Інтеграція та систематизація змісту фундаментальних дисциплін у вищій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграція та систематизація змісту фундаментальних дисциплін у вищій школі

Л.В. Дольнікова, Л.К. Стечкевич

м. Львів, Україна

Анотація

У статті проаналізовано організаційно-педагогічні умови формування фахових компетентностей випускника вищої школи, акцентовано увагу на ролі фундаментальної підготовки студентів для реалізації змісту і завдання педагогічного процесу. Обґрунтовано необхідність інтеграції змісту на основі системного підходу шляхом горизонтального структурування змісту навчального матеріалу з фундаментальних дисциплін, уточнено підхід до трактування поняття системних знань, як таких що структуруються в свідомості студентів від основних наукових понять через основні наукові теорії до основних наслідків цієї теорії і їх місця у майбутній професії. Встановлено, що важливим компонентом інтегрування знань з метою їх систематизації є виділення в єдиній системі змісту фундаментальних дисциплін генералізуючих понять, теорій та законів, за допомогою яких виявляються існуючі у системі причинно-наслідкові та корелятивні зв'язки. На основі проведеного теоретичного аналізу практичні підходи до реалізації системного підходу під час інтеграції змісту фундаментальних дисциплін, охарактеризовано засоби реалізації інтегративного підходу ( інтегративні структурно-логічні схеми, узагальнювальні таблиці, інтегративні дидактичні одиниці, інтегративні навчально-контрольні картки) та їх дидактичні завдання.

Ключові слова: інтеграція; інтегративний підхід; систематизація; системний підхід; фундаментальні дисципліни; дидактичні засоби.

Abstract. The article analyzes the organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competences of a higher education graduate, emphasizes the role of students' fundamental preparing for the implementation of the content and tasks of the pedagogical process. The necessity of integrating content on the system approach basis by substantially structuring the content of the educational material from the fundamental subjects is substantiated; the approach to the interpretation of the system knowledge notion as specified is developed in the minds of students from the basic scientific concepts through the basic scientific theories to the main consequences of this theory and their place in the future the profession It is established that an important component of the integration of knowledge into the systematization of their systematization is the allocation of generalizing concepts in the unified system of the fundamental subject content, theories and laws which the existing causal and consequential correlations in the system are identified with. On the basis of the theoretical analysis, practical approaches to the implementation of the systematic method during the integration of the fundamental subject content are defined, the means of realization of the integrative approach (integrated structural-logical schemes, generalization tables, integrative didactic units, integrated educational control cards) and their didactic tasks are characterized.

Keywords: integration; an integrative approach; systematization; system approach; fundamental subjects; didactic means.

Постановка проблеми. Сучасний ринок праці висуває низку нових критеріїв до оцінки роботи закладу вищої освіти. Серед них основним критерієм роботодавець встановлює рівень підготовленості випускника, який визначається раціональним поєднанням сформованих у нього теоретичних і практичних результатів навчання. А це, в свою чергу, означає потребу науково-педагогічних працівників у пошуку інноваційних, ефективних форм і методів навчання, перегляді і удосконаленні програм, навчальних планів, створенні інтегрованих професійно- орієнтованих курсів дисциплін, які забезпечують якість знань і формування загальних та фахових компетентностей, обґрунтовують нові функції педагогіки вищої школи, яка останнім часом перебуває у пошуку інноваційних ефективних підходів у реалізації завдань педагогічного процесу. У сучасному закладі вищої освіти організація навчального процесу відбувається за необхідності діалектичного відмирання застарілого, класичного і впровадження нового, що вимагає наповнення новим змістом навчальних програм як нормативних дисциплін так і дисциплін варіативної частини навчального плану. Для багатьох закладів вищої освіти характерною є неможливість створити умови підготовки і формування конкурентоспроможного фахівця саме через неготовність кафедр фундаментальної підготовки до перегляду змістового наповнення фахових дисциплін і орієнтацію їх змісту на формування елементів професійного мислення на орієнтувальному пропедевтичному рівні.

Аналіз останніх досліджень. Аналіз наукової педагогічної і психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблема формування конкурентоспроможного, компетентного випускника є широко аналізованою, а дослідження в цій галузі часто кардинально відрізняються. Цю проблему досліджували В.І. Байденко,

І.Б. Васильєв, Н.В. Грохольська, Т.І. Дементьєва, Е.Ф. Зеєр, І.М. Козловська, Н.В. Кухарєв, Н.М. Лобанова, М.І. Лук'янова, Л.І. Луценко, А.М. Михайличенко, В.С. Плохий, О.С. Таїзова, О.О. Чабан та ін. При безумовній важливості цих досліджень проблема якості підготовки випускника вищої школи окремої спеціальності є недослідженою або малодослідженою саме в контексті ролі фундаментальних дисциплін і їх впливу на загально - наукову і фахову підготовку фахівця, яка прямо залежна від розвитку сучасних технологій. Практика фундаментальної підготовки у закладах вищої освіти України свідчить, що використання традиційних дидактичних засобів навчання під час вивчення фундаментальних дисциплін не забезпечує активного усвідомленого оволодіння базовими знаннями і не формує у студентів мотивованого вивчення фундаментальної дисципліни для формування у подальшому якісних динамічних фахових компетентностей, а також не сприяє розвитку у студентів пізнавальної індивідуальної активності і саморозвитку. Разом з тим ізольоване розрізнене вивчення фундаментальних дисциплін у закладах середньої освіти, збільшення обсягу інформації та поява нових підходів до пояснення й інтерпретації явищ і понять та завдання, які стоять перед вишою школою, виявляють ряд суперечностей між традиційними способами формування змісту фундаментальних дисциплін та вимогами до професійно-орієнтованої фундаментальної підготовки майбутніх фахівців, як необхідної умови якісної фахової підготовки. Подолання цих суперечностей можливе за умови використання нових підходів до формування дидактичного забезпечення навчально-виховного процесу, зміцнення основних чинників, які обгрунтовують організаційно-педагогічні умови формування конкурентоспроможного фахівця, а також перегляду змістового та операційного компонентів організації педагогічного процесу у закладах вищої освіти.

Мета дослідження: обгрунтувати необхідність інтеграції змісту фундаментальних дисциплін у вищій школі шляхом структурування змісту навчальних фундаментальних дисциплін, як важливого засобу систематизації знань студентів та визначити організаційно-педагогічні умови формування елементів професійного мислення під час вивчення фундаментальних дисциплін у вищій школі.

Виклад основного матеріалу. Сучасні підходи до формування конкурентоспроможного фахівця спрямовані на демократизацію, диверсифікацію та диференціацію освіти, гуманістичну спрямованість навчання, використання форм і методів навчання та розробку засобів навчання, які підвищують активність, самостійність студентів, залучають їх до науково-пошукової, дослідницько-експериментальної роботи, що, на нашу думку, спрямовує їх до активної творчої діяльності, самостійного прийняття рішень, адаптації до швидкоплинних змін, що відбуваються в суспільстві загалом і на ринку праці зокрема. Саме в цьому напрямі ми зазначаємо організаційно-педагогічні уови формування фахових компетентностей випускника вищої школи. До цих умов відносимо:

залучення студента до мотивованої активної пізнавальної діяльності шляхом використання інноваційних педагогічних методик уже у процесі вивчення фундаментальних дисциплін;

єдність процесуально-дидактичних підходів у формуванні теоретичних знань та виробленні на їх основі практичних умінь з метою усвідомлення студентом на їх основі де, яким чином і для чого ці знання і вміння будуть використані;

формування інтегрованого змісту фундаментальних дисциплін з орієнтацією його на майбутній фах;

повне забезпечення освітніх і професійних потреб особистості у відповідності до концептуально- визначених підходів до підготовки фахівців у державних стандартах освіти;

усвідомлення викладачем своєї ролі консультанта, а не контролера у суб'єкт-суб'єктній взаємодії педагогічного процесу;

забезпечення єдності у критеріях визначення якості результатів навчання, як інтегрованого підсумку навчання за відповідним освітнім рівнем. педагогічний компетентність фаховий навчальний

Необхідно зазначити, що будь-яка з виокремлених нами умов є важливою і може бути предметом активних дискусій у пошуку ефективного результату - підготовки сформованого конкурентоспроможного на ринку праці фахівця. Підготовка фахівця-професіонала, на нашу думку, передбачає насамперед необхідність виокремити функціонально-змістові складові його професіоналізму, які частково закладені в освітньо- професійній програмі і які ми трактуємо як фахові компетентності випускника. Поняття фахової компетентності обговорюється останнім часом дуже активно і єдності у трактуванні цієї категорії нема. На нашу думку, ця категорія є психолого-педагогічною і на її формування впливають різні чинники, одним з яких є якісна фундаментальна підготовка, яка формує базу фахової професійної компетентності. Проте, існуючий предметний принцип побудови навчального плану підготовки фахівця не може вирішити, на нашу думку, проблеми формування наукового теоретичного мислення, адекватного завданням майбутньої професійної діяльності. На думку багатьох дослідників (Безпалько В. П, Борисов В. І., Гінецинський В. І., Гончаренко С. У., Зоріна Л. Я., Фролова Т. В.) в організуванні навчального процесу у вищій школі ефективним є системний підхід до структурування змісту навчальних дисциплін, в основі якого лежать інтегративні підходи у процесі їх вивчення. Ці дослідження стосуються методологічних проблем навчального процесу у вищій школі під час підготовки фахівців різних спеціальностей. Більшість науковців [3, 4] віддають перевагу системному підходу, в основі якого лежить відмова від односторонніх лінійно-причинних методів дослідження та зосередження уваги на інтегрованих властивостях об'єкта, його походженні, зв'язках і структурі. Поняття структури розвивається через поняття елементів, інтеграційні процеси також розпочиноються лише за наявності розрізнених раніше елементів, зв'язків, відношень. У нашому дослідженні ми спираємось на визначенні системи, як великої кількості взаємопов'язаних елементів, що виступають як певна цілісність. Характерною ознакою системи знань, зокрема знань студентів про сукупність явищ та процесів, є відносна неоднорідність елементів системи, яка виражається в тому, елементом системи є поняття. Однак система наукових знань студентів ніколи не зводиться лише до понять, які є її фундаментом, а включає також наукові факти, закони, теорії, нові досягнення і відкриття.

Одним із підходів до формування цілісної системи знань з фундаментальних дисциплін є розроблений нами підхід, що базується на профілюванні вже зінтегрованого циклу фундаментальних дисциплін, в основі якого лежить ідея подвійної інтеграції:

інтеграція базового загальноосвітнього циклу знань як цілого;

інтеграція фундаментальних і фахових знань.

Кожен рівень інтеграції здійснюється поетапно. Початковим етапом є не просто аналіз діючих навчальних планів і програм з відповідних дисциплін, а грунтовний аналіз структури дисциплін фундаментального і фахового циклів у їхньому сучасному варіанті, з переходом до їх дидактичних аналогів з урахуванням принципу призначення знань і принципу професійної спрямованості навчання. Особлива увага під час аналізу теоретичних основ формування системи знань студентів нами приділяється дослідженню зв'язку між інтеграцією та систематизацією наукових знань, який обґрунтовано у наукових працях М. Д. Ахундова, І. Б. Блауберг, В. Н. Дьоміна, П. В. Смирнова та ін. Аналіз понять інтеграція та система дає підстави констатувати, що їх тлумачать по різному. Ми розглядаємо інтеграцію як засіб систематизації, а систему сформованих знань як форму інтеграції. У своєму дослідженні ми частіше спираємось на інтеграцію як засіб систематизації. Зупинимось на деяких положеннях, що стосуються понять системи та інтеграції.

Досвід підтверджує, що процес формування системних знань тісно повязаний з таким процесами як узагальнення, однак ці два поняття за наявності споріднених ознак мають істотні відмінності. «Узагальнення - така процедура мислення, коли виділяються загальні для деякої предметної галузі ознаки (властивості), відношення, тенденції розвитку. В результаті генералізуючої абстракції відбувається виділення однакових, подібних тотожних ознак та їх включення в одне загальне поняття.» [6, с.104]. Оскільки в сучасній літературі теорія систем оперує різними уявленнями про системи, ми в нашому дослідженні за основу взяли елементариське уявлення про систему. Це обумовлено специфікою змісту навчального матеріалу, в основі якого повинна лежати взаємопов'язана система понять (елементів). Вихідними умовами при цьому слугує наявність великої кількості понять, які у процесі дидактичного осмислення формуються у предметні чи інтегративні дисципліни.

На нашу думку, під час діяльнісного компонента педагогічного процесу, у студентів необхідно сформувати опорні знання, розвинути мислення та навчити їх оцінювати нові факти, ідеї, явища, підготувати до сприймання, осмислення та використання набутих знань у практичній діяльності. При цьому формується нова, складна система отриманих знань, в якій елементи цієї системи пов'язані логічними зв'язками. Формуються таким чином системні знання, які структуруються у студентів у свідомості студентів за схемою: основні наукові поняття -- основні положення теорії -- основні наслідки і висновки теорії. При такому підході системність трактується як якість певної сукупності знань, що характеризує наявність у свідомості студентів структурних зв'язків, які аналогічні реально існуючим зв'язкам у науці [2, с. 5]. При цьому, на нашу думку, необхідно враховувати не лише внутрішні зв'язки між поняттями і предметами, але й рівень складності їх засвоєння, а також знання та уявлення, які студенти отримують поза навчанням у закладі вищої освіти. Основні компоненти пізнавальної діяльності у навчальному процесі останнім часом трактуються в науці як системи високого рівня, оскільки вони мають цілеспрямований характер і здатні продукувати нові знання. Разом з тим проблема застосування принципів інтеграції виникає вже на етапі формування мети нової системи. Включення в інтегровану систему лише логічних висловлювань, фактів окремих систем автоматично не переносить мети цієї системи, а мета старої системи лише частково входить у більш широку нову мету. На цьому етапі систематизація знань, як засіб інтеграції, відбувається відповідно до розвитку науки, коли кожне з понять не подається як випадкове, а трактується як необхідний компонент відповідної системи знань. Наш досвід засвідчує, що важливим компонентом інтегрування знань з метою їх систематизації є виокремлення в єдиній системі фундаментальних, генералізуючих понять, теорій та законів, за допомогою яких виявляються і встановлюються існуючі у даній системі причинно-наслідкові та корелятивні зв'язки, головні та доповнюючі компоненти. Як показали наші спостереження, студенти на перших курсах навчання у закладах вищої освіти мають суттєві труднощі у засвоєнні фундаментальних дисциплін і пояснюють це різними причинами:

недостатнім базовим рівнем вивчення дисципліни під час навчання у середній школі;

завищеними вимогами викладачів до завоєння, розуміння і відтворення змісту дисципліни у результатах навчання;

нерозумінням місця тих чи інших понять у їх майбутньому фаховому становленні;

авторитарний стиль спілкування викладачів з студентами;

низький рівень застосування інформаційних технологій під час вивчення дисциплін фундаментального блоку;

відсутність фахової мотивації у вивченні фундаментальних дисциплін.

Саме через відсутність єдності інтерпретації змісту навчального матеріалу з різних дисциплін знижується мотивація навчання та інтерес до вивчення ряду предметів. Покращити ситуацію можна шляхом впровадження інтегративних підходів до вивчення фундаментальних дисциплін, спрямовуючи зміст фундаментальної дисципліни на формування елементів професійного мислення і формування фахових знань на пропедевтичному рівні. Розробляючи підходи до інтеграції змісту в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, ми прийшли до висновку, що важливим методологічним інструментом у рамках такого підходу є інтеграція окремих питань, тем, розділів фундаментальних дисциплін. Такий підхід дає змогу навчити студентів бачити аналогію у віддалених явищах і процесах, перносити набуті знання в іншу, нову ситуацію.

І першим кроком в реалізації таких завдань щодо формування цілісної особистості фахівця є інтеграція базових знань, умінь і навичок з фундаментальних дисциплін з орієнтацією на професійне становлення майбутнього фахівця. Реалізацію цієї ідеї ми пропонуємо здійснювати шляхом тематичної інтеграції. В основу закладеної нами ідеї тематичної інтеграції покладено професійно-спрямований відбір змісту навчального матеріалу, який ми реалізуємо шляхом горизонтального структурування змісту. У результаті горизонтального структурування змісту навчального матеріалу з великої кількості фактів, понять наукова інформація перетворюється в навчальну. При цьому з великої кількості пов'язаних між собою елементів, які складають систему знань, шляхом інтеграції змісту та інтеграції знань створюється цілісна система уявлень про об'єкт, формуються фахові знання, як передумова ефективного оволодіння знаннями про основний об'єкт вивчення. Багаторічний досвід запровадження інтегративного підходу до структурування змісту фундаментальних дисциплін підтверджує високу ефективність вивчення фундаментальних дисциплін у закладі вищої освіти. Нами розроблені і апробовані, перевірені на ефективність багато способів реалізації інтегративного підходу під час структурування змісту фундаментальних дисциплін. Найбільш репрезентативними і ефективними виявились структурно-логічні блок-схеми, які побудовані з урахуванням горизонтального структурування і орієнтовані на майбутню фахову діяльність, містять незавершені елементи, які студенти доповнюють самостійно, демонструючи уміння мислити, аналізувати, узагальнювати, розуміти і застосовувати знання.

Як елемент організації науково-дослідницької роботи студентам пропонуємо самостійно репрезентувати матеріал для самостійного опрацювання саме у формі таких структурно-логічних схем, що суттєво підвищує мотивацію навчання, усвідомлення ролі фундаментальних дисциплін у становленні фахівця. Ефективним засобом реалізації інтегративного підходу є також узагальнювальні таблиці, інтегративні дидактичні одиниці, інтегративні навчально-контрольні картки. Застосування інтегративного підходу до структурування змісту фундаментальних дисциплін дає можливість підвищити мотивацію їх вивчення, ефективно залучати студентів до науково-дослідницької роботи, уміти аналізувати, узагальнювати. При цьому розширюються також контакти між викладачем і студентом, студентом і підручником та іншими інформаційними джерелами, дидактичний монолог поступається місцем самостійній роботі, самовдосконаленню на належній основі, що попередньо вміло підготовлена викладачем. Експериментальна перевірка проводилась авторами на заняттях хімії в медичному університеті, проте, проаналізовані нами теоретичні і практичні підходи до інтеграції змісту як засобу систематизації знань шляхом структурування змісту фундаментальних дисциплін можуть бути застосовані під час вивчення будь-якої фундаментальної дисципліни у закладі вищої освіти.

Висновки

На основі проведеного аналізу зазначаємо, що інтеграція змісту фундаментальих дисциплін, як засіб систематизації підвищує ефективність вивчення фундаментальних дисциплін, сприяє формуванню елементів професійного мислення і є основою отримання ефективного результату навчання. До подальших досліджень відносимо проблему розробки і дослідження створення інтегративного курсу з фундаментальних дисциплін під час підготовки бакалаврів за спеціальністю «Професійна освіта»

Список використаних джерел

1. Бабенко Т. Соціокультурне середовище ВНЗ як фактор становлення конкурентоздатності особистості / Т. Бабенко / теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді.

2. Зорина Л. Я. Дидактические основы формирования системности знаний старшекласников. [Текст] / Л. Я. Зорина. - М.: Педагогика, 1978. - 128 с.

3. Козловський Ю. М. Професійна інтегрологія в системі наук про освіту// Педагогічний альманах : збірник наукових праць / редкол. В. В. Кузьменко (голова) іа ін. - Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2017. - Випуск 34. - С.108-113

4. Урсул А. Д. Философия и интегративно-общенаучные процессы [Текст] /А.Д Урсул. - Кишинев: Штиинца, Педагогика, 1997 - 265 с.

Размещено на Allbest.ru