Особливості розумової працездатності у дітей молодшого шкільного віку

та спорту, доцент Нєворова О. В.

В статті розглянуто розумову працездатність як один з адекватних критеріїв оцінювання функціонального стану організму та його адаптаційних можливостей у процесі систематичного навчання. Доведено, що організація систематичного навчання з урахуванням індивідуальних особливостей нервової системи покращує розумову працездатність.

Ключові слова: адаптація, працездатність, властивості нервових процесів, функціональна рухливість нервових процесів, молодші школярі.

1. Постановка проблеми

навчання розумовий працездатність фізичний

Одним з найважливіших завдань сучасної освіти є перехід до індивідуалізації та диференціації навчання [4; 8]. Фізичне виховання в школі є невід'ємним складником навчально- виховного процесу. Проте, традиційні форми фізкультурної і спортивної роботи з дітьми ще не відповідають сучасним вимогам і потребують зміни на більш ефективні. Важливим напрямком у зміцненні здоров'я дітей є виховання рухових навичок на основі індивідуального підходу до нормування фізичних навантажень [1-5].

Дослідження адаптивних можливостей дитячого організму до м'язової діяльності є однією з центральних проблем вікової фізіології, спортивної медицини і педагогіки [1-5]. Очевидно, що без знання критеріїв фізіологічної адаптації неможливо оцінити характер поточних змін, які відбуваються в організмі під впливом м'язової діяльності, прогнозувати можливі розлади стану здоров'я і раціонально організовувати процес фізичного виховання [1; 3; 5; 8].

Актуальність проблеми адаптації організму учнів молодшого шкільного віку до фізичного навантаження визначається ще й тим, що нерідко в практиці фізичного виховання учнів застосовують принципи щодо фізичних навантажень, які використовуються в ході підготовки дорослих спортсменів. Між тим, у процесі вікового розвитку на кожному етапі онтогенезу змінюється діапазон пристосованості до фізичних навантажень [4; 5; 8 ].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У пошуках підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями науковці (О. М. Ващенко, Е. С. Вільчковський, О. О. Власюк, О. Д. Дубогай, І.Л. Коваленко, І. Я. Коцан, В. С. Язловецький та ін.) одностайно наголошують на необхідності створення програм фізкультурно-оздоровчої роботи, які повинні враховувати мотиви та інтереси школярів і сприяти: зниженню показників захворюваності дітей; підвищенню рівня їхньої фізичної підготовленості; стабільності фізичної і розумової працездатності; успішному розвитку основних психічних процесів, творчих здібностей, особистісних рис; сформованості потреби в рухах; наявності знань основ збереження і зміцнення здоров'я; створенню умов для формування в учнів індивідуальних ціннісних орієнтацій на заняття фізичним вправами.

Сучасні фахівці у галузі фізичної культури і спорту наполягають на врахуванні психофізіологічних особливостей школярів, знання яких необхідно для організації фізкультурно-оздоровчої роботи в школі, а саме: особливості організації пізнавальних процесів, статевих особливостей, динаміка працездатності [2].

Цілком очевидно, що фахівці в галузі фізичного виховання повинні бути добре обізнані з індивідуальними анатомо-фізіологічними особливостями організму дітей, специфікою їх пристосувальних реакцій, впливом фізичних навантажень на їх організм.

Формування рухових навичок визначається особливостями вищої нервової діяльності, в основу яких І.П. Павлов поклав основні властивості нервової системи: функціональну рухливість і силу нервових процесів, які відіграють головну роль у варіаціях фізіологічної індивідуальності. Ця думка знайшла свій розвиток в сучасних дослідженнях. Обґрунтовано роль індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової діяльності в ході професійного відбору в дорослих, у визначенні індивідуальних рівнів фізіологічних витрат під час розумової праці, в забезпеченні пристосувальних реакцій до емоційного стресу [4-5].

Розвиток, виховання, освіта дітей дошкільного віку і збереження їх здоров'я є актуальною і важливою державною проблемою. Системна, комплексна і цілеспрямована робота з дітьми молодшого шкільного віку потрібна для вирішення важливої педагогічної, психологічної і соціальної проблеми забезпечення рівних стартових можливостей дітей, визначених Концепцією розвитку освіти.

Досвід багатьох країн свідчить про необхідність і значущість подібної роботи з дітьми молодшого шкільного віку в період інтенсивного розвитку їх мозку і формування пізнавальної діяльності [5 -9]. Не менш важлива соціалізація дитини, її уміння спілкуватися з однолітками, дорослими, здатність самостійно працювати. Особливого значення в цьому віці набуває розвиток творчих здібностей, емоційний і фізичний розвиток.

Психофізіологічна і педагогічна ефективність виховання і навчання знаходиться в тісній залежності від того, якою мірою враховуються анатомо-фізіологічні особливості дітей, періоди розвитку, для яких характерна найбільша сприйнятливість до дії тих або інших чинників, а також періоди підвищеної чутливості й зниженої опірності організму.

Незважаючи на численні дослідження фізіологічних і психологічних функцій дітей 6 років [3-9], недостатньо вивчена їх динаміка в ході навчально-виховного процесу. Це визначає актуальність і необхідність проведення фізіологічної і психолого-педагогічної оцінки раннього введення інтелектуальних навантажень в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ) і підготовчих відділеннях загальноосвітніх шкіл (ЗОШ).

В ході проведення таких досліджень важливим є вибір найбільш адекватних критеріїв оцінювання функціонального стану організму та його адаптаційних можливостей в процесі систематичного навчання. Одним з таких критеріїв є розумова працездатність, що відображає індивідуальні особливості функціонального стану мозку і когнітивних процесів [3].

Доведено, що адекватно організоване систематичне навчання сприяє розвитку розумової працездатності, а отже і ефективності набуття знань і засвоєння навичок [4-6]. Для оцінки впливу інтелектуальних і фізичних навантажень на організм дитини разом з розумовою працездатністю використовуються показники функціонування серцево-судинної системи, фізичного розвитку і здоров'я дитини [4; 5]. Проте подібних комплексних досліджень небагато, і вони мають фрагментарний характер [3].

Метою статті було проаналізувати показники добової адаптивності розумової працездатності в хлопчиків молодшого шкільного віку з різною функціональною рухливістю нервових процесів (в умовах підготовчої групи ЗОШ).

2. Викладення основного матеріалу

Відомо, що навчання в умовах підготовчої групи ЗОШ сприяє удосконаленню функцій ЦНС, підвищенню розумової працездатності. Для дослідження особливостей розумової працездатності обирали хлопчиків 6-7 років (36 осіб), які відносились до I, II (71,0%) і III (29,0%) груп здоров'я. Функціональні зміни в організмі дітей під впливом навчання ми визначали за рівнем і динамікою розумової працездатності з використанням методики дозованої роботи в часі за допомогою фігурних таблиць [5]. За допомогою цієї ж методики визначали рівень функціональної рухливості нервових процесів, який характеризує кількісний показник розумової працездатності.

Показники розумової працездатності досліджували на початку, в середині і в кінці року протягом дня і тижня. Інтегральні показники розумової працездатності: показники добової, тижневої і річної адаптивності, розраховувалися за методикою М.В. Антропової [4].

В ході проведеного дослідження було встановлено деякі вікові зміни: в хлопчиків від 6 до 7 року життя показники розумової працездатності суттєво (p<0,001) зростали, а стійкість за показниками добової, тижневої і річної адаптивності, збільшувалась в середньому на 20^35 %.

Після першого 20-хвилинного розвивального заняття в подготовчій групі ЗОШ інтенсивність роботи і коефіцієнт продуктивності підвищувалися, але, водночас, якість роботи і кількість завдань, виконаних без помилок, вже знижувались. Виходячи з різноспрямованої динаміки інтенсивності та якості роботи, у дітей підготовчої групи ЗОШ розвивалась втома, яка проявлялась в охоронному гальмуванні.

До кінця всіх занять (45 хвилин інтелектуального, статичного і динамічного навантаження) у вихованців підготовчої групи ЗОШ особливо різко знижувались якість роботи і показник добової адаптивності, що свідчило про зниження у дітей довільної уваги і виражену втому.

Комплексна оцінка варіантів завдань показала, що кількість робіт виконаних на «відмінно» і «добре» значно знижувалась, а з оцінкою «незадовільно» - помітно зростала до кінця всіх занять у дітей підготовчої групи ЗОШ.

У вихованців підготовчої групи ЗОШ спостерігалась більш висока швидкість виконання роботи від початку до кінця занять, але спостерігалось зниження відсотку безпомилкових робіт.

Відомо, що швидкість переробки інформації, розпізнавання зразків і, отже, розумова діяльність дітей залежать від рівня функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП).

Спостереження з хронометруванням виявили суттєві відмінності між дітьми: в різних формах діяльності одним дітям було потрібно в 1,5-2,0 разу більше часу, ніж іншим.

Результати проведення методики з фігурними таблицями дозволили розподілити дітей 6-7 років на 2 групи: з високим і низьким рівнями функціональної рухливості нервових процесів.

Порівняльне вивчення показників працездатності виявило наступні закономірності: у дітей з низьким рівнем ФРНП працездатність виявилася суттєво нижчою, ніж у їх однолітків з високим рівнем ФРНП (p<0,001). Ці відмінності залишалися достовірними в різні періоди протягом дня і тижня.

Діти з з низьким рівнем ФРНП за однаковий час (2 хвилини) виконували завдання не лише в меншому об'ємі, але і з гіршою якістю, ніж діти, що мають з високий рівень ФРНП. Різниця показників розумової працездатності дітей з низьким і високим рівнями ФРНП проявлялася протягом дня. Початкові показники розумової працездатності (до і після занять) у дітей з високим рівнем ФРНП були достовірно вищими, порівняно з дітьми з низькими рівнями ФРНП (p<0,01^<0,001). Водночас, швидкість роботи, коефіцієнт продуктивності від початку до кінця занять не зазнавали суттєвих змін у дітей обох груп.

У дітей з низьким рівнем ФРНП до кінця занять значно знижувалася точність роботи (p<0,05). Відповідно, більш низьким у них виявлявся і показник адаптивності (p<0,01). Низький показник добової адаптивності вказував на меншу опірність їх організму втомі, що розвивається під впливом як власне розумової роботи, так і пов'язаної з нею напруги, що виникає під час утримання статичного положення тіла.

Висновки

1. Діти з низьким рівнем ФРНП за однаковий час (2 хв.) виконували завдання не лише в меншому об'ємі, але і з гіршою якістю, ніж діти, що мають високий рівень ФРНП. Різниця між показниками розумової працездатності в дітей з високими і низькими рівнями ФРНП спостерігались і протягом всього дня.

2. У дітей з низькими рівнями ФРНП до кінця занять значно знижувалася точність роботи (p < 0,05). Низький показник добової адаптивності вказував на меншу опірність їх організму втомі, що розвивається під впливом як власне розумової роботи, так і пов'язаної з нею напруги, що виникає під час утримання статичного положення тіла.

3. У дітей, які навчаються в підготовчій групі ЗОШ денна динаміка розумової працездатності за показниками добової, тижневої і річної адаптивності виявилася стійкою, однак, були присутні ознаки втоми.

Перспективи використання результатів дослідження: обґрунтування негативного впливу статичного компоненту в учнів початкової школи та особливості його попередження засобами фізичної культури.

Бібліографія

1. Антропова М. В. Реакции физиологических систем организма детей 6-12 лет в процессе адаптации к учебной нагрузке. Физиология человека. 1983. Т. 9. № 1. С. 18-24.

2. Безруких М.М., Логинова Е.С. Возрастные особенности структуры саморегуляции деятельности у детей 4-5 лет. Мир психологии. 2002. 1. 121

3. Безруких М.М. Возрастные особенности развития произвольных движений у детей и подростков / Физиология роста и развития детей и подростков. [Под ред. А.А. Баранова, Л.А. Щеплягиной]. М., 2000. С. 222-228.

4. Мачинская Р.И. Формирование нейрофизиологических механизмов произвольного избирательного внимания у детей младшего школьного возраста: дисс. ...докт. биол. наук. М., 2001. 278 с.

5. Khudoleeva, O. V. (1993), “Innovative forms and methods of sanitation of schoolchildren”, Fizicheskaia kultura v shkole, no. 6, pp. 15-19.

6. Krutsevich, T. Yu. (2003), Teoriia і metodyka fizychnoho vihovannia [Theory and methods of physical education], Olimpiiska literatura, Kyiv, Ukraine.

7. Makarenko, М. V. (2002), “The functional state of central nervous system at persons with different levels of mobility of nervous processes”, Journal of physiology, Vol. 48, no. 1, pp. 9-14.

8. Moskalenko, N. V. (2009), “Theoretical methodical principies of innovative technologies in physical education system of junior schoolchildren”, Thesis abstract for Dr.Sc. (Physical Education and Sport), 24.00.02, Ukrainian National University of Physical Culture and Sport, Kyiv, Ukraine.

9. Nyevorova, O.V. (2007), Оzdorovchа spryamovanist і shlyahy optimizatzyy physychnogo vyhovannya ditey molodshogo shkilnogo viku [Health-orientation and ways to optimize the physical education of children of primary school age], RVv KDPU ^єпу Volodimira Vinnychenka, Kоrovograd, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru