Процес іншомовної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

ПРОЦЕС ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ТУРИЗМОЗНАВСТВА

Лариса МАКСИМЧУК,

кандидат педагогічних наук, доцент

м. Хмельницький

Анотація

іншомовний підготовка фахівець туризмознавство

У статті йдеться мова про іншомовну підготовку майбутніх фахівців з туризмознавства, як чинник, що забезпечує їхню гармонійну взаємодію з полікультурним і конкурентним світом, формуючи іншомовну професійну компетентність та готовність майбутніх фахівців з туризмознавства до професійного іншомовного спілкування.

Автор аналізує вплив іншомовної підготовки на фахівця туристичної сфери та розкриває роль процесуальних аспектів іншомовної підготовки у формуванні високопрофесійної особистості фахівця з туризмознавства в умовах інформатизації суспільства.

Ключові слова: майбутні фахівці з туризмознавства, іншомовна підготовка, професійний.

Аннотация

Максимчук Л. В. Процесс иноязычной подготовки будущих специалистов по туризмоведению

В статье идет речь об иноязычной подготовке будущих специалистов по туризмоведению, как фактора, обеспечивающего их гармоничное взаимодействие с поликультурным и конкурентным миром, формируя иноязычную профессиональную компетентность и готовность будущих специалистов по туризмоведению к профессиональному иноязычному общению.

Автор анализирует влияние иноязычной подготовки на специалиста туристической сферы и раскрывает роль процессуальных аспектов иноязычной подготовки в формировании высокопрофессиональной личности специалиста по туризмоведению в условиях информатизации общества.

Иноязычная профессиональная подготовка, по мнению автора, обеспечит будущих специалистов по туризмоведению комплексом знаний, умений и навыков, которые позволят им успешно использовать иностранный язык как в профессиональной деятельности, так и для самообразования и саморазвития личности.

Ключевые слова: будущие специалисты по туризмоведению, иноязычная подготовка, профессиональный.

Annotation

Maksimchuk L. Process of Foreighn Training of Future Tourism Specialists

The article deals with foreign language training of future tourism specialists as a factor ensuring their harmonious interaction with the multicultural and competitive world, forming foreign language professional competence and readiness of future tourism specialists to professional foreign language communication.

The analysis of recent researches and publications suggests that the use of innovative pedagogical technologies in the process of spreading foreign languages has become the subject of scientific researches of many teachers in the direction of formation of students ofprofessional foreign language competence.

Undeniable is the role of foreign language training with its integrative character in solving the objectively formed problem of adaptation of a young specialist in the sphere of tourism to the new conditions of international relations, as together with the practical tasks of mastering foreign languages, in particular the formation of communicative competences, foreign language training accumulates considerable educational and educational potential aimed at raising the level of general and professional culture, culture of thinking, communication, preparing for intercultural communication, as in the process of mastering foreign languages, the student will have to penetrate into another system of values and life benchmarks and integrate them into their own picture of the world, the actual worldview.

In other words, foreign language training should ensure the harmonious interaction of the future tourism specialists with the international requirements of society to a future specialist, especially a specialist in the tourism sector.

Key words: future tourism specialists, foreign language training, professional.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Входження України в систему міжнародних зв'язків багато в чому залежить від якості виконання професійних функцій іноземною мовою працівниками сфери міжнародної туристичної діяльності. Такий підхід потребує визначення й упровадження в навчальний процес вищої школи ефективних педагогічних інновацій для підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства іноземною мовою.

Професійна діяльність майбутніх туризмознавців здебільшого ґрунтується на міжособистісній взаємодії суб'єктів зовнішньо -культурної діяльності, тому важливим компонентом професійного навчання майбутніх фахівців цього профілю є іншомовна підготовка. На нашу думку, особлива увага у визначенні результативності іншомовної підготовки студентів має приділятися формуванню вмінь використовувати знання, вміння і навички психолого-педагогічної та іншомовної підготовки у ситуаціях професійного спілкування на іноземній мові.

У власному професійному зростанні фахівець не має права і не може зупинитися, бо нині, за твердженням В. Кременя, необхідний перехід від кваліфікації до компетенції, яка дає змогу знаходити рішення у будь -яких професійних та життєвих ситуаціях, що уможливлює діяльність освіченої особистості незалежно від локального чи глобального контексту ринку праці [4, с. 6].

Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати доцільність іншомовної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства, що забезпечує їхню гармонійну взаємодію з полікультурним глобалізованим і конкурентним світом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор дозволяє дійти висновку, що використання інноваційних педагогічних технологій в процесі викладання іноземних мов стало предметом наукових пошуків багатьох педагогів у напрямі формування у студентів професійної іншомовної компетентності.

Актуальність та сутність досліджень щодо особливостей підготовки кадрів для туристичної сфери за кордоном та в Україні доводили В. Федорченко [7], Н. Хмілярчук [8] та ін. Вони висвітлювали проблеми, що склалися в даному напрямку, обґрунтовували важливість фундаментальної туристичної освіти; вивчали теоретичні засади кадрового забезпечення сфери туризму. Питанню професійно-орієнтованого навчання іноземної мови у немовному ВНЗ присвячене дослідження Н. Сури [6]. Окремими аспектами іншомовної підготовки фахівців туристичної індустрії займалась М. Галицька, [2], М. Вчерашняя, О. Даніліна, та інші.

Зумовлені процесами інтеграції зміни в економіці та культурі України торкнулися вищої освіти, серед яких приєднання до Болонського процесу, інтенсивний розвиток електронного навчання, розвиток комунікативних здібностей і формування іншомовної компетенції майбутніх фахівців туристичної сфери. Такі зміни викликані, в першу чергу, вимогами майбутніх працедавців, які зацікавлені в високо ефективних кадрах, які володіють не лише ґрунтовними професійними знаннями, уміннями і навичками, а й володіють іноземною на високому рівні.

Належна увага приділяється вітчизняними та зарубіжними науковцями проблемам іншомовної підготовки майбутніх фахівців у нелінгвістичних вищих навчальних закладах. Зокрема виокремлюються такі аспекти: підвищення ефективності іншомовної підготовки у вищій школі за рахунок надання їй професійно орієнтованої і профільної спрямованості (В. М. Александров, Г. В. Барабанова, О. В. Бернацька, Ю. В. Дегтярьова, О. Ю. Іванова, С. Є. Мазанова) та формування іншомовної професійної компетентності студентів немовних спеціальностей (О. А. Алмабекова, Н. І. Алмазова, А. С. Андрієнко, Н. М. Ізорія, Т. А. Костюкова, В. В. Махова, Н. О. Микитенко, А. Л. Морозова, С. Ю. Ніколаєва, І. В. Секрет, В. Ф. Теніщева та ін.); формування навичок міжкультурної комунікації (С. І. Гарнаєва, Р. О. Гришкова, О. П. Демиденко, О. О. Чекун та ін.); формування здатності до професійної комунікації в полікультурному просторі (М. В. Дружиніна, А. К. Крупченко).

Отже, проблемами формування іншомовної комунікативної та професійної компетенції переймаються багато українських викладачів і науковців міжнародної спільноти, які ретельно вивчають світові тенденції в мовній освіті та процеси, що відбуваються в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Питанням підготовки і професійного становлення майбутніх фахівців туристичної сфери, їх іншомовної професійної підготовки присвячено ряд ґрунтовних досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених. Увага науковців зосереджується на модернізації підходів щодо іншомовної професійно -комунікативної підготовки, формування іншомовної професійної компетентності, володіння якою дає змогу майбутньому спеціалісту ефективно здійснювати міжкультурну й міжособистісну комунікацію.

Беззаперечною є роль іншомовної підготовки з її інтегративним характером у розв'язанні об'єктивно сформованої проблеми адаптації молодого спеціаліста сфери туризму до нових умов міжнародних відносин, оскільки разом із практичними завданнями з опанування іноземних мов, зокрема формуванням комунікативних компетентностей, іншомовна підготовка акумулює в собі значний загальноосвітній та виховний потенціал, спрямований на підвищення рівня загальної та професійної культури, культури мислення, комунікації, готує до міжкультурної комунікації, тому що в процесі опанування іноземних мов студентові доведеться проникнути в іншу систему цінностей і життєвих орієнтирів та інтегрувати їх у власну картину світу, власне світосприймання. Інакше кажучи, іншомовна підготовка має забезпечити гармонійну взаємодію майбутнього фахівця із міжнародними вимогами суспільства до майбутнього фахівця, особливо фахівця туристичної сфери.

Сучасні світові тенденції в освіті, зумовлені гуманізацією навчального процесу, який спрямований на розвиток особистості та розкриття її потенціалу, відображені у Болонському процесі, бажання приєднатися до якого Україна висловила в 2005 році, що також сприяло змінам у вищій освіті. Входження України до єдиного Європейського простору вищої освіти, європейські тенденції гармонізації вищої освіти - з одного боку; необхідність формування цілісної особистості майбутнього фахівця, компетентного не лише у своїй професійній сфері, але й в інших галузях знань, адаптованого до життєдіяльності в умовах глобального полікультурного та багатомовного світу - з іншого боку, виводять іноземні мови в освітні пріоритети та зумовлюють інтерес науковців до проблеми іншомовної підготовки майбутніх фахівців, особливо фахівців туристичної сфери діяльності.

Така інтеграція можлива лише через іншомовну підготовку майбутніх фахівців як невід'ємний складник професійної освіти. Здатність спілкуватися іноземною мовою належить до загальних та професійних компетентностей, синтез яких і визначає кваліфікацію фахівців з туризмознавства.

Аналіз фахової літератури показав, що останнім часом термін «іншомовна підготовка» активно увійшов до обігу в педагогічній теорії. Проте слід відзначити, що, хоча і чимало науковців послуговуються ним, зокрема, С. Айдарова, Р. Гришкова, К. Єлисеєва, А. Крилова та ін., чіткої дефініції цього поняття не спостерігається. Нечіткість меж терміну призводить до того, що під поняттям «іншомовна підготовка» розуміють просто навчання іноземних мов, оскільки іншомовну підготовку ототожнюють з іншомовною освітою, яка також зазвичай зводиться лише до характеристики процесу навчання іноземної мови, що передбачає реалізацію різних цілей на різних етапах розвитку суспільства: практичних цілей у плані розвитку усного мовлення та читання, освітніх цілей, зіставлення іноземної та рідної мов, опанування мовленнєвої діяльності, навчання іншомовного спілкування тощо.

Ми також вважаємо, що у новітньому розвитку суспільства слід розмежовувати поняття «навчання іноземних мов» та «іншомовна освіта». І не лише тому, що перше є частиною другого. «Метою навчання є формування навичок та вмінь у конкретних прагматичних цілях», відповідно, зміст навчання є аналогічним - формування певних навичок та вмінь. Поняття ж освіти, зокрема іншомовної, інтерпретується як «становлення людини через її входження в культуру; завдяки їй людина стає суб'єктом культури» [6, с. 35].

Іноземна мова в цьому контексті є унікальною за своєю освітньою суттю, якщо ставитися до неї як до освітньої дисципліни. Статус іноземної мови як освітньої дисципліни розширює процесуальні аспекти освіти, наповнюючи їх відповідними до дисципліни компонентами. Так, змістом пізнавального аспекту іншомовної освіти є культурологічний компонент, елементами якого є факти культури країн мов, які вивчаються, включно із мовою як невід'ємним компонентом культури, у її діалозі з рідною культурою.

Проте, незважаючи на численні багатоаспектні дослідження, на значний вклад науковців у розвиток теоретико -методологічної бази іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей, якість володіння іноземною мовою майбутніми фахівцями з туризмознавства (навіть не йдеться про декілька мов) бажає бути набагато кращою. Це призводить до виникнення суперечності між соціальним замовленням суспільства на підготовку нового соціально-професійного типу особистості фахівця-туризмознавця, де іншомовній підготовці відводиться пріоритетна роль, та чинною її системою консервативною, інерційною, з традиційними підходами до навчання іноземних мов, з недостатнім врахуванням світових освітніх тенденцій, тощо.

Суперечності виникають, зокрема:

між процесами інтеграції України до світового глобального економічного та освітнього простору, і недостатнім врахуванням в чинних концепціях іншомовної підготовки сучасної специфіки професійної діяльності в полікультурному світі, обумовленої зазначеними процесами;

між усвідомленням необхідності нової парадигми іншомовної підготовки, спрямованої на формування здатності до гнучкого застосування глибоких професійних знань та вмінь, до адаптації та самореалізації майбутнього фахівця з туризмознавства;

між входженням України до єдиного європейського науково-освітнього простору і недостатньою гармонізацією вітчизняної та європейської систем професійно орієнтованої іншомовної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму;

між вимогою враховувати рівень володіння іноземною мовою, індивідуальні потреби та здібності студентів відповідно до особистісно - орієнтованого підходу до іншомовної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства;

між потребою в інтегративному змісті іншомовної підготовки, орієнтованому на фундаментальний і прикладний аспект діяльності майбутнього фахівця з туризму, та чинним, переважно спрямованим на опанування навчальним матеріалом та його засвоєння, на озброєння студентів системою знань, умінь і навичок;

між зростанням вимог до професійної підготовки викладача іноземних мов У ВНЗ і недостатніми можливостями підвищення кваліфікації та адекватної системи оцінювання професіоналізму викладача; між різним рівнем іншомовної підготовки студентів, їх мотивів, інтересів, здібностей

Припускаємо, що одним із шляхів усунення перелічених вище протиріч є дослідження світових освітніх тенденцій та проектування інноваційної моделі професійно орієнтованої іншомовної підготовки для немовних спеціальностей, зокрема, для майбутніх фахівців з сфери туризму, яка б враховувала як зазначені тенденції, так і особистісну індивідуальність даних спеціалістів.

Висновки дослідження

Іншомовна професійна підготовка, на нашу думку, забезпечить майбутніх фахівців з туризмознавства комплексом знань, умінь та навичок, які дозволять їм успішно використовувати іноземну мову як у професійній діяльності, так і для самоосвіти та саморозвитку особистості. Іншомовну підготовку майбутнього фахівця з туризмознавства ми визначаємо як синтез «іншомовної освіти» з її процесуальними аспектами і їхніми компонентами та «навчання іноземних мов», яке ми, слідом за Ю. Пассовим, бачимо у навчальному аспекті іншомовної освіти, розширюючи тим самим межі цього поняття, що по-перше, відповідає ситуації, коли перед вищими освітніми закладами стоїть завдання стимулювати здатність адаптуватися до умов міжнародного інформаційного суспільства та прагнення до знань - навчати вчитися. По-друге, відповідає культурологічному підходові, руху суспільства до цивілізованості, відкритості і зумовлює зміну ціннісних орієнтацій з монокультурних на полікультурні, з суто знаннєво -технологічних на культуровідповідні, з авторитарних на особистісно орієнтовані.

Невирішеними частинами загальної проблеми є ідея формування комунікативних компетентностей майбутнього туризмознавця які є не просто віддзеркаленням основних тенденцій сучасного динамічного світу, а стимулюють пошук таких його основ, що здатні забезпечити гідне життя людей, а розширення комунікативного обрію фахівця що сприятиме усвідомленню потреби в іншомовному професійному контексті.

Список використаної літератури

1. Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: мат. міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 квітня 1996 р. / АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти та ін. К., 1996. 118 с.

2. Галицька М. М. Формування у студентів вищих навчальних закладів сфери туризму готовності до іншомовного спілкування: автореф. дис.... на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2007 22 с

3. Зимняя И. А. Ключевые компетентности - новая парадигма результата образования. Высшее образование сегодня. 2003. № 5. С. 35-41.

4. Кремень В. Г. Українська освіта в добу глобалізації. Директор школи, ліцею, гімназії. 2002. № 6. С. 4-12.

5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект. Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: матеріали міжнародної наукової конференції. ХДПУ, 2000. С. 54-80

6. Пассов Е. И. Коммуникативное иноязычное образование: готовим к диалогу культур. Мн.: Лексис, 2003. 184 с.

7. Сура Н. А. Навчання студентів університету професійноорієнтованого спілкування іноземною мовою: автореф. дис.... на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. Луганськ, 2005. 20 с.

8. Федорченко В. К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму: автореф. дис.... доктора пед. наук: 13.00.04 / Ін-т педагогіки та психології проф. освіти. К., 2005. 47 с.

9. Хмілярчук Н. С. Педагогічні умови організації навчальної практики майбутніх менеджерів туристичної сфери: автореф. дис... канд. пед. Наук: спец. 13.00.04 / Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2007. 20 с.

Размещено на Allbest.ru