Особливості розвитку естетичної культури майбутнього вчителя у процесі творчої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку естетичної культури майбутнього вчителя у процесі творчої діяльності

Б.А. Брилін,

В.Л. Бриліна

Анотації

Провідною ідеєю у статті розглядається положення про те, що творчий розвиток становить основу формування естетичної культури майбутнього фахівця, високий рівень формує інтелектуальну та емоційну досконалість, активно проявляючись в позитивних результатах творчості, яка розглядається як керований психолого-педагогічний процес, в якому відбувається взаємодія педагогічного управління з творчою діяльністю майбутнього вчителя, що ґрунтується на естетичних потребах, усвідомленому сприйманні естетичної цінності музичного мистецтва.

Ключові слова. Естетична культура, творча діяльність, майбутній вчитель мистецтв. педагогічний творчий вчитель

Постановка проблеми. Розвиток національної системи освіти в Україні, потребує вдосконалення існуючих форм і методів професійної підготовки педагогічних кадрів. У Законі України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади повинні забезпечити пріоритет розвитку культури і художньо-естетичної спрямованості учнівської молоді та студентів. У цьому зв'язку пошук нових теоретичних та практичних підходів до функціонування сучасної освіти має незаперечне значення для успішного вирішення цих завдань. Актуальним у теперішній час є уточнення ролі естетизації творчої діяльності майбутнього вчителя для вирішення нових творчих ідей.

Аналіз попередніх досліджень. Загальні естетичні основи культурного розвитку особистості розглядалися у наукових працях І. Зязюна, М. Кагана, В. Кудіна, А. Канарського, Л. Левчук, В. Мазепи та інших.

Аналіз наукової літератури музично-педагогічного напряму розкриває цілі та інтерпретаційні системи формування творчої особистості (О. Андрейко, В. Лабунець, Н. Мозгальова, Р. Савченко, Г.).

Мета статті. У розкритті особливості розвитку естетичної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва засобами творчої діяльності.

Виклад основного матеріалу. Основу творчого потенціалу майбутнього фахівця складає стійка оціночна вибірковість, оригінальність пошуку і творче прогнозування. Природженими передумовами творчості є розвиток здібностей та естетичної свідомості, які розвиваються в процесі діяльності і залежать від розвитку естетичного смаку, потреб, інтересів, ідеалу. Між ними існує взаємозв'язок, який включає не тільки різноманітні пізнавальні, а й емоційні властивості (естетична реакція, музичні враження, здатність емоційно відгукуватись на твори тощо).

Педагогічне управління процесом творчої діяльності студентів забезпечується динамічною системою взаємодії емоційних, інтелектуальних, творчих процесів, які формують естетичний тезаурус, і ефективно досягається за умов активізації пізнавальної творчості, націленої на гармонійний розвиток компонентів естетичної культури.

Отже, дидактичний аспект креативної діяльності потребують висвітлення питання розвитку естетичної культури засобами творчості. Інтенсифікація естетичного фактора стала необхідною для більшості навчальних предметів, а також у творчій практиці майбутнього вчителя.

Компонентами естетичної культури вчителя вважають вчені, є: теоретична і практична підготовленість учителя до естетичного виховання, вміння вносити естетичний початок в педагогічний процес, естетика творчості, особливості психологічних процесів особистості вчителя, що забезпечують високий рівень естетичного виховання учнів, потреба в систематичному самовихованні і самоосвіті.

Імпонує класифікація ознак естетичної культури вчителя, розроблена Л. Дементьєвої, яка виділяє 4 групи ознак. До першої групи автор відносить систему теоретичних знань в області естетики, естетичного виховання, теорії та історії мистецтва. В другу групу входять естетика поведінки, спілкування, культура мови і зовнішнього вигляду. Третя група включає в себе компоненти естетичної свідомості особистості: розвинуте естетичне сприйняття, естетичні почуття, смаки, інтереси, потреби, погляди, ідеали.

Четверту групу складають уміння і навички в області естетичного виховання [2, с.55]. На думку Н.Б. Крилової показниками педагогічної культури можуть слугувати різнобічні естетичні знання і інтереси, ідейно-естетична позиція, що дозволяють учителю глибоко оцінити процеси культури, розвиток естетичних потреб, здатність аргументовано аналізувати художні явища, розвиток естетичного почуття, потребу в естетичній самоосвіті [7, с.120].

Заслуговують на увагу дослідження, в яких розглядається сутність педагогічної творчості. Вчені відмічають, що кредо естетичної культури майбутнього вчителя полягає в тому, щоб він постійно відчував задоволення від зробленої роботи, творче переживання, а це торкається емоційної частини педагогічної творчості. Із цього слідує, що для здійснення навчального процесу вчителю необхідна розвинута емоційна культура, тобто ті якості, які складають структуру естетичної культури вчителя. В естетиці культури О. Сисоєва виділяє цілу низку важливих компонентів, серед яких: створення життєрадісного, добродушного настрою в колективі, культура почуттів [9, с.6].

Отже, сучасному вчителю повинні бути притаманні основні якості естетично розвинутої людини, і він повинен орієнтуватись в художніх цінностях і використовувати свій естетичний арсенал в усіх сферах мистецької діяльності.

На даний час в педагогічній науці склались різні теоретичні підходи до визначення поняття "естетична культура вчителя", до її змісту і структури. Так, О. Кремцова в структурі естетичної культури вчителя виділяє художньо-естетичний кругозір, естетичне сприйняття, естетичний смак, ідеал, художню уяву, естетику поведінки і зовнішнього вигляду, культуру мови [6, с.58].

Д. Джола дає визначення естетичної культури з філософської позиції: "Естетична культура вчителя як певний рівень сформованості естетичного ставлення до світу, в тому числі до своєї роботи, забезпечують йому спогляданням і творчістю задоволення естетичної потреби, отримання від цього духовної насолоди - невід'ємної складової людського щастя. В цьому самостійність естетичної культури. Але є і загально педагогічна функція естетичної вихованості: формування естетичної культури впливає на інші види виховання і самовиховання, тим самим сприяє всебічному розвитку людини. Саме так: воно сприяє, вливає, а не підмінює в цьому розумове, трудове, фізичне, моральне та ін. види виховання. І все ж цей вплив на становлення багатогранної сутності людини найбільший, максимальний в порівнянні з іншими видами виховання. Не буде перебільшенням сказати: найбільше багатство, найбільший приріст культури суспільства - в творчому потенціалі вчителя [3, с. 90].

Естетична культура учителя, як і будь-яка, - явище інтегроване, зі складною структурою. Тому у ній як синтезі певних елементів дослідники, керуючись різними теоретичними підходами, виділяють естетичну освіченість - систему знань у сфері естетики, рівень розвиненості потреб, почуттів, смаків, ідеалів, підготовленість - методичні уміння і навички. Естетична культура учителя відіграє важливу роль у суспільному розвитку, оскільки вона здатна забезпечувати ефективний вплив на молодих людей, який відповідає основним інтересам суспільства.

Зростання ролі естетичної культури обумовлено тим великим потенціалом засобів взаємодії на всі сторони особистості, який закладений у самих творах мистецтва. Ефективність формування естетичної культури учителя забезпечується високим рівнем її розвитку, підготовленістю, національним характером та іншими компонентами.

Визначивши поняття естетичної культури вчителя, необхідно розглянути дане питання з погляду системного підходу, так як на сучасному етапі розвитку філософії принцип системності є необхідним аспектом світорозуміння і загальної методології, а одночасно - частиною і компонентом теорії виховання.

Аналіз проблеми естетичної культури загалом і формування естетичної культури вчителя зокрема показує, що дане явище являє собою специфічний соціальний феномен, яке немислиме без навичок творчого підходу до навчання і виховання. Найбільш важливим компонентом творчої діяльності є активізація пізнавального інтересу. Він виникає під впливом різноманітних факторів і може мати різний зміст, глибину, стійкість.

Духовно-естетичну культуру В. Сухомлинський розглядав як необхідну умову педагогічної майстерності вчителя. Важливими духовними якостями особистості педагога він вважав естетичне сприйняття, тонке бачення навколишнього світу, тобто здатність пізнавати його розумом і серцем; естетичну оцінку педагогічних явищ і процесів у порівнянні з естетичним ідеалом; естетичні почуття, уявлення і судження як результат оцінки. Ці компоненти вчений назвав серцевиною естетичної культури педагога, основою мистецтва виховання. Він підкреслював, що емоційно-естетичне повинно пронизувати всю навчально-виховну діяльність учителя, весь його вигляд. Значне місце в структурі естетичної культури вчителя В.А. Сухомлинський відводив естетичним смакам, ідеалам, судженням, художньо-естетичному кругозору [10, с. 35].

А.С. Макаренко вказував на необхідність усвідомленого керівництва процесом розвитку особистості, висуваючи при цьому високі вимоги до культури вчителя. В педагогічній системі А. Макаренка важлива роль відводилась драматичному мистецтву, художній самодіяльності. На думку ученого, вихователю необхідно всіляко заохочувати елемент імпровізації в мистецтві, творчу ініціативу учнів, їх самодіяльність. Мету естетичного виховання А.С. Макаренко бачив в розвитку культурної творчої особистості [8, с.222].

На естетичне виховання в школі, як одне із головних завдань учителя, вказує видатний педагог і психолог П. Блонський. Розкриваючи суть культури педагога, він серед основних якостей особистості вчителя виділяє захопленість викладанням, вміння сколихнути серця учнів, стимулювати їх активність в особистому розвитку. П. Блонський підкреслював, що справжнім вихователем є тільки той, хто будить дрімаючий в дитини дух і дає йому сили для справжнього органічного розвитку [1, с. 29].

Але ще А. Дистервег зауважував: "Як ніхто не може дати іншому того, що не має сам, так не може розвивати, виховувати й навчати той, хто сам нерозвинений, невихований, неосвічений" [4, с.74]. Звідси вічна актуальність проблеми професійної культури вчителя. Оскільки вчитель - вихователь, у цій професії навіть при предметній побудові викладання рівень так званої загальної культури не менш важливий.

Висновки

Вирішення проблеми розвитку естетичної культури майбутніх фахівців потребує створення дидактичної системи навчання, як складової їх професійної компетентності. Методологічною стратегією системи є культурологічний, особистісно-орієнтований, творчо-діяльнісний підходи. Для вирішення цієї проблеми доцільне не лише впровадження інноваційних методів у навчальний процес, але й застосування різних видів мистецтва в творчої діяльності педагогів і студентів, при цьому максимально застосовувати індивідуальний підхід до кожної особистості.

Професійну підготовку майбутніх учителів мистецьких спеціальностей ефективніше здійснювати на засадах системного, діяльнісного, особистісного, компетентнісного підходів. Системний підхід у дослідженні дає можливість розглянути професійну підготовку майбутніх фахівців із застосуванням творчих технологій як саморегульований багатофактурний комплекс. Діяльнісний підхід сприяє визначенню стану розвиненості естетичної культури особистісних властивостей майбутніх фахівців, їхнього творчого досвіду та мотиваційних творчих досягнень. Компетентнісний підхід дозволяє достовірно оцінювати динаміку змін рівня розвиненості творчих здібностей, сформованості знань, умінь і навичок, необхідних для ефективної музично-педагогічної діяльності з учнями загальноосвітніх закладів як на уроках музичного мистецтва так і позакласних формах роботи.

Список використаних джерел

1. Блонский П.П. Избранные педагогические сочинения / П.П. Блонский (Вступ. ст. Ф. Королева). - М.: Изд. АПН РСФСР, 1961. - 695 с.

2. Дементьева Л.Е. Об эстетической культуре учителя / Л.Е. Дементьева // Эстетическое воспитание молодежи: проблемы и опыт (Под ред. В. А Салеева). - М. : Педагог, 1986. - С. 55-58.

3. Джола Д.М. Естетична культура вчителя: сутність, структура, функції / Д.М. Джола, Л.О. Хлєбнікова // Культура і вчитель (Під ред. Щербо А.Б.) - Вінниця: ВДПУ, 2003. - 287 с.

4. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / А. Дистервег. - М. : Педагогика, 1956. -С. 60-75.

5. Зязюн І. А. Безсвідоме у пізнавальній діяльності / І. А. Зязюн // Кримські педагогічні читання: матеріали Міжнар. наук. конф. 12-17 вересня 2001 р. (За ред. С.О. Сисоєвої і О.Г. Романовського). - Харків: НТУ "ХПІ", 2001. - С. 9-20.

6. Кремцова О.В. Из опыта эстетического образования и воспитания будущего учителя / О.В. Кременцова // Сов. педагогика. - 1976. -№10. - С. 58-60.

7. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н.Б. Крылова. - М.: Высш. шк., 1990. - 172 с.

8. Макаренко А.С. О воспитании / А.С. Макаренко (Сост. и автор вступ. слова В.С. Хелемяндик). - М.: Политиздат, 1988. - 256 с.

9. Сисоєва О.В. Естетика праці вчителя / О.В. Сисоєва. - К.: "Знання", 1979. - 48 с.

10. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения: в 3-х т. / В.А. Сухомлинський (Сост. О.С. Богданова, В.З. Смаль). - М.: Педагогика, 1979.- Т.1. - С.28-107

Размещено на Allbest.ru