розшифровувала, доповнювала один одного (або й загалом не стосувалася досліджуваної теми). Прибравши із цього списку зайве й узагальнивши решту, ми одержали 29 факторів, які за сприятливих умов можуть негативно впливати на професійне здоров'я фахівця.

Далі ми розробили опитувальник «Ризики професійного здоров'я» [2], що містить 29 тверджень, зміст яких визначався отриманими в ході дослідження даними. Кожне твердження опитувальника оцінюється за семибальною шкалою Лайкерта (SWLS) [13]. Використання шкали Лайкерта дало змогу оцінити міру вираження впливу факторів на професійне здоров'я та порівняти оцінки їх впливу на різних людей за рівнем інтенсивності. Процедура вимірювання полягає в оцінці респондентом міри своєї згоди або незгоди з набором тверджень за допомогою гранульованого набору висловлювань, де оцінювання твердження опитувальника має таке змістове навантаження: 1 бал - не впливає; 2 бали - майже не впливає; 3 бали - іноді впливає; 4 бали - більше впливає, ніж навпаки; 5 - впливає; 6 - впливає майже завжди; 7 - дуже впливає. Основними перевагами використання шкали Лайкерта в розробленому опитувальнику стали: по-перше, порівняно нескладна структура (твердження відбиралися лише на основі їхньої внутрішньої узгодженості й не потребували експертної групової оцінки); по-друге, порівняно проста процедура виконання для респондента.

У дослідженні взяли участь 1782 педагоги (912 учителів загальноосвітніх навчальних закладів та 870 викладачів вищих навчальних закладів). Математичну обробку даних та графічну презентацію результатів здійснювали за допомогою комп'ютерного пакета статистичних програм 8Р88 (версія 19.0). Для обробки результатів використано відповідні поставленим завданням методи математичної статистики: метод кореляційного та факторного аналізу.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Під ризиками професійного здоров'я ми розуміємо потенційну можливість упливу ймовірних факторів або сукупності факторів, які завдають певної шкоди чи суттєво порушують ефективне здійснення фахівцем професійної діяльності і ставлення, в яке залучений фахівець. Поняття «ризик» означає можливість, велику ймовірність чого-небудь, зазвичай негативного, небажаного. Об'єктом ризиків професійного здоров'я вчителя може стати сама професійна педагогічна діяльність, насичена ситуаціями підвищеного інтелектуального, емоційного реагування й інтенсивних комунікацій.

Для виявлення структури факторів ризику професійного здоров'я вчителя проведено кореляційний аналіз показників, отриманих у результаті опитування респондентів за описаним вище опитувальником (29 первинних змінних). Кореляційний аналіз здійснювався за методом Кендала (р < 0,01, р < 0,05). Отримані кореляційні зв'язки стали основою для аналізу кореляційних плеяд та проведення факторного аналізу. Ми виходили з того, що фактори, ідентифіковані способом факторного аналізу, зміст визначених факторів та їхню ієрархію можна розглядати як певну групу ризиків негативного впливу на професійне здоров'я вчителя. У факторній матриці, отриманій при аналізі даних за результатами опитування із загальною сумарною дисперсією 52,4 %, визначилося чотири значимих фактори (див. табл. 1).

Таблиця 1