Економічна освіта в інформаційному суспільстві

Размещено на http://allbest.ru

Академія спеціальної педагогіки

Резюме

Abstract

The subject of the article is economic education in the information society. The basic premise for touching by the author upon this subject is the conviction that civilization changes resulting from the spread of IT technology has a fundamental impact on the of modern man, including in economy.

- the source of productivity and growth is the ability to generate knowledge and information processing,

- activity in business is increasingly located in the services sector,

- the importance of professions, the performance of which requires the involvement of a large amount of information and knowledge[2].

All of the above are elements of the global economy, having institutional, organizational and technological ability to act in real time. At the same time, this means that the organization of basic forms of production, trade and consumption is worldwide. These phenomena are accompanied by globalization of financial sector, which is exemplified in the capitalization of a significant part of world's wealth by a relatively small number of business entities, creating sophisticated financial instruments and markets available only to professionals and maintaining the rate of return on financial capital above the rate of economic growth.

- individual,

- general social,

- global,

- ecological.

References to the above-mentioned conditions from the perspective of challenges for education systems are the subject of the analysis of issues addressed in this article.

Key words: economic education, information society, knowledge-based economy

У класичному підході основною передумовою дискусії про важливість економічної освіти для способу функціонування людей у сучасному суспільстві є переконання, що у вирішенні проблем людей у матеріальному світі домінують економічні потреби. У той же час, маючи на увазі переконання про необхідність посилення педагогічної рефлексії в людських діях, що включають різні форми людської діяльності, теза про принципове значення економічної освіти для прийняття раціональних рішень та формування необхідних навичок у вирішенні проблем окремих людей та конкретних суспільств є законною.

З іншого боку, як зазначає Т. Пікетті, автор монографії Капітаф у 21 столітті, економіка не повинна відокремлюватися від інших дисциплін соціальних наук, оскільки вона може розвиватися лише на їх грунті m [3].

У цій ситуації проблемою, відкритою для теорії та практики освіти, є визначення обсягу необхідних знань і навичок, необхідних для ефективної та відповідальної участі в житті суспільства, та впоратися з умовами, характерними для розвиненої капіталістичної економіки.

Одним із шляхів вирішення труднощів, пов'язаних із поставленою таким чином проблемою, є вивчення шляхів реалізації функцій економіки як галузі знань. Окрім когнітивної функції, метою якої є надання знань про механізми, пов'язані з процесами управління, слід враховувати прикладну функцію, що стосується практичної діяльності, а також прогностичну функцію, екраном якої є визначення майбутніх станів. Усі ці обставини можна розглядати стосовно особистості, конкретного суспільства або в глобальному масштабі. Водночас це свідчить про складність проблем, які потребують вирішення в умовах, характерних для інформаційного суспільства, що формується.

На цьому тлі метою міркувань у цій статті є вказати на якісні зміни, що відбуваються в економічній діяльності, що виникають внаслідок зароджуваного інформаційного суспільства та важливості цих змін для способу функціонування людей, а також намагання визначити явища, важливі для педагогічної практики, які слід враховувати забезпечення організації системи освіти, що дозволяє досягти поставлених освітніх цілей. Вирішення проблеми економічної освіти, природно, вимагає посилання на наукові досягнення в галузі освіти та економіки, зокрема, на ті досягнення, які сприяють вирішенню екзистенційних проблем людей.

Д. Бегг визначає економіку як науку, предметом якої є спосіб, яким суспільство вирішує, що, як і для кого виробляти [4]. Визначений таким чином предмет дослідження цієї дисципліни, спрямований на вивчення феномену капіталістичної економіки, ставить економіку в область соціальних наук у тимчасово визначений горизонт. Метою дослідження, проведеного в цій галузі, є формулювання теорій поведінки людини та їх емпірична перевірка щодо методів вирішення проблем, пов'язаних з розподілом обмежених ресурсів між різними конкуруючими програмами.

На цьому тлі ключовим питанням, пов'язаним з проблемами, проаналізованими в цій статті, є здійснення педагогічної діяльності, забезпечуючи їх гармонійний та адекватний зв'язок з різними сферами людської практики, включаючи ті, що стосуються економічної теорії та практики. Одним із важливих факторів, що характеризують ці взаємозв'язки, є правильний підбір змісту освіти, який, крім навчального матеріалу, включає цілі, що визначають значення освіти та організацію дидактичного процесу. Через складність визначеної таким чином концепції змісту освіти, вирішення вищезазначеної проблеми вимагає міждисциплінарного підходу та відповідного методу її операціоналізації.

Аналіз змісту освіти вимагає посилання на конкретну теорію відбору цього змісту. Хорошим прикладом такої теорії є теорія функціонального матеріалізму, фундаментальною передумовою якої є припущення про цілісний зв'язок між пізнанням та дією. В основі теорії лежить переконання, що повний розвиток людини означає оволодіння основами знань про світ, розвиток здатності пізнавати світ та набуття багатьох практичних навичок [5]. Включення цієї перспективи у процес економічної освіти відповідає принципу, викладеному в педагогічній дискусії щодо необхідності досягнення консенсусу між сферою освіти та іншими сферами людського існування, особливо з точки зору адаптації освітніх процесів до соціальних потреб. компетенція студент інформаційний освіта

Різноманітність та взаємозалежність факторів, що характеризують економічну освіту, ускладнює усвідомлення цього явища в цілому. У цій ситуації вивчення цього явища в основному зводиться до виявлення факторів, що характеризують це явище, та оцінки їх значення для функціонування даної громади на основі показників, що ілюструють інтенсивність окремих факторів або їх категорій. Тут слід чітко розрізнити

- показники, що характеризують довкілля,

- показники досягнення поставлених цілей,

- показники проведених заходів.

Через взаємозв'язок та взаємозв'язок між вищезазначеними факторами системний підхід доцільний для загального підходу до розглядуваної проблеми. Як уже зазначалося, метою досліджень, що проводяться в галузі економічної діяльності людей, є формулювання теорій поведінки людей та їх емпірична перевірка методів вирішення проблем в середовищі, де домінує економічна необхідність. Одним із важливих елементів цих міркувань є спроба визначити типову концепцію людини, яка є водночас суб'єктом творіння та об'єктом системи, в якій вона функціонує. В результаті синтезу досить загальноприйнятих, але спрощених моделей: homo oeconomicus - описаний з точки зору теорії раціонального вибору та homo sociologicus - пояснений через призму його членства в групі, було сформульовано концепцію соціально-економічної людини. Здається, ця концепція може бути хорошим інструментом для системного підходу до функціонування людини в турбулентному та мінливому середовищі [6].

З точки зору системного аналізу, в рамках якого існує необхідність ідентифікувати об'єкт та його оточення, а також взаємозв'язок між станами об'єкта та станами навколишнього середовища, обговорювані питання можуть бути розміщені в комплексі проблем зі стабільною структурою. Такі проблеми включають як якісні, так і кількісні фактори, які стосуються, серед іншого, процесів розвитку конкретної системи, що трактується як система [7]. На цьому тлі рішення, що стосуються функціонування економічної системи та значення цих рішень для ситуації людини, слід розглядати в контексті:

- індивідуальний,

- громадськість,

- глобальний,

- екологічний.

В даний час до основних питань належать проблеми, пов'язані з формуванням інформаційного суспільства, в якому переважають розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій. Якісні зміни, характерні для цього етапу розвитку, суттєво змінюють умови та методи функціонування людини, включаючи способи функціонування в мережевому середовищі. Зміни, що відбуваються у глобальному вимірі, багато в чому визначають життя певних спільнот, що закономірно визначає умови існування окремих індивідів. Зокрема, в умовах економіки, характерних для інформаційного суспільства, можна виділити конкретні явища, що визначають напрямки змін у способі вирішення важливих для людини проблем. До цих типів явищ належать такі явища:

- джерелом продуктивності та зростання є здатність генерувати знання та обробляти інформацію,

- ділова активність дедалі більше розміщується у сфері послуг,

- зростає значення професій, виконання яких вимагає великого обсягу інформації та знань [8].

Всі ці явища є елементами світової економіки, що мають інституційну, організаційну та технологічну спроможність працювати в реальному часі в масштабах нашої планети [9]. У той же час це означає, що організація основних форм виробництва, обігу та споживання має загальносвітовий масштаб. Ці явища супроводжуються:

- фінансова глобалізація, яка є прикладом капіталізації значної частини світового багатства порівняно невеликою кількістю економічних суб'єктів,

- створення складних фінансових інструментів та ринків, доступних лише професіоналам,

- норма прибутку на фінансовий капітал залишається вище темпів економічного зростання.

На цьому тлі передбачається, що умови, характерні для ефективного ринку, природно породжують збільшення продуктивності праці, що, в свою чергу, обертається безпрецедентним економічним зростанням, але в той же час асиметрії є важливими для способу життя значної частини світового населення. У період з 1975 по 2010 р. Світовий ВВП потроївся, але бідніші 40% населення світу виробляли і споживали 10% світового доходу, тоді як 10% найбагатших припадало на 40% виробництва та споживання. Ситуація в цьому відношенні ілюструється графіком, представленим на рис. 1.

Рис. 1. Асиметрія рівня виробництва та споживання визначених категорій населення

Окрім відмінностей у розподілі світового доходу, слід звернути увагу на явище асиметрії між капіталом та роботою та наявність знань у галузі фінансових основ управління.

У наш час важливим явищем у сфері породження асиметрії між капіталом та робочою силою є фінансіалізація, яка виражається у значній частці фінансової системи у формуванні ВВП. Це явище супроводжується високою віддачею інвестицій у фінансові активи, що перевищує економічне зростання, та поточними процентними ставками на ринку, а це означає, що фінансові операції можуть бути важливим інструментом максимізації прибутку. У той же час складність предмета робить його пізнавальним і фактично доступним для обмеженої кількості спеціалістів.

Вищезазначені умови повинні бути пов'язані із ситуацією суб'єкта господарювання, що працює в конкретній громаді. Що стосується системи освіти, важливим завданням є розвиток ключових компетенцій, які в ЄС включають компетенції у сфері підприємництва, включаючи економічну підготовку студентів, а також компетентність у використанні інформаційно-комунікаційних технологій.

У стратегії «Європа 2020» передбачається, що придбання цих компетенцій повинно включати:

- розвиток економіки, заснованої на знаннях,

- стійкий розвиток конкурентоспроможної економіки,

- розвиток, що сприяє соціальній згуртованості.

Щодо особистості, згідно з припущеннями вищезазначеної стратегії «Європа 2020», досягнення в цій галузі повинні сприяти адаптації до нових умов та змін у професійній кар'єрі, а також зменшенню безробіття та збільшенню продуктивності робочої сили. Це також означає, що в прогнозах щодо професійної кар'єри чоловік повинен враховувати об'єктивні обставини, що визначають рамки його професійної діяльності та рівень конкурентоспроможності на ринку праці. Ці обставини включають потенціал підвищення продуктивності праці в економіці, заснованій на знаннях, і пов'язане з цим збільшення важливості професій, що вимагають навичок обробки інформації та залучення відповідних знань. Слід зазначити, що економічна діяльність все більше локалізується у сфері послуг. Тенденції у цьому відношенні на прикладі Польщі представлені на рис. 2.

Рис. 2. Структура зайнятості в Польщі

На основі даних, отриманих Центральним статистичним управлінням

Здається, важливою проблемою, яку потрібно вирішити, є сфера освіти в галузі економіки в сучасних школах. Зокрема, у Польщі, на основі порівняльного аналізу навчальних планів з предмету підприємництва, тепер можна виділити такі основні напрямки змісту:

- предмет економіки, методи, засоби та економічні категорії,

- функціонування ринкової економіки та інститутів, що підтримують цю економіку,

- діяльність на ринку праці та самозайнятість.

Залишається питання, чи є такий інструментальний, але обмежений підхід, хоча і узгоджується з прогнозами, представленими у стратегії «Європа 2020» та впровадженими у державах-членах, достатнім рішенням.

Бібліографія

1. D. Begg: Mikroekonomia. PWE. Wrszawa 2000

2. M. Castells: Spoteczenstwo sieci. PWN. Warszawa 2007,

3. P. H. Dembinski, S. Beretta: Kryzys ekonomiczny i kryzys wartosci,

4. H. Rogall: Ekonomia zrownowazonego rozwoju. Zysk i S-ka. Poznan 2010,

5. W. Okon: Wprowadzenie do dydaktyki ogolnej. Zak. Warszawa 1998

6. T. Piketty: Kapitat w XXI wieku. Wyd. Krytyki Politycznej. Warszawa 2015

7. H. Rogall: Ekonomia zrownowazonego rozwoju. Zysk i S-ka. Poznan 2010

8. P. Sienkiewicz: Analiza systemowa. Bellona. Warszawa 1994

9. J. Sikora: Edukacja ekonomiczna jako niezb^dny sktadnik wyksztatcenia ogolnego. WSP. Warszawa 2011

Размещено на Allbest.ru