Педагогічні умови формування творчості дітей старшого дошкільного віку в процесі роботи з різними матеріалами

Размещено на http://allbest.ru

Центрально-український державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Педагогічні умови формування творчості дітей старшого дошкільного віку в процесі роботи з різними матеріалами

Котелянець Юлія Сергіївна,

кандидат педагогічних наук, старший викладач

м. Кропивницький

Анотація

У статті розкрито різні підходи до розуміння сутності понять «творчість», «дитяча творчість» та відображено основні тлумачення цих термінів у психології та педагогіці.

Метою статті є обґрунтування педагогічних умов формування творчості дітей дошкільного віку в процесі роботи з різними матеріалами. На різних етапах наукового пошуку було використано такі методи дослідження: аналіз науково-педагогічної літератури, що дав змогу з'ясувати сучасні підходи дослідників щодо процесу формування творчості дітей дошкільного віку; емпіричні методи - експеримент з метою визначення педагогічних умов формування творчості.

Ключові слова: творчість, діти дошкільного віку, розвиток, конструювання, умови, вироби.

Постановка проблеми

В сучасних умовах стрімких змін у соціально-економічній та технологічній галузях життя нашого суспільства зростає роль освіти як основного фактору збереження й розвитку творчого потенціалу особистості.

У зв'язку з цим, особливого значення набуває гуманізація освітнього процесу, створення умов для максимального розкриття творчих можливостей кожної дитини.

На сучасному етапі одним із центральних завдань дошкільної педагогіки й психології є пошук шляхів ефективного розумового розвитку дітей, знаходження резервів їх пізнавальної, творчої діяльності.

Проблема стимулювання творчості, розвитку творчого потенціалу в дошкільному віці є досить актуальною й дискусійною.

Ідея необхідності розвитку творчих якостей дитини дістала відображення в законі України «Про дошкільну освіту», Базовому компоненті дошкільної освіти, а також у державних програмах «Дитина в дошкільні роки», «Українське дошкілля».

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. У психологічній науці здійснено низку фундаментальних досліджень з проблем психології творчості та розвитку творчих здібностей (Л. Виготський, В. Крутецький, Н. Лейтес, Я. Пономарьов, М. Поддьяков, Б. Теплов), доведено положення про активний творчий характер особистості (І. Бех, В. Давидов, Г. Костюк, С. Максименко), створено низку теорій, які розкривають проблему творчого потенціалу особистості (Б. Братусь, М. Боришевський, В. Роменець, В. Ямницький), розроблено концепцію творчої діяльності особистості (В. Моляко).

Вченими встановлено умови та чинники розвитку творчих здібностей (Н. Гавриш, І. Біла, Дж. Гілфорд, Р. Стернберг, Е. Фромм), розроблено методи їх виявлення (Д. Векслер, П. Джонсон, Н. Краснощокова, О. Кульчицька, Г. Лаврентьєва, Дж. Равен, В. Тарасун, Е. Торренс).

Мета статті: обґрунтування педагогічних умов формування творчості дітей дошкільного віку в процесі роботи з різними матеріалами.

Результати дослідження

З огляду на конкретизацію завдань у дослідженні використано теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури, що дав змогу з'ясувати сучасні підходи дослідників щодо процесу формування творчості дітей дошкільного віку; емпіричні методи - експеримент з метою визначення педагогічних умов формування творчості.

Творчість розглядається вченими як людська діяльність вищого рівня пізнання й перетворення навколишнього природного й соціального світу. У процесі творчої діяльності змінюється й сама людина - форми і способи її мислення, особистісні якості - вона стає творчою особистістю. Творчість в широкому розумінні - це діяльність, спрямована на отримання чогось нового, неповторного, і тому основним показником творчості є новизна її результату (художній твір, ідея, механічний прилад тощо). Новизна результату творчої діяльності носить об'єктивний характер, оскільки створюється те, що раніше не існувало. І з цієї позиції говорити про творчість дітей недоцільно, оскільки вони не можуть створити нічого об'єктивно й принципово нового. Сам же процес створення має суб'єктивне забарвлення, так як в ньому проявляється індивідуальність творця.

У спеціальній науковій літературі творчість найчастіше визначається як процес діяльності, результатом якого є створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей, або як створення нової реальності, яка задовольняє різні суспільні та особисті потреби. Творчість являє собою багаторівневий процес, її перший, високий, рівень полягає у здійсненні революції у тій чи іншій галузі, в докорінній зміні розуміння системи знань та їх застосування. Другий, більш низький, рівень виявляється в подальшому розвитку відомого, розширенні сфери його використання. Психологічна наука показала важливе значення діяльнісного підходу у формуванні творчості (Д. Богоявленська, А. Брушлінський, Л. Виготський, В. Давидов, О. Запорожець, О. Леонтьєв, М. Поддьяков, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Рубінштейн). Розробляючи проблематику творчості в рамках діяльнісного підходу,О.Леонтьєв вважав власне творчістю знаходження адекватного принципу або способу вирішення проблеми, завдання [6].

Аналіз результатів досліджень дитячої творчості, здійснених відомими вченими (Н. Ветлугіною, О. Кульчицькою,Лернером, Б. Тепловим, Є. Фльоріною тощо), дозволяє сформулювати її визначення. Дитяча творчість - це також процес створення образів з казки, оповідання, гри, драматизації, у малюванні, конструюванні, пошук у ході діяльності способів, шляхів розв'язання завдань. При цьому основними етапами творчого процесу дитини, на думку вчених, є: виникнення відчуття неясності чогось (поява проблеми); виникнення низки запитань, уточнень; виділення значущих для успішного розв'язування проблеми елементів; усвідомлення, розуміння проблеми; формування гіпотези; пошук і знаходження розв'язку [1]. Під час проведення експерименту нами були визначені наступні педагогічні умови формування творчості дітей дошкільного віку на заняттях з художньої праці під час роботи з різними матеріалами.

1. Творча особистість педагога. Н. Гавриш вважає, що творча особистість педагога - важлива умова сприяння розвитку дитячих творчих здібностей. Крім того, необхідним є позитивне, зацікавлене ставлення педагога до дитячої творчості як унікального явища. Вихователь, який вірить у можливості своїх вихованців, який слідкує за динамікою розвитку творчих здібностей, творчого росту, вдумливо аналізує продукти творчості дітей, може розраховувати на успіх у керівництві творчою художньо-конструктивною діяльністю дітей [2].

На особливу потребу вихователів у педагогічній творчості вказував дослідник проблем педагогіки В. Загвязинський. Творчий процес, на його думку, невід'ємний від особистості педагога і є необхідною умовою його становлення, самопізнання, розвитку й розкриття як особистості [5, с. 16]. На думку Дж. Гілфорда, схильність до творчості, до оволодіння креативно-інструментальними операціями властива всім дітям без винятку за умови підтримки й стимулювання з боку дорослих [3]. Великий вплив на розвиток творчої особистості дитини мають значимі інші, котрі є частиною її мікросередовища, за допомогою спілкування. До числа факторів, які впливають на розвиток творчого потенціалу дитини, відносять також наявність зразка для наслідування серед дорослих. Зразком для наслідування стає активна життєва позиція дорослого.

2. Розвиток психічних процесів. Формування будь-яких здібностей у дитини пов'язане, перш за все зі специфікою оточуючого середовища, з тими фактами, подіями, які відбуваються в її житті, та участь у яких вона приймала. Як відомо, ще В. Сухомлинський писав, що особистість дитини - це скоріше результат її саморозвитку, ніж регульованого розвитку, а психологічним механізмом реалізації такого саморозвитку є поєднання впливу дорослого й самоактивності дитини з переважанням останньої. Саме таку взаємодію він називав гуманістичною [10]. На етапі формування творчої діяльності значну роль відіграють вправи, що впливають на розвиток уяви, сприйняття, мислення, пам'яті. У процесі розглядання виробів, об'єктів зображення слід звертати увагу дітей на форму, колір, величину предметів, порівнювати їх між собою, виділяти загальне й відмінне.

Для розвитку уяви дітей можна пропонувати різні вправи й форми проведення занять. Це й пропозиція доповнити виріб власними деталями, використання варіантів зразків, бесіди з дітьми, виконання роботи за власним задумом. У старших дошкільників разом зі збагаченням уявних образів з'являється і здатність підпорядковувати свою уяву певному задуму, йти за планом. Ця особливість розвитку уяви має неоціненне значення, бо завдяки їй з'являється можливість створювати свої перші закінчені мистецькі твори. Фантазії дитини як продукт її уяви заслуговують на увагу дорослих і потребують допомоги у втіленні в доступних видах творчої діяльності. Робота з різними матеріалами має значення для розвитку у дітей просторових уявлень. Споруджуючи конструкцію, дитина уточнює й поповнює знання, попередньо намічає її положення в просторі, розташування частин.

3. Створення позитивної атмосфери в групі. Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості. Поки у дитини не сформовано поняття про необхідність придбання знань, педагог використовує в своїй діяльності інші стимули - гру й позитивні емоції. Позитивні емоції допомагають дітям долати труднощі. У процесі спілкування діти дошкільного віку обмінюються отриманими знаннями, оцінюють роботи один одного. Позитивна атмосфера проведення заняття позначається на якості навчання й формування творчості дітей. дошкільний український творчий пізнавальний

Цікаве завдання підвищує працездатність дітей, бажання доробити виріб, виконати його якісно. Поєднання гри з навчанням дає можливість зробити процес виконання різноманітних завдань осмисленим і цікавим, Використання ігрових моментів сприяє організації сприятливої атмосфери на заняттях. Значний емоційний вплив на дітей дошкільного віку має використання на заняттях віршів, уривків з художніх творів, музики. Дослідники відзначають, що застосування цих творів створює сприятливу атмосферу заняття, підвищує рівень сприйняття інформації, впливає на розвиток художньо-творчих здібностей і якість виготовлення дітьми виробів. Для формування творчої діяльності важливу роль відіграє й аналіз дитячих виробів. Правильно й цікаво організований аналіз дозволяє не тільки виявити недоліки в роботі, але й отримати певну оцінку своїх дій.

В кінці кожного заняття можлива не тільки оцінка дорослого, але й самооцінка, оцінка товаришів. Для формування творчості дітей велику роль також відіграє порівняння зразка й виконаного дитиною виробу. Такий аналіз показує дітям дошкільного віку можливість подальшого вдосконалення образів й створює позитивний емоційний вплив на дитину. Для підвищення соціального статусу, дітям важливо, щоб їхня робота мала практичне призначення. Роботу з різними матеріалами можна побудувати таким чином, щоб всі вироби та композиції були використані в подальшому житті дошкільного закладу, у вигляді виставок, ігрової діяльності, оформленні вистав і ранків, сувенірів для батьків.

4. Формування ручної вмілості. Здатність до творчості проявляється у дітей вже в дошкільному віці. Розвиток цієї здатності відбувається в умовах тієї або іншої діяльності під час оволодіння суспільно виробленими засобами. Під час навчання дітей роботі з різними матеріалами науковці пропонують використовувати зразок, варіанти зразків, показ способів виконання завдання, пояснення педагога, ігрова мотивація. Але більш ефективними на наш погляд є прийоми, які передбачають більшу розумову й творчу активність дітей, особливо в роботі з різними матеріалами, які припускають зміну планування порядку виконання виробів в залежності від матеріалу й обраної техніки.

При виборі найбільш ефективних методів і прийомів навчання роботі з різними матеріалами ми виходили з основних етапів розвитку творчої діяльності: підготовчий, що включає знайомство з властивостями паперу, тканини, природних і покидькових матеріалів, оволодіння практичними навичками й вміннями роботи з ними; вправляння дітей в цій техніці, в передачі виразності того або іншого способу; створення дитиною власних оригінальних елементів при створенні виробу.

А. Давидчук, В. Нечаєва відзначають, що цей прийом добре використовувати на перших етапах проведення занять, коли основним завданням є формування у дітей навичок і вмінь роботи з папером, тканиною, природним і викидними матеріалами [4, 21]. Т. Комарова пропонує використовувати зразки обмежено, так як у дітей виробляється стереотип дії за вказівкою педагога, що не сприяє розвитку ініціативи й самостійності дошкільників, вони перестають аналізувати предмет, виділяти його особливості.

Широке експериментування з матеріалом впливає на появу у дітей інтелектуальної активності й прагнення отримати більш доцільний і оригінальний продукт. Дитяче експериментування широко використовується на підготовчому етапі формування конструктивної творчої діяльності. Діти вільно взаємодіють з матеріалами, пізнаючи їх властивості та особливості створення образу. Група вчених (М. Поддьяков, А. Савенков тощо) розглядають дослідницьку, експериментальну діяльність як тип поведінки, що базується на пошуковій активності й спрямований на вивчення об'єкта чи розв'язування проблемної ситуації. В основі пошукової активності - «орієнтовно-дослідницький рефлекс».

Пошукова дослідницька активність постійно стимулює роботу мислення. Чуттєве пізнання дитиною навколишнього світу, за словами І. Сєченова, є джерелом думки дитини. Таке пізнання не зводиться до пасивного споглядання: дитина, сприймаючи предмети, активно діє з ними. Вона переміщує речі в просторі, обирає схожі та відмінні, обмацує їх, виконує дії з ними, роз'єднує складні та складає з частин ціле. На основі цієї практичної дії з чуттєво сприйнятими предметами дитина навчається зіставляти та порівнювати, аналізувати й групувати предмети.

5. Створення розвивального середовища. Однією з перших звернула увагу на проблему розвивального середовища М. Монтессорі - видатний італійський науковець. Вона вважала найважливішою передумовою розкриття дитиною внутрішнього потенціалу вільну самостійну діяльність у створеному педагогом просторово - предметному середовищі [8].

Продуктивним у розгляді проблеми впливу середовища на формування творчо спрямованої особистості є середовищний підхід, який бере початок у працях К. Ушинського, А. Лазурського, П. Лесгафта. Представники середовищцого підходу трактують середовище як засіб виховання, як технологію опосередкованого управління (через середовище) процесом формування і розвитку дитини, а не просто як умову чи фактор. Середовищний підхід забезпечує створення освітнього простору, в якому, завдяки цілеспрямованій превентивно-виховній діяльності, уможливлюється розвиток соціальності індивіда задля його ефективного становлення й перетворення на суб'єкт соціального розвитку самого себе і соціуму. В. Дружинін виокремлює такі фактори зовнішнього впливу, необхідні для формування креативності: - відсутність регламентації предметної активності, тобто відсутність взірця регламентованої поведінки; - наявність позитивного взірця творчої поведінки; - створення умов для наслідування творчої поведінки і блокування проявів агресивної та деструктивної поведінки.

Створити розвивальний життєвий простір (середовище) означає забезпечити сукупність умов, найбільш сприятливу атмосферу для розвитку свідомості та поведінки старшого дошкільника. Розвивальними, на нашу думку, слід уважати умови, які підживлюють природні задатки дитини, сприяють реалізації потенційних можливостей, базуються на індивідуальних можливостях вихованців.

При проектуванні освітнього простору взаємодії зі старшими дошкільниками слід враховувати психолого-педагогічні передумови розвитку творчості саме у цьому віковому періоді. Серед них:

1. Відсутність стереотипів поведінки дітей у різних ситуаціях унаслідок нестачі особистісного досвіду. Адже саме відсутність знань про всі можливі шаблони поведінки є здатністю дітей створювати щось нове.

2. Природна потреба у визнанні. Згідно з твердженням Н. Плотницької, у цьому випадку спрацьовує діяльніший та соціально-психологічний механізми наслідування [9]. Дія цього механізму передбачає можливість задоволення потреби дошкільника у визнанні серед значущих дорослих та однолітків своїх результатів.

3. Слабкість саморегуляції поведінки. Дітям властива відсутність уміння довго зосереджуватися на одному об'єкті, легкість переключення уваги. Це, з одного боку, зумовлює їх надзвичайну вразливість, викликає цілковиту зацікавленість і підвищену розумову активність, а з іншого - сприяє проявам дитячого синкретизму. Внаслідок постійного переключення уваги дитина починає поєднувати непоєднуване, на основі чого й виникають оригінальні продукти творчої діяльності.

4. Природна радість пізнання, яка притаманна більшості дітей. Радість від пізнання нового, здивування і сумніви, яскраві позитивні емоції не тільки супроводжують відкриття та витвори дитини, а й зумовлюють їх появу. У всіх дітей, які мають високий творчий потенціал, часто або майже завжди спостерігається виражена радість у пізнанні нового.

5. Постійне занурення у творчість через гру - провідний вид діяльності в дошкільному дитинстві. Саме гра знімає будь-які обмеження, притаманні світові дорослих, і дозволяє проявитися уяві та фантазії дитини повною мірою.

Предметно-розвивальне середовище повинно забезпечувати розвиток творчих компонентів мислення дітей, давати їм можливість вільно маніпулювати об'єктами, конструювати різні моделі бачення світу, вирішувати творчі завдання. Однією з неодмінних умов впливу середовища на розвиток дитини є участь дорослого. Він може стимулювати пізнавальну діяльність дітей, підтримуючи інтерес, забезпечуючи матеріалами для експериментування, іграми, іграшками, відповідаючи на численні запитання або пропонуючи нові сфери діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

На підставі вище викладеного можна зробити наступні висновки:

1. Творчість на даному етапі розглядається як основа існування людини. Вона тісно пов'язана з пізнанням і розглядається як діяльність, яка створює щось істотне й визначає якість розвитку суспільства, сутність буття людини й її розвитку.

2. Ефективність творчої діяльності залежить від умов організації, кількості інформації яку одержує індивід, його емоційного стану, індивідуальних особливостей і сумою знань, якими він володіє.

3. Умовами формування художньо-творчої діяльності в дошкільному віці є: певний рівень пізнавальної діяльності; організація розвиваючого середовища, спрямованого на розвиток сприйняття, пам'яті, мислення та уяви дітей, навичок і умінь роботи з різними матеріалами; створення певної емоційної атмосфери, що стимулює виникнення й становлення елементів творчості; творча особистість педагога.

4. Для розвитку дитячої творчості в роботі з різними матеріалами найбільш ефективними прийомами є: дитяче експериментування з матеріалом перед початком навчання; показ нових способів перетворення паперу, тканини, природного й покидькового матеріалів; навчання технічним навичкам і вмінням через вправи; заохочення самостійності та активності дітей; доброзичлива, але об'єктивна оцінка дитячих виробів.

В подальшому вбачаємо перспективу у вивченні й обґрунтуванні теоретичних та методичних засад формування творчості дітей дошкільного віку засобами інтеграції різних видів діяльності.

Список використаних джерел

1. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

2. Гавриш Н. Сучасне заняття: формальні, змістові, та структурні ознаки/ Гавриш Н. // Дошкільне виховання , 2007. - N»8. - С. 10- 13

3. Гилфорд Джон Пол. Структурная модель интеллекта./ Джон Пол Гилфорд М. : Прогрес, - 1965. - 256 с.

4. Давидчук А.Н. Развитие у дошкольников конструктивного творчества. / А.Н. Давидчук - М: Просвещение, 1985. -122 с.

5. Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя./ В. И.Загвязинский - М.: Педагогика, 1987. -160 с.

6. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. [3-е изд.]./ А. Н. Леонтьев - М.: Издво МГУ, 1972. - 576 с.

7. Люблінська Г. О. Дитяча психологія./ Г. О. Люблінська - К. : Вища школа, 1974. - 355 с.

8. Монтессорі М Помоги мне сделать это самому / М. Монтессорі [Електронний ресурс]: http://samlib.ruMebedew andrej wiktorowich/montessorv. shtm

9. Портницька Н. Ф. Від наслідування до творчості . Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень./ Н. Ф. Портницька - Житомир : Рута, 2006. - С. 54-75.

10. Сухомлинський В. Про розвиток творчої особистості школярів: індивідуальний та диференційований підхід. / В. Сухомлинський [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pandia.ra/text/79/530/426n.php

References

1. Vygotsky. L.S., 1991. Voobrazhenie i tvorchestvo v detskom vozraste [Imagination and creativity in childhood]. M.: Enlightenment. 93 p.

2. Havrish N., 2007. Suchasne zaniattia: formalni, zmistovi, ta strukturni oznaky [Contemporary classes: formal, substantive, and structural features]. Doshkilne vykhovannia. 8. pp. 10-13

3. Guilford J. P., 1965. Strukturnaya model' intellekta [Structural Model of Intelligence]. M.: Progres,. 256 p.

4. Davidchuk. A.N. Razvitie u doshkol'nikov konstruk. tvorchestva [Pre-school children's development of constructive creativity]. M.: Enlightenment. 122 p.

5. Zagvyazinsky V.I., 1987. Pedahohycheskoe tvorchestvo uchytelia [Pedagogical creativity of the teacher]. Zagvyazinsky. M .: Pedagogy,. 160 p.

6. Leont'ev. A.N., 1972. Problemy' razvitiya psikhiki [Problems of the development of the psyche]. M .: From the MSU, 576 p.

7. Liublinska H. O., 1974. Dytiacha psykholohiia [Child psychology]. K. : Vyshcha shkola, 355 p

8. Portnytska N. F., 2006. Vid nasliduvannia do tvorchosti [From Imitation to Creativity]. Zdibnosti, tvorchist, obdarovanist: teoriia, metodyka, rezultaty doslidzhen. Zhytomyr : Ruta, p. 54-75.

9. Montessori M. Pomohy mne sdelat eto samomu [Help me do it myself] [Electronic resource]: http://samlib.ru/l/lebedew andrej wiktorowich / montessory.shtm

10. Sukhomlynskyi V. Pro rozvytok tvorchoi osobystosti shkoliariv: indyvidualnyi ta dyferentsiiovanyi pidkhid [About the development of the

creative personality of schoolchildren: individual and differentiated approach]. [Electronic resource]. Access mode: http://pandia.ru/text/79/530/42611 .php

Аннотация

Ключевые слова: творчество, дети дошкольного возраста, развитие, конструирование, условия, изделия.

Abstract

Key words: creativity, preschool children, development, design, conditions

Размещено на Allbest.ru