Особливості використання інтерактивних технологій у процесі формування географічних знань

У сучасній методичній літературі інтерактивний режим організації навчально-пізнавальної роботи учнів характеризується як спільна діяльність школярів, що полягає у взаємонавчанні, у процесі якого учні творчо взаємодіють та обмінюються інформацією, спільно розв'язують проблеми, моделюють різні ситуації та оцінюють колективні й особисті дії [7, с. 312]. Відповідне співробітництво забезпечується завдяки бесіди, діалогу та зумовлює інтелектуальну впевненість школярів і комфортні умови навчання. Для інтерактивних технологій характерно те, що у роботі задіяні всі учні класу, які вчаться творчо працювати у групі, з повагою слухати інших, уникати конфліктів та спільно розв'язувати поставлені завдання. Кожна дитина має можливість навчитись висловлювати та аргументувати власну думку, моделювати шляхи розв'язання відповідних проблем, дискутувати. Такий підхід сприяє розвитку навичок учнів виконувати самостійні та творчі роботи, розвиває їх комунікативні компетентності та створює передумови для подальшої підготовки до практичної діяльності.

Педагогічний досвід свідчить, що робота у невеликих групах сприяє впевненим висловлюванням школярів. Тому важливо впроваджувати її з початком вивчення географії та практикувати на всіх етапах формування знань. Це дасть змогу розвинути навички спілкування учнів та поступово вводити більш складні форми роботи. У ході парно-інтерактивної форми організації навчальної діяльності школярі виконують певні ролі, наприклад беруть інтерв'ю, займаються репетиторством тощо. За нашим задумом, при вивченні теми «Туризм» (9-й клас) [2, с. 65] педагог пропонує учням здійснити уявну подорож, враховуючи власні бажання. Школярі працюють у парах: один із них екскурсовод, інший - мандрівник. Скажімо, одна з пар подорожує в Париж. Її завдання - розповісти про найбільш привабливі місця столиці. Попередня підготовка проходить у формі діалогу між партнерами й спрямовується на обмін ідей у парі та на знаходження спільної думки щодо представлення результатів своєї роботи у класному колективі. Спілкування двох осіб практично виключає комунікативні бар'єри, розвиває вміння висловлювати й аргументувати власну думку, готує до висвітлення отриманого завдання перед усіма учнями.

3. Назвіть палац - колишню резиденцію французьких королів (Версальський палац). 4. Де розміщений один із найбільших музеїв світу? (Лувр, розміщений направому березі Сени). Вчитель робить узагальнення щодо найважливіших екскурсійних об'єктів Парижа. Після цього в подорож відправляється друга пара учнів і так далі. Дослідження підтверджують, що організація парно- інтерактивної роботи школярів надає їм впевненості у своїх можливостях, мотивує до активної бесіди. Відповідна атмосфера сприяє розвитку вмінь учнів обґрунтовувати власні думки, забезпечує отримання позитивних емоцій та дає змогу набути навичок для подальших комунікацій.

Під час досліджень підтверджено зростання ефективності роботи учнів при використанні краєзнавчих матеріалів, які сприяють підвищенню інтересу до пошукової діяльності та сприяють активізації процесу пізнання. Згідно програми під час вивчення теми «Клімат і кліматичні ресурси» (8-й клас) формування знань школярів передбачає порівняння прогнозів погоди за народними прикметами із прогнозами в інтернет-джерелах [2, с. 44]. Наші дослідження спрямовуються на попередню підготовку учнів, які працюють попарно. Для них визначені завдання, зокрема: 1) опрацювати прогноз погоди на наступний тиждень на основі інтернет-джерел; 2) упродовж цього часу провести власні спостереження за погодою; 3) кожній парі учнів охарактеризувати по одній народній прикметі за своїм вибором; 4) узагальнити зібрану інформацію та зробити висновки щодо прогнозування погоди на основі ваших досліджень. Вчитель надає необхідну допомогу восьмикласникам у такій підготовці.

Кожна пара учнів (один - кліматолог, інший - знавець народних прикмет) ретельно опрацьовує та переосмислює зібрані матеріали. На уроці у формі діалогу школярі обґрунтовують результати навчального пошуку. Як приклад, перша пара спочатку констатує, що у вівторок прогноз погоди передбачав дощ, аналізує відповідний стан погоди згідно власних спостережень та засвідчує існування народної прикмети, що коли ластівки літають занадто низько - потрібно чекати дощу.

Обґрунтування досліджень у формі діалогу розвиває вміння школярів вичленяти головну інформацію від другорядної та сприяє зосередженню їх уваги на провідних закономірностях. У запропонованому варіанті співбесіда учнів включає питання орієнтовно такого змісту: 1. Чим пояснити завбачення дощу згідно прогнозу метеорологів? (Це пов'язано з дією західних вітрів помірних широт та утворенням циклону). 2. Чому ластівки перед дощем літають низько? (Вони слідують за кормом - комахами, які перед дощем опускаються ближче до поверхні). 3. А чим пояснити низьке літання комах перед дощем? (Вологість повітря збільшується й крила у комах покриваються крапельками води, стають важчими, ніж зазвичай, що утруднює активні їх помахи) тощо. Учні класу, зацікавлені бесідою, залучаються до спілкування, доброзичливо задають питання, висловлюють власні думки, беруть участь у підведенні підсумків, які завершує педагог. Під час такого спілкування виключається будь-яка критика. Згідно запропонованої технології наслідки досліджень продовжує розкривати друга пара учнів і так далі.

У кінці уроку школярі та вчитель підводять загальні висновки щодо ймовірності тих чи інших народних прикмет. Вони є результатом спільної роботи восьмикласників. Кожен учень відчуває, що цінується будь-який його внесок у процес навчання, що сприяє отриманню позитивних емоцій. Завдяки організації багатосторонньої комунікації розвивається прагнення учнів до діалогу, у ході якого засвоєння знань є ефективним і доступним.

Із набуттям навичок спілкування, вчитель поступово впроваджує більш складні форми інтерактивного навчання. Відповідні дослідження нами проводилися на основі краєзнавчих пошуків учнів при вивченні географії на тему «Україна у світі: природа, населення» (8-й клас). Скажімо, навчальною програмою у цьому курсі визначено розділ «Природа та населення свого адміністративного регіону». Його вивчення завершується екскурсією, що передбачає ознайомлення з об'єктами природи своєї місцевості [2, с. 52-53]. На нашу думку, на цьому етапі, коли в учнівсформована певна база знань та практичних умінь, учитель має змогу результативно використати кооперовано-групову інтерактивну форму організації навчання. Зокрема, підводячи підсумки екскурсії, педагог спрямовує діяльність восьмикласників на створення «спільного проекту» природоохоронного комплексу на території свого регіону. Для забезпечення ефективної роботи він чітко формулює мету, завдання й окреслює результати, яких він очікує від учнів, та ознайомлює їх із системою підсумкового оцінювання.

На початковому етапі діяльності школярі під керівництвом учителя об'єднуються в робочі групи (по 5 учнів), для кожної з них педагог визначає завдання, спрямовані на створення «спільного проекту» природоохоронного комплексу. Такі завдання є різними за змістом та в єдності висвітлюють проблему загалом. У нашому прикладі орієнтовними з них можуть бути такі:

1) аргументувати назву, охарактеризувати географічне положення та скласти картосхему комплексу;

2) обґрунтувати причини його утворення, 3) охарактеризувати типові географічні особливості та найцікавіші об'єкти; 4) розкрити перспективи функціонування та проблеми охорони природи комплексу. При розподілі завдань вчитель враховує інтереси школярів.

У кожній робочій групі обирається керівник, який пропонує її учасникам почергово висловитися щодо організації роботи. Під час бесіди розподіляються обов'язки, визначається зміст виконання завдань кожним учнем та обирається доповідач. Усі члени робочих груп беруть участь у пошуках необхідної інформації, а також - індивідуально готуються до участі у підведенні підсумків «спільного проекту» класного колективу.

Під час дослідження нами зосереджується увага на тому, що спілкування школярів організовується на основі ґрунтовного володіння знаннями, уміннями та навичками. Виходячи з цього, ми використовуємо інтерактивний вид діяльності «пошук інформації», що передбачає групове знаходження необхідних матеріалів для доповнення проекту новим цікавим змістом. Така робота вимагає творчої співпраці учнів між собою та учнів і вчителя. Відповідна діяльність спрямовується на розвиток у школярів навичок роботи з літературними джерелами, розвиває їх критичне мислення, а також - забезпечує потребу кожного учня у самореалізації.

Наоснові осмислення результатів навчальних пошуків представники робочих груп звітуються про виконання завдань «спільного проекту». На цьому етапі вчитель організовує активне спілкування восьмикласників, спрямоване на вичленення провідних ідей «спільного проекту». Скажімо, кожен виступ доповідача доброзичливо обговорюється, супроводжується запитаннями, проводяться відповідні узагальнення; до роботи задіяні всі учні класу. Творча взаємодія на уроці, де школярі під керівництвом педагога навчають один одного, забезпечує інтелектуальну впевненість і позитивний емоційний стан кожного учня. Підсумком пошукової діяльності восьмикласників є обґрунтування «спільного проекту». Вчитель підводить загальні висновки та коментує результати роботи школярів. Створення «спільного проекту» школярами сприяє глибокому засвоєнню змісту матеріалу та забезпечує розвиток навичок учнів використовувати знання у практичній діяльності.

Окремі технології дискусійно-інтерактивної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів нами досліджувалися на прикладі вивчення такої теми, як «Україна і світове господарство» (9-й клас). Як один із варіантів, нами використовувався «мозковий штурм» під час опрацювання теми «Сільське господарство». Зокрема, перед дев'ятикласниками було поставлено проблему «Обґрунтуй свою позицію щодо впровадження ринку земельних ресурсів в Україні» [2, с. 56].

Згідно нашої технології, на початку уроку вчитель проводить актуалізацію опорних знань учнів та чітко формулює навчальну проблему. Він пояснює особливості роботи на уроці та організовує індивідуальну роботу дев'ятикласників (5 хв.), спрямовану на зосередження уваги напроблемі та на осмисленні варіантів її вирішення. Серед учнів класу обирається ведучий (за їх бажанням), який є помічником педагога. Він бере участь у залученні учасників групи до почергових висловлювань; стежить за часом тощо. Його обрання сприяє зменшенню психологічної напруженості під час висловлювання школярів.

Наступний етап - це безпосередній «мозковий штурм», метою якого є збір максимальної кількості ідей учнів впродовж обмеженого часу. Дев'ятикласники обґрунтовують власні^цумки, супроводжуючи їх прикладами. Вчитель активізує діяльність учнів, акцентуючи увагу на кількості ідей, виключаючи критику. За наявного домінування окремих учнів, педагог спрямовує спілкування на почергове висловлювання школярів. Усі ідеї учнів занотовуються на класній дошці, що спонукає кожного на подальше їх переосмислення.

Практика роботи вчителів підтверджує, що під час обговорення проблем щодо впровадження ринку земельних ресурсів в Україні, дев'ятикласники можуть висловлювати різні судження, серед них: а) право на придбання сільськогосподарських земель повинні мати лише українські громадяни; б) відповідне право можуть мати також іноземні громадяни; в) мають бути обмеження щодо привласнення однією особою обсягу земельних ділянок; в) не повинні встановлюватися обмеження щодо обсягу привласнення землі; г) перевагу на придбання землі слід надавати тим громадянам, які впродовж тривалого часу її використовували; д) першочергове право на купівлю землі повинні мати ті особи, у яких є достатньо коштів для отримання найвищої продуктивності тощо.Після того, коли зібрані та зафіксовані на дошці всі ідеї, учням надається час для їх аналізу й переосмислення. Результати дослідження підтверджують, що нові знання, отримані впродовж уроку, спонукають школярів розвивати, а також змінювати ідеї, які попередньо вони висловлювали.

Завершальним етапом роботи є аналіз, оцінювання та відбір ідей, критеріями яких можуть бути: актуальність на сьогодні й на перспективу, оригінальність тощо. Під час нашого дослідження учням було запропоновано обрати найкращі ідеї (не більше двох), вибір кожної з яких фіксувався на дошці одним балом. Найбільш оптимальні ідеї визначались на основі підсумкової кількості балів. Педагог узагальнює результати «мозкового штурму» й організовує сумісне обговорення кращих ідей та їх захист.

Дослідження підтверджують, що дискусійно-інтерактивна форма роботи сприяє розвитку вмінь учнів зосереджувати увагу на конкретній проблемі, навчає школярів працювати в колективі та виховує повагу до думок однокласників. Однією з проблем впровадження відповідної роботи є різний рівень знань учнів, що у певній мірі впливає на результативність роботи групи загалом. Для усунення таких недоліків важливим є систематичне використання інтерактивних технологій із відповідним ускладненням рівня пошукових завдань.