Особливості роботи соціального педагога у дошкільному навчальному закладі

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Семез А. А.

1. Постановка проблеми

Важливу роль у становленні особистості відіграє період дошкілля. Саме цей період є сенситивним для формування первинного світогляду дитини, самосвідомості, розвитку соціальних властивостей тощо.

Відповідно до ст. 9 закону України «Про дошкільну освіту» (2001р.) [7] дитина має право здобувати дошкільну освіту як у дошкільному навчальному закладі, так і в сім'ї, за допомогою родини або педагогів. Тому важливим є питання модернізації змісту дошкільної освіти, впровадження інтегрованого підходу до розвитку дітей дошкільного віку, розробка методичних матеріалів для вихователів, соціальних педагогів, батьків, які виховують дітей дошкільного віку.

Основним завданням сучасних ДНЗ, як зазначається у Базовому компоненті дошкільної освіти, є створення умов для фізичного, психічного та морально-духовного здоров'я, формування особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини [3].

Аналізуючи сучасну навчально-виховну систему дошкільних закладів, можна відмітити, що не завжди, в силу різних причин, вихователі дотримуються Державного стандарту дошкільної освіти України, що призводить до виникнення ряду ускладнень у психічному розвитку дитини: агресивності, підвищеної тривожності, пасивності, знервованості, шкідливих звичок (смоктання пальців, гризіння нігтів, кусання тощо), плаксивості. Такі ускладнення порушують соціальне функціонування особистості, що відображується у поведінці дитини і можуть характеризуватися як відхилення від норми - відсутність ігрової діяльності, активності на заняттях, порушення сну, апетиту, тимчасова втрата навичок самообслуговування.

Тому першочерговим завданням соціального педагога у дошкільних закладах є організація процесу соціально-психологічної реабілітації, яка передбачає відновлення психічного і психологічного здоров'я дитини, оптимізація взаємозв'язків та стосунків, виявлення потенційних можливостей особистості, організація психологічної корекції, підтримки та допомоги [2].

Щоб забезпечити різнобічний розвиток особистості кожної дитини, необхідні зусилля всього суспільства, всіх державних і громадських структур. У центрі всіх громадських інтересів стоїть особистість. Згідно з Положенням про психологічну службу, соціальний педагог співпрацює у дошкільному навчальному закладі з усіма учасниками навчально-виховного процесу (педколективом, дітьми та їхніми батьками), за потреби - з громадськими організаціями. Основне завдання, яке ставить перед собою соціальний педагог - це допомогти людині зробити її життя більш осмисленим, значущим, розвивати життєві сили, виявляти допомогу і підтримку тим, хто її потребує. Тому ще з раннього віку потрібно приділяти увагу в розумовому вихованню дитини, розвивати здатність до пізнання навколишнього середовища, уміння орієнтуватися в ньому, знаходити правильні способи вирішення життєво важливих проблем [5].

Аналіз останніх досліджень. Вивчення особливостей професійної підготовки соціального педагога для роботи з певною категорією клієнтів займалися Т. Дмитренко, А. Люта, Ю. Мацкевич, Л. Міщик, О.Платонова, В. Поліщук, В. Приходько, Л. Пундик, Л. Яковлєва. Характеристику особливостей, закономірностей формування професійних та особистісних якостей соціального педагога дали К. Бакланов, Гура, М. Малькова, О. Москалюк, О. Пономаренко, О. Рацул. Питання діяльності соціального педагога в загальноосвітніх закладах вивчали вітчизняні дослідники О. Безпалько, В. Бочарова, Т. Веретенко, Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, С. Хлєбік та ін. Соціально-педагогічні аспекти виховання дітей дошкільного віку досліджували Т. Алєксєєнко, С. Болтівець, О. Кононко, Т. Поніманська та ін. Науковці розкривають зміст соціального виховання дошкільнят, наголошують на важливості співпраці з батьками, потребі у розширенні функцій дошкільного навчального закладу шляхом запровадження соціально- педагогічного патронату сімей, що виховують дітей дошкільного віку, зокрема з вадами психічного розвитку, які з різних причин не відвідують ДНЗ. На думку дослідників, залучення соціального педагога дошкільного навчального закладу до соціально-педагогічного патронату допоможе охопити всіх дітей мікрорайону міст, селищ дошкільною освітою, сприятиме попередженню негативних проявів насильства над дітьми, своєчасної нейтралізації несприятливих наслідків руйнування сім'ї, організації різноманітних виховних заходів як у дошкільному навчальному закладі, так і в мікрорайоні.

Отже, на сьогодні виникає потреба у конкретизації напрямів діяльності соціального педагога в ДНЗ, розробці змісту та форм його роботи, яка суттєво відрізняється від роботи соціального педагога в загальноосвітній школі, узагальненні існуючого передового педагогічного досвіду. Тому метою нашої статті є аналіз особливості соціально-педагогічної роботи з дітьми в закладах дошкільної освіти.

2. Виклад основного матеріалу

Дошкільне дитинство - унікальний період в житті людини, час, коли формується здоров'я, здійснюється розвиток особистості. У цьому віці дитина перебуває в повній залежності від оточуючих її дорослих - батьків та педагогів. Від того, якими є умови розвитку дітей в соціальному довкіллі залежить її подальша життєва позиція. Нагальним є питання в яких умовах проходи ть виховання дитини. Соціально-економічний стан сучасного суспільства створює батькам багато проблем. Це призводить до погіршення їх фізичного і психічного стану, що позначається й на вихованні дітей. Поряд з родинами, де зберігаються родинні традиції і є позитивний досвід виховання дітей, зростає кількість таких, де спостерігається зменшення «виховних ресурсів» батьків. Зокрема, йдеться про зниження якості і кількості мовленнєвого спілкування, зміну батьківських установок. Батьки стають більш авторитарними, частіше застосовують тілесні покарання, вимоги до дисципліни в них більш жорстокі. Усе це негативно позначається на розвитку дитини. Яким чином можна змінити ситуацію, яка склалася, і яка роль соціального педагога дошкільного закладу є досить актуальним питанням в сучасних умовах і має свої особливості.

Для дошкільних навчальних закладів посада соціального педагога ще зовсім нова. У наказі Міністерства освіти і науки України від 4 листопада 2010 року № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів» наголошується, що посада соціального педагога вводиться до штатного розкладу дошкільних навчальних закладів, що не містять такі посади [9]. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України зазначається, що введення посад соціальних педагогів в штат дошкільних навчальних закладів покладає на керівників служби особливу відповідальність за відпрацювання алгоритму, моделей діяльності, нормативно-правове та методичне забезпечення [8]. «Керівникам психологічних служб необхідно запланувати позачергове навчання фахівців, призначених на посади соціальних педагогів дошкільних навчальних закладів з окресленої проблематики» [4, с. 12]. На сьогодні виникає потреба в конкретизації напрямів діяльності соціального педагога в ДНЗ, розробці кваліфікаційної характеристики, змісту та форм його роботи, яка суттєво відрізняється від роботи соціального педагога в загальноосвітній школі, узагальненні існуючого передового педагогічного досвіду.

Як правило, чинний стан діяльності свідчить, що посада соціального педагога є лише у великих містах. І тому, певна частина функціональних обов'язків соціального педагога додатково покладається на вихователя та інших педагогічних працівників. У процесі практичної діяльності соціальні педагоги, зокрема соціальні педагоги дошкільних навчальних закладів, виконують різні соціально-педагогічні ролі. Так, Л. Дябел, А. Полякова на основі аналізу нормативних документів і праць дослідників з проблем соціальної педагогіки дають підстави виокремлюють такі ролі соціального педагога:

1. посередника, який сприяє взаєморозумінню між окремими дітьми, дорослими та їх оточенням;

2. адвоката, захисника інтересів і законних прав дитини;

3. помічника у вирішенні проблем, який допомагає розширити компетентність і здатність власними силами вирішувати певні проблеми;

4. соціального терапевта й наставника дітей, сім'ї, оточуючих їх людей, який турбується про здоров'я сім'ї, її моральні загальнолюдські цінності, своєчасне вирішення проблем, що виникають;

5. конфліктолога, який допомагає передбачити, уникнути, а вразі потреби й вирішити конфліктні ситуації, що виникають у дітей;

6. експерта в постановці соціального діагнозу й визначенні методів компетентного втручання;

7. організатора індивідуального й групового соціального виховання особистості [5].

Головне завдання соціального педагога дошкільного закладу - сприяти створенню соціально-сприятливого середовища для кожного вихованця. Є очевидним, що важливий акцент у щоденній діяльності соціального педагога доцільно зробити на роботі з вихователями дитячого навчального закладу та батьками. Він може використовувати всі види роботи (психодіагностику, консультування, корекційно-розвивальну та психологічну просвіту). Кожен із цих видів роботи має свою специфіку в роботі саме з вихователями. Найбільше уваги в роботі приділяється психологічній просвіті, далі йде консультування, психодіагностика та корекційно-розвивальна робота. У роботі з батьками соціальний педагог повинен навчити їх співвідносити новоутворення дитячого віку з віковими і психологічними нормами, розпізнавати емоційні прояви у дитини, відпрацювати стилі реагування на такі прояви і поведінку, сформувати у батьків відповідальне ставлення до виконання батьківських обов'язків тощо. Як вважає О. Бєлова: «Співпраця передбачає передусім оптимізацію батьківських, подружніх та родинних взаємин, допомогу батькам у кращому розумінні вікових психічних змін дитини, мотивів учинків оточуючих, установок та ціннісних орієнтацій одне одного. Соціальний педагог має налаштовувати батьків на спільне з дитиною розв'язання проблем особистісного розвитку та співжиття» [1, с. 34].

Також, на думку Н. Сайко [10], важливим для соціального функціонування дитини в дошкільному закладі є сімейний мікроклімат, які саме взаємостосунки переважають у родині. Найефективнішим методом залишається спостереження за ігровою діяльністю дітей, а також можливе застосування проективних методик: малюнок, скульптура, ліплення, відображення сімейних взаємостосунків у грі тощо. Основними формами соціально-педагогічної роботи з сім'ями є анкетування, індивідуальні бесіди, соціальне інспектування, соціальний патронаж, батьківські збори, круглі столи.

Для визначення рівня кваліфікації вихователів можна застосувати шкалу, розроблену Г. Воробйовим. Критеріями оцінки є знання предметів та методики викладання, висока професійна культура вихователя та масштабність світобачення, емпіричними корелятами яких виступають: як багато вихователь читає і наскільки його читацькі інтереси сягають за межі напрямків, визначених програмою дошкільного закладу; спеціалістами яких галузей суспільного виробництва є його друзі та як це впливає на збагачення його професійної майстерності; де буває вихователь у відрядженнях та наскільки ці відрядження сприяють збагаченню його професійної культури. Результатами даної методики є висновок про рівень відкритості вихователів до знань та здатності удосконалювати свою професійну діяльність [6].

Як відомо, однією з особливо важливих умов ефективності взаємодії будь-якого колективу є позитивний, сприятливий психологічний мікроклімат у його межах. Саме тому провідною функцією соціального педагога в межах навчально-виховного закладу є налагодження і підтримка такого мікроклімату серед педагогів та адміністрації. Важливою сутнісною характеристикою соціально-педагогічної діяльності є її гуманістичні цінності. Вони передбачають усвідомлення соціальним педагогом цінності й неповторності життя кожної людини, її права на гідне людське життя; визнання необхідності створення оптимальних умов для її життєдіяльності й життєзабезпечення. Власне, цінності соціально-педагогічної діяльності свідчать, на думку А. Капської, «про її комплексний характер, гуманістичну природу і сутність» [11, с. 21]. Робота соціального педагога дошкільного навчального закладу за такими напрямами: педагогізація соціально-культурного середовища мікрорайону; здійснення соціально-педагогічного патронату дітей мікрорайону, які не відвідують дошкільний навчальний заклад; забезпечення педагогічного всеобучу батьків та інших членів родини (дідусів та бабусь), опікунів, прийомних батьків, усіх, хто причетний до виховання дітей; допомога родині у вихованні дітей відповідно до запитів батьків та особливостей виховання в конкретній родині; організація змістовного дозвілля дошкільнят в ДНЗ та мікрорайоні; робота з попередження насильства в сім'ї над дітьми та робота з дітьми, які зазнали насильства; робота з дітьми з особливими потребами та їхніми батьками, створення сприятливого навчально-розвивального інклюзивного середовища; супровід процесу адаптації дитини та батьків до дошкільного навчального закладу; визначення психологічної готовності дітей до навчання в школі; посередницька роль у взаєминах дитини, родини з освітніми, соціокультурними закладами мікрорайону.

Висновки

Отже, робота сучасного дошкільного закладу як відкритої соціально-педагогічної системи передбачає розширення її виховних і освітніх функцій, турботу про гуманізацію середовища, що оточує дитину, ініціативу в соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні. Освітні установи знаходять нову соціальну роль, що сприяє формуванню перспективних культурно-освітніх моделей. Саме соціальна педагогічна робота дозволяє вносити такі зміни в систему виховання дітей, які забезпечує оптимальні умови для їх особистісного становлення, соціального захисту, соціалізації відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Соціальний педагог збирає інформацію, пов'язану з потребами дітей, організовує консультацію з питань прав та обов'язків дітей, що мають пільги і одержують допомоги. Він аналізує ситуацію клієнта і надає йому альтернативні підходи до вирішення проблем. Виявляючи проблеми і труднощі в сфері сім'ї, спілкування і відносин між людьми, соціальний педагог у процесі діагностики диференціює виявлені проблеми і виводить на їх рішення фахівців-професіоналів різних професій і різного профілю.

соціальний педагог дошкільний виховний

Бібліографія

1. Бєлова О. Нормативна документація соціального педагога / О. Бєлова, Л. Письмак. - К.: Шк.світ, 2008. - 120 с.

2. Бойко Г.М. Мета, завдання та основні етапи психо-реабілітаційної допомоги / Г.М. Бойко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2013. - №9-10. - 127 с.

3. Бугуш А.М. Базовий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш, Г. В. Бєлєнька , О. Л. Богініч та інш. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

4. Дичківська І. Соціально-педагогічна компетентність: інноваційні підходи //Дошкільне виховання. -2009. - № 7. - С. 10-14.

5. Дябел Л. І. Особливості роботи соціального педагога в сучасних умовах дошкільного закладу / Л. І. Дябел, А. С. Полякова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 11. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. - Випуск 21: збірник наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2016. -С. 16-21.

6. Жидкова Е. Профессиограмма воспитателя. Методические рекомендации для преподавателей-методистов Е. Жидкова / Е. Жидкова // Дошкольное воспитание. - 1998. - №11. - С. 114-118.

7. Закон України «Про дошкільну освіту» [Електронний ресурсі. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14

8. Лист МОН України № 1/9-114від 18.02.2011 р. «Про застосування Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів» [Електронний ресурсі. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/14600/.

9. Наказ Міністерства освіти і науки України від 4 листопада 2010 р. № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1157-10.

10. Сайко Н. Зміст роботи соціального педагога у дошкільних закладах / Н. Сайко // Педагогічні науки. - 2015. - Вип. 63. - С. 38-44.

11. Соціальна педагогіка: Підручник /А.Й.Капська. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 468 с.

Размещено на Allbest.ru