Модель залучення дітей та молоді до фізкультурно-спортивної дозвіллєвої діяльності

Key words: children, youth, leisure activities, sports and leisure sports, extracurricular educational institutions.

Постановка наукової проблеми та її значення. В умовах сьогодення особливого значення набуває підготовка здорового, сильного, патріотичного молодого покоління, готового до захисту Батьківщини. Ці важливі завдання повинні розв'язуватися не лише під час фізичного виховання в навчальних закладах, а й під час дозвілля, оскільки в умовах дозвілля дитина набуває досвіду, який визначає її поведінку, сприйняття духовно -культурних цінностей, що забезпечує спадкоємність поколінь, передачу традицій, а також стимулює розвиток її творчих задатків і здібностей.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Сучасні дослідники, зокрема О. Андрєєва, О. Жданова, Т. Круцевич, Н. Ковальва, Б. Шиян, визначають дозвілля як сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні фізичні, психічні й духовні потреби, переважно відновлювального характеру. В. Балахтар у своїх наукових працях наводить одну з класифікацій, де виокремлює фізичне дозвілля як спрямоване зняття фізичної та розумової напруги, спортивні й рекреаційні заняття. Концептуальні засади фізкультурно -спортивного дозвілля дітей розкрито в дослідженнях Т. Бондаря та Ю. Васькова, у яких зазначено, що в основі фізичного виховання в дозвіллі лежить оздоровчо-виховний процес, який є логічним продовженням навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Одним зі складників, де реалізуються завдання фізкультурно-спортивної дозвіллєвої діяльності, є мережа позашкільних навчальних закладів (ПНЗ) фізкультурно-спортивного напряму, як-от: спортивні клуби, гуртки, секції, дитячо-юнацькі спортивні школи [10]. Діяльність окремих позашкільних навчальних закладів фізкультурно-спортивного напряму розкривали у своїх наукових працях О. Вацеба, І. Петренко, Г. Путятіна, С. Родак, Н. Середа, висвітлюючи історію їх виникнення, напрями діяльності, особливості нормативно-правового й фінансового забезпечення, перспективи розвитку в сучасних ринкових умовах, однак ці роботи не дають повної уяви про особливості залучення дітей та молоді до фізкультурно-спортивного дозвілля.

Зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Дослідження виконано згідно з Тематичним планом науково-дослідної роботи Харківської державної академії фізичної культури на 2013-2015 рр. за темами 3.5.29: "Теоретичні та прикладні основи побудови моніторингу фізичної підготовленості та фізичного стану різних груп населення" та 1.5: "Методологічні основи стратегічного розвитку сфери фізичної культури та спорту в регіоні" (державний реєстраційний номер - 0113Ш 04615), а також у межах реалізації фундаментального наукового проекту на 2015-2017 рр. "Теоретико-методичні основи розвитку неолімпійського спорту".

Завдання дослідження: 1) визначити мотивуючі чинники фізкультурно -спортивного дозвілля дітей і молоді; 2) розробити модель реалізації мотивів дітей та молоді щодо залучення до фізкультурно-спортивного дозвілля.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Змістовне фізкультурно-спортивне дозвілля відіграє важливу роль у виховному процесі дітей та молоді й лежить в основі формування їхньої особистісної фізичної культури [2]. Саме тому батькам слід залучати дитину з раннього віку до систематичних занять фізичними вправами, але для цього їм потрібно мати відповідні знання й практичний досвід. На жаль, далеко не в кожній родині хоча б один із батьків займається (займався) спортом або фізичними вправами під час дозвілля.

М. Дутчак вважає, що для залучення людей до рухової активності слід сформувати в них інтерес як усвідомлений мотив через пізнання й розуміння значимості відповідних індивідуальних і соціальних причин такої діяльності. Первинними цілями для появи в людини пізнавального потягу (бажання) здійснювати рухову активність під час дозвілля для зміцнення здоров'я, на думку автора, є по-перше, забезпечення інформованості населення про користь рухової активності та можливі способи зміни поведінки людини для ведення здорового способу життя; по-друге, здійснення пропаганди різних форм і видів спорту для всіх [5]. На думку О. Жданової, М. Житарюк, В. Осинчук, Н. Тарасюк, позитивне ставлення населення до занять спортом і фізичними вправами формується як наслідок ефективної реклами в засобах масової інформації [9].

Сучасні дослідження свідчать, що значну роль у формуванні в дітей та молоді інтересу до занять фізичною культурою й спортом, відіграють телебачення, Інтернет, соціальні мережі, а крім того, тренери, викладачі, керівники фізкультурно-спортивних організацій вважають не менш корисною для дітей інформацію, отриману від друзів та товаришів, а також пропаганду спорту на державному рівні [3; 9]. При цьому державна політика у сфері фізичної культури повинна спрямовуватися на формування в населення світогляду, орієнтованого на активний спосіб життя, престиж фізичного здоров'я, патріотичне виховання за допомогою використання можливостей засобів масової інформації й збільшення обсягів соціальної реклами.

Е. Озолін визначав, що основними чинниками залучення дітей до спорту є, передусім, громадська думка, яка складається завдяки впливу засобів масової інформації, а також (що дуже важливо) вплив батьків. Це відображено на рисунку 1, де подано модель реалізації мотивів дітей і молоді щодо залучення до фізкультурно-спортивного дозвілля.

Проблему формування мотивації до самостійної оздоровчої діяльності в дітей та молоді слід розглядати на трьох рівнях: макрорівні (державний рівень - відповідні закони, накази, соціальні програми), мезорівні (на рівні певних соціальних інститутів - сім'ї, навчальних закладів різного рівня, засобів масової інформації, професійних установ) та мікрорівні (на рівні окремої людини) [ 11].

Як свідчить сучасна практика, найчастіше спортом займаються ті діти, батьки яких усвідомлюють важливість фізичної культури в їхньому житті. Так, наприклад, батьки віддають дітей до навчальних закладів фізкультурно-спортивного напряму для залучення до систематичних занять фізичною культурою й спортом, досягнення високих спортивних результатів, формування потреби в здоровому способі життя, організації активного дозвілля, формування гармонійно розвиненої особистості та для того, щоб відвернути від негативного впливу девіантної поведінки однолітків [8].

Із віком у дітей формується особиста система цінностей, інтересів, потреб, що впливають на мотивацію свідомого вибору активного дозвілля. Слід також підкреслити, що з роками змінюються й мотиви дітей, найбільш поширеними з яких є такі: 1) естетичні: покращення зовнішнього вигляду, корекція фігури та постави, зниження маси тіла; 2) оздоровчі: підвищення рівня здоров'я, рухової активності, покращення самопочуття й працездатності, профілактика захворювань, відновлення після навчальних занять; 3) психологічні: отримання задоволення, зняття стресу, переключення уваги на інший вид діяльності; 4) соціальні: спілкування, розширення кола знайомств; 5) пізнавальні: отримання інформації про основи ЗСЖ, техніки виконання вправ, самоствердження, самовдосконалення, самовираження, підвищення самооцінки, набуття впевненості в собі [6; 7].

Вибір форми й змісту дозвілля, окрім особистих мотивів дітей і молоді, нерідко зумовлений соціокультурними, технологічними, політичними, демографічними, економічними, поліетнічними місцевими традиціями регіону й країни в цілому. З огляду на місцеві традиції формується й система закладів, організацій, установ, що забезпечують фізкультурно-спортивне дозвілля [4].

Позашкільні навчальні заклади фізкультурно-спортивного напряму відіграють важливу роль в організації змістовного дозвілля [10], а також сприяють систематичному залученню дітей до занять, задоволенню їхніх інтересів щодо вибору виду спорту та, за наявності здібностей, забезпечують перехід до спорту вищих досягнень. До цих закладів належать: 1) дитячо-юнацькі спортивні школи й спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи олімпійського резерву; 2) спортивні клуби навчальних закладів; 3) спортивні клуби за місцем проживання населення; 4) спортивні клуби ТСОУ. Під час дослідження встановлено, що, незважаючи на специфічні функції, які виконують позашкільні навчальні заклади фізкультурно-спортивного напряму, усі вони забезпечують потребу особистості у творчій самореалізації й інтелектуальному, духовному та фізичному розвитку дітей і молоді. розвиток закладів із неолімпійських видів спорту, уключаючи спортивно-технічні й прикладні, є громадською та приватною ініціативою, незважаючи на те, що інтерес дітей та молоді до неолімпійських видів спорту щорічно зростає [1].

Рис. 1. Модель реалізації мотивів дітей та молоді щодо залучення до фізкультурно-спортивного дозвілля

Слід зазначити, що сьогодні діти та молодь усе частіше обирають у якості активного дозвілля заняття такими видами спорту, як паркур, воркаут, велотреал, спортивні танці, фітнес, карате, картинги, автоспорт, мотоспорт, моделювання, військово-спортивні багатоборства тощо, тому розроблена модель реалізації мотивів дітей і молоді щодо залучення до фізкультурно-спортивної дозвіллєвої діяльності (рис. 1) сприятиме подальшому вивченню та вдосконаленню системи позашкільних навчальних закладів, які розвивають неолімпійські види спорту, для залучення якомога більшої кількості дітей і молоді до занять у цих закладах, із метою забезпечення їхніх потреб в активному відпочинку та гармонійному розвитку.

Висновки й перспективи подальших досліджень

Мотивувальними чинниками фізкультурно-спортивного дозвілля дітей та молоді є, по-перше, усвідомлення особистістю значимості причин такої діяльності, яке формується на рівні держави та соціальних інституцій; по-друге, бажання батьків, щоб дитина займалася фізичними вправами; по-третє, громадська думка щодо необхідності ведення здорового способу життя та популярності фізичної культури й спорту, яка формується завдяки ефективній пропаганді та рекламі в засобах масової інформації.

Розроблена модель реалізації мотивів дітей і молоді щодо залучення до фізкультурно-спортивного дозвілля є синтезом наукових досліджень сучасних учених та дає можливість упевнитися, що дитину до занять фізичними вправами спонукає родина, з одного боку, і держава - з іншого. Так, завдяки мотивувальним чинникам, а також під впливом особистих мотивів діти й молодь обирають форму та зміст фізкультурно-спортивного дозвілля з огляду на місцеві традиції держави й регіону та за наявності необхідних організаційно-управлінських умов. У нашій державі для забезпечення організованих форм фізкультурно-спортивного дозвілля створено мережу позашкільних навчальних закладів і, якщо навчання дітей олімпійських та традиційних видів спорту досліджено, то їх залучення до занять неолімпійськими видами спорту (у тому числі спортивно-технічними й прикладними) не вивчалося, у чому ми й убачаємо перспективи подальших досліджень. молодь фізкультурний спортивний

Джерела та література

1. Ажиппо О.Ю. Особливості рекреаційної та фізкультурно-спортивної діяльності дітей та молоді в Україні / О.Ю. Ажиппо, А.С. Бондар // Спортивна медицина, 2014. - № 1. - С. 41-46

2. Актуальні питання фізичного виховання учнівської та студентської молоді: теорія і практика: монографія / голов. ред. О.В. Отравенко; авт. кол. : Т.С. Бондар, В.М. Мазін, Н.П. Мартинова [та ін.]. - Старобільськ: ДЗ "ЛНУ ім. Тараса Шевченка", 2015. - 241 с.

3. Андрєєва О. Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності школярів у вільний час / О. Андрєєва, Н. Ковальова // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Серія № 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури: зб. наук. пр. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2010. - Вип. 7. - С. 8-13.

4. Бондар Т.С. Формування фізичної культури особистості підлітків у дозвіллєвій діяльності / Т.С. Бондар // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : зб. наук. пр. / за заг. ред. Г.М. Арзютова. - К. : Вид-во нПу ім. М.П. Драгоманова, 2014. - Вип. 3К (44)14. - С. 128-132.

5. Дутчак М.В. Спорт для всіх як соціальна система / М.В. Дутчак // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. - Серія: Педагогічні науки. - 2009. - С. 13-19.

6. Круцевич Т.Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення / Т.Ю. Круцевич, Г.В. Безверхня. - К. : Олімп. л-ра, 2010. - 248 с.

7. Мічуда А.В. Мотивація на різних стадіях споживання фізкультурно-оздоровчих послуг / А.В. Мічуда, К. І. Варуск // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2004. - № 4. - С.140-148.

8. Середа Н.В. Визначення основних характеристик споживача дитячо-юнацьких спортивних шкіл / Н.В. Середа // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. - Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - 2014. - Вип. 118(2). - С. 208-212.

9. Тихонова Н.В. Вплив засобів масової інформації на формування у дітей та молоді інтересу до занять фізичною культурою і спортом / Н.В. Тихонова // Спортивна наука України. - 2014. - №2 (60). - С. 15-20.

10. Тихонова Н.В. Удосконалення фізкультурно-спортивної дозвіллєвої діяльності дітей та молоді в позашкільних навчальних закладах / Н.В. Тихонова, А.С. Бондар // Слобожанський науково- спортивний вісник. - 2014. - №5 (43). - С. 77-81

11. Токарєва К.П. Напрями формування у студентів вищих навчальних закладів мотивації до самостійної оздоровчої діяльності / К.П. Токарєва // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. - Вип. 1 (54). - С. 211-218.

Размещено на Allbest.ru