Технології розвитку творчих здібностей студентів при вивченні хімічних дисциплін

Принципова відмінність експериментальних робіт проблемного характеру від звичайних лабораторних робіт полягає в тому, що проблемні досліди проводяться не за заданою інструкцією, а мають творчий характер. Адже добре відомо, що виконання лабораторних дослідів за інструкцією значно знижує ступінь самостійності студентів й утрудняє облік їхніх індивідуальних особливостей. Рішення ж доступних експериментальних проблем спонукає до прояву самостійності, розвиває творчі здатності.

4. Застосування дидактичних казок і віршів. Одним із цікавих і перспективних прийомів з розвитку креативних якостей студентів у навчанні хімії є використання дидактичних казок і віршів.

Дидактичними можуть називатися такі вірші й казки, які написані або підібрані для застосування в процесі навчання й містять інформацію з досліджуваного предметного матеріалу [2]. При їхньому застосуванні важливо правильно налаштувати студента на пошук нових ідей і як результат, на написання казки або вірша. Дидактичні казки в навчанні хімії дозволяють чудово розкрити кожну з тем, так теоретична частина, необхідна для засвоєння, багаторазово прочитується студентом, аналізується, комбінується, зіставляється і тільки потім перетворюється в казку. Застосування такого прийому добре ще й тим, що навіть самі слабкі студенти проявляють величезний інтерес і часом їхні роботи перевершують всі інші. На початку найпершого заняття студентам необхідно надати алгоритм написання казки:

1) Вступ. Він буде містити інформацію про досліджуваний об'єкт.

2) Хімічні або фізичні процеси і явища.

3) Заключний етап, на якому необхідно знайти рішення зі даної ситуації.

З алгоритмом створення й побудови дидактичних казок і віршів студенти були ознайомлені в процесі вивчення методики навчання хімії, подальше їхнє застосування здійснювалося під час проходження педагогічних практик на 4 і 5 курсі. Студентами було підібрано й складено вірші і казки, які вони використали при проходженні педагогічних практик. Призначення таких віршів і казок-завдань в тому, щоб закріплювати й конкретизувати вже відомі факти, розвивати наукове мислення, розширювати знання й науковий кругозір, навчати елементам творчості і в остаточному підсумку, сприяти розвитку власної творчих здібностей.

5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і студентом, навіть в умовах дистанційного навчання. ІКТ надають самі широкі можливості для соціального підкріплення проявів творчих здібностей. ІКТ розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку творчих здібностей студентів. До числа таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні, навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Фактично у всіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення. Із цією метою нами розроблені й пропонуються завдання креативного, творчого характеру, ставляться питання, на які неможливо дати однозначну відповідь і т.д. Комунікаційні технології дозволяють по-новому реалізовувати методи, що активізують творчу активність. Студенти можуть включитися в дискусії, які проводяться не тільки в аудиторії або класі, але й віртуально, наприклад, на сайтах періодичних видань, навчальних центрів. У виконанні спільних творчих проектів можуть брати участь студенти різних навчальних закладів [7].

Комунікаційні технології (чат, електронна конференція, проведена в обмежений термін) дозволяють застосувати цей метод навіть для тих, хто навчається дистанційно, або в тих випадках, коли мозковий штурм потрібен для вироблення найбільш ефективного рішення учасниками спільного телекомунікаційного проекту. Робота із системами для пошуку інформації й гіпертекстових систем (енциклопедії, словники, підручники) впливає на формування швидкості мислення навіть непрямим образом, оскільки ефективність їхнього використання прямо пов'язана з розробкою різноманітної схеми пошуку [8].

Дуже багато навчальних і моделюючих програм побудовані за принципом конструктора, що пропонує студентам спеціальне середовище у якому можна розвивати гнучкість мислення, будуючи із заданого набору елементів моделі процесів - технологічних, економічних, політичних, фізичних, хімічних і т.д.

Студентам можуть бути запропоновані завдання від найпростіших, що носять навчальний характер, до дослідницьких проектів:

- текстові, графічні редактори - створення варіантів оформлення логотипів, рекламних буклетів, Web-сторінок і т.д., у яких використаються заздалегідь певні елементи;

- електронні таблиці - обґрунтований вибір діаграми серед безлічі можливих діаграм (тільки в пакеті Mіcrosoft Excel їх більше 100 різновидів); дослідження завдань із параметрами, що визначають на підставі єдиної моделі безліч різноманітних рішень; знайомство з різними формами подання вихідних даних (наприклад, при вивченні груп елементів, де на діаграмі будуть добре відбиті зміни властивостей елементів усередині групи);

- системи керування базами даних - проектування структури, у рамках якої можуть бути представлені вихідні дані; використання мови запитів до бази даних для вироблення конструкцій, що забезпечують пошук, для довідкових інформаційних систем, електронних каталогів бібліотек, пошукових систем в Internet, баз даних навчального призначення;

- пакети статистичного аналізу, системи символьної математики - створення й дослідження статистичних і математичних моделей різних процесів й явищ на основі об'єктів і методів, що входять до складу даних програмних засобів.

Формування здібностей, що дозволяють студенту сприймати неочевидні асоціації, продукувати нестандартні ідеї й рішення проблем, цілком ймовірно є однією з актуальних й у той же час складних педагогічних завдань. Інформаційно-комунікаційні технології були нами використані поряд із традиційними формами навчання на семінарських і лабораторно- практичних заняттях, у співвідношенні 80% традиційного викладання хімії й 20% з використанням ІКТ.

Таким чином, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології можливо розвивати пізнавальність, інтерес до предмета, а як наслідок - креативність.

Висновки

Отже, особливості розвитку сучасної вищої педагогічної освіти зумовлюють необхідність створення системи підготовки майбутнього вчителя, яка б поєднувала традиційні та інноваційні підходи до формування творчих здібностей.

Проведене дослідження не охопило всіх аспектів проблеми розвитку творчих здібностей. Перспективними для подальшого дослідження залишаються питання формування творчих здібностей студентів в системі післядипломної освіти та в процесі професійної діяльності.

Список використаної літератури

1. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей / Д.Б. Богоявленская. - М. : Академия, 2002. - 320 с.

2. Біркіна Т.В. Структурні компоненти методики формування творчої самостійності студентів (за матеріалами дисципліни "Технологічне оснащення") / Т.В. Біркіна // Проблеми інж.-пед. освіти. - 2009. - № 22/23. - С. 219-227.

3. Сафаян С.І. Основні чинники формування творчої особистості та розвитку її творчих здібностей у процесі навчання / С.І. Сафаян // Народна освіта: електронне наукове фахове видання. - 2007. - Вип. 1. - Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.Ua/Narodna_osvita/vupysku/1/statti/ 2safaryan/2safaryan.htm

4. Кучер У.В. (2010). Розвиток творчого потенціалу студентів / У.В. Кучер // Теорія та методика управління освітою: електронне наукове фахове видання. Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/2_2010/kucher.pdf.

5. Кічук Н. Формування творчої особистості вчителя / Н. Кічук. - Київ: Либідь, 1991. - 96 с.

6. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи / С. Литвиненко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - випуск 3 (50). - Полтава, 2006. - С. 215-219.

7. Литвиненко С. Проблема формування креативної особистості майбутнього фахівця у вищій школі /

С. Литвиненко // Філософські проблеми людини: Матеріали науково-практ. конференції. - Луганськ: Вид- во СУНУ ім. В. Даля. - 2011. - С. 121-125.

8. Пов'якель Н. І. Практична психологія креативності : навч. посіб. / Н. І. Пов'якель, Т.М. Розова; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - Київ, 2010. - 321 с.

References

1. Bohoyavlenskaya, D.B. (2002). Psychology tvorcheskyh abilities. Moscow: Academy. (in Rus.).

2. Birkina, T.V. ((2009). Structural components forming techniques of creative independence of students (based on discipline "Technological equipment"). Problems of engineering and teacher education, 22/23, 219-227. (in Ukr.).

3. Safayan, S.I. (2007). Key factors in the formation of the creative personality and development of creativity in the learning process. Education: Electronic scientific specialized edition, 1. Retrieved from https://www.narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku71/statti/2safaryan/2safaryan.htm. (in Ukr.).

4. Kucher, U.V. (2010). The development of the creative potential of students. Theory and methods of education management: Electronic scientific specialized edition. Retrieved from http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/2_2010/kucher.pdf. (in Ukr.).

5. Kichuk, N. (1991). Formation of the creative person of the teacher. Kyiv: Lybid. (in Ukr.).

6. Litvinenko, S. (2006). Creativity as a general ability to work: modern approaches. Proceedings of Poltava State Pedagogical University after V. Korolenko. A series of "Teaching Science", 3 (50), 215-219. (in Ukr.).

7. Litvinenko, S. (2011). Shaping the future of the individual creative professional in high school. Philosophical problems of man: Proceedings of the conference, Lugansk: Publisher Volodimir Dal Eastukraine National University, 121-125. (in Ukr.).

8. Pov'yakel, N.I., Rozhova, T.N. (2010). Applied psychology of creativity: a tutorial. National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv. (in Ukr.).

Размещено на Allbest.ru