Дидактичні особливості інтенсифікації процесу викладання гуманітарних та соціально-економічних наук у закладі вищої освіти прикордонного відомства

Тушко К.Ю., Дыяк В.В.

Ключевые слова: будущие специалисты, интенсификация, гуманитарные и социально-экономические дисциплины.

Key words: future specialists, intensification, humanitarian and socioeconomic disciplines.

прикордонний гуманітарний інтенсифікація викладання

Постановка проблеми у загальному вигляді. Сучасні соціально-економічні тенденції розвитку суспільства вимагають формування високопрофесійних фахівців будь-якого напряму. Трансформаційні процеси в українському суспільстві торкнулись також і професійної підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів, зокрема прикордонного відомства. Суспільна практика потребує саме професійно компетентних офіцерів-прикордонників, які можуть здійснювати діагностичний, консультативний, організаційний, просвітницький, службовий та інші види роботи у професійній діяльності [1; 10].

У зв'язку із зазначеним вище перед сучасною освітньою парадигмою стоїть завдання сформувати високо компетентних фахівців прикордонного відомства. Сучасні проблеми вищої освіти є багатоаспектними. Серед таких аспектів важливим є непостійність об'єктів суспільних наук у зв'язку із динамічним суспільним життям. Більшість суспільних наук, соціологія, політологія, економічна теорія, логіка, безпосередньо реагують на виклики суспільного розвитку. На сьогодні більш актуальною стає проблема методики викладання суспільних дисциплін у вищій школі, зокрема у вищій військовій школі, де згадані дисципліни не є профільними [4; 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Узагальнення результатів аналізу літератури з представленої проблеми, дозволило встановити, що її вивчали такі науковці: Л. Боголюбов, В. Дияк, В. Ніколко, В. Овсянніков, Л. Сумаркова, В. Тітов, О. Щербина та ін.. Питання щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу, його оптимізації та інтенсифікації були у центрі уваги таких науковців: А. Алексюка, В. Андрєєва, Ю. Бабанського Л. Занкова, А. Макаренка, П. Підкасистого, В. Лозова, В. Шаповаленка та ін. [1].

Метою статті є виклад результатів дослідження щодо визначення педагогічних особливостей інтенсифікації процесу викладання гуманітарних та соціально-економічних наук у закладі вищої освіти прикордонного відомства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Невід'ємною частиною педагогічного процесу є освітній процес, тому важливими завданнями є його оптимізація та інтенсифікація [11].

Сучасний етап розвитку науки уможливив теоретичне обґрунтування сутності інтенсифікації навчання на основі системного підходу [2].

Розвиток принципу системності пов'язаний із загальними принципами побудови системних об'єктів та визначенням їх властивостей, а також - із виділенням декількох аспектів системного підходу та спрямуванням відповідного аналізу:

системно-елементним, що дає відповідь на запитання, з яких складових (елементів і компонентів) складається система;

системно-структурним, який розкриває внутрішню організацію системи, способи взаємодії її елементів;

системно-функціональним, що виявляє функції, які реалізує система та її компоненти;

системно-інтегративним, який розкриває джерела, фактори збереження, удосконалення і розвитку системи;

системно-процесуальним, що вказує на процеси (операції, процедури), які відбуваються у системі з метою збереження її цілісності, удосконалення і розвитку;

системно-комунікаційним, який розкриває взаємозв'язок цієї системи з іншими як за горизонталлю, так і за вертикаллю;

системно-історичним, який розглядає питання виникнення системи, етапи її розвитку й історичну перспективу [6, с. 7].

Водночас, системний підхід передбачає дотримання таких умов: встановлення всіх складових елементів досліджуваного педагогічного процесу чи явища;

вивчення зв'язків, залежностей кожного елементу від усіх інших, і на цій підставі визначення основних елементів із провідними зв'язками, відношеннями;

побудова моделі, що характеризується трьома параметрами: організованістю, цілісністю та ієрархічністю;

розкриття залежності встановленої системи від зовнішніх умов, оскільки тільки в такому разі система буде функціонувати;

опис конкретного елементу у нерозривному цілому з цією системою, з описом його загальних і специфічних функцій усередині єдиного цілого;

властивості досліджуваного процесу, явища випливають не лише із суми властивостей його елементів, а й з особливостей системи в цілому, самої структури системи [15, с. 31-32].

На особливу увагу заслуговує думка В. Семиченка про те, що процедура виділення системи, визначення її складу (компонентного і елементного), структурних особливостей (ієрархії, способів зв'язку окремих складових, системоутворювального фактора) являє собою створення свого роду «теоретичного гештальта», який дає змогу у визначених межах, з певної позиції в обмежених параметрах відобразити властивості вихідного системного об'єкта. Така процедура є обов'язковим моментом відокремлення явища від фону, обмеження кола параметрів, що враховуються, розділення якостей об'єкта і його зв'язків з оточуючим середовищем на основні і другорядні формалізації, які становлять арсенал науки і реалізуються в явному або прихованому вигляді у будь-якому науковому дослідженні [13].

Враховуючи вищеозначену термінологію та особливості системного підходу, в подальшому викладі інтенсифікацією є система засобів, що забезпечує: позитивні результати у навчанні (на рівні навчальних можливостей, що не є нижчими за вимоги державних стандартів); запобігання неуспішності суб'єктів навчального процесу; раціональні витрати часу представників науково-педагогічного складу [12].

Узагальнення результатів аналізу літератури з представленої проблеми дослідження дозволило встановити, що методика викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у вищій військовій школі є багаторівневою. В загальному, методика викладання - це наука, що має свою власну теоретичну та практичну складові, а також методологію. Деякі вчені вважають, що методика викладання певної дисципліни - це одночасно засоби, способи, організаційні форми та нормативні вимоги до викладацької діяльності [4].

Основними особливостями викладання гуманітарних та соціально - економічних дисциплін, що є непрофільними у закладах вищої освіти та закладах вищої військової освіти є:

забезпечення ідейної спрямованості дисципліни, що викладається (філософія, логіка, соціологія, культурологія, релігієзнавство, політологія, економічна теорія);

поєднання пізнавальної та виховної функцій;

високий науковий рівень інформативності матеріалу навчальних занять;

доказовість та переконливість навчального матеріалу;

поєднання інформативності та проблемності викладеного матеріалу;

чіткість та логічність викладу навчальної інформації;

активізація уваги тих, кого навчають;

розвиток їх професійного мислення;

ясність та чіткість мови викладу матеріалу;

навчально-методичне забезпечення занять;

активізація творчої діяльності тих, кого навчають [5, 14].

Представлені особливості викладання гуманітарних та соціально - економічних дисциплін у вищій освіті, не є остаточними, оскільки сучасні суспільні науки являють собою гігантську систему соціальних, філософських, економічних, політологічних тощо знань, дослідницьких технологій, методик, за допомогою яких вони охоплюють об'єктивну реальність, усі процеси та явища життя, а також його сфери [8].

Основними особливостями інтенсифікації процесу викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у закладі вищої освіти прикордонного відомства є:

врахування специфіки реалізації основного підходу у навчально - виховному процесі (компетентнісного, контекстного, діяльнісного, інтегративного тощо);

врахування специфіки засобів контролю, активізації пізнавальної діяльності, закріплення отриманих знань тощо;

ступінь володіння прийомами педагогічної майстерності; рівень володіння відповідною педагогічною технологією навчання; чіткість формулювання мети та завдань навчальної діяльності залежно від форми її організації;

доцільність обраних методів навчання;

підвищення ефективності зв'язку підготовки та професійної діяльності (взаємозв'язок теорії і практики);

відповідний науковий рівень управління навчальним процесом;

систематичний моніторинг навчальної діяльності з метою подальшого її коригування [14].

Таким чином, зазначені вище особливості викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін дозволяють інтенсифікувати процес навчання курсантів-прикордонників, дають можливість кожному курсанту виявити себе, сприяють покращенню взаємодії суб`єктів процесу навчання між собою та з навколишнім світом, що, в свою чергу, сприяє формуванню високого рівня професійної компетентності майбутніх офіцерів - прикордонників.

Отже, результати проведеного теоретичного дослідження свідчать про те, що теоретичний підхід щодо інтенсифікації процесу викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у закладі вищої освіти прикордонного відомства поєднує методологічні, дидактичні, психологічні, організаційні та методичні аспекти, що, в свою чергу, дає можливість якісно підвищити рівень викладання згаданих суспільних наук.

Перспективи подальших досліджень. Виділені у статті особливості інтенсифікації процесу викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у закладі вищої освіти прикордонного відомства є мінімальним, оскільки процес оптимізації може передбачати зміни будь-якій складовій дидактичної системи: мета навчання, методи та засоби навчання, результат діяльності, діагностика та контроль результатів навчання, організація освітнього процесу. Зазначені питання можуть бути підґрунтям для подальших наукових розвідок у представленій проблемі.

Список використаної літератури

1. Актуальные проблемы преподавания и изучения социально-гуманитарных дисциплин в высшей школе: опыт и новации. Сб. науч. тр. Воронеж, 1994. 183 с.

2. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. М.: Высш. шк, 1980. 268 с.

3. Блауберг И.В. Целостность и системность. Системные исследования: ежегодник. М., 1977. С. 5-28.

4. Боголюбов Л. Изучение социально-гуманитарных дисциплин как необходимое условие формирования у учащихся гражданской культуры. Социальнополитический журнал. 1997. N 3. С. 104-119.

5. Загвязинский В.И. Дидактика высшей школы. М.: Педагогика, 1987. 160 с.

6. Кожевников В. Оптимізація навчальної діяльності. Рідна школа. 1995. № 2-3.

7. Методика преподавания общественных наук в высшей школе / под ред. Л.Н. Боголюбова. М.: Просвещение, 2000.

8. Николко В.Н. Об одной модели многоуровневой системы логического образования в Украине. Логіка та багаторівнева система освіти: Методологія та методика викладання: матеріали доповідей та виступів міжнародної наукової конференції. К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. С. 94-96.

9. Овсянников В. К новой парадигме социально-гуманитарных наук. Alma mater 1997. N 2. С. 18-25.

10. Про вищу освіту: Закон України від 17 січ. 2002 р. № 2984-ІІІ. Відом. Верхов. Ради України. 2002. № 29. Ст. 134. Зі змінами; ост. ред. 19 січ. 2010 р.

11. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Е.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; за ред. З.Н. Курлянд. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Знання, 2005. 399 с.

12. Пидкасистый П.И. Педагогика: учеб. пособие для студентов пед. ВУЗов и пед. Колледжей. М.: Пед. о-во России, 1998. 640 с.

13. Семиченко В. Системно-структурне моделювання складних об'єктів у психолого-педагогічних дослідженнях. Післядипломна освіта в Україні. 2003. Верес. С. 26-30.

14. Сумаркова Л.М. Логіка в юридичному вищому закладі освіти. Проблеми викладання логіки і дисциплін логічного циклу: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 13-14 травня 2004 року. К.: Вид.-полігр. центр «Київський університет», 2003. С. 103 104.

15. Хазова Л. Подходы к организации преподавания социально-гуманитарных дисциплин в негуманитарных вузах. Социально-политический журнал 1997. N 3. С. 81-90.

Размещено на Allbest.ru