Художній розвиток дитини дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Художній розвиток дитини у пренатальний та немовлячий період.

2. Особливості методики організації образотворчої діяльності на другому році життя

З другого року життя малюк починає наносити різноманітні карлючки - ламані, заокруглені, моткоподібні лінії; невідривні рухи олівцем на одному місці аркуша утворюють пляму, що привертає увагу дитини. Однак, образа у створених карлючках ще немає. Для того, щоб малюк міг побачити в своїх лініях чи плямах знак реального предмета, педагог має спілкуватися з дитиною щодо її зображень, гратися і «читати» їх, а також - розширювати її асоціативний фонд методом показу і називання предметів, речей, пропонувати для сприймання ілюстрації, малюнки із предметними і сюжетними зображеннями, що сприятиме виникненню перших асоціацій (за кольором, формою, ритмом, масою), накопиченню досвіду (знань про предмети і способи дій з ними), і тоді малюк зможе розгледіти у своїх карлючках предмети і назвати їх. Отже, настає новий мікроетап - розпізнавання предмета у випадково створеній каракулі, які асоціюються у дитини з тим чи іншим предметом. Характерно, що перші асоціативні образи ще нестійкі, діти дають різні назви одним і тим же карлючкам, адже схожості з предметом ще немає. Однак, дитина починає усвідомлювати образотворчий смисл своїх дій, розуміти, що вона може зобразити все, що захоче.

Розглядаючи з малятами предмети, що оточують їх, вихователь повинен звертати увагу дітей на те, що всі предмети складаються з різних форм, мають певний колір, який можна передати в малюнку, аплікації. У дослідженнях К.Д. Ушинського, Я.А. Коменського і ін. наголошується, що поступово від простих дій кистю дитя перейде до пізнавання того, що вийшло в малюнку: «Квітка», «М'ячик», «Доріжка», «Сонечко» і так далі Коли дитя малює, треба називати ці дії («малюємо фарбами, олівцями на папері»). Він взнає, як цікаво малювати фарбами, олівцями, тому прагне повторювати лінії, круги, штрихи, плями. В процесі педагогічного керівництва малюванням ця діяльність набуває образного характеру, якщо вихователь обертає на зображення, що виникають в малюнку. З цією метою він проводить заняття, на яких діти мають можливість побачити процес створення образу певного явища, персонажа. Наприклад, на великому аркуші вихователь малює фарбами гуаш різного кольору зрозумілі дитяті образи, супроводжуючи малювання віршами:

Малює сонечко вверху аркуша:

Це сонця жовтий круг

Багато проміннячок довкола;

Отже, розвиток творчої спрямованості образотворчій діяльності в ранньому віці вимагає створення певних педагогічних умов:

послідовної системи завдань по формуванню передумов творчості;

комплексної дії різних мистецтв, художній діяльності з метою активного входження дитяти в образ;

використання різних матеріалів, посібників, іграшок, картин, витворів прикладного мистецтва;

взаємозв'язки методів і прийомів, що забезпечують не лише навчання дітей образотворчим навикам і умінням (показ дій, яким треба слідувати), але і формуванню способів самостійних дій.

3. Особливості методики організації образотворчої діяльності на третьому році життя

На третьому році життя все ще домінує асоціативне бачення образу. Його поява стає для дитини головним мотивом маніпуляцій з художніми матеріалами й інструментами. Чинниками збагачення і ускладнення змісту образів стають: розвиток предметної діяльності дитини, її спілкування з дорослими і однолітками, поява активного мовлення. Предмети, які позначає дитина у своїх плямах чи шматочках тіста, стають предметами-замінниками, з якими вона грає: імітує їхні звуки, відтворює рухи та ін.

Важливою особливістю образотворчої діяльності дошкільнят є привнесення до неї елементів з інших видів діяльності - гри, спілкування, мовлення, тому процес малювання чи ліплення малюк коментує, грається у ньому, намагається залучати інших учасників, пропонуючи їм співпереживати, радіти разом з ним, і не переймається якістю зображення. Поступово асоціативне бачення образа змінюється зображенням по замислу - коли у дитини виникає намір щось зобразити, називається предмет, а потім він зображається. Здобутки дитини впродовж даного мікроетапу засвідчують перехід до власне зображувальної діяльності. Провідним мотивом стає потяг малюка зобразити цікаве для нього - те, що викликало у нього найбільш сильні емоції і що він прагне знову «пережити». Останні два мікроетапи виділено нами, ґрунтуючись на висновках В. Мухіної про різну психологічну природу двох фаз - впізнавання у карлючках асоціативного образа і створення зображення по замислу.

Отже, дообразотворчий період є важливим як для загального розвитку, оскільки закладаються всі психічні процеси, так і для художнього: розвиток рухів рук, зорово-рухової координації сприяє набуттю досвіду у малюванні, ліпленні, коли у дитини з'являються вміння зображати предмети, передавати їхню виразність. Асоціативне мислення допомагає їм знаходити схожість форм і ліній з предметами і звідси переходити до роботи за своїм замислом. Джерелом нових образів стають враження дитини від оточуючого світу, спілкування з дорослими і однолітками та зміст нових діяльностей - мовленнєвої, комунікативної, ігрової. Як підкреслює Т. Комарова, образотворча діяльність є складною художньою діяльністю і потребує розвитку властивостей людини, сенсорних і сенсомоторних якостей, вмінь і навичок. образотворчий дошкільний особистість

Отже, дообразотворчий період слід використати продуктивно, що зумовлює виконання педагогами низки завдань. По-перше, необхідно збагачувати дитину різноманітними художніми враженнями, привертати увагу до малюнків, ілюстрацій у книжках - просити показувати на них ті чи інші предмети, розмовляти про їхній колір, величини, форми, розповідати про зміст малюнків - дійових осіб, що тим самим дозволяє дитині набувати досвіду взаємодії з навколишнім світом й одночасно виявляти його. По-друге, важливо вмотивовувати дитину виявляти свої емоції від побаченого (ілюстрацій у книгах, картин чи скульптур в музеях, природних об'єктів, красивих речей у побуті тощо) - для цього дорослий має придумувати історії, гратися в ігри навколо мистецьких тем. По-третє, слід допомагати дитині освоювати найпростіші способи зображення, художні прийоми малювання, ліплення, аплікації; у іграх-експериментах, художніх іграх ознайомлювати з властивостями художніх матеріалів і інструментів. По-четверте, спонукати дитину до активних дій - створення елементарних зображень (малюнків, аплікацій, поробок, скульптурок), в яких вони можуть самовиражатися у різний художній спосіб.

4. Види та структура занять з образотворчої діяльності

Скласти конспект заняття з малювання для дітей третього року життя та підготувати наочність до їх проведення. Тему обрати самостійно.

Конспект заняття з малювання для дітей 3-го року життя

Тема: «Барви літа»

Мета: створити у дітей радісний настрій, захоплення і подив від розмаїття барв, кольорів літа. Вчити відчувати характер кольорів і створювати свій образ літа. Удосконалювати композиційні навички: вміння створювати композицію на певну тему ( пейзаж), виділяти головне, встановлювати зв'язки, розташовувати зображення на аркуші паперу. Виховувати акуратність, гарні стосунки.

Матеріал: фарби, пензлики, стаканчики з водою, серветки, аркуші паперу, конверт з силуетами дерев, рослин у різні пори року, великий аркуш паперу; музика П.Чайковського «Липень».

Хід заняття

- Дітки, сьогодні до нашого дитячого садочка надійшов лист. Ось подивіться який він великий і гарний. А прийшов він із далекої Півночі від пінгвінів. Ви хочете дізнатись, що там написано?

- ( розкриваю лист, читаю): «Добрий день, дорогі діти! Пишуть вам пінгвіни із далекої Півночі. Ми знаємо, що ви дуже гарні і розумні діти. Ви багато знаєте, любити читати, малювати, танцювати, співати, гратися. І ми вирішили попросити у вас допомоги. Справа в тому, що ми навчаємося в своїй північній художній школі і наш художній керівник дав нам завдання намалювати літній пейзаж. Але проблема в тому, що ми живемо у країні де завжди лежить сніг і ми ніколи не бачили літа, яке воно, якого кольору. Допоможіть нам будь-ласка зобразити літній пейзаж. До побачення. Чекаємо від вас листа.»

- Допоможемо пінгвінам?

- Нам потрібно пригадати, якими кольорами ми з вами зобразимо літо. У цьому нам допоможе гра «Склади пейзаж». Ось у мене є намальовані дерева, рослини у різні пори року. Давайте підберемо ті, які відповідають літній порі року. ( діти підбирають зображення і викладають літній пейзаж).

- Молодці, як гарно ми зобразили літній пейзаж. Але ж це тільки один пейзаж, а пінгвінів багато, і кожному з них хочеться отримати літечко. Сідайте на свої місця, (звучить музика), закрийте очі , пригадайте літечко, як ви відпочивали, Подумайте, які кольори передають тепле, сонячне літо. Малюйте те, що вам найбільше подобається влітку, нехай це буде ваше літо, яким ви його бачите. (діти малюють під музику)

- Діти, давайте розглянемо ваші творчі роботи. Хто хоче розповісти про своє літечко?

- Всі ви гарно попрацювали, кожен з вас зумів передати своє бачення літа, і я думаю, що пінгвіни будуть дуже задоволені нашими малюнками і зуміють виконати завдання свого художнього керівника.

Конспект

МЕТА: формувати у дітей інтерес до явищ природи та здатність милуватися барвами навколишнього світу, а також потребу передавати свої враження від побаченого в образотворчій діяльності. Спонукати дітей малювати мазками -- удосконалювати вміння прикладати ворс пензля до паперу й залишати сліди у формі листочків. Закріпити вміння ритмічно розташовувати мазки у верху та внизу аркушу. Розвивати образну пам'ять, відчуття ритму, кольору, художній смак. Виховувати інтерес до творів митців -- художників рідного краю; акуратність, бережне ставлення до природи.

ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: Спостереження за листопадом, розучування віршів, розглядання картини Б.Яцюка «Вхід до центрального парку. Осінь.» та розглядання ілюстрацій на осінню тематику.

МАТЕРІАЛ: аркуш паперу з намальованим вихователем споруд входу та деревом без листя(малюнок-заготовка або ксерокопія малюнка), пензлі № 10-12, гуашеві фарби( жовта, жовтогаряча або червона), підставки для пензлів, склянки з водою, серветки, ілюстрації із зображенням осіннього дерева та зменшена копія полотна Б. Яцюка.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1.Організаційний момент.

2.Ігрова мотивація.

ДІги, яка зараз пора року? (Осінь.) Послухайте мою загадку й відгадайте, про яку пору року В ній ідеться.

Жовте листячко летить.

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває? (Восени.)

А зараз я розповім вам віршик.

Осінній клен

Знов золоті листочки клена

Летять на землю і на мене.

Такі тендітні та сумні,

Летять, кружляючи крилато,

І, мов сліди качиних лапок,

Лягають тихо на землі.

(А. Костецький)

Про що розповідається в цьому віршику? Що сталося з листям восени ? Чому листя опадає з дерев? (Відповіді дітей.)

Ось і скінчилося барвисте тепле літо. Настала осінь. (Показ малюнка) Вона так щедро обдарувала дерева різними барвами, що листочки від радості починають літати, кружляти в повітрі, танцювати. Погляньте на цей малюнок. Як Художник зобразив осінь у своїй роботі. Якого кольору листочки? Де знаходиться дерево на малюнку? Що ще можна побачити? Художник Борис Яцюк Зобразив дійсно осінь, яка прийшла у наше місто Умань і принесла із собою такі чудові фарби для листочків. Борис Яцюк живе і працює в нашому місті. Художник зобразив вхід в центральний парк восени.

А хто допомагає листячку кружляти в повітрі й запрошує його в танок? (Вітерець.)

Будь ласка, заплющте очі й уявіть, що ви стали листочками, з якими бавиться вітерець: він зірвав вас із дерева, підхопив, покружляв, поніс… і ви почали танцювати. Ану, покружляйте по кімнаті, наче листочки.

У кожного із вас на столиках є малюнки. Розгляньте їх уважно. Як ви гадаєте, що треба на ньому домалювати, аби він насправді нагадував нам про золоту осінь? (Різнобарвні листочки.) Давайте спробуємо «вдягти» деревце в красиве осіннє вбрання. Ось подивіться, як я буду це робити.

3. Показ та пояснення прийомів зображення. Самостійна робота дітей. Вихователь звертає увагу на те, як діти набирають фарбу, промивають пензлик, промокають його серветкою.

4. ПІДСУМ0К ЗАНЯТТЯ.

Помилуватися красою осіннього вбрання дерев. Закріпити імя художника-митця рідного краю -- Бориса Яцюка. Подякувати всім дітям за роботу.

1. Види малювання

Малювання поділяється на предметне, сюжетне та декоративне.

ПРЕДМЕТНЕ малювання - це малювання дітьми окремих предметів. Воно поглиблює уявлення дітей про розмаїття та естетичне багатство предметного світу, формує здатність до зорової оцінки зовнішніх ознак предмета, малюючи діти засвоюють елементарні знання про засоби виразності та технічні прийоми зображення, набувають графічних вмінь і навичок.

Цей вид малювання досліджували такі вчені як Н. Т. Дяченко та В. П. Котляр

На заняттях з предметного малювання вихователь вирішує такі завдання:

1) Розвивати здатність дітей до естетичного сприйняття навколишнього, спостережливість, увагу, зорову память, образне мислення.

2) Виховувати бажання малювати.

3) Вчити дітей малювати з памяті, за уявою, на задуману тему, з натури.

4) Ознайомлювати дітей багатством кольорів і форм навколишнього світу, з творами мистецтва, з уривками народної творчості.

5) Вчити дітей передавати колір і його відтінки, складати похідні відтінки.

В роботі з дошкільниками використовуються такі основні способи відтворення:

Малювання З НАТУРИ-дитина повинна більш-менш точно передавати контури предмета його просторове положення, пропорційне співвідношення частин і колір, при цьому діти вчаться співставляють ознаки об'єкту з результатом його графічного відтворення та виправляти неточність.

Малювання З ПАМ'ЯТІ - передбачає відтворення характерних зовнішніх ознак конкретного об'єкта з урахуванням його просторового положення в момент спостереження.

Малювання ЗА УЯВЛЕННЯМ - це відтворення узагальнених ознак характерних для певного різновиду об'єктів у довільному просторовому положенні, цей спосіб відтворення є умовою для імпровізації у творчій композиції, він дозволяє дитині розміщувати об'єкти в тому просторовому положенні що відповідає її задуму.

Предметне малювання є підготовчим етапом до сюжетного або творчого малювання.

СЮЖЕТНЕ малювання - це малювання дітьми окремих сюжетів. У своїх малюнках діти прагнуть не тільки відтворити навколишнє, а й виразити своє ставлення до нього. Головне у створенні сюжетного малюнку це композиція, саме вона визначає розміщення основних структурних одиниць малюнка в просторі і часі. Відповідно до задуму з композиції розпочинається робота над сюжетним малюнком.

Серед дослідників хто займався сюжетним малюванням визначаємо Н. Т. Кириченко і Г. О. Підкурган.

образотворча діяльність малювання дошкільнята

2. Елементи образотворчої мови та виразності малювання.

Різноманітні види техніки

Нетрадиційні техніки малювання - це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно - позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна. 1.Пальчиковий живопис Малювати можна не тільки пензликом або олівцем, але й пальцями, а також долонею. Для цього знадобляться: густі фарби. Ганчірочка, стара чайна ложка, старі тарілки або пластмасові кришки, білий або кольоровий папір. Розлийте фарби в старі тарілки, розмажте їх ложкою. Вмочуючи різні частини руки у фарбу, ставте відбитки на папері відповідно до задуманого сюжету.

2. Малювання на зволоженому папері Для малювання знадобляться: ємність з водою, вата або губка, фарби, пензлик, серветка. Зволожте папір ватою або губкою і розмістіть його на вологій серветці (щоб папір не висихав). Малюнок нанесений пальцем чи пензликом, змоченим акварельною фарбою або гуашшю, розпливається, утворюючі нечіткі обриси. Зображене на малюнку виглядає пухнастим, м'яким. Виходять пухнасті тваринки, хмари і рослини, туманні й дощові пейзажі, веселка, салют.

3. Плямографія Ігри з плямами допомагають розвинути окомір, координацію і силу рухів, фантазію та уяву. Для цього знадобляться: білий і кольоровий папір, фарби (краще гуаш) або туш, пластмасова соломина, пензлик, баночка з водою, губка. СПОСОБИ ПЛЯМОГРАФІЇ 1.Нанісши одну або декілька крапель рідкої фарби на папір, придавіть їх іншим аркушем паперу або склом. Домалювавши деякі деталі, доведіть випадкову пляму до ясного і зрозумілого образу. 2.Нанісши велику краплю туші на гладкий папір і нахиляючи аркуш у різні боки, одержимо слід «краплі, що біжить». Вміло керуючи її рухом, можна одержати незвичайні малюнки, домалювавши деякі деталі. 3.Нанісши декілька великих крапель рідкої фарби на папір, з”єднайте їх, із силою дмухаючи на фарбу через соломину. Усі перелічені способи плямографії можна застосовувати, використовуючи зволожений аркуш паперу. У цьому випадку фарба буде розпливатися, а кольори змішаються. Утворюючи додатковий колірний ефект.

4. Малювання восковою крейдою або свічкою Цей спосіб здавна використовувався народними майстрами під час розписування великодніх яєць. Вам знадобляться: папір, воскова крейда. Свічка, фарби акварельні, широкі пензлики або тампони. Суто методу полягає в тому, що фарба скочується з поверхні, по якій провели восковою крейдою або свічкою.

5. Гратаж (скобління по парафіну) Ця техніка здавна використовувалася в Україні і в Росії і називалася малюванням по восковій підкладці. Суть його полягає в ось такому. Білий гладкий картон ретельно натирається по всій площині парафіном (або свічкою) і зафарбовується тушшю, в яку додали декілька крапель шампуню або мильного розчину. Коли туш висохне, спицею, товстою голкою або шпичкою продряпується задуманий малюнок. Виходить білий малюнок на чорному фоні. Можна взяти замість білого кольоровий фон.

6. Набризкування (аерографія)

Аерографія - це забризкування фарби за допомогою аерографа (пульверизатора). Але замість нього можна використати стару зубну щітку. Вам знадобляться: зубна щітка, олівець, рідкі фарби, різноманітні трафарети, білий або кольоровий папір. На папері розкладіть трафарети (вирізані силуети різних тварин або предметів). Зубну щітку вмочіть у рідку фарбу, надлишки якої стряхніть. Тримаючи зубну щітку в лівій руці над папером, проведіть швидким рухом по його поверхні олівцем у напрямку до себе.

7. Відбитки мильних бульок У такий спосіб можна отримати гарний папір для пакування та оформлення подарунків, творчих робіт. За бажанням можна зробити відбитки різних кольорів на одному аркуші. Для цієї роботи вам знадобляться: широка низька посудина, засіб для миття посуду (шампунь чи рідке мило), трубочку для коктейлю, гуаш. У широкій низькій посудині змішайте гуаш, миючий засіб та воду (1 ст. л. гуаші, 2 ст. л. миючого засобу, 1 ст. л. води). У цю рідину занурити трубочку для коктейлю та обережно подути. При цьому почнуть з”являтися бульки. Коли вони піднімуться до краю посудини, пустіть на них аркуш паперу. Підніміть папір і подивіться на отриманий відбиток. Інший спосіб отримання зображень - за допомогою мильної піни. Рідину збивають трубочкою або надувають мильні бульки. Потім бульки обережно знімають і кладуть на аркуш. Після висихання отримують зображення маленьких бульбашок. Сьогодні євибір варіантів художнього дошкільної освіти, і визначається він наявністю варіативних, додаткових, альтернативних, авторських програмно-методичних матеріалів, які недостатньо науково обгрунтовані і вимагають теоретичної та експериментальної перевірки в конкретних умовах дошкільних освітніх установ. Доступність використання нетрадиційних технік визначається віковими особливостями дошкільнят. Так, наприклад, починати роботу в цьому напрямку слід з таких технік, як малювання пальчиками, долонькою, обривання паперу і т.п., але в старшому дошкільному віці ці ж техніки доповнятьхудожній образ, створюваний за допомогою більш складних: кляксографіі, монотипії і т.п\

Послідовність оволодіння малюванням дітьми дошкільного віку:

І молодша група;

Всі заняття з малювання, що проводяться в молодшому дошкільному віці, спрямовані на розвиток індивідуальних здібностей дошкільників, формування у них почуття естетичності. Діти не просто отримують початкові навички роботи з олівцями, фарбами, пензлем, але і розвивають уяву, формують уявлення про форму, розміри різноманітних предметів. В залежності від того, яку форму пропонується зображати дошкільнятам, у них формуються певні навички. Наприклад, при зображенні різнокольорових кульок або м'ячиків малюки, крім формування уявлення про круглих предметах, будуть відчувати позитивні емоції. Це важливо для формування у них позитивного ставлення не тільки до малювання, але і до будь-якого іншого виду художньої творчості. Крім малювання, бажано включати в програму ліплення, а також створення барвистих аплікацій. Поєднання різних форм роботи, доповнення їх ігровою діяльністю сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості. Цікавим рішенням буде створення комбінованого панно, в якому присутні елементи малювання, ліплення, аплікації. Перед новорічними святами малеча разом зі своїм вихователем можуть приготувати такі оригінальні подарунки мамам і татам. За допомогою фарб оформляється підкладка, на якій у вигляді аплікації створюється новорічна ялинка з барвистими іграшками. Елементом ліплення можна зробити зайчика, який намагається сховатися під зеленою красунею. Для розвитку творчої уяви у дошкільнят на уроках малювання вихователь може запропонувати намалювати що-то круглий, овальний, трикутний, прямокутний по формі. Діти не просто запам'ятовують геометричні форми, але і починають мислити образно, що сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Вихователь на кожному занятті прищеплює своїм вихованцям любов до живопису, художньої творчості. Наприкінці року у малюків повинні бути сформовані основні навички нанесення на папір прямих, плавних ліній. Вони повинні правильно тримати в руці пензлик, наносити нею мазки потрібного кольору, отримувати красиві зображення.

ІІ молодша група

Ш Середня група;

Заняття з малювання різні за кількістю проведення. В середній групі з предметного малювання проводиться одне заняття в тиждень. Всього два заняття в місяць. Для сюжетного і декоративного малювання відводиться менша кількість часу. Якщо вирахувати у відсотках, то 70% відводиться на предметне малювання, решта по 15% на декоративне і сюжетне малювання. Предметне малювання виступає головним. Адже в середній групі діти в основному засвоюють малювання окремих предметів, які потім будуть зустрічатися в сюжетному малюнку. Тривалість занять 20-25 хвилин.

а) Для створення виразних образів предметів оточуючого світу важливим умінням є вміння виділяти основну форму предмету і його частини. Тому при навчанні малюванню використовуються різні прийоми інформаційно-рецептивного методу: спостереження, обстеження, показ способів зображення, пояснення і ін. Перевага віддається спостереженню предметів, виділенню їх форми з метою її подальшої передачі. Якщо раніше вихователь, навчаючи цілеспрямованому обстеженню предметів, допомагав дітям виділяти типові ознаки, то починаючи з п'ятого року життя дітей вчать дітей виділяти те, що відрізняє один об'єкт від іншого. Предметне малювання вводиться для того, щоб формувати у дітей здатність до зорової оцінки індивідуальних особливостей форми зображуваного предмету.

Дітей вчать не просто дивитися на предмет, а обстежувати його різні властивості. Спочатку вихователь сам обстежує предмет, залучаючи дітей до відповідей на окремі питання, а потім все більше дає їм самостійності.

Як і раніше важливе значення в навчанні малюванню має включення в обстеження рухів рук. Вихователь показує прийом окреслювання пальцем контуру предмета перед малюванням. Потім його виконують діти здалека дивлячись на предмет. Рухи такого роду треба проводити по декілька разів, щоб вони були засвоєні рукою, за участю рухового відчуття. Повторювати цей прийом слід до тих пір, поки діти не засвоять його і самі не вдаватимуться до нього. Коли у дітей закріпляться уявлення про обстеження об'єктів, то це сприяє можливості для переходу до розв'язання більш складних завдань. Цей перехід складається з ряду етапів, на кожному з яких передбачається послідовне ускладнення форми об'єктів і ускладнення завдань по обстеженню властивостей і ознак об'єкта, способів його зображення.

На першому етапі для зображення пропонуються об'єкти, форма яких подібна до засвоєних раніше геометричних фігур, але з незначними змінами. Це можуть бути окремі зразки посуду, меблів, транспорту. При обстеженні цих об'єктів потрібно допомогти дітям встановити аналогію з тими уявленнями про форму, яких діти набули раніше, а також направити їх сприйняття на виділення індивідуальних особливостей, властивих тому чи іншому об'єкту. Наприклад, необхідно звернути увагу дітей на зріз, який знаходиться у верхній частині шарового акваріуму, чи на заокругленість кутів у верхній частині корпусу автобусу, тролейбусу. Зображувальне завдання діти виконують успішно, якщо перш ніж малювати, вони займуться аплікацією, наприклад щоб в малюнку були точно передані особливості форми шароподібного акваріума, дітям відповідно попередньо запропонувати виконати в аплікації форму чашки чи виконати аплікацію "Автобус", а тролейбус намалювати.

На другому етапі дітей вчать обстеженню і відтворенню нескладних форм. В зміст зображувальних завдань включають в якості натури фрукти, ягоди, овочі, квіти, гілки дерев з осіннім листям. Перші завдання цього циклу передбачають зображення окремо взятих об'єктів. Таким чином, під впливом сприйняття і уявлення про реальні предмети створюються сприятливі умови для засвоєння правильного зображення предметів.

На третьому етапі дітям в якості натури пропонують складні об'єкти. Таким наочним матеріалом можуть виступати поробки з дерева, нескладні іграшки з пластмаси, м'які іграшки. Форма елементів, які складають ці об'єкти повинна бути в значній мірі спрощена. Елементи фігур в більшості випадків рухливі, що дає можливість запропонувати дітям малювати різні пози. На цьому етапі підвищуються вимоги до змісту і якості виконання. Дитина повинна виділити основні елементи і визначити їх ознаки, положення у просторі елементів об'єкту, його пропорційних співвідношень; виділення другорядних елементів, визначення їх ознак і просторового положення до основних елементів, повторне цілісне сприйняття.

На даному етапі оволодіння діяльністю ускладнюється завдання послідовності виконання роботи. Самостійно виконуючи завдання діти, як правило, на початковому етапі зображення головними деталями вибирають ті, які знаходяться в верхній чи нижній частині об'єкта. Наприклад, фігуру плюшевого ведмедика починають зображати з голови і закінчують задніми лапами, дерево малюють в протилежному порядку - починаючи з основи і закінчуючи верхівкою. Ось чому діти допускають помилки в передачі пропорційних співвідношень елементів об'єкту і в композиційному вирішенні виконуваної роботи. Потрібно вчити дітей розділяти процес зображення і обстеження на логічні послідовні етапи і в процесі роботи, вибирати в якості головної деталі ту частину фігури, від зображення якої буде залежати подальший процес і кінцевий результат роботи. Основною деталлю, наприклад, ляльки чи ведмедика буде тулуб.

На четвертому етапі діти обстежують і зображують об'єкти, форма яких збагачує їх уявлення про різноманітність ознак навколишньої дійсності, наприклад різноманітні породи дерев і кущів. Зображувальне завдання в головних якостях і ознак предмета. Наприклад: струнка тополя, могучий дуб, ніжна, кучерява береза. В процесі обстеження виділяються дві основні частини дерева - крона і видима частина стовбуру.

Роль вихователя в малюванні досить велика. Він одночасно використовує прийоми зорового сприймання, рухів рук і словесного пояснення.

Ш Старша група.

В предметному малюванні потрібно навчити дітей передавати характерні ознаки предметів, їх загальну форму, відхилення від основної форми (видовжений, розширений, ввігнутий і т.д.), точніше зображати форму частин предметів, спираючись на знання геометричних фігур. Формувати вміння зображати предмети різними способами, статично малювати з натури, вдивлятися в натуру, помічати й передавати характерні особливості її, форму, колір. Учити користуватися акварельними фарбами; тримати пензель прямо та похило, малювати ним на всю ширину та кінцем ворсу; малювати свічкою, прошкрябувати покриту воском поверхню паличкою (гратаж).

В декоративному малюванні потрібно навчити симетрично розташовувати рослинні елементи візерунків на різних формах (смуга, квадрат, багатокутник, розет, круг), на плоских силуетах виробів декоративно-прикладного мистецтва (одяг, посуд, іграшки); розташовувати візерунки по краях форми, у кутах, середині, по всій площі, підкреслюючи форму паперу; добирати кольори, характерні для певного виду українського мистецтва, до тла паперу.

В сюжетному малюванні потрібно продовжувати розвивати у дітей вміння передавати в сюжетному малюнку враження від спостережень за природою в різні пори року, народних свят, розваг, ігор, обрядів; відтворювати характерні їх ознаки. Учити відображати в малюнках працю людей; передавати в ілюстративному малюванні нескладний зміст літературного твору: казки, вірша, оповідання, примовки, дитячої пісеньки, вистави; виділяти в сюжетному малюванні головне за розміром, кольором, формою, лінією; поєднувати гармонійно кольори, передавати в малюнку відносні розміри предметів. Спонукати вихованців малювати різними матеріалами: кольоровими олівцями, восковою крейдою, свічкою, вуглинкою, фарбами; штампувати долонею, будівельними деталями, рослинами. [7;c.85]

Отже, на кінець навчального року діти повинні вміти розрізняти види образотворчого мистецтва й художні засоби зображення; самостійно добирати способи зображення і матеріали в процесі створення задуманого образу; оволодіти технікою роботи олівцем, гуашшю, аквареллю, восковою крейдою, свічкою, пальцем, соскою, штампують різними матеріалами і створюють образи. Самостійно компонувати малюнок на аркуші, знати усі кольори спектра.

Семінар 3

Методи керівництва образотворчоі? діяльності в закладі дошкільної освіти

На сайті

Форми організаціі? роботи з образотворчоі? діяльності в умовах ?повсякденного життя

Заняття з образотворчої діяльності з дошкільниками можна диференціювати не тільки за типом, але і по виду. Одне і те ж заняття можна віднести до різних видів в залежності від критерію виділення. Так за змістом зображення розрізняють предметне, сюжетне, декоративне малювання, ліплення, аплікація). За методом (способом) зображення розрізняють малювання (ліплення, аплікація) за уявленням, по пам'яті, з натури.

За характером вибору теми на тему, запропоновану вихователем, і на вільну тему, обрану дитиною (так звані заняття «за задумом»).

По джерелу тим задумів: заняття на літературні теми (казки, оповідання, вірші); на музичні теми; на теми навколишньої дійсності.

Зупинимося на їх характеристиці більш детально.

Отже, заняття, виділені за методом, способом зображення, за поданням, пам'яті, з натури. Зображувальна діяльність за поданням (інакше можна назвати по уяві) будується в основному на комбінаторної діяльності уяви, в процесі якої відбувається переробка досвіду, вражень і створюється новий образ. Зображення з пам'яті будується на основі уявлення конкретного предмета, який діти сприйняли, запам'ятали і намагаються як можна більш точно зобразити. Зображення з натури являє собою створення образу на основі і в процесі безпосередньої одномоментного сприйняття предмета, явища.

Усі ці види занять (і підготовку до них) організовують на основі безпосереднього сприйняття (зорового, слухового, тактильно-моторного). Вони припускають та участь процесів пам'яті, тому поділ на види умовно і здійснюється з провідного психічного процесу.

Є заняття на тему, запропоновану вихователем, і на тему, обрану дітьми самостійно, так звані заняття за задумом або на вільну тему. Вихователь визначає широку тему, в рамках якої індивідуальні теми можуть бути різними («Ким я буду», «На чому хочу покататися», «Радісний день» тощо). У роботі з дошкільниками таке обмеження корисно, так як діяльність, при всій її волі, набуває велику цілеспрямованість не на шкоду, а на користь творчості. Справжня творчість завжди цілеспрямовано.

У методиці навчання дітей образотворчої діяльності під терміном «малювання по пам'яті» розуміється процес відтворення на папері будь-якого об'єкта в тому просторовому положенні, в якому перебував цей об'єкт у момент сприйняття. Сенс їх у розвитку сприйняття, спостережливості, зорової пам'яті; привчанні дітей до спостереження і запам'ятовуванню побаченого, а потім відтворення.

Зображення (малювання з натури. Можливість зображення дошкільниками предмета, явища в процесі його безпосереднього сприйняття з певної точки огляду з метою якомога більш точної та виразної передачі довгий час оскаржувалася в дошкільній педагогіці. Н.П.Сакулина одна з перших звернулася до цього виду малювання. Найбільш глибоке дослідження на цю тему проведено Р. Р. Казакової.

У дослідженні Р. Р. Казакової показано, що дитині-дошкільнику доступно зображення предмета з натури без передачі об'єму і перспективи. Дошкільник зображує форму лінійним контуром, будова, відносну величину частин у предметі, колір, розташування в просторі.

Завдання навчання в такому вигляді заняття: учити дітей вдивлятися в натуру, бачити виразні ознаки, помічати її своєрідність і як можна більш точно передавати в малюнку (ліплення). Вчити дітей порівнювати отримується зображення з натурою в процесі зображення. Остання дія особливо важко вдається дітям. Загальний зміст таких занять - у розвитку дитячого сприйняття, навчання вмінню бачити натуру.

Різновидом таких занять може бути малювання натюрмортів. Малювання з натури натюрмортів, пейзажів бажано поєднувати з сприйняттям дошкільниками творів образотворчого мистецтва цих жанрів. Оповідання про митців, сприйняття художніх картин викликають у дітей відповідні естетичні почуття, породжують мотиви власної образотворчої діяльності, роблять її більш усвідомленою. Ліплення з натури принципово не відрізняється від малювання.

Види занять, виділені по джерелу задумів, тем. До них відносяться заняття на теми безпосередньо сприйманої навколишньої дійсності; на літературні теми (з вірша, казки, розповіді, малим фольклорним жанрам, загадки, потешке); по музичним творам.

Відповідно джерелу тим будується методика таких занять, зокрема відбір провідних методів. Зображення на теми з навколишнього світу дитини вимагає в першу чергу безпосереднього сприйняття предметів і явищ. Зображувальна діяльність на занятті на основі літературного твору, при всіх особливостях різних жанрів, передбачає створення зображення з опорою на словесний образ. Тобто навколишній світ і ставлення до нього вже втілено в літературному образі з допомогою специфічних засобів.

Створення художнього образу вимагає своєрідного розуміння і аналізу цих специфічних засобів. Тому важливо, щоб дитина за словом побачив образ, а потім втілив його образотворчим мовою, передавши своє ставлення. Те ж саме потрібно при створенні образу на основі музичного твору. Методика таких занять як би двоетапна: спочатку необхідно забезпечити повноцінне естетичне сприйняття дітьми літературного (музичного) образу на основі безпосередніх вражень від подібних явищ в житті, а потім вести роботу по формуванню образотворчого подання на основі сприйняття та аналізу самого художнього образу. У бесіді, що передує виконавську частину діяльності, доцільно заслухати приблизний цілісний задум одного з хлопців: визначення змісту (що намалює), зовнішньої характеристики образів (як буде виглядати персонаж), де буде розташовуватися те або інше зображення, з чого зручніше почати малюнок, в якій послідовності він буде втілюватися, в якому матеріалі.

Широко поширені заняття малюванням (ліпленням) по віршу. Методика таких занять детально розроблена і представлена в роботах Ст. Л. Компанцевой.

Особливо варто зупинитися на так званих комплексних заняттях, де під одним тематичним змістом об'єднуються різні види художньої діяльності: малювання, ліплення, аплікація, музична (спів, танець, слухання), художньо-мовленнєва.

Таких занять не може бути багато, це, швидше, свято, своєрідний спектакль-звіт, що влаштовується разом з дітьми. Дуже важливо, щоб у дітей народжувалися естетичні почуття, радість від того, що вони роблять. Це можливо, якщо інтегрування різних видів художньої діяльності буде будуватися не лише на основі єдиного тематичного змісту, але і з урахуванням характеру тих почуттів, які покликані викликати заняття такого роду. Корисно використовувати твори мистецтва, що викликають ці почуття

Сприйняття мистецтва і створення власних образів, по суті, різні види діяльності зі своїми досить складними завданнями. При об'єднанні їх в одному занятті щось має бути домінуючим, головним для навчання, інше - більш вільним, близьким до самостійної художньої діяльності. Сприйняття поєднується зі слуханням музичних творів, читанням віршів. Домінує при цьому образотворче мистецтво. Емоційна насиченість заняття повинна бути високою. Потрібно, щоб у дітей залишилося яскраве враження від спілкування з мистецтвом. Потім можна запропонувати їм малювати зимовий пейзаж за настроєм, так, як вони хочуть, перебуваючи під враженням від сприйняття мистецтва. Таке малювання не стомлює дітей, воно проводиться у час, що залишився, діти як би «вихлюпують» свої почуття. Ці малюнки в той же час дають педагогу інформацію про рівень їх умінь, про почуття, викликаному цією темою.

Самостіи?на образотворча діяльність та і?і? організація.

Заняття як форма організованого навчання образотворчоі? діяльності та ?і?хні види.

Размещено на Allbest.ru