Наукометричні методи аналізу ефективності наукових досліджень за даними Web of Sciense

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Наукометричні методи аналізу ефективності наукових досліджень за даними Web of Sciense

Сергій Квітка, Галина Старушенко, Ігор Андріанов

Анотація

Метою дослідження є визначення чинників для збільшення представленості української наукової спільноти у міжнародному науковому співтоваристві і підняття міжнародного наукового авторитету України.

Використано Підсумки щорічної оцінки G20ефективність досліджень за 2019 рік, проведеної Інститутом наукової інформації (ISI), що входить до складу Web of Science Group.

Розглянуто принципи впровадження наукометричних методів дослідження публікаційної активності науковців у міжнародному й українському науковому просторі. На основі обробки статистичного матеріалу і отриманих кількісних оцінок проведено порівняльний аналіз ефективності досліджень групи країн G20 та України за даними Web of Science. У цій площині показано певні відмінності України від країн, що є світовими лідерами в організації процесу наукових досліджень. Запропоновано рекомендації щодо збільшення представленості української наукової спільноти на платформі Web of Science і підняття міжнародного наукового авторитету України.

Ключові слова: наукометрія, наукометричні підходи, рейтинг закладу вищої освіти, наукові праці, публікаційна активність, країни G20, Web of Science науковий міжнародний співтовариство наукометричний

Annotation

Scientometric methods of analysis of the effectiveness of scientific research according to Web of Sciense

The purpose of the study is to determine the factors for increasing the representation of the Ukrainian scientific community in the international scientific community and raising the international scientific authority of Ukraine.

Used Results of the annual G20 evaluationthe effectiveness of research in 2019, conducted by the Institute of Scientific Information (ISI), part of the Web of Science Group.

The principles of introduction of scientometric methods of research of publishing activity of scientists in the international and Ukrainian scientific space are considered. Based on the processing of statistical material and the obtained quantitative estimates, a comparative analysis of the effectiveness of research in the G20 and Ukraine according to the Web of Science. In this area, some differences between Ukraine and countries that are world leaders in the organization of the research process are shown. Recommendations for increasing the representation of the Ukrainian scientific community on the Web of Science platform and raising the international scientific authority of Ukraine are offered.

Keywords: scientometrics, scientometric approaches, ranking of higher education institutions, scientific papers, publishing activity, G20 countries, Web of Science

Вступ

В

Україні відбуваються суттєві зміни, що стосуються діяльності українських закладів вищої освіти (ЗВО) і наукових установ. Міністерство освіти і науки (МОН) України поступово вводить нові вимоги до функціонування вітчизняних ЗВО та наукових установ, впроваджуючи оновлені формули оцінки їх роботи і критерії атестації. Трендом таких перетворень є впровадження наукометричних методів, що дозволяють 60 об'єктивно оцінити рівень дослідницької та публікаційної активності вітчизняних науковців і сприяти підняттю українських ЗВО на більш високий рівень позиціонування у світовому вимірі.

Наукометрія (^сіеПютеії^)сфера наукознавства, наукова дисципліна, що проводить дослідження розвитку науки кількісними методами, через чисельні вимірювання і статистичну обробку наукової інформації, з використанням певних ін струментів: рейтингів, індексів, кількості наукових статей, опублікованих у певний період часу, цитованості публікацій та ін.

Актуальність наукометричної оцінки діяльності ЗВО підтверджується значним інтересом до цього питання вітчизняних та іноземних дослідників. Так, у монографіях Hazelkorn (2015), Rauhvargers (2013), науковій статті Salmi та Saroyan (2007) проведено аналіз багатоманітних аспектів рейтингових оцінок ЗВО, проаналізовано методології різних рейтингових систем, вказано на їх переваги і недоліки. Стаття Горбуліна, Полумієнка та Трофимчука (2019) присвячена проблемі оцінювання ефективності використання науково тех нологічних ресурсів та розробці системи базових індикаторів, які відображають ос новні аспекти наукової діяльності. Хижняк (2017) у своїй науковій праці трактує систему рейтингування як у плані поширеної технології оцінки роботи ЗВО, так і як характерний елемент системи управління якістю освіти. У публікації Torres-Salinas, Robinson- Garcia, Jimenez- Contreras, Herrera, Lopez- Cozar (2013) розглядається методологія Біплотаналізуграфічної візуалізації багатовимірних данихдля аналізу бібліометричних і науково техніч них показників стосовно трьох різних га лузей дослідження: країн, університетів та наукової сфери. Двофакторна модель, яка аналітично описує у часі рейтинг ЗВО України в системі Вебометрікс і дає можливість його кількісного аналізу, якісного обґрунтування та прогнозування тенденцій розвитку, представлена в науковій праці Kvitka, Starushenko, Koval, Deforzh, & Prokopenko (2019). І цедалеко не повний перелік наукових розробок, пов'язаних із наукометричними дослідженнями публіка ційної активності наукового співтовариства.

У даній роботі:

• розглянуто принципи впровадження наукометричних методів дослідження публікаційної активності науковців у між народному й українському науковому про сторі;

• на основі кількісних оцінок прове дено порівняльний аналіз ефективності досліджень у групі країн G20 та України за даними Web of Science;

Наукометричні підходи в науковому просторі України

У більшості українських ЗВО поняття «наукометрія» набуло більшого розповсюдження разом із Наказом МОН України «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково педаго гічним працівникам» (2016). Подальше впровадження наукометричних методів у науковому просторі України набуло прак тичного значення після Постанови Кабінету міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1146 «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та між народної діяльності» (2019), в якій зазначено, що одним із найважливіших показників, що враховується при визначенні загального обсягу фінансування ЗВО, є його позиція в міжнародних рейтингах:

• QS World University Rankings;

• The Times Higher Education World University Rankings;

• Academic Ranking of World UniversitiesWorld Top 500 Universities

Вплив на українську наукоментрію справили діяльність компанії «Наукові публікаціїPubl.Science» (Про компанію), яка займається просуванням публікацій наукових статей українських вчених у віт чизняних і міжнародних виданнях, що індексуються у Scopus, Web of Science та інших престижних базах даних.

З 2019 року виходить журнал «Наука та метрика» перше періодичне видання в Україні, яке працює у сфері наукометрії: створення інформаційного простору для розвитку взаємодії українських науковців, формування стратегії їх діяльності, інформування щодо актуальних новин і подій, пов'язаних з науково- публікаційними і наукометричними питаннями, висвітлення вітчизняних і світових тенденцій у цій галузі.

Наукометричні підходи в міжнародно му науковому просторі

Інститутом наукової інформації (ISI) Web of Science Group (WoSG) у 2019 році було опубліковано звіт про порівняння ефективності досліджень в країнах, що входять до групи G20: «Підсумки щорічної оцінки G20ефективність досліджень за 2019 р.» (даліЗвіт).

^1 є підрозділом WoSG, який систематизує інформацію про проведені у світі дослідження з метою підвищення темпів дослідницького процесу за участю наукової спільноти, корпорацій, видавців і урядових органів. Він також відповідає за формування бази даних, на основі якої складається індекс цитованості і фор муються відповідні продукти, послуги, інформаційний та аналітичний контент. WoSG належать також такі відомі бренди, як Сопуєг^, EndNote, Корегпіо, РиЫо^, ScholarOne.

Група G20 включає 19 країн з найбільш розвиненою економікою, розташованих на різних континентах. Також на правах учасника в G20 входить ЄС. У сукупності ці держави представляють понад 80 % світового ВВП і дві третини населення світу. Ці ж країни показують найбільш високі результати в інноваційних розробках.

Автори вищезазначеного Звіту професор Джонатан Адамс, Гордон Роджерс і доктор Мартін Шомшорл показали, що ефективні наукові дослідження спричиняють позитивний вплив не тільки на саму науку, а й безпосередньо на економічні та соціальні показники країн.

В якості критеріїв оцінки в Звіті були взяті характеристики, визнані ефективними індикаторами стану науково дослідної бази з досвіду співпраці з організаціями, які спонсорують проведення досліджень, і науковими установами. До ключових критеріїв оцінки віднесено такі:

• порівняльна частка витрат на фінансування наукових досліджень в економіці. Цільовий показник для країн ЄС становить не менше 3 % ВВП;

• гендерний склад дослідників. За даними ЮНЕСКО середньосвітовий показник частки жінок у загальній кількості дослідників становить 30 %;

• міжнародне співробітництво. На міжнародному рівні проводиться близько половини наукових досліджень у країнах G20, зокрема, досліджень з найбільш високим імпакт фактором;

• вільний доступ до публікацій. На території ЄС реалізується програма Plan S, спрямована на негайне надання доступу до результатів усіх досліджень, що фінансуються державою. У 2018 році в країнах G20 у відкритому доступі було розміщено третину наукових праць;

• зведені показники обсягу публікацій і цитування опублікованих робіт, роз биті по основним напрямкам досліджень у сферах точних і гуманітарних наук. Дані щодо публікаційної активності і цитування опублікованих наукових праць взяті за період 20092018 рр. із баз даних Web of Science: Science Citation Index Expanded, Social Sciences Citation Index та Arts&Humanities Citation Index; враховувались тільки дані за статтями і рецензіями.

Основні висновки Звіту:

• міжнародне співробітництво значно збільшує ефективність досліджень;

• достатнє фінансування позитивно впливає на загальні результати дослід жень;

• розвинені країни просувають політику відкритого доступу, намагаючись зробити результати досліджень загально доступними;

• впровадження результатів наукових досліджень сприяє економічному зростан ню і прогресу.

Порівняльний аналіз ефективності досліджень у 2018 р. групи країн G20 та України за даними Web of Science

Інформаційною базою для проведення порівняльного аналізу ефективності до сліджень у 2018 р. було обрано:

• звіт «Підсумки щорічної оцінки G20ефективність досліджень за 2019 р.» (Итоги ежегодной оценки эффективности исследований за 2019 год);

• Статистичний щорічник України за 2018 р. (2019);

• вибірка щодо опублікованих нау кових праць за 2018 р. з баз даних Web of Science (Web of Science): Science Citation Index Expanded, Social Sciences Citation Index та Arts&Humanities Citation Index; врахову вались тільки дані за статтями і рецензіями. Фрагмент вибірки наведений у табл. 1.

У табл. 2 наведені попередньо оброблені статистичні дані для проведення порівняльного

Таблиця 1

Дані Web of Science щодо наукових праць, опублікованих у 2018 р.

аналізу ефективності досліджень у 2018 р. гру- Результати порівняльного аналізу ефективності пи країн G20 і України за даними Web of Science. досліджень у 2018 р. групи країн G20 і України

Таблиця 2

Вихідні дані для порівняльного аналізу ефективності досліджень у 2018 р. групи країн G20 і України за даними Web of Science

за даними Web of Science представлені в графічному вигляді на рис. 13:

• на рис. 1 показано кількість дослідників на 1000 осіб та частку жінок-дослідників;

• на рис. 2 проілюстровано статистичні дані щодо кількості наукових праць, реферованих у Web of Science, залежно від кількості до слідників і витрат на виконання наукових досліджень;

* на рис. 3 зображено статистичні дані щодо кількості наукових праць країн G20, реферованих у Web of Science, і побудована за цими даними з використанням інстру менту «Перетворення Кокрана-Оркутта: автокореляція» поверхня регресійної залежності:

z=f(x,y), (1)

де

- кількість наукових праць країн G20, реферованих у Web of Science;

- кількість дослідників на 1000 осіб;

- відношення валових внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок до ВВП.

Знайдений для регресійної моделі (1) коефіцієнт детермінації свідчить про на-явність дуже тісного зв'язку між результативною і факторними ознаками та вказує, що модель пояснює 92,1638 % варіації результативної ознаки.

Рис. 1 Кількість дослідників на 1000 осіб та частка жінок-дослідників групи країн G20 і України за даними Web of Science

Рис. 2 Статистичні дані щодо кількості наукових праць, реферованих у Web of Science, кількості дослідників і витрат на виконання наукових досліджень