Ділова гра в аспекті міжпредметних зв’язків у навчанні іноземних мов у технічному університеті

ділова гра міжпредметний іноземний

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Розглянемо рольову професійно орієнтовану гру (РПОГ) і схарактеризуємо її відмінність від ділової гри. Визначимо РПОГ як діяльність щодо оволодіння професійно орієнтованим спілкуванням, у якій поєднується ігровий, навчальний і професійний компоненти та програються характерні для типових ситуацій спілкування соціальні й міжособистісні ролі [ 4, с. 8]. Цілі гри співвідносяться із потребами спілкування, сукупність соціальних ролей - із суб'єктами спілкування, комунікативні та дидактичні умови реалізації гри - з об'єктами спілкування, а саме з його предметним змістом. Більшість науковців виділяють такі етапи рольової гри, як визначення ситуації, рольову підготовку, проведення рольової гри з подальшим аналізом.

Д. Б. Ельконін у праці «Психологія гри» аналізує три компоненти гри:

• ролі (головний компонент);

• вихідну ситуацію;

• рольові дії як основну одиницю розвинутої форми гри [ 5].

У діловій грі, на відміну від рольової і рольової професійно орієнтованої, є ще один компонент. Мається на увазі певний матеріальний продукт. Таким продуктом у ділових іграх як формі реалізації міжпредметних зв'язків у технічному університеті може бути укладене технічне завдання, опис спільної модернізації для подальшого патентування, створення програмного продукту та ін.

Отже, першою відмінністю між РПОГ і діловою грою є четвертий компонент гри, а саме певний матеріальний продукт як результат гри. У такому разі очевидним є умовивід про потребу міжпредметної кооперації мовної і фахової кафедр технічного університету для підготовки, організації і проведення ділової гри, в іншому разі йтиметься про рольову або рольову професійно орієнтовану гру.

З погляду іншомовної комунікативної компетентності результатом ділової гри є усне або письмове продукування тексту. Продукування усного тексту доцільно визначати як уміння інтерпретації та актуалізації фахової інформації, тому, дотримуючись положень національної програми, ми його розділяємо на мовленнєву взаємодію (spoken interaction) та мовленнєву продукцію (spoken production), які, на наш погляд органічно поєднуються (з домінуванням тої чи тої) у діловій бесіді, інформаційним та мотиваційним стимулом якої є інформація, вилучена з тексту за фахом. Щодо типу такої бесіди з погляду аналізу її дискурсу, то, зважаючи на поділ бесід на два основних види (за Michael McCarthy), а саме інтеракційну та трансакційну (interactional and transactinal talks), базовою у діловій грі слід вважати останню, яка визначається так: «Transactional talk is for getting business done in the world, i.e., in order to produce some change in the situation that pertains.... to effect the purchase of something, to get someone to do something, or many other world-changing things» [7, с. 176]. Те, що автор називає «world-changing things», підкріплюється в діловій грі матеріальним продуктом, який засвідчує фахову компетентність майбутнього спеціаліста.

Слід зауважити, що ступінь апроксимації до реальної комунікації співвідноситься з рівнем міжпредметної взаємодії, а саме від міжпредметних зв'язків до міжпредметної кооперації і міжпредметної інтеграції.

Отже, маємо змогу простежити взаємозв'язки рівня міжпредметної взаємодії та різновиду рольової гри. Міждисциплінарні зв'язки реалізуються в РПОГ у вигляді професійно орієнтованих суб'єктів (ролі) та об'єкта (предметний зміст спілкування), міжпредметна кооперація як більш глибока та системна форма міжпредметної взаємодії реалізується у формі ділової гри, обов'язковим компонентом якої є матеріальний продукт, а міждисциплінарна інтеграція виражається в методах занурення та в інтегрованому навчанні.

Ці міркування дають змогу визначити другу відмінність РПОГ і ділової гри, зокрема - різний рівень міждисциплінарної взаємодії.

Проаналізуємо теоретичне підґрунтя міждисциплінарного характеру навчання. Науковці застосовують поняття міждисциплінарного (на відміну від монодисциплінарного) принципу організації науки і навчання, при якому акцент робиться на розв'язанні не ізольованих завдань, а комплексних, тобто таких, що стосуються стику дисциплін. Слід зазначити, що принцип міждисциплінарного, комплексного підходу лежить в основі кваліфікаційних вимог до майбутнього фахівця і узгоджується з компетентісним підходом до підготовки фахівців у технічному університеті.

В «Українському педагогічному словнику» міждисциплінарні зв'язки визначаються як дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між дисциплінами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ [3]. На думку автора словника, міждисциплінарні зв'язки відображають комплексний підхід до навчання, який дає змогу виділити і головні елементи змісту освіти, і взаємозв'язки між навчальними предметами. При цьому фокусується увага на міждисциплінарному використанні знань і умінь. Розглядаючи ділову гру як реалізацію міждисциплінарної кооперації, вважаємо за необхідне акцентувати увагу не тільки на міждисциплінарному використанні знань і умінь у процесі ділової гри, а й на їхньому формуванні, а також оцінюванні. Більш розлоге тлумачення міждисциплінарних зв'язків знаходимо в дослідженні С. Ю. Бурилової. Автор під міжпредметними (або міждисциплінарними) зв'язками розуміє клас понять, що використовується для визначення об'єднальних, синтезуючих відносин між різноманітними явищами, процесами або об'єктами дійсності, які відображаються у цілях, змісті, принципах, методах і засобах навчально-виховного процесу та реалізуються методом виявлення питань, завдань, понять, проблем суміжного характеру. Серед функцій міжпредметних зв'язків виділяються три основних: філософська, що реалізує принцип системності; педагогічна, яка є формою відображення цілей, змісту та інших зазначених вище категорій; психологічна як комплекс психологічних процесів, притаманних навчальній діяльності [2]. Усі три функції реалізуються у діловій грі, робоче визначення якої ми пропонуємо в цій розвідці. Ділова гра - це метод інтерактивного міжпредметного навчання, форма міжпредметної кооперації, метою якої є розвиток іншомовної комунікативної компетенції для виконання професійних завдань.

У роботі С. Ю. Бурилової знаходимо детальний аналіз різних поглядів щодо типізації міжпредметних зв'язків. Зосередимось на тих, стосуються зв'язків мовних та фахових дисциплін.

Розглядаючи типізацію міжпредметних зв'язків, науковець аналізує численні типи зв'язків, серед яких чільне місце посідає організаційно-методичний тип, що має найбільше категорій, а саме:

- види вправ або завдань, спільних для іноземної мови та фахової дисципліни, наприклад, репродуктивні, пошукові, творчі;

- широта здійснення: міжкурсове, міжциклове, внутрішньоциклове навчання;

- час здійснення: передуюче (коли методи, прийоми, інформацію з основного предмета запози - чують з іншого предмета, що вивчався до нього і не пов'язаним з ним), супутнє (коли предмети ви - вчаються одночасно), перспективне (коли студенти набувають знань, навичок та умінь, що знадобляться їм у майбутньому вивченні інших дисциплін);

- взаємозв'язок дисциплін: однобічний, двобічний, багатобічний;

- реалізація: епізодична, постійна, систематична;

- форма організації роботи студент-викладач: індивідуальна, групова, колективна.

Схарактеризуємо ділову гру як організаційно-методичний тип міжпредметної кооперації. Ділова гра в навчанні іноземних мов у технічному університеті є творчою вправою міжциклового навчання, переважно супутньою формою міжпредметних зв'язків за часом здійснення, постійною за реалізацією. Щодо останньої позиції (форма організації роботи студент-викладач), то вона потребує більш детального аналізу, позаяк ми не бачимо в ній міждисциплінарного аспекту. Якщо схемою організації роботи в РПОГ дійсно є діада викладач-студенти, а форма може бути, як зазначено, індивідуальна, групова, колективна, то в діловій грі інтеракція відбувається в тріаді (викладач-студенти- викладач). Проілюструємо зазначену позицію.

Отже, маємо третю відмінність ділової гри від рольової, а саме тріадну схему інтеракції в процесі організації та проведення ділової гри.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Розгляд ділової гри в аспекті міжпредметної взаємодії дає змогу схарактеризувати ділову гру як форму реалізації міжпредметної кооперації, окреслити суттєві відмінності між рольовою та діловою грою, визначити маркер відмінності рольової гри та її різновиду - рольової професійно орієнтованої гри від гри ділової, а саме наявність у діловій грі міжпредметної кооперації між мовною і фаховою кафедрою, що позначається на результаті гри.

Перспективи дослідження зазначеної проблематики вбачаємо в розвідках, присвячених формуванню надпредметної компетентності в процесі організації та впровадження ділових ігор у технічному університеті.

Джерела та література

1. Болтаева М. Л. Деловая игра в обучении [Текст] / М. Л. Болтаева // Молодой ученый. - 2012. - № 2. - С. 252-254.

2. Бурилова С. Ю. Межпредметная интеграция в учебном процессе технического вуза: дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / С. Ю. Бурилова - Новосибирск, 2001. - 247 с.

3. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

4. Коломієць С. С. Навчання спеціалістів професійно орієнтованого спілкування з зарубіжними партнерами: автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (германські мови)» / С. С. Коломієць. - К., 1994. - С. 8.

5. Эльконин Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. - М.: Педагогика, 1978. - 304 с.

6. Тарнопольський О. Б. Ділові ігри у навчанні іноземних мов для спеціальних цілей у вищій школі /

О. Б. Тарнопольський // Вісн. Чернігів. нац. пед.. ун-ту. Серія: Педагогічні науки / Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, 2011. - Вип. 85. - С.231-234.

7. McCarthy M. Discourse Analysis for Language Teachers / M. McCarthy. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997. - P. 176.

Размещено на Allbest.ru