Експериментальне дослідження педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в закладах загальної середньої освіти

Змістовно-технологічне забезпечення формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в закладах загальної середньої освіти. Впровадження занять із використанням технологій моделювання проблемних ситуацій.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2020
Размер файла 20,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальне дослідження педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в закладах загальної середньої освіти

А.Д. Череп

Cherep A

Анотація

Змістовно-технологічне забезпечення формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в закладах загальної середньої освіти, окрім традиційних форм діяльності, передбачає впровадження занять із використанням технологій моделювання проблемних ситуацій; застосування педагогічно-проектної і дослідницької діяльності; стимулювання активності студентів щодо виховної роботи; підвищення ефективності навчальної і виробничої практик шляхом розроблення спеціалізованих блоків індивідуальних завдань. В статті розкрито особливості експериментального дослідження педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в закладах загальної середньої освіти.

Ключові слова: педагогічні умови, готовність, майбутні учителі, предмети гуманітарного циклу, викладання, етика, заклади загальної середньої освіти. викладання етика педагогічний

EXPERIMENTAL RESEARCH OF PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FORMATION OF READINESS OF FUTURE TEACHERS

OF THE HUMANITIES TO TEACHING ETHICS IN ESTABLISHMENTS OF GENERAL SECONDARY EDUCATION

Annotation. Content and technological support of formation of readiness of future teachers of the humanities to teaching Ethics in the establishments of general secondary education apart from traditional forms of activity foresees implementation of classes employing problem situation modelling technologies; employment of pedagogical project and research activities; stimulation of students' activeness in nurturing activities; promotion of educational internship and on-the-job training effectiveness by working out specialized blocks of individual tasks. The article provides insight into peculiarities of the experimental research of pedagogical conditions of formation of readiness of future teachers of the humanities to teaching Ethics in establishments of general secondary education.

Key words: pedagogical conditions, readiness, future teachers, the humanities, teaching, Ethics, establishments of general secondary education.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Використання в сучасному українському суспільстві дворівневої системи вищої професійної освіти ставить питання про актуальність дослідження потенціалу майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО, формування готовності до здійснення цього виду діяльності і збереження у студентів необхідного порогу практичної підготовки, професійної адаптації і професійної самореалізації в умовах скорочення терміну навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження науковців (С. Гончаренко, В. Гриньова, Р. Гуревич, І. Зязюн, Н. Кічук, Л. Кондрашова, Р. Кузьменко, Н. Миропольська, Н. Ничкало, О. Сухомлинська та ін.) присвячені розкриттю різних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі.

Невирішена раніше частина проблеми. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в закладах загальної середньої освіти недостатньо висвітлено у працях вітчизняних науковців.

Мета статті. Розкриттю особливостей проведення експериментальної роботи щодо формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в загальноосвітніх закладах середньої освіти присвячена наша стаття.

Виклад основного матеріалу. Для досягнення поставленої мети дослідження експериментальна робота щодо формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в загальноосвітніх закладах середньої освіти (ЗЗСО) проходила за такими етапами, зокрема:

Первинна діагностика рівня досліджуваної готовності майбутніх учителів до професійної діяльності, фіксація одержаних результатів, їх оброблення й інтерпретація.

Поетапне формування компонентів моделі формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

Апробація моделі формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

Повторна діагностика рівня готовності студентів, фіксація одержаних результатів, їх оброблення й інтерпретація.

Порівняння й аналіз даних первинної і повторної діагностики рівня готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

Первинна діагностика проводилася з метою визначення початкового рівня сформованості готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО. Під час вибору методики діагностики ми керувалися розумінням взаємопов'язаності та взаємозалежності компонентів готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

В структуру готовності нами включено три компоненти: аксіологічний, що включає усвідомлення цінності і соціальної значущості готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО; професійно-гностичний - засвоєння основних професійних компетенцій у сфері формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО; освоєння різних видів технологій супроводу формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО; готовність самостійно приймати професійні рішення; емоційно-вольовий - ставлення і схильність до активної і доцільної роботи щодо викладання етики в ЗЗСО; професійно-діяльнісний - засвоєння та реалізація на практиці варіативних технологій формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

Представлені компоненти знаходять свій прояв у процесі викладання етики в ЗЗСО. Для оцінки цих компонентів ми пропонуємо використання діагностичного інструментарію (критеріїв і показників). До таких критеріїв віднесено щодо аксіологічного компоненту - мотиваційно-ціннісний (мотиви і цінності, що визначають спрямованість і установки під час викладання етики в ЗЗСО, щодо професійно-гностичного - когнітивний (обсяг і якість знань про суть і зміст викладання етики), щодо емоційно-вольового - особистісний (якості особистості, що забезпечують можливість виконання професійної діяльності) і професійно-діяльнісного - процесуально-технологічний (володіння технологіями і методами навчання етики).

Для оцінювання компонентів готовності потрібні діагностичні методи, що дають змогу виявити міру вияву представлених нами показників готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО (цінності та мотиви, обсяг і якість знань, наявність особистісних якостей, володіння технологіями та методами).

Відповідно до поставленої мети дослідження був застосований комплексний інструментарій, спрямований на виявлення особливостей розвитку компонентів готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО: спостереження, анкетування, тестування, проектні методики, експертна оцінка, констатувальний і формувальний експерименти. Перерахований інструментарій дав нам змогу визначити умови та чинники навчання, а також використання комплексу методів і засобів, що забезпечують формування досліджуваної професійної готовності. Для оброблення результатів експерименту застосовувалися методи математичної статистики.

Представники вітчизняної педагогічної науки у своїх працях особливу увагу приділяють проблемі мотивації навчання, адже саме вона є визначальним чинником ефективності одержання знань у ЗВО.

Вичерпна класифікація, на наш погляд, подана в дослідженнях А. Маркової, яка, у свою чергу, спирається на класифікацію Л. Божович. Авторка виокремила схожі групи навчальних мотивів, диференціюючи кожну групу. До рівнів (підвидів) пізнавальної мотивації, на її думку належать: широкі пізнавальні мотиви (орієнтація на оволодіння новими знаннями - фактами, явищами, закономірностями), навчально-пізнавальні мотиви (орієнтація на засвоєння способів набуття знань, прийомів самостійного набуття знань), мотиви самоосвіти (орієнтація на набуття додаткових знань і потім на побудову спеціальної програми самовдосконалення) [2, с. 119].

В основу рівневої диференціації мотивації студентів до навчання етики в ЗЗСО нами покладена теорія формування мотивації навчання А. Маркової. За суттю вперше представлена типологія такого роду містить шість рівнів. В її основі лежать два критерії. Перший критерій - тип ставлення до навчання, інший - характер домінуючих мотивів. У ролі показників сформованості навчальної мотивації можна назвати такі: особливості цілеполягання (які цілі ставить і реалізує студент у навчанні), емоції під час навчання (як переживає навчання), здатність до навчання (його навченість і здатність навчання) [3].

Для визначення рівня сформованості мотиваційно-ціннісного критерію готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО, ми використали такі методики: опитування, тест- опитувальник для виміру потреби в досягненнях; методику «Домінуючі ціннісні орієнтації»; методики вивчення мотивації навчання у закладах вищої освіти та професійної спрямованості Т. Ільїної, А. Реана і В. Якуніна, В. Ядова в модифікації Н. Кузьміної й А. Реана.

Оптимальним для вивчення мотивації досягнення успіху в професійній діяльності є тест-опитувальник, що вимірює потребу в досягненнях, в якому «мотивація досягнення успіху, вдачі» визначається як прагнення покращити результат, прагнення до самовдосконалення, прагнення наполегливо добиватися реалізації поставлених цілей. Виміряти рівень мотивації досягнення, вмотивованості на успіх можна за допомогою розробленої шкали - невеликого тесту-опитувальника, що складається з 22 тверджень, під час відповіді на які можливі два варіанти відповідей: «так або ні». На відміну від багатьох раніше описаних тестів-опитувальників шкала «Потреби в досягненнях» має децильні (стенові) норми, тому конкретний результат можна оцінити за допомогою таблиці [6, с. 92].

Методика вивчення мотивації навчання у закладах вищої освіти і професійної спрямованості Т. Ільїної дає можливість визначити мотивацію навчання за такими ключовими напрямами, як «набуття знань» (прагнення до набуття знань, допитливість), «оволодіння професією» (прагнення опанувати професійні знання і сформувати професійно важливі якості), «одержання диплому».

Методика А. Реана і В. Якуніна [4] полягає в тому, що дослідження було побудоване на оцінюванні респондентами значущості 16 мотивів, які відображають загальну структуру навчальної мотивації.

Методика В. Ядова в модифікації Н. Кузьміної й А. Реана [7] дає змогу визначити чинники привабливості або непривабливості професії, що обирається, додатково аналізує професійну спрямованість студентів, наявність інтересу до професії, позитивного ставлення до неї.

Для вивчення когнітивного критерію готовності здійснювалася оцінка рівня професійно необхідних знань щодо навчання етики в ЗЗСО.

Наявні в сучасній педагогіці теорії навчання неоднозначно підходять до питання, що регламентує етапи і рівні засвоєння професійних знань. Так, П. Гальперін виокремив такі етапи формування розумових дій: 1) етап мотивації, на якому здійснюється формування мотиваційної основи дії, що відповідає навчальним завданням; 2) етап складання схеми передбачуваної основи дії; 3) етап формування дії в матеріальній або матеріалізованій формі; 4) етап формування дії у вербальній формі; 5) етап формування дії в зовнішній мові; 6) етап формування дії у внутрішній мові. В процесі цього підсумковий рівень сформованості досягається не всіма діями, оскільки складні дії не автоматизуються і формуються на п'ятому етапі [12, с. 125].

У процесі виокремлення рівнів когнітивного критерію ми ґрунтувалися на ідеях В. Безпалька, який визначив такі рівні засвоєння навчальних дій: знання-знайомства (пізнавання за повторного сприйняття об'єктів і властивостей процесів та явищ дійсності); знання-копії (репродуктивна дія шляхом самостійного відтворення та застосування інформації про раніше засвоєний алгоритм дії); знання-уміння (продуктивна дія, тобто діяльність за зразком на безлічі об'єктів, здобувається нова інформація в процесі самостійної побудови або трансформації алгоритму для нової дії); знання-трансформації (творча дія у результаті самостійної побудови нового алгоритму діяльності для одержання нової інформації) [1].

Проведений аналіз перерахованих теорій навчання дав нам змогу визначити такі рівні: ситуаційно- адаптивний, професійно-технологічний, професійно-творчий, а також його якісні показники: повнота, глибина, міцність і усвідомленість знань рейтингової системи оцінки, самооцінки, взаємної оцінки, аналізу творчих проектів, самостійних і контрольних робіт.

Для вивчення особистісного критерію готовності була застосована модифікована методика вивчення ставлення до професійної діяльності, складена Е. Бурцевою, що полягає в модифікованому опитувальнику - анкеті вивчення життєвих професійних планів і професійних уявлень; методика «Дослідження комунікативно- характерологічних тенденцій» (опитувальник Т. Лірі), методика діагностики загальної комунікативної толерантності В. Бойка, методика дослідження рівня емпатійних тенденцій І. Юсупова, бесіди, спостереження. Методика вивчення ставлення до професійної діяльності Е. Бурцевої полягає у відкритих питаннях і пропозиціях, що необхідно продовжити. В основі оцінки відповідей лежить п'ятибальна шкала, після чого одержані результати підсумовують. За допомогою цієї методики виходить найбільш об'єктивна інформація про предмет дослідження, що вирізняє вказану методику від тесту й опитувальника, в основі яких покладено відповіді на закриті питання [6, с. 93].

Методика діагностики загальної комунікативної толерантності, запропонована В. Бойко, дозволила діагностувати толерантні й інтолерантні установки особистості, що проявляються в спілкуванні.

Методика І. Юсупова успішно використовується для дослідження емпатії (співпереживання), тобто вміння поставити себе на місце іншої людини та здібності до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей, і виявлення її рівня (дуже низького, низького, нормального, високого, дуже високого).

Методика «Дослідження комунікативно-характерологічних тенденцій» (опитувальник Т. Лірі) дає змогу нам встановити переважаючі характерологічні тенденції студентів. За допомогою тесту Т. Лірі визначається сукупність особистісних якостей, які мають сучасні студенти, формується образ ідеального майбутнього вчителя предметів гуманітарного циклу, співвідноситься реальне з ідеальним для оцінювання наявного особистісного професійного потенціалу студентів.

Прояв процесуально-технологічного критерію - рівень володіння технологіями і методами формування готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО, - визначався за результатами студентської практики, спостереженням за діяльністю в умовах і ситуаціях, що були змодельовані на заняттях, на основі аналізу виконаних проектів, а також застосування дослідницької і прогностичної діяльності під час викладання етики в ЗЗСО. Для цього нами був використаний опитувальник «Визначення креативного потенціалу», тест особистісних творчих характеристик.

Для проведення дослідження були сформовані експериментальна і контрольна групи, що дали змогу виявити особливості формування професійної готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО. Виявлення ефективності експериментального дослідження щодо формування в закладах вищої освіти готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО (до і після впровадження моделі), проводилося на різних вибірках студентів, порівняння змін показників в процесі підготовки (контрольна група) і в процесі впровадження моделі щодо формування професійної готовності (експериментальна група) було показником результативності спроектованої нами моделі.

У процесі формування груп, що беруть участь в експериментально-дослідній роботі, враховувалися такі обставини: наявність на період дослідження діючих навчальних планів підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО; набутого ефективного досвіду підготовки фахівців та орієнтації сучасної вищої освіти на дворівневу систему; відсутність у навчальному плані в студентів контрольної групи дисциплін, у межах яких відбувається підготовка майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО. Ці умови дають можливість порівняно з експериментальними групами виявити вплив на критерії і показники готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО, в наявній організації освітнього процесу, і запропонованою моделлю: включення в зміст підготовки студентів контрольної групи технології проходження всіх видів практик, навчання базових дисциплін, що сприяють формуванню готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

Проведення експериментального дослідження на групах фахівців і майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу дозволяють виявити найбільш значущі напрями модернізації освіти та збереження раніше вживаних, традиційних підходів в освіті.

В експерименті брав участь 471 студент. Передбачуваним наслідком впроваджуваної моделі мав стати найбільш високий рівень сформованої готовності студентів експериментальних груп і збереження у випускників завдяки змістовно-технологічному забезпеченню моделі рівня досліджуваної професійної готовності.

Експериментальна робота щодо формування у ЗВО професійної готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО, здійснювалася у декілька етапів: констатувального, формувального і контрольного.

Рівні готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО (ситуаційно- адаптивний рівень, професійно-технологічний рівень, професійно-творчий рівень) визначалися на основі сформованості якісних характеристик професійної готовності.

Для цього ми використали трьохрівневу шкалу оцінки, згідно якої одержані результати діагностичних завдань проранжували за балами від 1 до 3. 3 бали привласнюється у разі високого результату відповіді, що знаходить якнайповніше і точне відображення сформованості якісних характеристик готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО; 2 бали привласнюється у разі середнього результату відповіді, що знаходить менш точне і повне відображення сформованості якісних компонентів професійної готовності; 1 бал - результат відповіді низький, не відображає сформованості якісних характеристик готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

Уведення бальних оцінок дало можливість визначити рівень сформованості готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до викладання етики в ЗЗСО.

Список використаних джерел

Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем (проблемы и методы психолого-педагогического обеспечения технических обучающих систем) / В. П. Беспалько. - Воронеж : Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1977. - 304 с.

Божович Л. И. Проблемы формирования личности: Избр. психол. тр. / Л. И. Божович; Рос. акад. образования. Московский психолого-социальный институт / Под ред. Д. И. Фельдштейна. - 3-е изд. - М. : МПСИ; Воронеж : МОДЭК, 2001. - 349 с.

Маркова А. К. Психология труда учителя / А. К. Маркова. - М. : Просвещение, 1993. - 192 с.

Методика для диагностики учебной мотивации студентов (А. А. Реан и В. А. Якунин, модификация Н. Ц. Бадмаевой) / Бадмаева Н. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей : Монография. - Улан-Удэ, 2004. - С. 151-154.

Образцов П. И. Дидактика высшей военной школы / П. И. Образцов, В. М. Косухин. - М. : 2004. - 317 с.

Плешакова О. В. Формирование психологической готовности студентов к профессиональной деятельности социального работника: дис. ... канд. псих. наук : 19.00.07 / Плешакова Ольга Владимировна. - Самара, 2008. - 251 с.

Реан А. А. Психология и педагогика. / А. А. Реан, Н.В.Бордовская, С.И. Розум; под общей редакцией проф. А. А. Реана. - СПб. : Питер, 2006. - 432 с. : ил. - (Серия «Учебное пособие»).

Чикляукова Е. В. Формирование профессиональной готовности специалистов по социальной работе к организации педагогической поддержки детей-мигрантов: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Чикляукова Елена Викторовна. - Ульяновск, 2010. - 246 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.