Педагогічні умови розвитку рефлексії у майбутніх практичних психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови розвитку рефлексії у майбутніх практичних психологів

кандидат психологічних наук, доцент, ДВНЗ "Ужгородський національний університет", м. Ужгород

У статті зазначається, що рефлексія є важливим компонентом професійно-навчальної діяльності студента-психолога, вона виступає як необхідна складова професійної освіти. Тому формування особистості майбутнього професіонала не можливо тільки репродуктивною передачею знань і умінь, це стає можливим з урахуванням особистісних факторів, в тому числі і особистої рефлексії, що згодом визначає розвиток професійної рефлексії. В розвитку професійної рефлексії, у формуванні ії динаміки важливу роль відіграє особистісна рефлексія. В даній статті наголошується про їх взаємозв'язки та перспективи їх формування інтерактивними методами навчання.

Ключові слова: рефлексія особистісна, рефлексія професійна, інтерактивні методи навчання, зворотній зв'язок, емпатія, тренінг.

В статье отмечается, что рефлексия является важным компонентом профессионально-учебной деятельности студента-психолога, она выступает как необходимая составляющая профессионального образования. Поэтому формирование личности будущего профессионала не возможно только репродуктивной передачей знаний и умений, это становится возможным только с учетом личностных факторов, в том числе и личностной рефлексии, что впоследствии определяет развитие профессиональной рефлексии. В развитии профессиональной рефлексии, в формировании ее динамики важную роль играет личностная рефлексия. В данной статье определяется их взаимосвязь и перспективы их формирования интерактивными методами обучения.

Ключевые слова: рефлексия, рефлексия личностная, рефлексия профессиональная, интерактивные методы обучения, обратная связь, тренинг.

Key words: personal reflection, professional reflection, interactive teaching methods, feedback, empathy, training.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день однією з престижних професій, затребуваність якої зростає в суспільстві з кожним днем, є професія психолога. Специфіка професійної діяльності психолога визначається, перш за все, особливостями її об'єкта, яким виступає людина, що потребує психологічної допомоги. Це висуває особливі вимоги до рівня особистішої рефлексії психолога, вимагаючи від нього адекватності в сприйнятті проблем клієнта, гармонійності внутрішнього світу, позитивної комунікативної установки і комунікативної толерантності. Тобто психолог повинен володіти такими особистішими якостями, які допоможуть йому створити максимально сприятливі умови для розвитку і корекції самосвідомості й особистості його клієнтів. Розвиток рефлексії, зокрема професійної, дозволить майбутньому фахівцю усвідомити призначення своєї діяльності, зміст своєї "місії" у процесі психологічної допомоги, мотиви поведінки клієнтів, наслідки свого особистішого впливу на них. Тому розвиток високого рівня професійної компетентності майбутніх психологів через розвиток рефлексії та створення умов для її формування є одним із актуальних питань фахової підготовки психологів.

Водночас, як засвідчуює практика, студентам властивий низький рівень професійної свідомості та самосвідомості. Розгортання досліджень проблеми рефлексії в різних напрямах чітко визначило дві основні особливості її сучасного стану. Як зазначає А. Карпов "з одного боку, накопичений величезний фактичний матеріал, отримані цікаві експериментальні результати, що розкривають важливі закономірності та механізми рефлексивних феноменів. З іншого - з розвитком цих уявлень все виразніше проявляються і певні негативні особливості і труднощі, без подолання яких неможливий подальший конструктивний розвиток проблеми рефлексії" [2].

У другій половині XX ст. відбулася постіндустріальна революція, яка характеризується новими досконалішими технологіями виробництва. Тривалий час підготовка фахівців відбувалася на шкоду їх духовному й культурному розвитку (виник термін "технократичне мислення", для якого були чужими знання про себе, про структуру своєї особистості, про свої емоції та переживання. Як результат, виникло горизонтальне мислення, у якому відсутня вертикальна рефлексивна глибина внутрішнього світу особистості. психолог освіта професійний

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. У науковій літературі на важливість формування рефлексивності наголошують представники як загальнотеоретичних підходів, так і дослідники прикладної галузі (Г. Балл, О. Бондаренко, Л. Долинська, Ю. Ємельянов, В. Коновальчук, С. Максименко, В. Михайлова, П. М'ясоїд, М. Обозов, В. Панок, Т. Титаренко, С. Яковенко, Н. Шевченко та ін.). Науковці Б. Ананьєв, О. Бодальов, В. Сластьонін та ін. акцентували увагу на "рефлексії", що ототожнюється із категоріями особистішого розвитку особистості, насамперед, це стосується становлення власної Я -концепції. Тоді як ряд учених (М Алексеєв, І. Зимня, А. Карпов та ін.) були зосередженні на вивченні феномену рефлексії з урахуванням професійних позицій. Відповідно до цього, вчені досліджують рефлексію у аспектах особистішому та професійному. Особистіша рефлексія зорієнтована на пізнання самого себе, інших людей та одночасно оптимізує взаємодію у професіях "людина-людина". Професійна рефлексія - це усвідомлення можливостей свого "Я" відповідно до вимог професії та усвідомлення своєї ідентичності у професії. Вона допомагає фахівцю визначити актуальний стан досягнень та визначити майбутні професійні цілі. Учені С. Кондратьєва, Б. Ковальов розглядають види рефлексії в педагогічному спілкуванні. С. Ладенко описує внутрісуб'єктні та міжсуб'єктні форми рефлексії. Л. Бондар, О. Сергєєнкова, І. Канюка досліджують професійну рефлексію студентів-психологів. Проведений аналіз науково-дослідницької літератури показав, що робіт, присвячених вивченню професійної рефлексії студентів психологічних спеціальностей, на даний момент існує невелика кількість. Саме це вказує на те, що існує протиріччя між високим рівнем вимог до особистості психолога і недостатністю вивченості професійної рефлексії як основного новоутворення в контексті професійного самовизначення студентів-психологів. Окрім того, недостатньою слід вважати кількість досліджень, які стосуються безпосередньо умов формування рефлексії у майбутніх психологів та застосування рефлексивних методик у процесі фахової підготовки психологів.

Мета статті: обґрунтування та розробка можливих шляхів формування у студентів-психологів рефлексивних умінь, необхідних для творчої самореалізації у професійній діяльності. Виходячи з мети статті, важливими завданнями, які ми намагаємось вирішити, є визначення поняття рефлексії та обгрунтування ролі професійної та особистішої рефлексії у процесі фахової підготовки психологів, обгрунтування основних шляхів і методів розвитку рефлексії студентів-психологів.

Результати дослідження. Навчання у ЗВО принципово відрізняється від навчання у школі. Головними особливостями навчання у вищій школі є:

- професійна спрямованість. Засвоєння знань відбувається з метою підготовки до майбутньої професії;

- науковість. У вищій школі відбувається поєднання навчального процесу та наукового пошуку, пізнавальна діяльність студентів проходить спільно з дослідницькою діяльністю;

- систематичність. Студенти вивчають науку системно, оволодівають процесом формування наукових знань поступово, знайомляться із способами (методами) розв'язання наукових проблем [1].

Успіх навчання у ЗВО залежить від багатьох факторів, серед яких важливими є мотиви, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість. Їх підґрунтя пов'язане з внутрішніми рефлексивними процесами особистості. Рефлексія (від лат. геПехю - повернення назад) - процес, направлений на аналіз, розуміння, усвідомлення себе: поведінки, діяльності, досвіду, станів, емоцій, почуттів, здібностей, характеру, взаємовідносин з оточуючими, усвідомлення своїх задач, професійної ідентичності. Рефлексія відіграє суттєве значення для розвитку особистості:

- рефлексія приводить до цілісного уявлення про знання, цілі, зміст, форми, способи та засоби своєї діяльності;

- дозволяє критично поставитись до себе та своєї діяльності у минулому, теперішньому та майбутньому часі;

- робить людину, соціальну систему суб'єктом своєї активності [1].

У вищій школі пізнавальна діяльність виникає при появі властивості рефлексивності. Саме організована рефлексивна діяльність сприяє формуванню у студентів-психологів усвідомлюваного (осмисленого) способу відношення до себе, визначення рівні почуттів, ціннісних орієнтацій і дій. По своїй суті рефлексія і є усвідомлення. Процес усвідомлення (рефлексії) змінює внутрішній образ людини. По-перше, особистіша рефлексія трансформує образи власного Я, змінюється ставлення суб'єкта до самого себе, і реалізується у вигляді відповідних вчинків, і, по-друге, професійна рефлексія виявляється у зміні ставлення студента до своїх знань, умінь, навичок.

Розвиток професійної рефлексії відбувається у взаємозв'язку з розвитком особистішої рефлексії. Особливо це важливо усвідомити викладачу в процесі фахової підготовки психологів. У майбутній професійній діяльності психолог не може не усвідомлювати своїх цінностей, ідеалів, моральних пріоритетів, оскільки це може призвести до такого шкідливого процесу як "контрперенос". Разом з тим, тільки професійна рефлексія допомагає усвідомити це через проникнення у професійну діяльність.

Запорукою майбутнього професійного успіху для студентів- психологів є постійний інтерес до обраної професії, до отримуваних знань. У процесі навчальної діяльності у студента повинна виробитися власна стратегія навчання, отримання знань, яка згодом переходить на його професійну діяльність. Вся отримана інформація в процесі навчання повинна проектуватися на його майбутню професійну діяльність. Усвідомлення важливості отриманих знань дає ту мотивацію в процесі навчання, яка необхідна для формування майбутнього фахівця. Тому умови, які створюються викладачем, повинні бути спрямовані:

1. На формування особистішої рефлексії, через занурення студентів в себе;

2. На формування власне професійної рефлексії, через занурення в професійну діяльність.

У викладанні активно повинні бути задіяні різні засоби, що стимулюють рефлексивне мислення - групові дискусії, методи структурованих бесід, ділові ігри та семінари, тренінги. Доцільно використання вправ і завдань, які допомагають студентам звільнитися від рамок традиційного мислення і зробити нові відкриття для поліпшення щоденної роботи з освоєння навчальних курсів. Виходячи зі сказаного, формування професійної рефлексії має здійснюватися з переходу від навчальної діяльності студентів до професійної, тобто поступової зміни, трансформації особистішої позиції в професійно-особистішу.

Виходячи з вищевикладеного, ми б хотіли описати деякі види навчання, які допомагають не тільки виявляти, але формувати і розвивати рефлексивні здібності майбутніх психологів. Ефективно застосовується рефлексивний підхід до професійного навчання через читання лекції. На сьогоднішній день студентам не достатньо конспектувати інформацію, яка викладається. Бажано, щоб лекція супроводжувалась так званими інтерактивними завданнями. Лекція, яка побудована таким чином, починає викликати думки майбутніх психологів, стимулює їх рефлексію. Потужним є метод сократівської бесіди, який базується на механізмі, що запускає рефлексію. Викладач звертається з питаннями до аудиторії, ставить під сумнів інформацію, концепцію за проблемними питаннями, залучаючи своїх співрозмовників в простір рефлексії. Ефективним є також метод бесіди на семінарських заняттях, який розвиває не тільки професійну рефлексію, а й особистішу. Тут викладач може поєднати питання щодо засвоєння знань і питання, які допомагають відреагувати власні емоції, переживання та почуття. Таким чином відбувається зворотній зв'язок, актуалізуються знання, які студенти набули на занятті шляхом прояснення реакції студентів на теми, що вивчалися, а також шляхом включення реакцій емоційного від реагування.

Студентам може бути запропоновано відповісти на запитання на кшталт:

- "Для мене це питання було складним, тому що...";

- "Мене в даній проблемі найбільше хвилює ...";

- "Я не замислювався над цією проблемою раніше, але тепер можу сказати, що...";

- "Мені здається, що в цьому питанні головним є ...";

- "Що я спробую змінити в своїй діяльності, щоб працювати успішніше?";

- "Мене на семінарі особливо здивувало і вразило те, що...";

- "До початку занять я думав..., а зараз думаю...";

- "Що нового я придбав, досліджуючи дану проблему".

Викладач може задати алгоритм рефлексії:

- "Розкажіть про своє емоційний стан по ходу навчального заняття";

- "Які причини цього? ";

- "Які емоції від спільної роботи? ".

Успішність в будь-якій професійній діяльності визначається такими факторами як знання, вміння, здатність мислити. За словами Н. Локалової, успіх діяльності психолога дуже багато в чому залежить від рівня процесів його мислення [3]. Але в педагогічній практиці зустрічаються випадки, коли дуже талановиті в навчанні студенти є неуспішні в професійній сфері. Для професії психолога дуже важливо вміти володіти собою і організовувати взаємодію з іншими людьми. Для психолога це незамінна якість, так як його діяльність передбачає спілкування з клієнтами. Отже, в процесі фахової освіти психологів важливо формувати не тільки розумової здібності, а й соціальний та емоційний інтелект, які визначають успіх у професійній діяльності і є необхідною складовою для розвитку професійної рефлексії.

Розвитку соціального та емоційного інтелекту сприяють тренінги, як інтерактивний спосіб навчання студентів.

Тренінги орієнтуються на розвиток ефективного спілкування в складних ситуаціях та розвиток емпатії, що, в свою чергу, зумовлює формування професійної рефлексії студентів. Емпатія і її механізм забезпечують розуміння іншої людини і її переживань. На думку К. Роджерса, емпатія психолога сильно впливає на те, як розвивається особистість його клієнта. Емпатія надзвичайно важлива якість для психолога, яка є визначальною для дорослішання і формування зрілості фахівця, зумовлює розвиток професійної рефлексії [5].

Отже, для розвитку рефлексії важливим завданням, яке стоїть перед викладачем, створити умови, за яких у студентів виникала б потреба у зворотньому зв'язку, бажання аналізувати свою діяльність та діяльність інших членів студентської групи.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Розвиток професійної рефлексії студентів-психологів відбувається у взаємозв'язку з розвитком особистішої рефлексії. У майбутній професійній діяльності психолог не може не усвідомлювати своїх цінностей, ідеалів, моральних пріоритетів, оскільки це може призвести до такого шкідливого процесу як "контрперенос" на клієнта. Разом з тим, тільки професійна рефлексія, в поєднанні з особистішою, допомагає усвідомити це через проникнення у професійну діяльність.

У навчальній діяльності студента-психолога мають бути присутніми рефлексивні методи навчання. Оскільки рефлексія є важливим аспектом роботи практикуючого психолога, розвивати рефлексію вкрай необхідно. Від сформованості рефлексії залежить ефективність навчання студентів у вищих закладах та екологічність надання ними психологічної допомоги під час майбутньої професіональної діяльності. Саме рефлексія виступає показником активності студента-психолога, допомагає йому аналізувати та критично осмислювати Я-образ, свою діяльність, розуміти особливості власної навчальної діяльності. Розвивати рефлексивні вміння можливо за допомогою інтерактивних методів, які шляхом зворотнього зв'язку, уможливлюють аналіз своєї діяльністі, відреагування емоцій, почуттів та переживань.

З урахуванням матеріалів статті, у подальшому вбачається перспективним дослідження, які будуть спрямовані на вдосконалення важливих особистісних і професійних якостей та компетенцій майбутніх психологів рефлексивними методами навчання.

Також доцільною буде подальша розробка рекомендацій, програм розвитку рефлексивних вмінь, що сприятиме оптимальному оволодінню студентами необхідним комплексом професійних компетенцій.

Список використаних джерел