Досвід упровадження концепції здоров’яформувальних технологійу процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід упровадження концепції здоров'яформувальних технологійу процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Віталій Кашуба,

Анотації

дитина здоров'яформувальний фізичний виховання

Актуальність. Упровадження в систему початкової освіти інноваційних технологій дало змогу розглянути нові механізми виконання здоров'яформувальної діяльності в процесі фізичного виховання. Наявні здобутки науковців у повному обсязі не охоплюють процес здоров'яформувальної діяльності в процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку з позиції комплексного підходу. Мета дослідження - оцінити ефективність впливу здоров 'яформувальної технологій на рівень фізичного здоров 'я та мотивації до навчання в школі учнів першого класу.

Результати дослідження. Запропоновано авторську концепцію здоров'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, яка ґрунтується на використанні засобів активного туризму; визначено зміст основних напрямів педагогічного впливу в межах функціонування концепції. Розглянуто алгоритм проектування здоров'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Запропоновано напрями практичної реалізації концепції здоров'яформувальних технологій, реалізовану в різних формах позаурочної діяльності дітей молодшого шкільного віку (гімнастика до навчальних занять, фізкультхвилинки, заняття в групах подовженого дня, масові фізкультурно-оздоровчі заходи). Ефективність запропонованої концепції визначали в процесі формувального педагогічного експерименту. У дослідженні взяв участь 51 учень першого класу (23 хлопчики, 28 дівчаток). Дітей розділено на контрольну та експериментальну групи. Практична реалізація концепції здоров 'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку сприяла підвищенню рівня фізичного здоров'я дітей експериментальної групи. Відбулося зменшення кількості школярів експериментальної групи із низьким рівня фізичного здоров'я на 26,92 %, із нижчим від середнього - на 15,38 %, збільшення кількості учнів із середнім рівнем фізичного здоров'я - на 38,46 %, рівень фізичного здоров'я вищий за середній - на 3,85 %, що не характерно для представників контрольної групи. Діти з експериментальної групи по завершенню педагогічного експерименту характеризувалися підвищенням рівня шкільної мотивації.

Ключові слова: здоров 'я, учні молодших класів, здоров 'яформувальні технології, фізичне виховання.

Виталий Кашуба, Наталия Гончарова. Опит внедрения концепции здоровьеформирующих технологий в

процесс физического воспитания детей младшего школьного возраста. Актуальность. Внедрение в систему начального образования инновационных технологий позволило рассмотреть новые механизмы реализации здоровьеформирующей деятельности в процессе физического воспитания. Имеющиеся достижения ученых в полном объеме не охватывают процесс здоровьеформирующей деятельности в процессе физического воспитания детей младшего школьного возраста с позиции комплексного подхода. Цель исследования - оценить эффективность влияния здоровьеформирующих технологий на уровень физического здоровья и мотивации к обучению в школе учеников первого класса. Результаты исследования. Предлагается авторская концепция здоровьеформирующих технологий в процессе физического воспитания детей младшего школьного возраста, которая основывается на использовании средств активного туризма; определяется содержание основных направлений педагогического воздействия в рамках функционирования концепции. Рассматривается алгоритм проектирования здоровьеформирующих технологий в процессе физического воспитания детей младшего школьного возраста. Предлагаются направления практической реализации концепции здоровьеформирующих технологий, которая реализована в различных формах внеурочной деятельности детей младшего школьного возраста (гимнастика до учебных занятий, физкультминутки, занятия в группах продленного дня, массовые физкультурно-оздоровительные мероприятия). Эффективность предложенной концепции определялась в процессе формирующего педагогического эксперимента. В исследовании принимал участие 51 ученик первого класса (23 мальчика и 28 девочек). Детей разделили на контрольную и экспериментальную группы. Практическая реализация концепции здоровьеформирующих технологий в процессе физического воспитания детей младшего школьного возраста способствовала повышению уровня физического здоровья участников экспериментальной группы. Произошло уменьшение количества учеников экспериментальной группы с низким уровнем физического здоровья на 26,92 %, ниже среднего - на 15,38 %, увеличение количества учащихся со средним уровнем физического здоровья - на 38,46 %, уровнем физического здоровья выше среднего - на 3,85 %, что не характерно для учащихся контрольной группы. Дети экспериментальной группы по завершению педагогического эксперимента характеризовались повышением уровня школьной мотивации.

Ключевые слова: здоровье, ученики младших классов, здоровьеформирующие технологии, физическое воспитание.

Vitaliy Kashuba, Nataliya Honcharova. Experience of Introducing the Concept of Health-Forming Technologies in

the Process of Physical Education of Children of the Primary School age. Topicality. Introduction of innovative technologies into the primary education system made it possible to consider new mechanisms for implementing healthforming activities in the process of physical education. The available achievements of scientists do not fully cover the process of health-forming activity in the process of physical education of children of the primary school age from the perspective of an integrated approach. The objective of the study is to evaluate the effectiveness of the influence of health-forming technologies on the level of physical health and motivation of first-grade pupils to studyat school. Theresultsoftheresearch. The author proposes the concept of health-forming technologies in the process of physical education of children of the primary school age which is based on the use of means of active tourism, the content of the main directions ofpedagogical influence in the framework of the concept. The algorithm of designing the health-forming technologies in the process of physical education of children of the primary school age is considered. The directions of practical implementation of the concept of health-forming technologies which has been implemented in various forms of extracurricular activities of children of the primary school age (gymnastics before school, physical education, mini-day group workouts, mass fitness and recreation activities) have been proposed. The effectiveness of the proposed concept was determined in the process of a formative pedagogical experiment; 51 firstgrade pupils (23 boys and 28 girls) participated in the studyand they were divided into control and experimental groups. The practical implementation of the concept of health-forming technologies in the process ofphysical education of children of the primary school age contributed to improving the physical health of children of the experimental group. There was a decrease in the number of students in the experimental group with a low level ofphysical health by 26,92 %, from below average by 15,38 %, and an increase in the number of students with an average level of physical health by 38,46 %, and the level of physical health above average by 3,85 %, which was not typical for students in the control group. Children of the experimental group at the end of the pedagogical experiment were characterized by an increase in the level of school motivation.

Key words: health, primary school students, health-forming technologies, physical education.

Постановка наукової проблеми та її значення

Широкий спектр освітніх інновацій, які підтримано на законодавчому рівні в Україні [5] та апробовано в процесі фізичного виховання [1, 6, 14], дає змогу з принципово нової позиції розглядати механізми стимулювання процесів формування та збереження здоров'я школярів і молоді в освітньому процесі.

Ключові компоненти нової української школи розкривають принципово нові підходи до освітнього процесу дітей через упровадження нового змісту освіти, заснованого на формуванні в дитини компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві; побудову наскрізного процесу виховання, який формує цінності; упровадження педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками та ін. [5].

Для стимулювання реалізації інноваційних ідей нової української школи в процесі фізичного виховання дітей шкільного віку не слід нехтувати та залишати без уваги актуальні питання формування здоров'я дітей шкільного віку й широко впроваджувати інноваційні підходи в процес фізичного виховання [7, 9, 12, 16]. Проблему формування здоров'я дітей у всі періоди розвитку суспільства розглянуто серед першочергових, найбільш значущих, але водночас практична реалізація завжди мала пряму залежність від соціальних, економічних, політичних і релігійних факторів [13].

Аналіз наукових досліджень провідних учених у напрямі формування здоров'я дітей у процесі фізичного виховання [2, 3, 8, 11] дав підставу стверджувати недостатність запропонованих способів розв'язання проблеми формування здоров'я дітей молодшого шкільного віку у зв'язку з обмеженим розумінням комплексних підходів до здоров'яформувальної діяльності учнів молодших класів, що набуло особливої актуальності в контексті ключових положень нової української школи.

Зв'язок із науковими планами, темами. Роботу виконано згідно зі Зведеним планом НДР Національного університету фізичного виховання і спорту України на 2016-2020 рр. за темою 3.13. «Теоретико- методичні основи здоров'яформуючих технологій у процесі фізичного виховання різних груп населення» (номер державної реєстрації 0116Ш01615).

Мета дослідження - оцінити ефективність впливу здоров'яформувальних технологій на рівень фізичного здоров'я та мотивації до навчання в початковій школі.

Завдання дослідження:

1) за даними науково-методичної літератури та практичного досвіду оцінити ступінь розробки проблеми формування здоров'я дітей шкільного віку;

2) розробити концепцію здоров'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку;

3) оцінити вплив засобів активного туризму в межах функціонування концепції здоров'яформувальних технологій на рівень фізичного здоров'я учнів першого класу й рівень їх мотивації до навчання в школі.

Методи дослідження - аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, систематизація, контент-аналіз, педагогічні методи дослідження, методика експрес-оцінки рівня фізичного здоров'я за Г.Л. Апанасенком, діагностика шкільної мотивації учнів початкових класів за методикою Н.Г. Лусканової, методи математичної статистики.

Результати дослідження

На основі теоретичного аналізу на результатів попередніх власних досліджень [15, 17] запропоновано авторську концепцію здоров'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку (рис. 1).

Рис. 1. Схема концепції здоров 'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Серед основних напрямів педагогічного впливу в межах функціонування запропонованої концепції визначено побудову програми занять фізичними вправами відповідно до всебічного розвитку рухових якостей дитини з урахуванням механізмів перебігу етапів розвитку її організму; диференціацію фізичного навантаження згідно з віковими особливостями молодших школярів та перебігом адаптаційних процесів; урахування притаманного дитині рухового режиму і його корекцію відповідно до вікових норм рухової активності; стимулювання мотивації до систематичної фізкультурно-оздоровчої діяльності; налагодження взаємодії дітей у складі соціальної групи; контроль, що передбачає безпосереднє оцінювання вчителем та самоконтроль. Згідно з комплексним підходом до виконання здоров'яформувальної діяльності в процесі фізичного виховання, ми розглядали реалізацію педагогічних дій із формування здоров'я дітей молодшого шкільного віку крізь призму проектування цього виду діяльності. З урахуванням теоретичного підґрунтя та практичного досвіду запропоновано алгоритм проектування здоров'яформувальної діяльності дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання, який передбачає поетапне планування заходів із формування здоров'я дітей шкільного віку (рис. 2).

Рис. 2. Алгоритм проектування здоров 'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Основу практичної реалізації здоров'яформувальної технології становлять засоби активного туризму, реалізовані в різних формах позаурочної діяльності дітей молодшого шкільного віку (гімнастика до навчальних занять, фізкультхвилинки, заняття в групах подовженого дня, масові фізкультурно-оздоровчі заходи).

Особливу роль у здоров'яформувальній діяльності відведено вчителю початкової школи, який може відповідно до специфіки своєї педагогічної діяльності застосувати комплекс освітніх і виховних ресурсів здоров'язберігальної взаємодії в початковій ланці освіти на засадах педагогічного дизайну з метою цілісного розв'язання проблеми збереження й зміцнення фізичного, духовного та соціального здоров'я учнів, формування їх здоров'язбережувальної компетентності [10].

Для перевірки ефективності запропонованого підходу проведено формувальний педагогічний експеримент, у якому взяв участь 51 учень першого класу (23 хлопчики, 28 дівчаток). Дітей розділено на КГ та ЕГ. У КГ входило 25 осіб (11 хлопчиків і 14 дівчинок), котрі займалися за затвердженою програмою з фізичного виховання, а діти з ЕГ (12 хлопчиків та 14 дівчаток) - за запропонованою нами концепцією. Тривалість формувального педагогічного експерименту - дев'ять місяців (із вересня 2017 по травень 2018 р.).

Одним із важливих показників ефективності авторської концепції є позитивна динаміка рівня фізичного здоров'я (РФЗ) дітей ЕГ і КГ. Серед досліджуваного контингенту на початку формувального експерименту в ЕГ зафіксовано 15,38 % (п = 4) респондентів із середнім РФЗ, із яких хлопчиків - 8,33 % (п = 1) і дівчаток - 21,43 % (п = 3). Із РФЗ нижчим від середнього виявлено 30,77 % (п = 8), серед яких частка хлопчиків - 41,67 % (п = 5) і дівчаток - 21,43 % (п = 3). Найбільшу кількість дітей віднесено до низького РФЗ - 53,87 % (п = 14).

Подібну ситуацію спостерігали в дітей КГ, де кількість учнів із середнім РФЗ становила 12 % (п = 3), серед них 9,09 % (п = 1) - це хлопчики та 14,29 % (п = 2) - дівчатка. Дещо менша кількість дітей - 24 % (п = 6) (27,27 % (п = 3) хлопчиків і 21,43 % (п = 3) дівчат) - мали нижче від середнього РФЗ. Низьким РФЗ характеризувалися 64 % (п = 16) досліджуваних (9,09 % (п = 1) хлопчиків, 14,29 % (п = 2) дівчат).

За період формувального педагогічного експерименту відбулося покращення РФЗ учнів першого класу. У контингенту дітей ЕГ відбулося зменшення кількості учнів із низьким РФЗ на 26,92 %, із нижчим від середнього - на 15,38 %, що властиво як для хлопчиків, так і для дівчат. Водночас відбулося збільшення чисельності школярів із середнім РФЗ на 38,46 %, при цьому з'явився один учень (3,85 %) із РФЗ вищим за середній.

Серед респондентів КГ зміни мали менш виражений характер, кількість учнів КГ із низьким РФЗ зменшилася на 16 %. Збільшення дітей КГ із нижчого за середній рівня на 4 % відбулося саме за рахунок зменшення кількості досліджуваних із низьким РФЗ. Також відбулося збільшення на 12 % чисельності учнів із середнім РФЗ, що значно менше, порівняно з учнями ЕГ.

Аналіз показників мотивації до навчання в школі в дівчат КГ після експерименту, порівняно з початком, засвідчив зменшення частки дівчат, яким подобається в школі, на 14,29 % (п = 2), а також зменшення їх частки на 21,43 % (п = 3) серед тих, котрі з радістю йдуть до школи. Відповідно, на 14,29 % (п = 2) зменшилася частка респонденток, які б пішли до школи, якби необов'язково було приходити всім учням; на аналогічний відсоток зросла частка опитаних, котрим би сподобалася відміна уроків. Наприкінці експерименту виявилося на 28,57 % (п = 4) більше представниць КГ, які б хотіли, щоб не задавали завдання додому; на 14,3 % (п = 2) було більше тих, хто ствердно відповів на питання «Ти хотів би, щоб у школі були лише перерви?». Упродовж експерименту на 7,14 % (п = 1) менше дівчат КГ почали розповідати батькам про справи в школі та на такий самий відсоток більше бажали б замінити вчителя. При цьому сталою залишилася частка дівчат КГ, у яких багато друзів і яким подобаються однокласники. Загалом отримані дані КГ респонденток є підставою, аби стверджувати про наявну тенденцію поступового зниження прагнення до навчання в школі.

В учасниць ЕГ ситуація була дещо іншою: на 21,43 % (п = 3) зросла частка дівчат, яким подобається в школі, за рахунок опитаних, котрі вагалися, відповідаючи на це питання, а також на 21,43 % (п = 3) збільшилася чисельність учасниць, які підтвердили, що з радістю відвідують школу.

Упродовж педагогічного експерименту на 14,29 % (п = 2) більше дівчат погодилися б іти до школи, навіть якби це було необов'язково; на такий самий відсоток менше школярок зраділо б, якби не було уроку. Частка учасниць ЕГ, котрі хотіли б не мати домашніх завдань і щоб у школі були лише перерви, не змінилася. При цьому батькам почали регулярно розповідати про шкільні справи більше та не хотіли б, щоб змінився вчитель, менше на 14,29 % (п = 2) представниць ЕГ. Приріст дівчат, у яких стало багато друзів та яким подобаються однокласники, становив по 7,14 % (п = 1).

Статистично значущості відмінності часток за відповідями анкети між представницями КГ й ЕГ до та після експерименту зафіксувати не вдалося (р>0,05), утім, отримані результати можуть засвідчували ефективність запропонованої технології для подолання негативної тенденції до зменшення шкільної мотивації й успішної адаптації до умов навчання протягом навчального року.

Аналіз розподілу хлопчиків КГ до та після педагогічного експерименту показав результати, схожі на ті, що були в дівчат КГ та які демонструють стомлення від шкільного навчання впродовж навчального року за умови відсутності або неефективності спеціально організованих заходів, спрямованих на підтримку шкільної мотивації. У хлопчиків ЕГ удалося призупинити й навіть за окремими показниками покращити складники шкільної мотивації. Так, на 8,3 % (п = 1) зменшилася частка хлопчиків, яким не подобається в школі, та на 16,7 % (п = 2) зросла частка учасників, котрі підтвердили, що з радістю відвідують школу.

На 25,0 % (п 4) хлопчиків більттте пітттли б до виколи, якби це було необов язковим, на 16,7 % (п = 2) менше позитивно відповіли на питання «Чи сподобалось би тобі, якби в тебе не було б уроку?». Виявлено, що на 16,7 % (п = 2) зменшилася частка учасників ЕГ, які хотіли б не мати домашніх завдань; на такий самий відсоток - які б хотіли, щоб у школі були лише перерви, а батькам почали регулярно розповідати про шкільні справи більше на 16,7 % (п = 2). Ідентичними (8,3 %, п = 2) виявилися прирости часток хлопчиків, які б не хотіли, щоб змінили вчителя та ствердно відповіли на питання «Тобі подобаються однокласники?».

Варто вказати, що в хлопчиків, залежно від групи, як і в дівчат, статистично значущих відмінностей між розподілами не виявлено (р>0,05), однак можна відзначити факт зміни наявної негативної динаміки, що полягає в накопиченні втоми в дітей за період навчального року в бік покращення.

Інтегральним показником оцінки мотивації до навчання в школі, відповідно до методики Н. Г. Лусканової, став розподіл учнів за рівнями мотивації до школи. Розподіл дівчат за рівнем шкільної мотивації засвідчив, що до педагогічного експерименту частки дівчат, незалежно від групи, збігалися, а після педагогічного експерименту частка школярок ЕГ, порівняно КГ, виявилася більшою з високою шкільною мотивацією на 28,6 %, а з гарною - на 14,3%.

Водночас після проведення педагогічного експерименту частка хлопчиків із високою шкільною мотивацією, порівняно з учасниками КГ, виявилася більшою на 41,7 %, а частка з низькою мотивацією й дезадаптацією - меншою на 9,8 та 18,9 % відповідно.

Результати проведеного педагогічного експерименту підтверджують ефективність запропонованої концепції здоров'яформувальних технологій із позиції впливу на РФЗ учнів та сприятливої динаміки шкільної мотивації учасників ЕГ.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Сучасний етап розвитку початкової освіти в Україні характеризується процесами впровадження освітніх інновацій. Перебудова системи початкової освіти не залишила без уваги процес фізичного виховання, що створює умови для розкриття нових напрямів вирішення питання формування здоров'я дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання. Авторське бачення активізації здоров'яформувальної діяльності в початковій школі передбачає впровадження здоров'яформувальних технологій у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, які ґрунтуються на концептуальних підходах до їх побудови й на використанні засобів активного туризму. Упровадження запропонованої концепції в процес фізичного виховання учнів першого класу сприяло підвищенню рівня фізичного здоров' я в дітей ЕГ і покращенню рівня мотивації до навчання в школі, що було краще, порівняно з дітьми КГ.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в площині обґрунтування концепції здоров'яформувальних технологій для контингенту учнів середньої та старшої школи.

Джерела та література

1. Андрєєва О. Проблеми та перспективи впровадження рекреаційно-оздоровчих занять в загальноосвітніх школах / О. Андрєєва, М. Чернівський // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2005. - № 4. - С. 34-36.

2. Бирюкова Н. А. Здоровьесберегающие технологии в общеобразовательных учреждениях / Н. А. Бирюкова // Гигиена и санитария. - 2006. - № 1. - С. 76-77.

3. Бутакова О. А. Теория и дидактика непрерывного здоровьеформирующего образования в системе повышения квалификации: автореф. дис. ... д-ра пед. наук / О. А. Бутакова. - Оренбург, 2010. - 48 с.

4. Гончарова Н. Физическое развитие и функциональное состояние детей младшего школьного возраста с различным уровнем соматического здоровья / Н. Гончарова // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2007. - № 5. - С. 57-59.

5. Грищенко М. Нова Українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. - 2016. - 40 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ ukramska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 20.11.2017 р.)

6. Кашуба В. А. Современные подходы к здоровьесбережению студентов в процессе физического воспитания / В. А. Кашуба, С. М Футорный, Е. В. Андреева // Физическое воспитание студентов. - 2012. - № 5. - С. 50-58.

7. Кемінь О. О. Формування традиції фізичного виховання в українському скаутингу / О. О. Кемінь // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2014. - № 6. - С. 53-56.

8. Лубышева Л. И. Здоровьеформирующая технология физического воспитания младших школьников на основе использования традиционного каратэ / Л. И. Лубышева, А. Н. Кондратьев // Теория и практика физической культуры. - 2006. - №3. - С. 5-13.

9. Новак О. Збереження фізичного здоров'я дітей у процесі використання авторських технологій / О. Новак // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди» : наук.-теорет. зб. - 2014. - Вип. 34. - С. 85-96.

10. Осадченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя до створення здоров'язбережувального середовища початкової школи : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Осадченко Тетяна Михайлівна. - Житомир, 2017. - 251 с.

11. Перегінець М. Здоров'яформуючі освітні технології в сучасній системі середньої освіти / М. Перегінець, Л. Долженко // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2017. - № 3. - С. 138-142.

12. Проектування системи моніторингу фізичного стану школярів на основі використання інформаційних технологій / В. О. Кашуба, О. В. Андрєєва, К. М. Сергієнко, Н. М. Гончарова // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2006. - № 3. - С. 61-67.

13. Хакимова Г. А. Формирование ценностного отношения к здоровью у детей : монография / Г. А. Хакимова, Г. Н. Гребенюк. - Нижневартовск : Изд-во Нижневарт. гуманит. ун-та, 2010. -- 175 с.

14. Andrieieva O., Galan Y., Hakman A.& Holovach I. (2017). Health status and morbidity of children 11-14 years of age during school / O. Andrieieva, Y. Galan, A. Hakman, I. Holovach // Journal of Physical Education and Sport. - Vol 17. Supplement issue 1. - Art 2, 7-15. DOI:10.7752/jpes.2018.s2183

15. Butenko H. Physical condition of primary school children in school year dynamics / H. Butenko, N. Goncharova, V. Saienko, H. Tolchieva, & I. Vako // Journal of Physical Education and Sport. - 2017. - 17(2). - Art. 82, 543-549.

16. Goncharova N. Fundamental principles of the concept of health-forming technologies in the process of physical education of primary-school aged children / N. Goncharova // Journal of Education, Health and Sport formerly Journal of Health Sciences / Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz. - 2017. - Vol. 7. - Issue 8. - Р. 633-648. (in Ukrainian).

17. Kashuba V.O. Effectiveness of health tourism application as the basis of health related recreational technology in primary school pupils' physical education / V. O. Kashuba, N. N. Goncharova, & H. O. Butenko // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. - 2016. - 20(2). - Р. 19-25. doi: 10.15561/18189172.2016.0203

References

1. Andryeyeva, O., & Chemivskyi, M. (2005). Problemy ta perspektyvy vprovadzhennya rekreatsiyno-ozdorovchykh zanyat v zahalnoosvitnikh shkolakh [Problems and prospects of implementation of recreational and healthimproving activities in secondary schools]. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 4, 34-36. (in Ukrainian).

2. Biryukova, N. (2006). Zdorovesberegayushie tehnologii v obsheobrazovatelnyh uchrezhdeniyah [Health-saving technologies in educational institutions]. Gigiena i sanitariya [Hygiene and sanitation], 1, 76-77. (in Russian).

3. Butakova, O. (2010). Teoriya i didaktika nepreryvnogo zdoroveformiruyushego obrazovaniya v sisteme povysheniya kvalifikacii [Theory and didactics of continuous health education in the system of advanced training]. Orenburg. (in Russian).

4. Goncharova, N. (2007). Fizicheskoe razvitie i funkcionalnoe sostoyanie detej mladshego shkolnogo vozrasta s razlichnym urovnem somaticheskogo zdorovya [Physical development and functional status of children of primary school age with different levels of somatic health]. Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu [Pedagogy, psychology and medical-biological problems of physical education and sports], 5, 57-59. (in Russian).

5. Hryshchenko, M. (2016). Nova Ukrainska shkola: kontseptualni zasady reformuvannya serednoi shkoly [New Ukrainian school: conceptual principles for reforming the secondary school]. Retrieved from: https://www. kmu. gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf (in Ukrainian).

6. Kashuba V., Futornyi, S. & Andreeva, E. (2012). Sovremennye podhody k zdorovesberezheniyu studentov v processe fizicheskogo vospitaniya [Modern approaches to health of students in the process of physical education]. Fizicheskoe vospitanie studentov [Physical education of students], 5, 50-58. (in Russian).

7. Kemin, O. (2014). Formuvannya tradytsii fizychnoho vykhovannya v ukrainskomu skautinhu [Formation of the tradition of physical education in Ukrainian scouting]. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk [Slobozhanskyi scientific and sports newsletter], 6, 53-56. (in Ukrainian).

8. Lubysheva, L., & Kondratyev, A. (2006). Zdoroveformiruyushaya tehnologiya fizicheskogo vospitaniya mladshih shkolnikov na osnove ispolzovaniya tradicionnogo karate [Health-forming technology of physical education for younger students using traditional karate]. Teoriya i praktika fizicheskoj kultury [Theory and practice of physical culture], 3, 5-13. (in Russian).

9. Novak, O. (2014). Zberezhennya fizychnoho zdorovya ditey u protsesi vykorystannya avtorskykh tekhnolohiy [Preservation of physical health of children in the process of using copyright technologies]. Humanitarnyi visnyk Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu «Pereyaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni H. Skovorodi» [Humanitarian Bulletin of the State Higher Educational Institution «H. Skovoroda Pereyaslav-Khmelnytskyi State Pedagogical University], 34, 85-96. (in Ukrainian). (in Ukrainian).

10. Osadchenko, T. (2017). Pidhotovka maybutnioho vchytelya do stvorennya zdorovyazberezhuvalnoho seredovyshcha pochatkovoi shkoly [Preparing a future teacher to create a healthy preserving environment for elementary school]. Zhytomyr. (in Ukrainian).

11. Perehinets, M., & Dolzhenko, L. (2017). Zdorovyaformuyuchi osvitni tekhnolohii v suchasniy systemi serednioi osvity [Healthforming educational technologies in the modern system of secondary education]. Sportyvnyi visnykPrydniprovya [Sports newspaper of Prydniprovya], 3, 138-142. (in Ukrainian).

12. Kashuba, V., Andryeyeva, O., Serhienko, K., Honcharova, N. (2006). Proektuvannya systemy monitorynhu fizychnoho stanu shkolyariv na osnovi vykorystannya informatsiynykh tekhnolohiy [Designing a system for monitoring the physical condition of schoolchildren based on the use of information technology]. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 3, 61-67. (in Ukrainian).

13. Khakiova, G., & Grebeniuk, G. (2010). Formirovanie cennostnogo otnosheniya k zdorovyu u detej [Formation of value attitude to health in children], Nizhevartovsk: Izdatelstvo Nizhevartovskogo universiteta.

14. Andrieieva O., Galan Y., Hakman A.& Holovach I. (2017). Health status and morbidity of children 11-14 years of age during school. Journal of Physical Education and Sport, 17-1 (2, 7). DOI:10.7752/jpes.2018.s2183

15. Butenko, H., Goncharova, N., Saienko, V., Tolchieva, H., & Vako, I. (2017). Physical condition of primary school children in school year dynamics. Journal of Physical Education and Sport, 17(2), 82, 543-549.

16. Goncharova, N. (2017). Fundamental principles of the concept of health-forming technologies in the process of physical education of primary-school aged children. Journal of Education, Health and Sport formerly Journal of Health Sciences, 7 (8), 633-648.

17. Kashuba, V., Goncharova, N., & Butenko, H. (2016). Effectiveness of health tourism application as the basis of health related recreational technology in primary school pupils' physical education. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 20 (2), 19-25. DOI: 10.15561/18189172.2016.0203

Размещено на Allbest.ru