Моніторинг емоційної сфери педагога

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОНІТОРИНГ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПЕДАГОГА

педагог стан емоційний моніторинг

М.Л. Стасюк

У статті висвітлено питання психологічного моніторингу емоційних станів педагога. Указано, що педагогічна діяльність характеризується напруженням, великою кількістю стрес-факторів, тому моніторинг емоційних станів є перед - умовою професійного зростання педагога і запобігає виникненню професійних деформацій. Психологічний моніторинг розглядається як складна організаційна технологія фіксації, аналізу й узагальнення інформації про емоційні стани педагога задля виявлення тенденцій та закономірностей його професійно-особистісного розвитку. Під час проектування психологічного моніторингу емоційних станів педагога здійснено постановку проблеми і завдань, пошук і апробацію засобів моніторингу, організацію експертних процедур з подальшим аналізом та підготовкою рекомендацій. Показано, що завдяки циклічності, оперативності, прогностичності моніторинг сприяє пошуку резервів активізації особистісного потенціалу, підвищенню ефективності діяльності, особистісному зростанню педагога у всіх сферах його життя. Об'єктивність отриманих даних забезпечено наявністю зворотного зв'язку, психологічного інструментарію, який дає змогу відстежувати та фіксувати результати на контрольних (вхідному і підсумковому) етапах моніторингу, можливістю перевірки й оцінки стану професійного зростання, його відстеження за колегіально створеним еталоном та прогнозування подальшого професійно-особистісного розвитку педагога. За допомогою комплексу психо-діагностичних методик виявлено особливості емоційно-мотиваційних станів досліджуваних, зокрема мотивації досягнення успіху, вираження фрустрованості, напруження, резистенції й виснаження. Розглянуто фрустрацію і стрес як першопричини виникнення проблем педагогів у професійній сфері: фрустрація супроводжується розчаруваннями, відчаєм, тривогою, озлобленістю й негативно впливає на життєдіяльність організму, виснажує нервову систему, стрес характеризується негативними емоційними переживаннями, захисними реакціями, нервово-психічним напруженням тощо. Обґрунтовано важливість відстеження та психологічної корекції негативних емоційних станів педагога як передумови їхнього професійного зростання. За допомогою методів математичної статистики, зокрема кутового перетворення Фішера (ф*), підтверджено ефективність запропонованої системи психокорекційних заходів на вхідному й підсумковому етапах психологічного моніторингу емоційних станів педагога.

Ключові слова: психологічний моніторинг, емоційна сфера, емоційні стани, педагог, професійна діяльність, фрустрація, стрес.

Stasiuk M. I.

Monitoring of Teachers' Emotional Sphere

In the article it is highlighted the issue of psychological monitoring of emotional conditions of a pedagogue. It is indicated that pedagogical activity is characterized by tension, great amount of stress-factors that is why monitoring of emotional conditions is a precondition of professional growth of the pedagogue and prevents the occurrence of occupational deformations. Psychological monitoring is examined as a complex organizational technology of fixation, analysis and generalization of information on emotional conditions of the pedagogue for identifying trends and regularities of his or her professonal and personal development. While planning the psychological monitoring of emotional conditions of the pedagogue it was carried out formulation of problems and tasks, search and testing of monitoring tools, organization of expert procedures with further analysis and preparation of recommendations. It is shown that thanks to cyclicity, promptness, predictability monitoring contributes to finding reserves of activation of personal potential, increasing activity efficiency, personal growth of the pedagogue in all the spheres of his or her life. The objectivity of the obtained data was ensured by the presence of feedback, psychological tools which allow monitoring and recording the results at control (initial and final) stages of monitoring, the possibility of checking and assessing the state of professional growth, its monitoring according to a collectively created model and predicting of further professional and personal development of the pedagogue. With the help of the complex of psycho-diagnostic methods it was revealed the peculiarities of emotional and motivational conditions of the examined, in particular, motivation to success achievement, expressing frustration, tension, resistance and exhaustion. Frustration and stress are observed as the root causes of pedagogues' problems in the professional sphere: frustration is accompanied by disappointment, despair, anxiety, anger and negatively affects functioning of the organism, exhausts the nervous system. Stress is characterized by negative emotional experience, defensive reactions, nervous and psychological tension, etc. It is grounded the importance of monitoring and psychological correction of negative emotional conditions of the pedagogue as a precondition of his or her professional growth. With the help of the methods of mathematical statistics, in particular, angular transformation of Fisher (ф*), it is proved the effectiveness of the suggested system of psycho-correctional events at the initial and final stages of psychological monitoring of emotional conditions of the pedagogue.

Key words: psychological monitoring, emotional sphere, emotional conditions, pedagogue, professional activity, frustration, stress.

Стасюк М.И.

Мониторинг эмоциональной сферы педагога

В статье отражен вопрос психологического мониторинга эмоциональных состояний педагога. Указано, что педагогическая деятельность характеризуется напряжением, большим количеством стрессовых факторов, поэтому мониторинг эмоциональных состояний является предпосылкой профессионального роста педагога и предотвращает возникновение профессиональных деформаций. Психологический мониторинг рассматривается как сложная организационная технология фиксации, анализа и обобщения информации об эмоциональных состояниях педагога ради выявления тенденций и закономерностей его профессионально - личностного развития. При проектировании психологического мониторинга эмоциональных состояний педагога осуществлена постановка проблемы и зада - ний, поиск и апробация средств мониторинга, организация экспертных процедур с последующим анализом и подготовкой рекомендаций. Показано, что благодаря цикличности, оперативности, прогнозированию мониторинг способствует поиску резервов активизации личностного потенциала, повышению эффективности деятельности, личностному росту педагога во всех областях его жизни. Объективность полученных данных обеспечена наличием обратной связи, психологического инструментария, который дает возможность отслеживать и фиксировать результаты на контрольных (входному и итоговому) этапах мониторинга, возможностью проверки и оценки состояния профессионального роста, его отслеживания за коллегиально созданным эталоном и прогнозирования последующего профессионально-личностного развития педагога. С помощью комплекса психодиагностических методик обнаружены особенности эмоционально мотивационных состояний исследуемых, в частности мотивации достижения успеха, выражения фрустрированности, напряжения, резистенции и истощения. Рассмотрена фрустрация и стресс как первопричины возникновения проблем педагогов в профессиональной сфере: фрустрация сопровождается разочарованием, отчаянием, тревогой, озлобленностью и негативно влияет на жизнедеятельность организма, истощает нервную систему, стресс характеризуется негативными эмоциональными переживаниями, защитными реакциями, нервно-психическим напряжением и тому подобное. Обосновано важность отслеживания и психологической коррекции негативных эмоциональных состояний педагога как предпосылки их профессионального роста. С помощью методов математической статистики, в частности углового превращения Фишера (ф*), подтверждена эффективность предложенной системы психокоррекционных мероприятий на входном и итоговом этапах психологического мониторинга эмоциональных состояний педагога.

Ключевые слова: психологический мониторинг, эмоциональная сфера, эмоциональные состояния, педагог, профессиональная деятельность, фрустрация, стресс.

Постановка наукової проблеми та її значення. Ефективність навчання та виховання підростаючого покоління значною мірою залежить від педагога, який позитивно ставиться до себе, своєї професії, найближчого оточення, має високий рівень психоемоційного здоров'я, сприяє творчості й індивідуальності у пізнанні та самовираженні, особистісній зрілості й особистісному зростанню кожного учня, використовує пріоритети гуманістично-орієнтованої взаємодії з вихованцями. Конструктивна діяльність педагога залежить від багатьох передумов: економічного забезпечення, морального й матеріального стимулювань, значущості обраної професії для нього особисто, що проявляється в задоволеності результатами власної діяльності, високій мотивації до досягнення успіху, прагненні до самореалізації та творчості. Водночас, педагогічна діяльність належить до стресогенних, оскільки здійснюється у сфері «людина-людина» і вимагає від педагога високої емоційної стійкості, конструктивних стратегій емоційного реагування, розвинутого самоконтролю і здатності до усвідомленого професійного самозбереження. Саме тому проблема відстеження й психокорекції негативних емоційних станів педагога постає особливо гостро й розглядається як передумова їхнього професійно - особистісного зростання.

Мета дослідження - проаналізувати результативність моніторингу емоційної сфери педагога задля професійної успішності. Основним завданням дослідження була презентація психологічного моніторингу емоційних станів педагога як мотиваційно-рушійної установки професійного зростання.

Методи та методики. У дослідженні використовували теоретичні (аналіз проблеми за допомогою вивчення літератури: порівняння, абстрагування, систематизація й узагальнення одержаної наукової інформації з проблеми дослідження); емпіричні методи (методика діагностики рівня соціальної фрустрованості (В. Бойко), методика діагностики рівня емоційного вигорання (В. Бойко), методика «Мотивація до успіху» (Т. Елерс) задля вивчення задоволеності педагогом власною освітою, змістом і умовами діяльності, стану його психоемоційного здоров'я, прагнення до успіху; математичної статистики (якісний аналіз даних (системний аналіз, якісна інтерпретація), математичні обчислювані методи, кутове перетворення Фішера).

Аналіз досліджень цієї проблеми. Про наявність взаємозв'язку емоційних станів педагога та їхньої професійної діяльності вказували Т. Зайчикова, Л. Карамушка, С. Максименко [6], О. Чебикін [8], акцентуючи увагу на факті зростання з досвідом когнітивних, операцій - них, методичних компонентів педагогічної діяльності та зменшенні емоційно-мотиваційних. Тому вчасне виявлення, моніторинг емоцій - них станів педагога - шлях у попередженні професійних проблем і передумова професійного зростання.

Т. Боровкова, Д. Вілмут, М. Грабар, В. Кальней, Т. Лукіна, О. Майоров, І. Морєв, О. Патрикеєва, В. Приходько, С. Шишов та ін. висвітлювали проблеми моніторингових досліджень у галузі освіти, де акцентували увагу на особливостях побудови систем оцінювання якості навчання, проблемі перевірки гіпотез та управління освітнім закладом.

Т. Боровкова, І. Морєв [3] уважають моніторинг складним формуючим феноменом міждисциплінарного характеру, що може бути розглянутий як інформаційна, діагностична, наукова, прогностична система, яка реалізується в управлінській діяльності.

С. Альохіна та М. Битянова [і] розглядають моніторинг як специфічну дослідницьку діяльність, спрямовану на відстеження глибин - них причинно-наслідкових зв'язків й інших об'єктивних відносин між реально існуючими явищами та процесами. Окрім того, вважають

С. Альохіна та М. Битянова [1], психологічний моніторинг є складною організаційною технологією, а його підготовку технологічно вибудуваною послідовністю від складання плану і програми дослі- дження, обґрунтування вибірки і розподіл її на групи до розробки інструменту, математичної моделі обробки даних та організаційної моделі проведення моніторингу.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Основною метою проведення моніторингу є отримання інформації про якість здійснюваної діяльності, а не пошук істини як у науковому дослідженні. Умовами отримання об'єктивних даних під час моніторингу емоційних станів педагога є наявність зворотного зв'язку, психологічного інструментарію, який дає змогу відстежувати та фіксувати результати на контрольних (вхідному і підсумковому) етапах, можливість перевірки й оцінки стану професійного зростання, його відстеження за колегіально створеним еталоном та прогнозування подальшого розвитку з урахуванням рефлексивного ставлення всіх учасників моніторингу. Саме моніторинг завдяки циклічності, оперативності, прогностичності сприяє пошуку резервів активізації людського фактора, підвищенню ефективності діяльності, особистісному зростанню педагога у всіх сферах його життя.

Невизначеність, кризи й нестабільність, велика кількість контактів, відсутність емоційної розрядки, необхідність бути постійно у формі, невелика кількість можливостей і підтримки, стиль керівництва у навчальному закладі, невпевненість у собі, у власних силах, боязнь поразки висувають підвищені вимоги до психологічної стій - кості педагогів, тому під час проведення психологічного моніторингу емоційних станів зважаємо на емоційні перевантаження, що дезорганізують творчу діяльність суб'єктів педагогічної діяльності. Систематичне відстеження емоційної сфери педагога здійснювалося задля професійного зростання, а також прогнозування й запобігання стресу та фрустрації як основних дестабілізуючих емоційних станів.

Фрустрація - психічний емоційний стан переживання невдачі, що виникає за наявності уявлюваних чи реальних нездоланних перешкод на шляху до досягнення мети. Г. Сельє [7] називав фрустрацію стресом нездійсненої надії. Фрустрація супроводжується внутрішніми конфліктами, що негативно впливає на психіку та свідомість педагога, який не може задовольнити свої потреби. Інтрапсихічні конфлікти установок, відносин, ролей призводить до дезорганізації поведінки, порушення «Я-концепції» й самооцінки. Однак, стан фрустрації може виконувати й конструктивну роль у житті особистості, оскільки сприяє актуалізації мети. Д. Зиглер і Л. Х'єлл [9] визначають основними причинами виникнення фрустрації відсутність задоволення потреби або бажання, блокування досягнення особистих цілей.

Уважаємо, що вчитель може подолати фрустрацію двома шляхами: деструктивним і конструктивним (рис. 1).

Рис. 1. Особливості подолання фрустрації педагогом

Педагог згортає діяльність щодо поставленої мети у зв'язку із суб'єктивно нездоланними уявлюваними чи реальними перешкодами, або діє активно і добивається успіху, або зменшує рівень домагань і задовольняється тими результатами, які може максимально досягти.

Н. Водоп'янова [4] вважає, що взаємодія суб'єкта діяльності зі стресогенними ситуаціями під час виконання ним професійних обов'язків залежить від особистісних характеристик, індивідуально - типологічних особливостей (психобіологічної схильності до стресового реагування), соціального статусу особистості, наявності чи відсутності соціально-психологічної підтримки, підготовленості (позитивного досвіду), минулого негативного досвіду травмівних ситуацій тощо.

Індивідуальний прояв стресу визначається усвідомленням педаго - гом відповідальності за себе й інших у надзвичайній ситуації, влас- ною установкою. В. Бодров [2], М. Савчин [5] та інші вчені зауважують, що низький рівень стресостійкості вказує на нездатність педагога протидіяти стресам та сприяє виникненню негативних наслідків у психічній, соціальній, професійній, поведінковій сферах, тобто дезадаптації, яка призводить до вигорання - стану емоційного, психічного, фізичного виснаження, що розвивається внаслідок хронічного невирішеного стресу на робочому місці. Основними проявами синдрому вигорання на фізичному, психологічному, поведінковому рівнях є болі в спині, гнів та фрустрація, втрата самоповаги, віддалення від друзів та родини, підвищення тиску, втома, депресія, головні болі, адиктивна поведінка, безсоння, часта зміна настрою тощо. Згідні з думкою М. Савчина [5], який уважає, що синдром емоційного вигорання сильніше проявляється в професійно непридатних педагогів.

Гуманістично орієнтовані педагоги мають високий рівень проти - стояння стрес-факторам, зберігають психічне здоров'я і досягають максимуму власних можливостей, задовольняючи потреби особистісного зростання: цілісності, досконалості, активності, простоти, краси, унікальності, ненапруженості, самовпевненості тощо.

Метамотивований педагог - соціально адаптований, креативний, здатний формувати творчого учня, має потребу у нових знаннях та високий рівень психічного здоров'я як показник компетентності та стресостійкості, приймає та розуміє себе й інших, відповідає за власні дії та їх наслідки, вирізняється інтегрованою поведінкою, творчим підходом до роботи, що навіть в умовах фрустраційної напруженості сприяє врахуванню власних потреб та вимог оточення, співвіднесенню негайних результатів та прогнозуванню наслідків дій тощо.

Для емпіричного підтвердження теоретичних положень було проведене дослідження, інструментарієм якого були методики діагнос - тики рівнів соціальної фрустрованості (В. Бойко), емоційного вигорання (В. Бойко), «Мотивація до успіху» (Т. Елерс). Діагностичні зрізи здійснювалися на контрольних (вхідному і підсумковому) етапах психологічного моніторингу, протягом якого була упроваджена тренінгова програма, основною метою якої було виявлення стратегій досягнення бажаного результату та перенесення їх в проблемні ситуації задля розкриття потенціалу педагога, його професійного зростання.

Професійне зростання педагогів може відбуватися двома шляхами: стихійно (самостійно) та організовано завдяки участі у тренінгових програмах на засадах добровільності. Експериментальну групу дослідження склали 20 респондентів, решта опитуваних, які з різних причин відмовилися від участі у розвивальній програмі, увійшли до контрольної групи.

Ефективність запропонованої системи заходів психологічного моніторингу перевірялася за допомогою кутового перетворення Фішера (ф*). Висувалися такі статистичні гіпотези:

- Н0 рівень сформованості відповідного досліджуваного показника в експериментальній групі майже не відрізняється від показника контрольної після формувального етапу експерименту;

- Н1 рівень сформованості відповідного досліджуваного показника в експериментальній групі суттєво відрізняється від контрольної після формувального етапу експерименту, тобто запропоновані заходи психологічного моніторингу сприяли покращенню емпіричних результатів.

Здійснювалось порівняння емпіричного значення критерію ф*Ємп. (2,31, р < 0,01) із критичним ф*кр. (2,31, р < 0,01; 1,64,р < 0,05), які відповідають у психології рівням статистичної значущості: ф*емп. > ф*кр.

Після упровадження тренінгу з професійного зростання виявлено респондентів експериментальної групи (15,0%) підвищеного та (15,0 %) високого рівнів фрустрованості, а також педагогів, які задоволені зайнятими позиціями у соціумі завдяки зміні ставлення до досягнутого та наявності (15,0 %) зниженого та (25,0 %) невизначеного рівнів, на відміну від контрольної групи (7,6 % та 13,5 % респондентів відповідно).

Зафіксовано зменшення рівня напруження в педагогів експериментальної групи (65,0 % - низький рівень) порівняно з контрольною (37,6 %). Емоційне напруження у педагогічній діяльності формується у зв'язку з підвищеною відповідальністю, негативною психоемоційною атмосферою й ускладненнями у взаємовідносинах з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією тощо.

В експериментальній групі збільшилася кількість респондентів із занадто високим та помірковано високим рівнями мотивації до успіху (30,0 % і 45,0 % відповідно) порівняно з контрольною групою (21,2 % і 27,6 %), що свідчить про зростання адекватного рівня домагань, схильності до розумного ризику, готовності взяти на себе відповідальність, підсилення наполегливості під час досягнення мети.

Між контрольною і експериментальною групами за результатами формувального експерименту зафіксовано статистично значущі відмінності між рівнями фрустрованості й мотивації, напруження, резистенції та виснаження (див. табл. 1).

Таблиця 1

Показники проявів фрустрованості, мотивації, напруження, резистенції та виснаження у контрольній та експериментальній групах

Проведений аналіз за окремими показниками (ф - критерій кутового перетворення Фішера) виявив такі зміни у фрустрованості, напруженні, резистенції, виснаженні, мотивації: зменшення респондентів із підвищеним і високим рівнями фрустрованості в (30,0 %) експериментальній групі порівняно з контрольною (57,65%) (ф = 2,39, p < 0,01), що вказує на підтвердження гіпотези Н1 щодо ефективності заходів психологічного моніторингу. Оскільки підвищилося задоволення педагогів власною професією, собою, то позитивний ефект спостерігається і під час вивчення фаз «синдрому емоційного вигорання»: напруження (35,0 % експериментальна і 62,35 % контрольна (ф = 2,345, p < 0,01)), резистенції (15,0 % (експериментальна) і 40,0 % (контрольна) (ф = 2,428, p < 0,0і)) та виснаження (15,0 % і 40,59 % (ф = 2,479, p < 0,01). Показники мотивації до успіху (високий та надто високий рівні) становлять 75,0 % у експериментальній та 48,82 % у контрольній групах (ф = 2,314, p < 0,01), що вказує на позитивний результат - зростання рішучості у невизначених ситуаціях, адекватного (середнього) рівня домагань, збільшення відповідальності й наполегливості у досягнення мети, що є підтвердженням гіпотези Н1.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, аналіз теоретичних джерел і результати емпіричного дослідження засвідчили ефективність запропонованих заходів психологічного моніторингу емоційних станів педагогів, що сприяє їхньому професійному зростанню, а також дає змогу виявити та попередити професійні деформації. Вважаємо, що лише конструктивна професійна діяльність сприяє успішній самореалізації особистості.

Перспективою подальшого дослідження є розширення діапазону застосування психологічного моніторингу емоційних станів щодо інших професій для активізації професійного зростання працівників.

Література

1. Алехина С. В. Мониторинг как вид профессиональной деятельности педа- гога-психолога / С. В. Алехина, М. Р. Битянова // Вестн. практ. психологии образования. - 2009. - № 4. - С. 66-73.

Alekhina S. V. Monitorinh kak vid professionalnoy deyatelnosti pedagoga- psikhologa [Monitoring as a kind of Professional activity of the teacher- psychologist] / S. V. Alekhina, M. R. Bityanova // Vestn. prakt. psykholohii obrazovaniya. - 2009. - № 4. - S. 66-73.

2. Бодров В. А. Информационный стресс : учеб. пособие / В. А. Бодров. - М. : ПЕР СЭ, 2000. - 352 с.

Bodrov V. A. Informatsyonnyi stress [Information stress] : ucheb. posobiye / V. A. Bodrov. - M. : PER SЭ, 2000. - 352 s.

3. Боровкова Т. И. Мониторинг развития системы образования. Ч. 1. Теоретические аспекты : учеб. пособие / Т. И. Боровкова, И. А. Морев. - Владивосток : Изд-во Дальневосточ. ун-та, 2004. - 150 с.

Borovkova T. Y. Monitorinh razvitiya systemy obrazovaniya. Ch. 1. Teorety- cheskiye aspekty : ucheb. posobiye [Monitoring the development of the education system. Part 1. Theoretical aspects] / T. Y. Borovkova, Y. A. Morev. - Vlady- vostok : Izd-vo Dalnevostoch. un-ta, 2004. - 150 s.

4. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса / Н. Е. Водопьянова. - СПб. : Питер, 2009. - 336 с. - (Сер. «Практикум»).

Vodopianova N. Ye. Psykhodiagnostika stressa [Psychodiagnostics of stress] / N. Ye. Vodopianova. - SPb. : Piter, 2009. - 336 s. - (Ser. “Praktikum”).

5. Савчин М. В. Педагогічна психологія : навч. посіб. / М. В. Савчин. - Київ : Академвидав, 2007. - 424 с. - (Альма-матер).

Savchyn M. V. Pedagogichna psykhologiya [Educational psychology] : navch. posib. / M. V. Savchyn. - Kyiv : Akademvydav, 2007. - 424 s. - (Alma-mater).

6. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар'єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядипломної освіти / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т. В. Зайчикової. - 2-ге вид., переробл. та доповн. - Київ : Міленіум, 2006. - 368 с.

Syndrom “profesiynoho vyhorannya” ta profesiyna kariera pratsivnykiv osvitnikh orhanizatsiy: henderni aspekty [The syndrome of “burnout” and the career of employees of educational institutions: gender dimensions] : navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. zakl. ta slukhachiv instytutiv pislyadyplomnoyi osvity / za red. S. D. Maksymenka, L. M. Karamushky, T. V. Zaychykovoyi. - 2-he vyd., pererobl. ta dopovn. - Kyiv : Milenium, 2006. - 368 s.

7. Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Селье. - М. : Прогресс, 1982. - 125 с. - (Общественные науки за рубежом. Философия).

Selie H. Stress bez distressa [Stress without distress] / H. Selie. - M. : Progress, 1982. - 125 s. - (Obshchestvennyye nauky za rubezhom. Filosofiya).

8. Чебыкин А. Я. Внешние и внутренние факторы, детерминирующие генезис эмоциональной сферы / А. Я. Чебыкин // Загальна психологія: хрестоматія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / упор. : О. В. Скрипченко, Л. В. До- линська, З. В. Огороднійчук та ін. - Київ : Каравела, 2007. - С. 327-331. Chebykin A. Ia. Vneshniye i vnutrenniye faktory, determynyruyushchiye henezis emotsyonalnoy sfery [External and internal factors that determine the genesis of the emotional sphere] / A. Ya. Chebykin // Zahalna psykhologiya: khrestomatiya : navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. zakl. / upor. : O. V. Skrypchenko, L. V. Do- lynska, Z. V. Ohorodniychuk ta in. - Kyiv : Karavela, 2007. - S. 327-331.

9. Хьелл Л. Теории личности: основные положения, исследования и применение / Л. Хьелл, Д. Зиглер. - 3-е изд. - СПб. : Питер, 2005. - 607 с. - (Сер. «Мастера психологии»).

Khiell L. Teorii lichnosti [The theory of personality]: osnovnyye polozheniya, issledovaniya i primeneniye / L. Khiell, D. Zigler. - 3-e izd. - SPb. : Piter, 2005. - 607 s. - (Ser. “Mastera psikhologii”).

Размещено на Allbest.ru