Організаційно-педагогічні умови та модель формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

О.С. Мисик

м. Хмельницький

Анотація

В статті розкрито організаційно-педагогічні умови та модель формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики.

Охарактеризовано реалізацію організаційно-педагогічних умов: удосконалення процесу організації педагогічної практики, орієнтованої на формування фахової компетентності майбутніх вихователів, важливість якої представлена у ґрунтовних психолого-педагогічних дослідженнях, є однією з фундаментальних складових, що сприяє професійному становленню студентів, оволодінню ними фаховою компетентністю за умови спрямованості впливу на особистість студента у відповідності з його потребами, переконаннями та інтересами; реалізація особистісно орієнтованого підходу до формування фахової компетентності у майбутніх вихователів у процесі педагогічної практики; формування аналітичних умінь майбутніх вихователів у процесі організації науково-дослідної роботи протягом педагогічної практики.

Автором проаналізовано різні підходи до визначення основних компонентів фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики, які зреалізовані у структурі моделі.

У моделі обґрунтовано структуру, компоненти і критерії формування фахової компетентності, а також розкрито види педагогічної практики, показники та результат.

Ключові слова: модель, організаційно-педагогічні умови, підготовка, майбутніх вихователі, фахова компетентність.

Annotation

фаховий компетентність вихователь дошкільний

ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS AND MODEL FOR THE FACULTY COMPETENCE OF FUTURE OFFICIALS OF PRESCHOOL EDUCATION IN THE PROCEEDINGS OF PEDAGOGICAL PRACTICE

In the article the organizational-pedagogical conditions and a model of formation of professional competence of future educators of institutions of preschool education in the process of pedagogical practice are disclosed.

The implementation of organizational and pedagogical conditions is characterized: improvement of the process of organization of pedagogical practice focused on the formation of professional competence of future educators, the importance of which is presented in solid psychological and pedagogical research, is one of the fundamental components that promotes the professional formation of students, their mastery of their professional competence, subject to orientation influence on the personality of the student in accordance with his needs, beliefs and interests; realization of a personally oriented approach to the formation of professional competence among future educators in the process of pedagogical practice; formation of analytical skills of future educators in the process of organizing research work during pedagogical practice.

The author analyzes various approaches to the definition of the main components of professional competence of future educators of pre-school establishments in the process of pedagogical practice, which are implemented in the structure of the model.

The model substantiates the structure, components and criteria for the formation of professional competence, as well as reveals the types of pedagogical practice, indicators and result.

Key words: model, organizational and pedagogical conditions, preparation, future educators, professional competence.

Постановка проблеми

Становлення сучасної української держави передбачає структурування майбутньої життєдіяльності її суспільних інститутів у новому ментально-ідеологічному форматі. Геополітична, економічна та інформаційні боротьба наявних імперативів зумовлює глобалізацій ну та ідеологічну невизначеність. Важке й суперечливе провадження інноваційних підходів у вищій педагогічній освіті детермінує необхідність оновлення теоретичних і методичних засад підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності.

Моделі професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти розглядаються як відкриті динамічні інтеграційні системи, що передбачають врахування змісту, завдань, принципів, методів, функцій, технологій фахової підготовки на основі сучасних вимог до фахівців різних ступенів вищої освіти. Визначені мета і завдання моделей пов'язані з соціальним замовленням суспільства - підготовкою фахівців із сформованим творчим рівнем професійної готовності до роботи з дошкільниками.

Згідно Закону України «Про вищу освіту» основною метою підготовки педагогічних кадрів до професійної діяльності є: формування компетентних, мобільних, конкурентноспроможних фахівців, які активно діють на ринку праці в умовах євро інтеграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти розкрита у дослідженнях Л. Артемової, Г. Бєлєнької, А. Богуш, Н. Гавриш, І. Дичківської, Т. Жаровцевої, Л. Загородньої, В. Кузьменко, Н. Лисенко, О. Листопад, М. Машовець, Т. Поніманської та ін.

Філософське трактування поняття «умова» пов'язано з відношенням предмета до оточуючих його явищ, без яких воно існувати не може: «те, від чого залежить щось інше; істотний компонент комплексу об'єктів (речей, їх станів, взаємодій), наявності якого з необхідністю випливає існування даного явища» [8, с.707]. Тобто сукупність конкретних умов даного явища утворює середовище його перебігу, виникнення, існування і розвитку. У психології досліджуване утворення, як правило, представлено в контексті психічного розвитку і розкривається через сукупність внутрішніх і зовнішніх причин, що визначають психологічний розвиток людини, що прискорюють або уповільнюють його, що впливають на процес розвитку, його динаміку і кінцеві результати [8, с. 270-271].

У психолого-педагогічних дослідженнях поняття «умова» розглядається як сукупність зовнішніх і внутрішніх впливів, що впливають на формування особистості [4, с. 36].

Аналіз наукової літератури з проблем моделювання (Ю. Лавріков, О. Смирнова, І. Лігов, В. Маркелова та ін.) свідчить, що більшість учених під моделлю підготовки фахівців розуміють описовий аналог його діяльності, щоб краще уявити її та передбачити результати тих чи інших дій, відтворення характеристик окремих об'єктів спеціально створених для її вивчення.

Постановка задачі

Мета статті - розкрити та проаналізувати організаційно-педагогічні умови та компоненти, критерії, види та зміст педагогічної практики відображених у структурі моделі формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики.

Виклад основного матеріалу дослідження

У контексті проблеми дослідження завдання закладу вищої освіти ми визначаємо організаційно-педагогічні умови, які б сприяли формуванню фахової компетентності в процесуальному аспекті, розвитку позитивної мотивації, інтересу до професійної діяльності, завдяки яким студенти могли б набувати необхідних знань, умінь та навичок, формувати і розвивати професійні та особистісні якості.

Ми розглядаємо організаційно-педагогічні умови як один із компонентів педагогічної системи, що відображає сукупність можливостей освітньої та матеріально-просторового середовища, що впливають на особистісний і процесуальний аспекти даної системи і забезпечують її ефективне функціонування і розвиток.

Охарактеризуємо ці умови. Реалізація першої організаційно-педагогічної умови - удосконалення процесу організації педагогічної практики, орієнтованої на формування фахової компетентності майбутніх вихователів, важливість якої представлена у ґрунтовних психолого-педагогічних дослідженнях, є однією з фундаментальних складових, що сприяє професійному становленню студентів, оволодінню ними фаховою компетентністю за умови спрямованості впливу на особистість студента у відповідності з його потребами, переконаннями та інтересами.

Позитивний мотиваційний супровід освітнього процесу закладу вищої освіти посилює пізнавальну активність, зацікавленість у майбутній професії та активізує потребу особистості у формуванні фахової компетентності.

Завдання реалізації цієї умови полягало у забезпеченні активного залучення студентів в систему «людина-професія» на етапі процесу професійної підготовки, стимуляції професійної мотивації такими шляхами: формуванням гуманістичної спрямованості особистості студента; формуванням професійного світогляду й професійної самосвідомості; розвитком постійної потреби до самовдосконалення та саморозвитку на рефлексивній основні; активуванням стійкої професійної мотивації до майбутньої професійної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти; вихованням професійної гідності й професійного обов'язку.

З цією метою були проведенні семінари та практичні заняття для студентів, які сприяли розвитку в студентів уявлення про вплив успішності й неуспішності на професійне зростання, самопочуття, взаємини з іншими суб'єктами педагогічного процесу, розвивало потребу в здійсненні успішної діяльності у майбутньому, а також прагнення оволодіти фаховою компетентністю.

На заняттях було здійснено порівняльну характеристику особистості успішного й неуспішного вихователя. Майбутні фахівці постійно отримували психологічну й інформаційну підтримку з боку викладачів. Увага й розуміння з боку викладачів та вихователів-практиків (під час проходження студентами педагогічної практики) стимулювало їх до саморозвитку, самовдосконалення, тому сам процес професійної підготовки був надзвичайно важливим для формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики.

Мотиваційна готовність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до володіння фаховою компетентністю підтверджувалася високою відвідуваністю лекцій на тему «Методи і засоби навчання», лекцій- діалогів на тему «Науково-теоретичні основи педагогічних технологій», лекцій-практикумів на теми: «Загальна і професійна культура педагога», «Технологія розв'язання педагогічного конфлікту», «Орнізаційні форми виховання», семінарів на тему «Педагогічна майстерність і новаторство»; також використовувався семінар- бесіда у формі розгорнутої бесіди за планом з коротким вступним словом викладача, семінар-диспут на тему «Види навчання», семінар на основі методу навчання в співробітництві (на основі діалогу); індивідуально дослідним завдання: есе з проблем організації педагогічної практики в закладах дошкільної освіти в ряді країн світу в рамках написання аналітичної розвідки; вирішення проблемних ситуацій методом кейсів; активною участю у роботі вихователя (під час проходження педагогічної практики). Це виражалося у бажанні взаємодіяти з дітьми дошкільного віку в ігровій та освітній діяльності, а також у режимних процесах.

Під час проходження педагогічної практики студенти-практиканти здійснювали оформлення передового педагогічного досвіду провідних вихователів міста та області.

Важливу роль у формуванні фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики мало проведення тематичних бесід з підвищення мотивації до педагогічної діяльності за тематикою: «Вихователь очима дитини дошкільного віку», «Роль вихователя у житті дошкільника», «Фактори вибору професії вихователя закладу дошкільної освіти», «Гуманність - педагогічна вимога сучасності», «Як стати гарним вихователем для дітей», «Не має чужих дітей», «Стереотипи у вихованні та навчанні дітей дошкільного віку - погано чи добре?», а також написання студентами міні-творів: «Моє професійне майбутнє»; «Професії мого роду», «Фахова компетентність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти», «Особистісні якості вихователя закладу дошкільної освіти», «Умови успішної професійної діяльності вихователя з дітьми дошкільного віку», «Роль планування у процесі професійного самовдосконалення», «Засоби запобігання конфліктних ситуацій між батьками та вихователями закладу дошкільної освіти та стресів у професійній діяльності».

З метою підвищення ефективності означеної організаційно-педагогічної умови використовувалися інші методи: педагогічні ситуації, проблемні лекції, проведення інтерактивних вправ, рольових ігор, дискусій та тренінгів.

Зазначеній меті було присвячено проведення круглого столу «Гуманізм як принцип діяльності майбутнього вихователя» та «Стиль взаємодії вихователя з дітьми дошкільного віку», а також «мозкового штурму» «Професія вихователя» тощо.

У процесі дослідження було також застосовано метод «групових тренінгів» як форму спеціально організованого спілкування та психологічного впливу, котра ґрунтується на застосуванні активних методів навчання, як одного із засобів формування компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Особливу вагу звертали на розвиток ціннісних орієнтацій студентів ЕГ, запрошуючи їх до участі в різних заходах. Зокрема, були проведені бесіди на такі теми: «Серце віддаю дітям», «Успіх вихователя - успіх дошкільника», «круглий стіл» - «Гуманізм як принцип діяльності майбутнього вихователя» та «Стиль взаємодії вихователя з дітьми дошкільного віку», а також «мозковий штурм» - «Професія вихователя» тощо.

Після проведення вищезазначених заходів здійснювали аналіз того, яким чином майбутні фахівці переносили здобуту інформацію у практичну діяльність (під час проходження педагогічних практик), як вирішували труднощі, що виникали з дітьми дошкільного віку і пропонували способи їх подолання тощо.

Другою організаційно-педагогічною умовою є: реалізація особистісно орієнтованого підходу до формування фахової компетентності у майбутніх вихователів у процесі педагогічної практики.

Метою зазначеної умови було науково-методичне забезпечення освітнього процесу майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, поєднання мотиваційного та змістово-операційного компонентів професійної підготовки, що у сукупності мають сприяти ефективності формування фахової компетентності.

Опанування майбутніми вихователями системою занять з фахової компетентності та набуття ними вмінь їх практичного застосування відбувалося завдяки таким чинникам: наданню допомоги студентам в активізації здобутих знань під час аудиторного навчання у закладі вищої освіти та застосування їх у процесі проходження педагогічних практик у закладах дошкільної освіти; організація педагогічної та психологічної підтримки вихованців; допомоги у вирішенні конфліктних ситуацій у дитячому колективі; робота з дошкільниками під час режимних процесів; індивідуальним заняттям за певним напрямом роботи; організація діяльності дітей дошкільного віку різних вікових груп.

Розглянемо більш детально вказані чинники.

Допомога студентам полягає у сприянні використовувати здобуті знання під час проходження педагогічних практики у закладах дошкільної освіти, спонукати їх до самостійного пошуку нової інформації, що необхідна для успішної взаємодії з дитячим колективом та їх батьками, у створенні власного шляху здобуття фахової компетентності, корекції та поглиблення знань з означеного утворення.

Підготовка та проведення тематичних бесід реалізовувалась з метою глибокого розуміння студентами значення та важливості обраної професії вихователя, підвищення власного рівня фахової компетентності, а також пошуку ефективного вирішення проблемних ситуацій у майбутній професійній діяльності.

Робота з дітьми дошкільного віку, а саме: проведення занять за тематичним розкладом груп ДНЗ, ігрова діяльність, режимні процеси, спрямована на активізацію знань, умінь та навичок, здобутих під час аудиторного навчання, а також їх застосування у професійній діяльності під час проходження педагогічних практик.

Імплементація у професійну підготовку майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти зазначеної сукупності знань про досліджуване утворення відбувалося із застосуванням традиційних та інноваційних форм і методів у освітньому процесі закладу вищої освіти, тобто була поєднана з реалізацією третьої організаційно- педагогічної умови, а саме: формування аналітичних умінь майбутніх вихователів у процесі організації науково- дослідної роботи протягом педагогічної практики.

Метою реалізації цієї умови було інформаційно-методичне забезпечення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти шляхом поєднання традиційних та інноваційних форм навчання із інтегруванням змісту нормативних навчальних дисциплін і спецкурсу.

Рис. 1 Модель формування фахової компетентності у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у процесі педагогічної практики

Логіка дослідження зумовила розробку та впровадження в освітній процесі закладу вищої освіти спецкурсу «Формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики» з метою надання майбутнім педагогам систематизованих знань щодо формування фахової компетентності і розвитку відповідних умінь. Він розрахований на 90 годин (22 години лекційних, 22 години семінарсько-практичних і 46 години для самостійної роботи). Зміст спецкурсу представлений трьома взаємопов'язаними модулями: «Сутність і специфіка фахової компетентності майбутніх вихователів», «Формування фахової компетентності майбутніх вихователів», «Педагогічна практика як чинник формування фахової компетентності».

Отже, передбачаємо, що формування мотиваційного, змістово-операційного та рефлексивного компонентів фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти можливо в процесі створення під час педагогічної практики відповідних організаційно-педагогічних умов: удосконалення процесу організації педагогічної практики, орієнтованої на формування фахової компетентності майбутніх вихователів; реалізації особистісно орієнтованого підходу до формування фахової компетентності майбутніх вихователів у процесі педагогічної практики; формування аналітичних умінь майбутніх вихователів у процесі організації науково-дослідної роботи протягом педагогічної практики. Теоретичне обґрунтування організаційно- педагогічних умов, що мають забезпечити формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики, створило передумови для їх упровадження у процесі проведення формувального етапу експерименту.

Основним поняттям методу моделювання є модель - «уявно представлена або матеріально реалізована система, яка відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нову інформацію про цей об'єкт» [2].

У процесі розробки моделі системи формування фахової компетентності ми враховували те, що студентам важливо створити та забезпечити: спільне ціннісно-смислове середовище, єдність або узгодженість мети діяльності, позитивну емоційну атмосферу, усвідомлене об'єднання зусиль осіб, кожна з яких володіє унікальним об'ємом знань, умінь, навичок, переживань.

Модель процесу формування фахової компетентності у майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти під час педагогічної практики (рис. 1.) являє собою взаємопов'язані елементи освітнього процесу, які забезпечують формування в студентів професійної спрямованості та інтересу до професійної діяльності; професійно значущих особистісних якостей, знань, умінь та навичок, необхідних для успішного здійснення педагогічного процесу в закладі дошкільної освіти; умінь і навичок адекватної самооцінки особистої діяльності й оцінки діяльності дітей.

Структуру розробленої моделі становлять кілька взаємопов'язаних складових фахової компетентності: цілепокладаюча, теоретико-методологічна, змістова, структурно-організаційна, організаційно-процесуальна та результативна.

У процесі реалізації моделі формування фахової компетентності у майбутніх вихователів ефективність організації педагогічної практики забезпечувалася відповідним змістом. Зміст педагогічної практики передбачає розширення і поглиблення в студентів психолого-педагогічних та фахових знань, вироблення сукупності професійних умінь та навичок, формування професійно важливих якостей, творчого підходу до педагогічної діяльності.

Висновки з проведеного дослідження

Таким чином, визначено організаційно-педагогічні умови, що спрямовувалися на ефективне формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики: удосконалення процесу організації педагогічної практики, орієнтованої на формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти; реалізація особистісно орієнтованого підходу до формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти; формування аналітичних умінь майбутніх вихователів у процесі організації науково-дослідної роботи.

Враховуючи особистісно орієнтований підхід до формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі організації педагогічної практики, розроблено модель, яка спрямовувалася на формування усіх компонентів (мотиваційного, змістово-операційного, рефлексивного) і складових фахової компетентності.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Перспективи подальших розвідок щодо реалізації організаційно-педагогічних умов та моделі формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики вбачаємо у використанні та впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладу вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Артемова Л. Пріоритети в підготовці педагогів дошкільного профілю. Дошкільне виховання. 2002. № 2. С. 7-9.

2. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: [підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури]. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с.

3. Денисенко Н. Ф. Теоретичні засади компетентності педагогів у системі освіти. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки [зб. Наук. праць]. Вип. 24. Запоріжжя, 2002. С. 99-105.

4. Кара С. І. Деякі аспекти формування професійної компетентності в майбутніх учителів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія [за ред. проф. С. С. Єрмакова]. Харків: ХДАДМ (ХХІІІ), 2007. № 9. С. 67-73.

5. Кічук Н. В. Формування творчої особистості вчителя: монографія. К.: Вища шк., 1994. 156 с.

6. Кулюткин Ю. Н. Психология обучения взрослых. М.: Просвещение, 1985. 128 с.

7. Педагогічна практика: навч.-метод. посіб. / за ред. А. А. Сбруєвої, М. П. Кононенко. Суми: Ред.-вид. відділ СДПІ, 1999. 164 с.

8. Словник іншомовних слів [за ред. О. С. Мельничука]. К.: Головна редакція Укр. Радянської енциклопедії АН УРСР, 1985. 966 с.

Размещено на Allbest.ru